Главная » Файлы » Для учня/студента » Історія України | [ Добавить материал ] |
27.11.2010, 13:47 | |
Ніхто з істориків не знає, хто був той Олег, що став київським князем наприкінці IXст. (за хронологією «Повісті времен-них літ» — у 882 p.). І ніколи, мабуть, не дізнається. Річ у тім, що образ Олега зітканий з фольклорних оповідей: народних переказів і легенд, дружинних пісень і приповідок. Як писав знаменитий український історик М. Костомаров, «особа Олега в нашому початковому літописі є сповна особою переказу, а не історії». Однак, при всьому тому Олег, на відміну від своїх попередників на київському престолі — Кия, Аскольда, — є не напівлегендар-ною, а реальною історичною постаттю. Його існування підтверджується авторитетними джерелами, зокрема двома угодами Русі з Візантією 907 й 911 pp. Разом з тим князь Олег належить до найзагадковіших постатей давньоруської історії. Хто він був — князь, боярин чи простий варязький дружинник? Чи мав якісь родинні зв'язки з засновником давньоруської князівської династії Рюриків? Не знали цього й давньоруські літописці XI—XII ст. Тому, напевне, «Повість вре-менних літ» називає Олега князем, а Новгородський літопис Князь Олег глибоко запав у пам'ять народну. Вона оповила ім'я його дивними оповіданнями, казками й піснями, перенісши на нього всяку всячину, що пам'ятала з давніших часів. Кінець кінцем зробила з нього не тільки великого і вдатного войовника, а й «віщого» чудодія, що вмів творити діла надлюдські, міг обернутися і звіром, і птахом, і малою комахою. І так за тим казковим чудотворцем нарешті майже зовсім зник дійсний, правдивий князь Олег, що княжив у Києві.
| |
Просмотров: 479 | Загрузок: 0 | |