| Главная » Файлы » Для учня/студента » Економіка | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 206 Показано материалов: 71-80 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 20 21 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Голосарій . Економінчі терміни
Нормативна функція макроекономіки — спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого роз¬витку національної економіки.
Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макро-економіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.
Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.
Головна суперечність суспільства — суперечність між безмеж¬ними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресур¬сами.
Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільст¬ва знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищен¬ня ефективності національної економіки.
Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і ви¬користовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.
Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаю¬ться до початку її побудови.
З ”Економічної теорії ” Форми власності
ВСТУП.
1.Необхiднiсть, мета та шляхи реформування вiдносин власностi в Українi;
2.Роздержавлення та приватизацiя,як засiб реформування вiдносин власностi.
ВИСНОВОК.
Сучасна ринкова економіка
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.
По визначенню ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити по певній ціні ) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають по певній ціні ) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального
Реферат з курсу “Історія економічних вчень” на тему: “Місце і роль теорій граничності в розвитку економічної науки”
1. Вступ.
2.Граничні величини та математичний метод.
3.Теорія граничної корисності
4.Теорія граничної продуктивності.
5.Формування неокласичного напрямку економічної думки.
6.Висновки
Вступ.
Протягом всієї історії людства, починаючи ще з часів античності, економічна думка розвивалась паралельно із розвитком економічних відносин, відбиваючи економічні інтереси своєї епохи, і тому не можна розглядати появу нових економічних теорій просто як перехід від простішого до більш складного, від неправильних та неточних поглядів до все більш довершених, оскільки разом із розширенням економічних знань, відбувались поява і розвиток альтернативних, не сумісних між собою теорій.
ЗВІТ «ЯК Я УЯВЛЯЮ СВОЮ МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ»
В економіці будь – якої країни незалежно від домінуючих соціально – економічних умов необхідно вирішувати три основні економічні завдання: яку продукцію виробляти, як її виробляти і для кого? Світова економіка переконує, що, хоча існують різні варіанти, ці завдання реалізуються по суті в межах двох моделей господарювання: командно – бюрократичної і товарної або ринкової. Ринкова модель господарювання становить таку суспільну ворму організаціх виробництва, за якої усі питання вирішуються на основі вільної взаємодії споживачів і виробників на ринку. У ринковому господарстві постіно відбуваються процеси пристосування, які сприяють встановленню правильного співвіднощення попиту, пропозиції, прогресивним структурним зрушенням, підвищенню якості і конкурентоспроможності продукції, збалансуванню матеріально – фінансових пропорцій. Ринкова модель господарювання дозволяє без примусу спрямовувати ресурси туди, де вони необхідні, і перерозподіляти їх у разі зміни попиту. В ринковій системі ці процеси забезпечуються пріоритетом економічних методів управління, рівноправним існуванням різних форм власності, домінуванням споживача над виробником, децентралізацією управління, конкуренцією.
Світова економічна наука, як ми знаємо, усі економічні явища та процеси розглядає на двох рівнях: макроекономічному та макроекономічному. Існує також мезоекономічний рівень, що займає серединне становище. Уявляючи собі будь – яку систему економіки у спрощеному вигляді, не важко здогадатись, що функціонування її грунтується на взаємозв'язаному русі ресурсів, споживчих благ і доходів, такий рух називається кругообігом. І вже на основі шкільної економіки при характеристиці кругообігів ринкової і планової економіки ми зтикаємося із першою суттєвою різницею між двома великими системами. На відміну від командно – бюрокративного зразка, де абсолютним домінантом виступає держава, у ринковій економіці відносини складаються окремо від держави, на приватному рівні, через ринки ресурсів та продуктів. При цьому усі учасники кругообігу виступають як самостійні та незалежні суб'єкти господарювання, що мають власні інтереси, тоді як в плановій єдиним власником усіх ресурсів є держава, що виступає з певною програмою, якої повинні дотримуватися всі члени кругообігу. Що ж до основних принципів ринкової економіки, слід зазначити декілька основних. Серед них, по – перше, економічна свобода, вона заснована на приватній власності і вільній підприємницькій діяльності. Приватна власність надає приватним особам право користуватися і розпоряжатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійснювати будь – які угоди, використовувати будь – які придбані ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, виходячи з власних інтересів при цьому ніхто не диктує один одному якісь команди, не примушує діяти по плану, тоді як у плановій економіці у цьому випадку панує ценралізм, що реалізується через привласнення державою ресурсів та визначення цін і доходів. До речі, іде рівний розподіл прибутків між членами суспільства незалежно від їхньої ролі в процесі виробництва – так звана зрівняність. Засобом централізму стало всеохоплююче планування. Процес планування розпочинався з визначення п'ятирічних завдань, продовжувався встановленням їх на рівні окремих галузей, підприємств та узгодженням внесених змін, і завершувався розробкою річних планів і доведенням їх як обов'язкових показників діяльності до міністерств і підприємств.
Та зворотнім боком економічної свободи у ринковій економіці, своєрідною платою за неї є економічна відповідальність і ризик. Кожен, хто користується економічною свободою, розплачується за негативні наслідки невірно прийнятих рішень і дій своїй майном, коштами, втраченими можливостями отримати прибуток і збагатитись. Тут вже держава не відповідає за підприємництво особи, тому у самостійній діяльності треба бути дуже обачним і прогнозуючим, щоб уникнути серйозних проблем. Другий вагомий аспект ринкової економіки – це конкуренція. Економічна свобода є передумовою конкуренції, змагань за можливість швидше і вигідніше реалізувати свій товар або послугу.
РЕФЕРАТ “ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК НАУКА”
1. Економіка – основа життя людини і суспільства.
2. Роль людини в економіці.
3. Ресурси(фактори) виробництва та їх структура.
4. Проблема економічного вибору.
5. Продукт виробництва, його склад і властивості.
1. Крива LM. Сутність, графічна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривої LM.
Поєднуючи їх , отримуємо пряму LM.
2. Сутність і причини інфляції.
Свiтовий досвiд виробив двi головнi концепцii антиiнфляцiйних заходiв, що спираються на кредитно-грошову i фiскальну полiтику. Це - заходи або безкомпромiсноi боротьби з iнфляцiєю, або адаптацii, пристосування до життя в умовах iнфляцiйноi нестабiльностi. Перший метод реалiзується шляхом змiн у системi оподаткування ( як правило пiдвищення податкiв) та введенням жорсткого державного контролю цiн та зарплати. Другий - це iндексацiя доходiв, застосування механiзму корегування процентних ставок вiдповiдно до темпiв iнфляцii та iн. До того ж необхiдною є повна адаптацiя усiх економiчних iнституцiй до функцiонування в умовах iнфляцii. Адаптацiйна полiтика має своi недолiки: кошти на компенсацiйнi надбавки населенню треба брати з державного бюджету, тобто врештi-решт через податки, або робити грошову емiсiю, що знову призведе до зростання iнфляцii. Як правило, в умовах боротьби з інфляцією ці методи використовуються комплексно, що дає бiльш виражений ефект, i дозволяє пом’якшити труднощi, що випали на долю економiки краiни.
1. Продуктивні сили і їх структура.
1. Продуктивні сили і їх структура.
2. Основні компоненти продуктивних сил.
2.1 Людина, робоча сила, її ціна і вартість.
2.2 Засоби виробництва:
2.2.1. Предмет праці.
2.2.2. Засоби праці.
2.3 Сутність і методи організації виробництва.
2.4 Наука и информация.
3. Висновок.
1. Продуктивні сили і їх структура.
Якщо розглядати загальну для всіх суспільно-економічних формацій структуру продуктивних сил, то до їх складу входять засоби виробництва і люди, які володіють виробничим досвідом і при¬вдять у рух засоби виробництва. Основною продуктивною силою є людина. Предмети пра¬ці входять до складу продуктивних сил тією мірою, якою вони йдуть на продуктивне спожи¬ван¬ня і використовуються як джерела енергії. До структури продук¬тивних сил в усіх формаціях на¬ле¬жать також використову¬вані людьми сили природи: вітер, сонце тощо.
В сучасних умовах до складу продуктивних сил включа¬ють також науку (як специфічну про¬ду¬к¬тивну силу), форми і методи організації виробництва. Окремим елементом продук¬тивних сил стає інформація. Отже, сучасні продуктивні сили — це складна система, що включає ма¬те¬ріаль¬¬ні й духовні (за складом), об'єктивні й суб'єктивні (за характером відтворен¬ня і специфікою фунꬬцій), суспільні й природні елементи. В процесі історичного розвитку їх склад у цілому, як і ок¬ре¬мі елементи, постійно збагачується, наповнюється якісно новим змістом. На ранніх етапах ро第витку капіталізму потреби ви¬робництва задовольняли робітники з низьким рівнем освіти і квବліфікації. Нині робітники, як правило, мають високий рі¬вень освіти (середню загальну або се¬ре¬дню спеціальну), квалі¬фікації. Сучасний етап автоматизації виробництва вимагає не лише біль¬¬шого залучення фізичних і розумових здібностей робочої сили, а й творчих обдарувань осо¬бис ¬то¬сті, її організа¬торських здібностей, духовних компонентів.
Контрольна робота з основ економічної теорії Тема 5. Загальні економічні основи товарного виробництва, його еволюція.
Тема 5. Загальні економічні основи товарного виробництва, його еволюція.
План.
1. Товар та його властивості.
2. Товарне виробництво та його ознаки.
3. Закон вартості – найважливіший закон товарного виробництва.
4. Еволюція товарного виробництва.
1. Товар та його властивості.
Поняття “товар” є центральним поняттям всієї економічної теорії. За визначенням А.В.Калини, В.В.Осокіної “товар – це подукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший”[2;30].
Корпорація (акціонерне товариство)
Переваги корпорації (акціонерного товариства) є достатньо відо¬мими.
По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залу-чення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фон-дову біржу) вона може об'єднувати різні за розмірами капітали ве-ликої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучас-них напрямків науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.
По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збіль-шувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати постійно зростаючий прибуток.