Стаття 10. Права на сорти
1. Згідно з цим Законом можуть набуватися такі права на сорти:
особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт
рослин; { Абзац другий частини першої статті 10 в редакції Закону
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин;
{ Абзац третій частини першої статті 10 в редакції Закону N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту
рослин. { Частину першу статті 10 доповнено абзацом згідно із
Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Ці права набуваються на сорт, який відповідає критеріям, визначеним цим Законом, та якому присвоєна назва згідно з ним.
2. Про особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин.
{ Частина друга статті 10 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }

3. Про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин
свідчить патент на сорт рослин. { Абзац перший частини третьої
статті 10 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Обсяг правової охорони сорту, на який видано патент, визначається сукупністю ознак, викладених в занесеному до Реєстру патентів описі сорту.
4. Про майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.
{ Статтю 10 доповнено частиною згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

5. Зазначені права на сорт набуваються в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 11. Критерії придатності сорту для набуття прав інтелектуальної власності на нього
{ Назва статті 11 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }

1. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.
2. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об’єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним.
{ Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

3. Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:
а) на території України — за рік до цієї дати;
б) на території іншої держави — щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати.
4. Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал збувався, у тому числі й до визначених пунктами “а” і “б” частини третьої цієї статті дат:
із зловживанням на шкоду заявнику;
на виконання договору про передачу права на подання заявки;
на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту і його експертизу на придатність на поширення, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише
заявникові і не використовувався для виробництва сорту; { Абзац
четвертий частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;
як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.
5. Сорти родів і видів, на які право власності відповідно до пункту 1 розділу IX цього Закону було обмежено, можуть бути визнані придатними для правової охорони без пред’явлення до сорту вимог частини третьої цієї статті. При цьому дата пріоритету встановлюється за датою надходження до Установи заявки на реєстрацію сорту.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт, встановлений статтею 39 цього Закону, скорочується на період з дати державної реєстрації сорту до дати державної реєстрації прав на сорт. Щодо таких сортів не діє тимчасова правова охорона, передбачена статтею 30 цього Закону.
{ Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

6. Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.
{ Абзац перший частини шостої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:
а) він поширений на певній території в будь-якій державі;
б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;
в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;
г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.
7. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.
{ Частина сьома статті 11 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }

8. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.
9. Виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт не залежить від додаткових умов, що відрізняються від викладених у цій статті, якщо йому надана назва відповідно до положення статті 13 цього Закону та заявником витримані всі вимоги, передбачені цим Законом, включаючи сплату необхідних зборів.
{ Статтю 11 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Стаття 12. Умови державної реєстрації сорту
Державна реєстрація сорту здійснюється, якщо сорт відмінний, однорідний та стабільний, йому присвоєна назва і він придатний для поширення в Україні.
{ Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Стаття 13. Назва сорту
1. Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду.
2. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву.
3. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.
4. Назва сорту не повинна:
а) суперечити принципам гуманності і моралі;
б) складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи складатися виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування;
в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу;
г) бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати, щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій державі-учаснику.
5. Сорт повинен пропонуватися в Україні та в іншій державі-учасниці під однією і тією ж назвою за виключенням випадку, якщо така назва є неприйнятною на території України.
{ Частина п'ята статті 13 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }

6. Будь-які права, пов’язані з прийнятою назвою сорту, не повинні перешкоджати її вільному використанню у зв’язку з даним сортом, навіть після закінчення строку правової охорони цього сорту.
{ Статтю 13 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }

Стаття 14. Придатність сорту для поширення в Україні
Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони поширення сортів в Україні розробляються Установою і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
{ Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V (
311-16 ) від 02.11.2006 }