Корoткий опис:  У ЧОМУ СЕКРЕТ ДОВГОЛІТТЯ БАЙКИ?

Байка — це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного
змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури.
Ще у V ст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався
давньогрецький рабгорбань Езоп. Вони так сподобалися людям, що ро
зійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі тисячоліття.
Сюжети Езопових байок запозичувалися й розвивалися у різні істо
ричні епохи і різними народами.
Наприклад, римський поет Федр, що жив у I ст. н. е., надав байкам
віршованої форми, посилив їх повчальний зміст. Усвоїх творах «Вовк та
ягня», «Вівця, пес та вовк», «Кібець та голуби» й багатьох інших він вис
тупав проти зажерливості, брехні, висміював дурість та інші людські вади.
Італієць Леонардо да Вінчі, видатний діяч епохи Відродження, вкла
дав у байки своє оптимістичне життєрадісне ставлення до оточуючого
світу, свою віру в добро. Це дуже помітно, коли читаєш його байку «Лев
і Ягнятко».
Відомий французький байкар Жан де Лафонтен теж запозичував ан
тичні сюжети, але не наголошував на повчальних висновках, для нього
головною була розповідь про смішний або безглуздий випадок, проте не
позбавлена народної мудрості.
Для байок польського літературного діяча Ігнатія Красицького ха
рактерні яскравий гумор і дотепність, виразні художні образи.
Традиції байкарства продовжив талановитий російський письменник
І. Крилов. Його байки — цілі «повісті, комедії» — за влучним висловом
В. Бєлінського. І висміює, критикує він не лише окремі вади людей,
а й певні історичні події та суспільні явища в тогочасній кріпосницькій Росії.
Є такий відомий вислів: «Здається, байка просто бреше, А справді
правду ясну чеше...». І це дійсно так. Ми читаємо про смішних і незграб
них, лінькуватих, брехливих чи жорстоких звірів, але добре розуміємо,
що йдеться про нас, людей, про наші вади, яких необхідно позбуватися.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗАСУДЖЕННЯ ЛЮДСЬКИХ ВАД
У БАЙКАХ І. КРИЛОВА
Байки І. А. Крилова — прекрасна школа спостережень життя, явищ,
характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображен
ням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тва
рини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, «одною
бровою підморгують на людей». Тож кожна прочитана байка викли
кає у людини роздуми.
Читаючи байку «Дем’янова юшка», розумієш: історія, яку розпо
відає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку
та надмірну гостинність. Дем’ян уособлює такі риси, як нав’язливість,
причепливість, настирливість, невміння з повагою ставитися до бажань
іншої людини. І ще байка вчить: гарні наміри не завжди мають добрі
наслідки.
Невміння працювати спільно, дбаючи про загальну справу, а не про
власні уподобання, уособлюють персонажі байки «Лебідь, Щука
й Рак». Останній рядок цієї байки — «Та тільки віз і нині там» — став
крилатим висловом. Іноді за допомогою цих слів характеризують стан
справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає
зрозуміти: перш ніж узятися за якусь справу, треба добре зважити і свої

Читати далі   Написати відгук/Голосувати