| Главная » Файлы » Для учня/студента » Медицина, терапія, фізіологія | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 178 Показано материалов: 101-110 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 9 10 11 12 13 ... 17 18 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
РЕАБІЛІТАЦІЯ В ПЕДІАТРІЇ.
Актуальність. Фізичні методи широко застосовують в педіатрії для лікування і профілактики захворювань. Будучи методами патогенетичної терапії, вони викликають в організмі утворення безумовних і умовних рефлексів, впливаючи тим самим на перебіг паталогічного процесу змінюючи реактивність організму і підвищують опірність до захворювань.
Особливості розвитку нервової системи дитини (ранній розвиток спинного мозку, вегетативної нервової системи) будови загального покрову, підвищена електропровідність і проникливість до світла, недостатній розвиток теплорегуляції, сприйнятливість до інфекційних захворювань, обумовлюють необхідність поєднання загальних процедур при яких оголюється тіло (УФО) з тепловими (солюкс). Електропроцедури для дітей повинні бути менш тривалими і в менших дозах ніж для дорослих. Особливе місце займає загартовування і тренування організму.
РЕАБІЛІТАЦІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ І АКУШЕРСТВІ.
Фізичні методи зменшують біль, сприяють розсмоктуванню, відновлюють обмін речовин, нормалізують оваріально-менструальну і секреторну функції.
Тяжкохворим (в перші 3 дні після операції) при загрозі переривання вагітності, з температурою, фізіотерапію проводять в палатах.
Лікування фізичними методами починають відразу після закінчення менструації (з 5-7-го дня циклу). Процедури ефективно проводити кожний день. Перерви між курсом грязелікування повинні бути не менше 6 міс., при лікуванні мінеральними ваннами і орошеннями – 4 міс., при використанні апаратної фізіотерапії – 2 міс. Проводити більше 3-х курсів лікування одним і тим же методом непотрібно. Курс фізіотерапії під час нормальної менструації, за виключенням вагінальних процедур не потрібно переривати.
Р Е Ф Е Р А Т НА ТЕМУ: “ Алкоголізм - руйнівник зростаючого організму ”
Вчені всього світу протягом майже сорока років все гучніше і тривожніше заявляють про небезпеку, яка підстерігає підростаюче покоління дітей, підлітків, молодь. Мова йде про все зростаючий розмах споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так в США (штат Нью-Йорк) 91 процент 16-літніх учнів вживають алкогольні напої. У Канаді біля 90 процентів учнів 7-9 класів вживають спиртні напої. У ФРН 1 процент дітей 8-10 років в стані алкогольного сп'яніння затримується поліцією.
“Квант здоров'я”: наукова гіпотеза чи абстрактна ідея?
Одним з основних моментів необхідності об'єктивного корінного реформування вітчизняної охорони здоров'я, трансформації всієї системи соціально-гігієнічних знань на рубежі 80-90-х років [1] з'явилося “масоване вторгнення” у сферу медицини економіки з її строго формалізованими критеріями.
Рівнобіжне упровадження в другій половині ХХ століття й активне використання в охороні здоров'я інформаційних технологій з високим ступенем формалізації інформації, з одного боку, історично збігається з реформами, з іншого боку – дозволяє забезпечити реалізацію насущних економічних задач охорони здоров'я.
Усі частіше і ширше методи точних наук використовуються для опису і рішення задач соціального порядку, у тому числі в медицині й охороні здоров'я.
Актуальна, на нашу думку, концепція “людського капіталу” [2], в одному зі своїх додатків орієнтує дослідників на пошук і розкриття своєрідних параметрів рентабельності суспільства.
Досвід імітаційного моделювання по оптимізації бази і фінансів системи охорони здоров'я*
Прийняття “Програми державних гарантій забезпечення громадян Російської Федерації безкоштовною медичною допомогою” дозволило законодавчо і методологічно упорядкувати підходи до розмежування видів медичної допомоги і медичних послуг відповідно до визначених потоків фінансування системи охорони здоров'я.
Разом з тим, ни сама Програма, ни Методичні рекомендації з порядку формування економічного обґрунтування територіальних програм не відповідають на запитання про оптимальне співвідношення обсягів і видів медичної допомоги і послуг на конкретній території, а так само обсягів фінансування в рамках обов'язкового медичного страхування (ОМС) і бюджету.
Маркетинговий сегмент здоров'я ринку медичних послуг
медичних послуг
Формування в сучасній вітчизняній системі охорони здоров'я маркетингових відносин із пріоритетом економічних критеріїв в оцінці діяльності медичної праці змушує теоретиків і практиків охорони здоров'я, деякою мірою, по-новому глянути на проблему здоров'я, його визначення, параметричну складові й оцінку.
У повсякденному розумінні кожний знає, що таке почувати себе здоровим. Ми говоримо: “На цій роботі я втратив здоров'я”, “Лікар мені повернув здоров'я”, “Здоров'я не можна купити ні за які гроші”, “Він на багато здоров’я інших” і ін. Кожний з нас порою неусвідомлено оперує суб'єктивною шкалою, по якій оцінюється фізіологічний і психічний стан організму. На перший погляд, усе це повинно говорити про об'єктивну сутність здоров'я, а, отже, і об'єктивних критеріях його виміру.
Стаціонар-поліклініка: маркетингові проблеми співвідношення*
співвідношення*
Практична реалізація Концепції розвитку охорони здоров'я і медичної науки в розділі проведення реструктуризації ліжкового фонду убік його скорочення вкрай загострила проблему оптимального співвідношення надання двох видів медичних послуг: амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних. При поверхневому підході, здається логічним і економічно доцільним скорочувати частку фінансових вкладень в організацію і надання госпітальної допомоги і всіляко розширювати амбулаторну з її відносно малими накладними витратами.
Методологічні основи моделювання маркетингової системи охорони здоров'я
системи охорони здоров'я
Охорона здоров'я, як соціально-економічна структура, являє собою специфічну систему, по задоволенню визначених людських потреб, узагальнено іменованих медичними.
У поле ринкових відносин сфера медичних послуг здобуває маркетингову сутність. Однієї з актуальних задач дійсного часу є адаптація до потреб охорони здоров'я методів організації і керування маркетингом.
У широкому розумінні організація маркетингу, зокрема медичного, власне кажучи полягає в перебуванні і побудові визначеної структурної системи співвідношень елементів, що характеризують ринкові відносини лікаря і пацієнта, і можливостями керування такої системи. Побудова моделі маркетингу не є самоціллю, а служить одержанням свого роду інструмента для керування маркетинговими функціями.
Дослідження, що розкривають сутність структури маркетингу, тобто конкретного сполучення його елементів для досягнення поставлених цілей по задоволенню цільового ринку [1] наближають формування парадигми стратегічного менеджменту [2].
Обов'язкове медичне страхування: конкуренція породжує інтеграцію
Аналізуючи більш чем п'ятилітнє функціонування системи обов'язкового медичного страхування, хотілося б поділитися деякими дослідження ОМС на території Владимирской області.
Формування і розвиток системи медичного страхування Владимирской області закономірно розкриває загальні проблеми, що виникають на нелегкому шляху цього становлення й в інших регіонах країни.
Поява в ланці охорони здоров'я населення раніше не існуючих структур медичних страхових компаній з'явилося прогресивним кроком у реалізації реформування вітчизняної охорони здоров'я.
Справитися поодинці з усіма проблемами, що виникають при створенні системи ОМС - задача важка і не під силу навіть тим страховим організаціям, що уже мали досвід у справі інших видів страхування.
Участь споживача в оплаті лікарської праці в системі обов'язкового медичного страхування
Практиками і дослідниками, введеної в країні системи обов'язкового медичного страхування, висувається обґрунтоване положення, що однієї з причин, по якій не вдається досягти бажаного ефективного функціонування системи – це відсутність і не забезпечення діючого механізму фінансових взаємин лікаря і пацієнта.
Ці фінансові взаємини на рівні міжособистісних контактів двох основних і рівноправних суб'єктів маркетингових отношений - виробника і споживача медичних послуг, в існуючій системі практично виключаються. У ролі своєрідних “гаманців” і “розрахункових органів” виступає мережа посередників в особі суб'єктів системи ОМС: страховик (підприємства й адміністрації) направляє фінансові засоби в “загальну касу”; територіальні фонди ОМС, акумулюючи страхові внески і платежі, виступають у ролі своєрідного регулятора умовно рівнозначного розподілу цих засобів; страхові медичні організації, в остаточному підсумку проводять розрахунок з лікувально-профілактичними заснуваннями за продані (надані) пацієнту (клієнту) медичні послуги. У спрощеному виді така класичний ланцюжок руху фінансових засобів за пацієнтом. Дослідження показують, що по суті, пацієнт і грошові потоки в системі ОМС знаходяться не тільки на різних просторово-тимчасових рівнях, але і зв'язують пропозиції і