Главная » Файлы » Для учня/студента » Історія України | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 138 Показано материалов: 101-110 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 9 10 11 12 13 14 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
ІІІ період ВВВ Визволення України від фашистсько-німецької окупації (1943-1944)
Перемога радянських військ під Сталінградом дала змогу вступу частини 1-\ гвардійської армії ген. Кузцнецова у Варошиловградській області в грудні 1942 року. Наприкінці січня – початку лютого 1943 радянське командування поставило завдання звільнення Донбасу та Харківського промислового району. Ці завдання мали виконати війська Південно-західного та Воронезького фронтів. У результаті наступальної операції 29 січня – 18 лютого 1943 року війська Південно-західного фронту звільнили території північного Донбасу. Наступальна операція Воронезького фронту з 2 лютого по 3 березня 1943 мала своїм результатом визволення Харкова. Східна частина
Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945
Перший період охоплює проміжок часу з 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р. Він характеризується значними військовими успіхами Німеччини у Європі. Вже навесні 1941 р. гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів.
Розгром Японії
Причини вступу СРСР у війну з Японією:
- Японія була союзником Німеччини і заздалегідь готувалася до війни з СРСР на боці Німеччини. Лише перемоги ЧА під Москвою та Сталінградом відсунули термін нападу Японії на СРСР;
- Японія постійно провокувала прикордонні війська на Далекому Сході, в результаті чого СРСР повинен був тримати на кордоні 40 дивізій;
- СРСР дав зобов’язання союзникам про вступ у війну з Японією після розгрому Німеччини;
- СРСР був зацікавлений у війні з Японією, сподіваючись на військове захоплення територій та встановлення свого впливу.
Після капітуляції Німеччини війна в Європі закінчилась. Значних успіхів союзниками було досягнуто у війні з Японією. Ще в жовтні 1944 року біля о. Лейте сталась
Революція 1905-07 року Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.
Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.
Передумови: (2 категорії)
Об’єктивні
Утворені в результаті життя країни
1. Назрівання революційної ситуації
А. Криза верхів та низів
Б. Революційна активність мас
2. Конфлікт між рівнем розвитку виробничих сил та виробничих відносин Суб’єктивні
Утворені в результаті діяльності людини
1. Наявність партій, цілій та програм
2. Наявність класу в країні, який здатен виконати задачі революції
Деколонізація (дати/події)
1922 – Палестина знаходилась під управлення Великобританії
1943 – отримання незалежності Сирії та Лівану
17 серпня 1945 – незалежність Індонезії
2 вересня 1945 проголошення Демократичної республіки В’єтнам
12 жовтня 1945 – незалежність Патет Лао
весна 1946 – масові виступи в Калькутті та Бомбеї
4 серпня 1946 – незалежність Філіппін, та визнання її США
1946 – отримала незалежність Йорданія
15 серпня 1947 – незалежність Індії
29 листопада 1947 – резолюція ООН про скасування британського мандату, створення на території Палестини 2 держав арабської та єврейської
4 січня 1948 – проголошення утворення нової держави Бірманський союз
15 березня 1948 – створення Ізраїлю
1948 – незалежність острову Цейлон, нині Шріланка
березень 1949 – визнання Францією незалежності В’єтнаму
листопад 1949 – Голландія визнала незалежність Індонезії
грудень 1951 – створення об’єднаного королівства Лівія
1955 – визнання Францією незалежності Камбоджі, Кампучії, Лаосу
1955 – резолюція ООН про надання Лівії незалежності
січень 1956 – незалежність Судану
Походження і значення слова “Русь”
За багато десятиліть вивчення етимології слова “Русь” було сформульовано безліч гіпотез. Існують слов'янські, давньоруські, готські, шведські, іранські та інші варіанти походження слова, яке традиційно зв'язується з найдавнішими східнослов'янськими державами, і також з етносом (етносами), що населяли їх.
Вихідною точкою вивчення слова “Русь” служить його словотворча структура. Вона розглядається лінгвістами як показник етнічної і мовної приналежності його носіїв. За словами Ю.А. Карпенко, саме “словотворча структура назви відбиває його історію, оповідає про його походження”.
ЛІГА НАЦИЙ
ПАКТ (від лати. pactum договір, угода), одне з найменувань міжнародного договору.
АНТІКОМІНТЕРНОВСКИЙ ПАКТ, договір, укладений 25.11.1936 в Берліні між Німеччиною і Японією, блок цих держав оформився (під прапором боротьби проти Комінтерна) з метою завоювання світового панування. У листопаді 1937 до «Антікомінтерновському пакту» приєдналася Італія, пізніше ряд інш. держав; в 1939-40 перетворений у відкритий військовий союз.
Життя і діяльність родини Корнелюків
Главою родини є Микола Онуфрійович Корнелюк (1942р.н.), член Спілки художників України з 1989 року. Родом з С.Перехресне Верховинського району Івано-Франківської області. Там-таки закінчив восьмирічну школу, а відтак і десятирічну у Верховині. Працював у колгоспі. Творчий шлях розпочав ще в 1955 році, коли сам зіткав тематичну крайку "Перехресне". Через 2 роки, в 1957 році, увесь гуцульський одяг собі виготовив: постолики, ногавиці, гачі, вишиту хрестиком і низинкою сорочку, кєптар, баршівку.
Створення ОУН Діяльність ОУН Початок війни
Трагічна доля українців під польсьскою та радянською владами, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, розчарування західними демократіями, які впродовж тривалого часу ігнарували заклики українців про допомогу й самі опинилися в глибокій кризі, спричинилися до формування поглядів , суть яких зводилися до того, що не слід миритися з існуючим станом речей, сподіватися на поступки окупаційних урядів, а необхідно посилювати боротьбу , вдаватися до радикальних заходів аби змінити існуючи колоніальни режими. Ці та інші погляди базувалися на ідеології та політиці українського інтегрального націоналізму, одним із теоретиків якого був Дмитро Донцов. У центрі його поглядів була нація, її він абсолютизовав, вважав найвищою цінністю й був переконаний в тому, що всі зусилля врто зусередити на її зміцненні. Кінцевою ж метою Донцов вважав побудову
Ассірійська держава
Історія Ассирії поділяється на три основних періоди:
Старо-ассирійський (20-16 століття до н.е.)
Середньо-ассирійський (15-11 століття до н.е.)
Ново-ассирійський (10-7 століття до н.е. )
У старо-ассирійський період держава займала невелику територію, центром котрої був Ашшур. Населення займалося землеробством: вирощувало ячмінь і полбу, розводило виноград, використовуючи природне зрошення (дощові і снігові опади), колодязі й у невеликому обсязі - за допомогою іригаційних споруджень - води Тигру. У східних районах країни великий вплив мало скотарство з використанням гірських лугів для літнього випасу худоби. Але головну роль у житті раннього ассірійського суспільства відігравала торгівля.