Корoткий опис:  За сприятливих атмосферних умов у період зближення Землі і Марса на його видимій поверхні можна побачити групу темних плям – марсіанські „моря”, розміщених переважно в південній півкулі планети. „ Моря” приблизно у два рази темніші, ніж загальний фон – марсіанські „пустелі”.
При візуальних спостереженнях Марс має вигляд рожевого диска. Вчені відмічали, що марсіанські моря мають зеленуватий відтінок, але дальші фотометричні спостереження показали, що ці кольорові відмінності невеликі і пояснюються головним чином впливом марсіанської атмосфери, а це в свою чергу приводить до вирівнювання відбивної здатності морів і материків Марса фіолетових променях. Через вплив марсіанської атмосфери ми не знаємо, який же насправді колір марсіанської поверхні.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  План:
1. Далекі „землі”
2. Характеристика Меркурія
3. Спостереження вчених за планетою Меркурій
4. Рельєф поверхні Меркурія
5. Меркурій – світ жари і холоду

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Планета загадок

Венера, вторая по расстоянию от Солнца и ближайшая к земле планета Солнечной системы. Среднее расстояние от Солнца 108 млн. км. Для земного наблюдателя угловое расстояние Венеры от Солнца не превышает 48, вследствие чего она видна только в течение некоторого времени после захода Солнца (вечерняя звезда) или незадолго до его восхода ( утренняя звезда ). Венера – наиболее яркое (после Солнца и Луны ) светило земного неба.
Существование атмосферы Венеры установлено впервые М. В. Ломоносовым при наблюдениях прохождения ее по диску Солнца в 1761 г.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Оглавление

Введение 2
Основные характеристики 2
Изучение Венеры 2
Докосмическое время. 2
Космическая эра. 3
Советские исследования. 3
Американские исследования. 5
Атмосфера 5
Состав атмосферы 5
Вертикальная структура. 6
Тропосфера. 6
Облачный покров. 7
Термосфера. 7
Циркуляция атмосферы. 8
Природная обстановка 9
Поверхность. Рельеф 9
Магнитное поле 11
Список использованной литературы 12
Оглавление 13

Введение

Древние греки дали этой планете имя своей лучшей богини Афродиты, римляне же потом переиначили по-своему и назвали планету Венерой, что, в общем, одно и то же. Однако случилось это не сразу. Одно время считалось, что в небе находится сразу две планеты. Вернее, тогда ещё звезды, одна - ослепительно яркая, была видна утром, другая, такая же - вечером. Их даже называли по - разному, пока халдейские астрономы после долгих наблюдений и ещё более долгих размышлений не пришли к выводу, что звезда - то всё-таки одна, что делает им честь как большим специалистам

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ 2
1. РАЗМЕРЫ 3
2. ПОЛОЖЕНИЕ В СОЛНЕЧНОЙ СИСТЕМЕ 4
3. ПЕРИОД ОБРАЩЕНИЯ ВОКРУГ СОЛНЦА И ОСЕВОЕ ВРАЩЕНИЕ 6
4. КЛИМАТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ 7
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 13
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 14

ВВЕДЕНИЕ

Данный реферат посвящен рассмотрению и изучению планеты Солнечной системы – Марса.
Целью данного реферата являются систематизация, накопление и закрепление знаний о Марсе как о планете Солнечной системы.
Для достижения вышеуказанной цели необходимо изучить следующие вопросы:
- размеры Марса;
- положение Марса в Солнечной системе;
- период обращения Марса вокруг Солнца и осевое вращение;
- климатические особенности Марса.
Цель и задачи реферата обусловили выбор его структуры.
Реферат состоит из введения, четырех частей, заключения, списка использованной при написании работы литературы.
Во введении реферата сформулированы основные задачи реферата, цель его написания.
В основной части реферата непосредственно раскрывается выбранная мной тема реферата.
В заключении подведены основные итоги реферата.
Изложение реферата дополнено иллюстрациями.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Безпосередні спостереження, проведені космічними літальними апаратами серії «Вояджер», дали більш точні значення розмірів планети і деяких інших характеристик Сатурна і його супутників. Так, встановлено такі значення екваторіального радіуса:
Сатурн — 60 330 км;
Мімас — 196 км;
Ешіелад — 250 км;
Тефія — 530 км;
Діона —560 км;
Рея — 765 км;
Титан — 2575 км;
Япет — 730 км;
Феба — ПО км.
(Для Сатурна, Урана, Юпітера й Нептуна екваторіальний радіус встановлюється як такий при тиску 1 бар, для супутників — як середній радіус поверхні). Екваторіальний радіус Сатурна на 10% більший за полярний.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  УРАН, сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належитьдо планет-гігантів.
Рух, розміри, маса
Уран рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті, велика піввісь котрої (середня геліоцентрична відстань) у 19,182 більше, ніж у Землі, і складає 2871 млн. км. Ексцентриси-тет орбіти дорівнює 0,047, тобто орбіта досить близька до кругової. Площина орбіти нахи-лена до екліптики під кутом 0,8° . Один оборот навколо Сонця Уран здийснює за 84,01 зем-ного року. Період власного обертання Урану складає приблизно 17 горин. Існуючий розкид при визначенні значень цього періоду обумовлений декількома причинами, із яких основними є дві: газові поверхні планети не обертається як єдине ціле і, крім того, на поверхні Урану не виявлено помітних локальних неоднорідностей, що допомогли б уточнити тривалість доби на планеті.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати