| Главная » Файлы » Для учня/студента » Економіка | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 206 Показано материалов: 41-50 |
Страницы: « Попередні 1 2 3 4 5 6 7 ... 20 21 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Р Е Ф Е Р А Т НА ТЕМУ: “Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні”
1. Вступ.
2. Чинники інфляції в Українській економіці.
3. Аналіз інфляційних процесів.
4. Масової заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам державних підприємств:
• причини затримок;
• наслідки затримок;
• шляхи подолання;
5. Висновок.
В С Т У П .
Найефективнішим індикатором “здоров*я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забеспечує необхідні взаємозв*язки в економіці,
Початок промислового перевороту в Україні
Особливістю соціально-економічного розвитку пер¬шої половини XIX ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось: у розвитку товарно-грошових відносин і проникненні капі¬талістичних відносин у сільське господарство; у руйнації селянських господарств; у занепаді кріпосницької ману-фактури, поглибленні розшарування селянства і дедалі ширшому застосуванні вільнонайманої праці та машин, у поступовому формуванні нових соціальних верств — підприємців та найманих робітників; у дальшому форму¬ванні загальноімперського внутрішнього ринку.
Наслідком кризи феодально-кріпосницької системи господарювання було зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України у сільськогосподарському виробництві, розшару¬вання
Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття.
У господарському житті України велику роль відігра¬вала промисловість, у тому числі хатня, якою селяни і коза¬ки займалися у вільний від землеробства час, виготовляю¬чи насамперед вироби побутового призначення. Відбувався подальший розвиток міського і сільського ремесла, що в умовах товарно-грошо¬вих відносин з роботи на замовлення переросло у дрібне товарне виробництво. На його основі формувалось і утвер¬джувалося мануфактурне виробництво. Важливим показником розвитку ремесла в містах була кількість ремісників, їх професій. Внаслідок технічного прогресу міське ремесло вдоско-налювалося, появилися нові галузі виробництва.
Курсова робота з дісципліни “Світова економіка” на тему: “Історичні умови формування національної економіки США”.
Вступ……………………………………………………………..…..1
Розділ І. Розвиток економіки країни від досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-1865)……………...2 1.Колоніальний період розвитку господарства та здобуття незалежності ………………………………………………2
2.Розвиток промисловості США в період з досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-65)…..…………5
3.Розвиток сільського господарства від досягнення незалежності до Громадянської війни (1861-1865 рр.)………9
Розділ ІІ. Розвиток економіки США до Першої світової війни .12
1.Економічні наслідки Громадянської війни………………..12
2.Монополістичний розвиток промисловості та банківської сфери. 14
3.Розвиток сільського господарства…………………………16
4.Зовнішньоекономічна політика США……………………..18
Розділ ІІІ. Економіка США в міжвоєний період (1918-1945)...21
1.Зростання економічної ролі США у світі після Першої світової війни……………………………………………………21
2.Період «великої депресії» (1929-33) та економічний спад.23
3.«Новий курс» Рузвельта та його економічний зміст……..25
Розділ IV. Економічна могутність США у сучасному світі….27
1.Становлення економічного лідерства США у капіталістичному світі в перші післявоєні дисятеліття…….27
2.Вплив НТР та розвиток економіки США…………………30
3.”Рейганоміка” та ії економічні результати………………..31
4.Економічна могутність США після закінчення “холодної війни”…………………………………………………………….33
6.Висновок…...…………………………………………………36
Спеціалізація сільгосподарських районів України
Характер селянського землеволодіння мав свої особливості. В Галичині земля доміній поділялася на двірську і селянського користування. Залежні українські селяни не мали права спадкового володіння та розпорядження землею.
У Придністровських районах зберігалося перемінне землекористування. Щороку селянським дворам надава¬лося стільки землі, скільки вони могли обробити, виходячи з наявності робочої сили, худоби.
Селянські господарства різнилися між собою і за господарськими функціями в фільварково-панщинній системі. Розміри землі, що перебували в користуванні селянських господарств на Правобережжі, були різними. У Подільському воєводстві паровий наділ дорівнював 7,5—13 десятин, по-єдинковий — 2,7—7,5, піший — 1,8—0,3 десятини. Були селяни, які володіли наділами в 15—25 десятин, 58 % се¬лянських господарств не мали землі. Середня забезпеченість селянських господарств робочою худобою була низькою — 1—2,5 голови. Так, у маєтках лівденно-східного Правобе¬режжя 67,3 % селянських господарств були безтягловими або однотягловими, 30,7 % мали по 2—3 воли і лише 2 % господарств — від 4 до 17 волів.
Генезис меркантилізму
Пeршим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У За-хідній Європі він зародився вже у XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалі-зму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробниц-тва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст. До того в окремих містах уз-бережжя Середземного моря можна було спостерігати лише деяке зародження капіталістичних відносин. Велике значення для формування капіталістичного способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу. Воно було пов'я-зане з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних виробників, поневоленням колоній, работоргівлею, державними позичками, податковою системою, протекціонізмом. Ці насильницькі заходи проводилися при активній підтримці держави.
Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Початок формування останнього поклали великі географічні відкриття XV—XVI ст. Після відкриття Америки і морського шляху навколо Африки почалося небувале зростання зовнішньої торгівлі країн Західної Європи. Дрібне товарне виробництво не могло задовольнити зростаючий попит на промислові вироби. Назріла необхідність створення капіталістичних
Контрольна робота з предмету "Макроекономіка" на тему : "Історія економічної думки на Україні."
1. Загальні умови і основні напрями розвитку
економічних досліджень в Україні
2. Витоки і напрями формування ос¬новних
політико-економічних шкіл
3. Маржиналізм та йо¬го математичний напрям
4. Економічна теорія марксизму та її оцінки
1. Розвиток української суспільно-економічної думки у період кінця XIX — початку XX ст. відзначається різнома¬нітністю течій і напрямів, багатством економічних ідей та визначними здобутками, що не тільки піднесли її у ці ро¬ки на рівень світової, передусім західноєвропейської, еко¬номічної науки, а й вагомо збагатили останню.
Плідні економічні ідеї та наукові розробки того часу втілені у творчій спадщині вчених-економістів як Східної України, що входила до складу Російської імперії, так і західноукраїнських земель, які перебували у складі Австрійської імперії. Наукові сили Східної України зосе¬реджувалися переважно у Харківському, Київському та Одеському (Новоросійському) університетах, численних вищих учбових закладах, наукових товариствах. Багато вчених-економістів—виходців з України працювали в на¬укових та учбових закладах Петербурга, Москви, інших міст Росії. Головними науковими центрами, до яких тяжіла ук¬раїнська інтелігенція на західноукраїнських землях, бу¬ли Львівський та Чернівецький університети, а також Нау¬кове товариство ім. Шевченка у Львові.
Контрольна робота з основ економічної теорії Тема 5. Загальні економічні основи товарного виробництва, його еволюція.
Тема 5. Загальні економічні основи товарного виробництва, його еволюція.
План.
1. Товар та його властивості.
2. Товарне виробництво та його ознаки.
3. Закон вартості – найважливіший закон товарного виробництва.
4. Еволюція товарного виробництва.
1. Товар та його властивості.
Поняття “товар” є центральним поняттям всієї економічної теорії. За визначенням А.В.Калини, В.В.Осокіної “товар – це подукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший”[2;30].
Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби – це якісна сторона товару. Її характеризують певні відмінні риси. Споживна вартість товару має бути продуктом праці, людської діяльності. Якщо якась корисна річ не є результатом такої діяльності (наприклад, вода у природному джерелі), то ця річ не має споживної вартості товару.
Споживна вартість товару завжди має суспільний характер, адже задовольняє потреби ринку, а отже, суспільства.
Економічне вчення Д. Рікардо
Рікардо не одержав систематичної освіти і самостійно вивчав математику, фізику, хімію, геологію, теологію, літературу. Якийсь час він працював викла¬дачем математики, двічі обирався шерифом, аз 1819 до 1823 р. був членом англійського парламенту. Рікардо активно працює в парламентських комісіях, часто виступає з промовами з економічних питань. Його перші економічні праці були присвячені проблемам грошового обігу. В 1817 р. була опублі¬кована його головна праця «Начала політичної економії і оподаткування».
2. Життєвий шлях Франсуа Кене. 3. Погляди Кене-економіста.
1. Вступ.
2. Життєвий шлях Франсуа Кене.
3. Погляди Кене-економіста.
4. “Економічна таблиця” та основні її постулати.
5. “Чистий продукт” та богатство.
6. Висновки.
ВСТУП.
Франсуа Кене, як лідер французької школи фізіократів, піддавши критиці меркантилізм, на початку 18 століття проголосив справжнім багатством нації “продукцію землеробства”. “Багатство, яке створюється промисловою працею, - писав Кене, - виникає за допомогою доходів, що їх дає земля, і є багатством самим по собі безплідним, яке відтворюється тільки за допомогою доходів від земельних угідь.”
Ідеї Кене були розвинені видатними представниками школи фізіократів - А.Р.Тюрго, В.М.Мірабо та іншими. Зокрема, в основу їх теоретичних поглядів була закладена концепція Кене “природного порядку”(викладена у його праці “Природнє право”,1765), який панує як у природі так і у суспільстві. Між тим, під природнім порядком вони розуміли буржуазний порядок, а під маркою його захисту фактично захищався капіталізм.