Корoткий опис:  Зміст

1.Технічне завдання на проект.
2. Вступ.
3. Вибір електродвигуна і кінематичниий розрахунок приводу.
4. Розрахунок циліндричної косозубої передачі першого ступеня. 5. Розрахунок конічної прямозубої передачі.
6. Розрахунок косозубої циліндричної передачі третього ступеня.
7. Розрахунок валів.
8.Розрахунок підшипників.
9. Розрахунок шпоночних з’єднань.
10. Вибір муфти
11. Вибір мастила для зачеплень і підшипників:
12. Побудова механічних характеристик електродвигуна і робочої машини:
13. Література

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Зміст.
Зміст. 2
Вступ 3
1. Досліди Резерфорда . 4
1.1. Відкриття субатомних частинок. 4
1.2. Модель атома Резерфорда. 6
2. Модель атома Бора 9
2.1. Планетарна модель атома. 9
2.2. Модель Бора. 10
2.3. Основні положення квантової механіки 11
2.4. Постулати Бора 12
3. Будова атома 15
3.1. Орбіталі 15
3.2.Квантові числа. 16
3.3. Сучасні уявлення про будову ядра 17
Висновок 19
Література 20

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Основна частина

1. Антична механіка

В міру нагромадження знань про світ задача їхньої систематизації ставала усе більш насущною. Ця задача була виконана одним з найбільших мислителів стародавності— Аристотелем (384-322р. до н.е.)


«Аристотель( «сама універсальна голова» серед давньогрецьких філософів»,
сказав Ф. Энгельс про цей великий ученого Древньої Греції.
Аристотель народився в Греції , у м. Стагире, розташованому поруч з Македонією.
У 366 р. до н.е. він приїхав в Афіни в академію Платона і пробув там разом із Платоном біля 20-ти років.
У 339 р. до н.е. Аристотель організував в Афінах свій Ліцей і успішно керував їм 13 років.
Вмер Аристотель у 322 році до н.е. на острові Эвбея.
В аристотелевской натурфілософії фундаментальне місце займає навчання про рух. Рух він розуміє в широкому змісті, як зміна взагалі, розрізняючи зміни якісної, кількісні і зміни в просторі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Лекція №1
План

1. Приклади фізичних процесів, що приводять до крайових задач для диференціальних рівнянь в частинних похідних.
2. Приклади постановок таких задач.
3. Класифікація диференціальних рівнянь 2-го порядку в частинних похідних.
4. Рівняння коливань струни.
5. Розв’язок задачі Коші методом Даламбера

Питання для самоконтролю.
Лекція №1.

1. В чому полягає дисципліна: рівняння математичної фізики?
2. Від чого залежить розв’язування рівнянь з частинними похідними 2-го порядку?
3. Приклади рівнянь еліптичного типу.
4. Як називається і до якого типу належить рівняння:
?
5. В чому полягає крайова задача для рівняння коливання струни?
6. Записати формулу Даламбера, яка дає розв’язок одномірного однорідного хвильового рівняння.

Література:

1. А.Н.Тихонов, А.А.Самаровский “Уравнения математической физики”, Гостехиздат, 1954.
2. Н.С.Пискунов “Диференциальное и интегральное исчисление”, т.ч., Москва, 1972.
3. П.И.Чинаев, Н.А.Минин и др. “Висшая математика, специальные главы”, Киев, 1981.
4. О.В.Мантуров та ін. “Математика в поняттях, означеннях, термінах”, т.ч., Київ, 1986.
5. П.Е.Данко, А.Г.Попов “Высшая математика в упражнениях и задачах”, ч.2, Москва, 1974.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Зміст:

1. Загальні принципи роботи фотоприймачів (ФП).
2. Основні характеристики і параметри ФП.
3. Різні типи внутрішнього підсилення в ФП:
– звичайне підсилення на основі p-n-переходу (біполярні
транзистори);
– інжекційне підсилення;
– лавинне підсилення;
5. Застосування ФП з внутрішнім підсиленням.
6. Перспективи.

ФОТОПРОВІДНІСТЬ НАПІВПРОВІДНИКІВ

Оптична генерація носіїв току. Вільні носії, що беруть участь в електропровідності напівпровідника і знаходяться з решіткою у термодинамічній рівновазі, з'являються в результаті термічної генерації. Вони називаються зрівноваженими, а провідність у цьому випадку – зрівноваженою провідністю. Поява вільних електронів і дірок може бути пов'язана з іншими чинниками, зокрема, із поглинанням оптичного випромінювання. Носії струму, що виникли в матеріалі, минаючи термічне збудження, називаються незрівноваженими. Відповідно і надлишкова провідність називається незрівноваженою.
При поглинанні фотона електронно-діркова пара одержує деяку надлишкову енергію і квазіімпульс. Зрівноважений розподіл фотоносіїв по енергіях і квазіімпульсах встановлюється за час, менший часу перебування у відповідних зонах. Тому вони встигають "термолізуватися", тобто розподіл їх по енергіях і квазіімпульсах стає таким же, як і для зрівноважених електронів і дірок. Повна електропровідність:
 = q(nn0 + pp0 + nn + pp),
де n0 і p0 – зрівноважені концентрації електронів і дірок; n, p – незрівноважені їх концентрації.
Фотопровідність:
ф = q(nn + pp)
При h  Eg концентрація незрівноважених електронів і дирок пропорційна швидкості оптичної генерації, тобто g = a()Nф, де Nф – потік фотонів, () – квантовий вихід фотоіонізації (кількість електронно-діркових пар, утворених одним квантом світла).
Підсилення фотоструму. В однорідному напівпровіднику фотострум:
Iф = qGKф,
де G – повна генерація; Kф = n / tn + p / tp – коефіцієнт підсилення; tn ,tp – часи прольоту електронів і дірок між електродами при довжині зразка d і прикладеній напрузі U:
tn = d2 / (n U), tp=d2/(p U)
В результаті:
Kф = (n / tn + p / tp)U / d2
Iф = qG(n / tn + p / tp)U / d2
Фізичний зміст коефіцієнта підсилення полягає в тому, що, утворена світлом незрівноважена провідність в напівпровіднику зберігається до того часу, поки не рекомбінуються в об’ємі чи не вийдуть з нього через контакти в зовнішній ланцюг залишкові носії. Оскільки електрони і дірки мають різні рухливості, то при досить великих напругах електричного поля (коли час прольоту електрона через зразок буде менший часу життя) за час до рекомбінації електронно-діркової пари від контакту до контакту пройде електронів більше, ніж один. Якщо час життя і рухливість не залежать від поля, то фотострум повинен лінійно зростати зі збільшенням прикладеної напруги чи зменшенням відстані між контактами. Така залежність буде зберігатись доти, поки час

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Методи вимірювання частоти .
Діапазон вимірюваних частот в радіоелектроніці, автоматиці, в техніці зв’язку і т.д. простягається від долей герца до десятків гігагерц, тобто від інфранизьких до надвисоких частот. Вибір методу вимірвання частоти визначається її діапазоном, необхідною точністю вимірювання та іншими факторами. Вимірювання частоти змінного струму від 20 до 2500 Гц в ланцюгах живлення здійснюється з відносно невисокою точністю частотомірами електромагнітної, електродинамічної і феродинамічної систем з безпосереднім відліком частоти по шкалі логометричного вимірювача. Для вимірювання низьких та високих частот застотсовують частотоміри, принцип дії яких оснований на методах заряду і розряду конденсатора, мостовому, порівняння вимірюваної частоти із зразковою, резонансному . Найбільш широкополосними і точними є цифрові частотоміри, побудовані по методу дискретного підрахунку .

Резонансний метод вимірювання частоти .
Резонансний метод базується на порівнянні вимірюваної частоти з частотою власних коливань коливальної ланки . Застосовується для вимірювання частот від 100 кГц до 100ГГц . Основним вузлом резонансного частотоміра є коливальна система . На частотах до 100 МГц в якості коливної системи застосовуються резонансні контури із зосередженими постійними , на більш високих частотах до 1 ГГц – контури з розділеними постійними у вигляді відрізків коаксіальної або смугової лінії , на ще більш високих частотах використовуються об’ємні резонатори , на частотах більше 30 ГГц – відкриті резонатори.
На рис.1 приведена схема резонансного хвилеміра з коливною системою у вигляді контура із зосередженими параметрами L та C . Резонасна частота визначається за формулою:

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  

а) Виникнення термодинаміки
Теплові явища відрізняються від механічних і електромагнітних тем, що закони теплових явищ необоротні (тобто теплові процеси самі йдуть лише в одному напрямку) і що теплові процеси здійснюються лише в макроскопічних масштабах, а тому використовувані для опису теплових процесів поняття і розміри (температура, кількість теплоти і т.д.) також мають тільки макроскопічний зміст (про температуру, наприклад, можна говорити стосовно до макроскопічного тіла, але не до молекулі або атому). Водночас знання будівлі речовини необхідно для розуміння законів теплових явищ.
Тіло, аналізоване з термодинамічної позиції, є нерухомим, що не володіє механічною енергією. Але таке тіло має внутрішню енергію, що складається з енергій електронів, що рухаються, і т.д. Це внутрішня енергія може збільшуватися або зменшуватися. Передача енергії може здійснюватися шляхом передача від одного тіла до іншого при вчиненні над ними роботи і шляхом теплообміну. В другому випадку внутрішня енергія переходить від більш нагрітого тіла до менше нагрітого без учинення роботи. Передану енергію називають кількістю теплоти, а передачу енергії - теплопередачею. У загальному випадку обидва процеси можуть здійснюватися одночасно, коли тіло при утраті внутрішньої енергії може здвйснювати роботу і передавати

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  План
1. Ядерна фізика в хімії.
2. Ядерна фізика в археології.
3. Ядерна фізика в медицині.
4. Ядерна фізика в геології.

Ядерна фізика в хімії
Ядерна фізика — порівняно молода наука, але темпи її розвитку настільки високі, що вже сьогодні досягнення фізиків-ядерників вражають своєю масштабністю.
Завдяки ядерній фізиці промисловість озброїлася атомними електростанціями і реакторами для опріснення води й отримання трансуранових елементів. Крім того, були винайдені джерела у-випромінювання для дефектоскопії, активаційний аналіз для експрес-визначення домішок у сплавах, вугіллі тощо. Величезне значення мають ізотопні джерела струму і тепла. їх застосовують для енергопостачання важкодоступних районів і автоматичних станцій (наприклад, метеорологічних або супутників Землі). Джерела у-випромінювання застосовуються для автоматизації різних операцій (наприклад, вимірювання щільності середовища, товщини вугільного шару і т. ін.).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  1. Тверде біопаливо
2. Рідке біопаливо
3. Ріпак як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального
4. Біогаз
Нестача викопних енергетичних ресурсів у розвинених країнах світу веде до розширення ефективного використання альтернативних джерел енергії. Поряд з використанням енергії сонця і вітру все більшого поширення набуває біонафта, різні тверді органічні матеріали та біогаз, які є продукцією сільськогосподарського виробництва. Перспективність нехарчового використання останньої випливає також з аналізу динаміки цін на енергетичну, промислову та сільськогосподарську види продукції (рис. 19.3).

Рис.19.3. Динаміка цін на різні види продукції в Україні на 1991-1999роки

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ВСТУП .
Людство , пройшовши важкий шлях розвитку техніки отримання тепла , створило високотехнологічне обладнання , яке , здавалось би, важко ще більше вдосконалити . І як не парадоксально, повернулося до таких званих “нетрадиційних джерел” -сонця, вітру, води . Змінились ,і суттєво ,технології отримання тепла з цих джерел . Людсво навчилося використовувати й інші джерела – грунт , повітря підземні води . І тут треба віддати дань тій частині людства ,яка здатна глобально мислити і зрозуміла , що технічний процес, який донедавна розвивався у напрямку споживацького та руйнівного становлення до природи безперспективний . Навіщо нам обігрівати свої приміщення ,навівщо нам взагалі бунки і хто буде жити в них якщо Земля перетвориться на випалений безводний пустельний край ,як то описують фантасти  А для цих нібито фантастичних краєвидів існують цілком обрунтовані прогнози, підтвердженні багаторічними дослідженнями .

Читати далі   Написати відгук/Голосувати