| Главная » Файлы » Курсові та дипломні (refovip) » Екологія | [ Добавить материал ] |
ВОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ екологічний
| 16.06.2010, 13:15 | |
| ВОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ І.М.Підкамінний, О.М.Трофимчук Проблеми природокористування як у минулому, так і сьогодні посідають чільне місце в наукових дослідженнях і є актуальними не тільки у зв'язку зі сталим (а в останні десятиріччя навіть зростаючим) попитом на природні ресурси, а й через вичерпання, виснаження, деградацію або забруднення останніх. В українській пресі проблемам навколишньо го природного середовища та окремих його елементів присвячено чимало публікацій, у багатьох з яких досліджується переважно природоохоронний аспект природокористу вання, пов'язаний з існуванням та негативними наслідками антропогенного впливу на навколишнє середовище [1]. Звичайно, це пояснюється важкою екологічною ситуацією у багатьох регіонах України та загальносвіто вою тенденцією збільшення уваги (що ініціюється урядовими структурами економічно розвинутих держав) громадськості до якісного стану навколишнього середовища. Але в економічно розвинутих державах у сфері природокористування є актуальними здебільшо го природоохоронні проблеми, оскільки економічні або вирішені (теоретичні питання) [2], або вчасно вирішуються (поточні практичні завдання) [3]. В Україні ж природоохоронні проблеми не тільки мають тісний зв'язок з економічними, а й ускладнюються ними [4]. На нашу думку, саме економічний аспект вітчизняного природокористування повинен бути в наукових дослідженнях пріоритетним. Це пов'язано з існуванням значної кількості проблем, насамперед таких, як розмір плати за природокористування, раціональне використання природних ресурсів, цільове використання коштів природоохоронних фондів, позабюджетне фінансування природоохорон них заходів. Економічний аспект природоко ристування не тільки характеризує масштаби та ефективність споживання й відтворен ня природних ресурсів. Він також віддзеркалює причинно-наслідкові зв'язки, виявлення та моніторинг яких дає змогу вчасно коригувати господарську діяльність у напрямі запобіган ня виснаженню та деградації природних ресурсів. У даній статті зроблена спроба висвітлити економічний аспект водокористування в Україні. Водні ресурси використовуються тією або іншою мірою в усіх видах і сферах антропогенної діяльності. Тому водокористування може бути мірилом, що характеризує стан як економічної діяльності взагалі, так і природоохоронної зокрема. Відомо, що українська економіка відчуває дефіцит водних ресурсів за кількістю та якістю. Формування водних ресурсів в Україні відбувається нерівномірно, оскільки залежить від кліматичних умов. У північних і північно-західних областях України випадає значна кількість опадів (табл. 1), що й зумовлює відносну забезпеченість цих регіонів водою. У басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Західного Бугу, малих річок Причорномор'я та Приазов'я обсяги води прийнятні для користування споживачами. Найменша кількість водних ресурсів формується у південних областях, АР Крим, а також у промислово розвинутих районах (Донбас, Криворіжжя). Таблиця 1 Водний баланс областей України (км3) [5] Потенційні ресурси поверхневих вод України становлять 209,8 км3, з яких тільки 25% формується у межах країни та є її власним фондом і гарантованим джерелом водопостачання. Значна частка водних ресурсів, за сумарними запасами яких Україна посідає одне з провідних місць в Європі (табл. 2), є транзитним стоком, що не можна розглядати як надійне джерело води. Таблиця 2 Забезпеченість країн Європи ресурсами річкового стоку [5] Основним джерелом водних ресурсів у країні є місцевий стік і лише незначна частка транзитного стоку. 60% ресурсів річкового стоку України розміщено у басейні р. Дунай, де потреба у воді становить 5% загальнодержав ного обсягу. Балансові запаси місцевого стоку України сягають в середньому 52,4 км3. Водозабезпеченість за сумарним річковим стоком становить 4,12 тис. м3 на 1 особу, за місцевим стоком - 1,0 тис. м3 на 1 особу. Водозабезпече ність місцевим стоком на 1 км2 - 87 тис. м3/рік. Балансові прогнозні ресурси підземних вод оцінені в розмірі 21 км3/рік (або 57 млн м3/добу), на 1 особу припадає 0,41 тис. м3. Експлуату ється понад 110 тис. свердловин, вода з яких використовується в основному на питні та побутові потреби. Відновлювані ресурси підземних вод становлять 14 км3, а невідновлювані (тобто не зв'язані з поверхневим стоком, а тому додаткові) - 7 км3. Забезпечення економіки України водними ресурсами у достатній кількості та прийнятної якості залишається важливим питанням і сьогодні. Нерівномірність територіального розподілу вод (Рис.1) обумовлює штучне створення належних умов водозабезпечення (систем повторно-послідовного водопостачання, каналів, водогонів, водосховищ) підприємств і населення. Господарські потреби у водних ресурсах задовольняються також за рахунок транзитної води чи міжбасейнового перерозподілу води з інших регіонів. Велике значен ня для економіки України мають 7 великих магістральних каналів (Північно-Кримський, Головний Каховський, Дніпро - Донбас, Дніпро - Кривий Ріг, Дніпро - Інгулець, Дунай - Сасик, Сіверський Донець - Донбас) і 10 водогонів, що створені для водопостачання районів, бідних на водні ресурси, для задоволення потреб у питній і технічній воді, а також для зрошення. Тільки з р. Дніпро перерозподіляється щорічно 5-7 км3 води (27-31% | |
| Просмотров: 393 | Загрузок: 0 | | |