Корoткий опис:  Методична розробка

ПЛАН

Вступ. Виховання навиків педалізації – складова частина всього
педагогічного процесу.
І. Навчання педалізації в ДМШ.
Роль слуху в роботі над педалізацією.
ІІ. Перше застосування педалі.
Педальні вправи.
Запізнюючи педаль, зміна педалі, пряма педаль.
ІІІ. Виразові можливості педалі
Педалізація кантиленних п’єс. Ліва педаль.
Застосування пів педалі, поступового зняття педалі.
Педаль в етюдах.
ІV. Залежність педалізації від стилевих особливостей твору.
V. Виховання самостійності учня.
Заключення. Робота над педаллю – це частина художнього
осмислювання твору.
Список використаної літератури

“Педаль – це самобутня і прекрасна
властивість інструменту є найсильнішим
засобом впливу в руках майстра”.
Г.Нейгауз “Про мистецтво
фортепіанної гри”. Ст. 183

Педаль – цінна, неповторна властивість фортепіано. Жодний інший інструмент не володіє специфічним багатством, подібно педальному звучанню. Педаль широко використовували всі композитори, починаючи з Бетховена. Фортепіанна література 19-20 століття мислилась композиторами з педаллю, тому виконавське мислення піаністів також не може існувати поза педаллю. Відчувати педаль у всій багатогранності її застосування так як і відчувати звук у всіх його градаціях – значить володіти вже оприділеною піаністичною майстерністю. Тонка різноманітна педалізація збагачує звукову палітру виконавця. Посилення звучання обертонів резонансом відкритих струн, збереження органного пункту пів педаллю, колористичні змішання гармоній у імпресіоністів “педальна вуаль”, “таяння” звуків при вібруючій педалі – все це засоби виразовості необхідні кожному піаністу.
Фортепіанна методика не може обійти питання педалізації. Дана проблема – одна з найбільш складних у фортепіанній педагогіці. Вона менш ніж інша педагогічна проблема піддається систематизації і методичній розробці власне тому, що вміння педалізувати – один із компонентів художнього мислення виконавця. В педалізації проявляється творча уява, глибина розуміння музики і почуття стилю, багатства звукової палітри і артистичність, яка відзначається в імпровізаційності педалізації, що залежить від акустики і особливостей даного інструменту. Тому навчання педалізації абсолютно невідділимо від звучання музики, від живого її виконання, включаючи перші навчальні вправи в педалізації. Навчити педалізації – значить перш за все навчити слухати, уловлювати відтінки звучання і вслуховуватись в них, виховувати смак до педальних забарвлень, до зміни звукового колориту.
Методика навчання педалізації зводиться до двох основних паралельних. але нерівнозначних по глибині і трудності розділів.
1. Оволодіння прийомами і навиками педалізації.
2. Виховання відношення до педалізації, як до творчого процесу.
Загальноприйняті позначення педалі – натиск правої педалі позначається знаком Ped. або Р, для знаття педалі використовується знак *. Найбільш точні – це графічні позначення педалі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Personal Information
Born Robert Matthew Van Winkle, October 31, 1967 (one source says 1968), in Miami, FL; son of Beth Mino (a music teacher and classical pianist). Education: Attended R. L. Turner High School; received high school diploma through correspondence course from the American School. Discovered in 1987 at the City Lights Talent Show, Dallas, TX; opened for City Lights opening acts, including Tone-Loc, Public Enemy, and Paula Abdul; City Lights owner Tommy Quon became his talent manager in 1988; formed Vanilla Ice Posse (VIP) with City Lights disc jockey Earthquake (Floyd Brown) and dancers Hi-Tec (Jay Huffman), E-Rock (Everett Fitzgerald), and Juice (Marc Grinage). Recording artist and touring performer; film appearances include cameo role in Teenage Mutant Ninja Turtles: The Secret of the Green Ooze; television appearances include Into the Night with Rick Dees, Friday Night Videos, Saturday Morning Videos, MTV's Hot Seat, Saturday Night Live, American Music Awards, The Arsenio Hall Show, and MTV Tailgate Party for the Superbowl; has made endorsements for Nike and Coke.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  І

Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.
У січні 1979 р. музична громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження корифея українського музичного мистецтва, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії ім.Т.Г.Шевченка, професора С.П.Людкевича.
С.Людкевич народився 24.01.1879 р. в містечку Ярославі на Західній Україні (зараз входить до складу Польщі). Батько композитора – вчитель народної школи – дуже любив музику. Мати знала й розуміла мистецтво, з особливою повагою ставилася до рідної культури. Гри на фортепіано навчалась у відомого українського композитора М.Вербицього. Вона ж була і першою вчителькою Станіслава з фортепіано.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Твір “Ой у полі жито”
Загальні відомості про твір та його авторів
Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.
Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.
Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.
Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.
Хоровий жанр: хор а сapello.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Твір “Чи ми ще зійдемося знову”
І. Загальні відомості про твір і його авторів
“Чи ми ще зійдемося знову” – вірш великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, покладений на музику відомим українським композитором Станіславом Пилиповичем Людкевичем.
Хоровий жанр: хор з супроводом.

Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:

Леонтович Микола Дмитрович
(1877—1921)
композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог

Народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною,
деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами. У 1887 році

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:

Лисенко Микола Віталійович – видатний музичний та громадський діяч України
(Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Батько, Віталій Романович Лисенко, офіцер орденського кірасирського полку, був людиною освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив літературу, народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Навчалася вона в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат. Аристократичне виховання наклало свій відбиток на все подальше життя Ольги Єреміївни, вигранивши її характер та світогляд. Розмовляла вона виключно французькою мовою, в усьому намагаючись створити таку атмосферу, яка б не мала навіть натяку на щось народне, українське.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Народився 25 вересня 1932 року в Донецьку, в сім’ї шахтаря. Змалку захоплювався музикою. Батько та мати його в молодості виступали в аматорських виставах опер «Наталка Полтавка» М.Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. Змалку Анатолій брав участь у художній самодіяльності, співав дискантом. Після закінчення школи 1949 року вступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет. В інституті виступав з сольними номерами у супроводі інструментального ансамблю. 1952 року робить спробу вступити в Ленінградську консерваторію, але невдало. Бере уроки у соліста Донецького оперного театру О.Коробейченка. У 1954 році, по закінченні інституту, почав працювати асистентом кафедри графіки та нарисової геометрії. Водночас продовжує заняття у Коробейченка.
У 1962 році вперше бере участь у концерті художньої самодіяльності Донецької області у Києві, де виконав кілька романсів, зокрема Я.Степового на слова І.Франка «Розвійтеся вітром». У липні 1962 року під час

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вступ

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних проблем у вітчизняній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного науково-педагогічного підходу, адже процес формування особистості складається з різних факторів: впливу спадковості, виховання в сім’ї та школі та впливу оточуючого середовища.
Спадковість залежить від генотипу (або генофонду) людини, від успадкування зовнішніх та внутрішніх рис батьків, або ще раніших генерацій, проявляється у схожості задатків, здібностей, темпераменту, характерів, рис обличчя, тощо. Але спадковість може бути також і генетичним наслідком розумового відставання (через недорозвиненість інтелекту або алкоголізму батьків).
Виховання ж являється цілеспрямованим організованим процесом формування особистості, який впливає на свідомість та поведінку людини. Метою цього процесу є формування відповідних життєвих установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для розвитку людини, підготовки її до суспільного життя та успішної трудової діяльності.
До наступного фактору - впливу оточуючого середовища - мають відношення навколишні, суспільні, матеріальні та духовні умови існування людини.
Однією із складових кожного з цих факторів являється культура, як історично визначений ступінь розвитку суспільства та людини, який відображається у результатах матеріальної та духовної діяльності. Існують різні способи класифікації цього поняття, найбільш поширеним з яких є розділення культури на матеріальну та духовну, до якої відносять сферу виробництва, розповсюдження та споживання результатів духовної діяльності. Також до духовної культури належать різноманітні види духовної творчості, освіта, виховання та діяльність засобів масової комунікації - преси, радіо, кіно, телебачення та культурно-освітніх установ. (Естетика. Словник. М.,1989.-с.167.)
Але наприкінці ХХ століття з’явився новий термін на базі поняття “культура”; термін який зараз широко застосовується у сучасній педагогічній науці. Це “субкультура” (підкультура) - поняття, яке характеризує культуру групи або класу, що відрізняється від панівної культури або протистоїть їй. В це поняття входить і молодіжна субкультура, деякі складові якої будуть проаналізовані у цій роботі, а саме - російська та українська сучасна естрадна музика, яка на теперішній момент являється складним і протирічливим явищем цієї субкультури. Її вплив на підліткову психіку має величезне значення. У процесі спілкування під час педагогічної діяльності автора роботи з підлітками було виявлено, що ця тема являється актуальною та потребує детального розкриття.
Сучасні підлітки мають різноманітні музичні смаки, деякі з них розбираються у музичних стилях сучасної розважальної музики, але в більшості своїй вони не мають конкретного уявлення щодо естрадних музичних стилів, про те, як саме створюється сучасна естрадна пісня (в технології), та яким чином відбувається “розкрутка” (тобто популяризація) сучасного музичного проекту.
На жаль, навіть викладачі музики у загальноосвітніх школах часто не можуть дати відповідь учням щодо стильових напрямів та творчості груп та виконавців підліткової музики, адже ця тема поки що маловивчена і потребує постійного та систематичного опанування нової інформації, яка знаходиться у музичних та підліткових сучасних виданнях та фрагментарно у деяких телепередачах.
На думку О.Я. Ростовського, у музично-педологічній діяльності слідує постійно враховувати процеси і явища сучасного мистецького життя, що цікавить підлітків, і що вдумливий педагог завжди знайде потрібний зв’язок між навчальним матеріалом та музичним дозвіллям учнів. (О.Я.Ростовський. Методика викладання музики в основній школі. с.4)
І тому бажано, щоб сучасний вчитель музики був в курсі інтересів і уподобань своєї аудиторії та допомагав учням-підліткам правильно орієнтуватись в естрадній музиці, проводити історичні паралелі та знаходити тематичні та жанрові зв’язки між народною, професійною класичною музикою (яка входить до навчальної програми) та естрадним мистецтвом (яке має пряме відношення до молодіжної субкультури).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Біографія Руслани
Руслана народилась 24 травня 1973 року у Львові. З чотирьох років займалась в музичній експериментальній школі, паралельно виступала зі своїми коронними номерами у вокально-інструментальному ансамблі "Обрій", де на той час співала її мама (за освітою музикант). Саме тут і розпочався її творчий шлях, а мікрофон став дитячою забавкою, тоді як сцена - місцем народження всіх найкращих дитячих вражень. Саме тоді Руслана вирішила співати і віддати своє життя музиці. Своїм дебютом, який відбувся в 4 роки, вважає виступ на Львівському фестивалі "Золота Осінь" з групою та оркестром, де і отримала свою першу нагороду - Гран-прі. Професійне музичне життя, наповнене концертами, конкурсами, фестивалями, яке не переривалось ні на день, розпочалось в дитячому вокально-інструментальному ансамблі "Усмішка" під керівництвом Аркадія Кузіна. Після закінчення 10-го класу математичної школи і десятирічки при консерваторії, де вона навчалася по класу фортепіано, вступила у Львівський державний вищий музичний інститут імені В.Лисенка на факультет хорового диригування. Там вона закохалася у симфонічний оркестр і вирішила, що її музика обов''язково буде нагадувати сучасне та симфонічне звучання.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати