Книги Нового заповіту

Новий заповіт відкривається Чотириєвангелієм.

Євангеліє (від грецького euangelion—  добра, радісна звістка) — це роз­повідь про народження Ісуса Христа, його життя та вчення.

Євангелія типологічно схожі, ли­ше з деякими розбіжностями вони переповідають етапи Христового шляху.

Так, Євангеліє від Матвія розпочи­нається з «Книги родоводу Ісуса Христа».

Назвемо сюжетні лінії подальшої розповіді:

·        Йосип та Марія втікають до Єгипту;

·         Ірод убиває немовлят;

·        Йосип  та  Марія  вертаються  до Назарета;

·        Проповідь Івана Хрестителя;

·        Хрещення Ісуса;

·        Диявол спокушає Ісуса;

·         Ісус розпочинає проповідь і вибирає собі перших учнів;

·         Перша подорож Ісуса по Галілеї;

·        Проповідь на горі;

·        Завдання апостолів (не гніватися на свого ближнього, не клястися, не противитися злу, любити во­рогів своїх і т. ін.);

·         Оздоровлення розслабленого;

·        Покликання Матвія;

·        Ісус не цурається грішників;

·        Ісус оздоровляє очі двом сліпцям;

·         Ісус обходить міста галілейські;

·        Накази Ісуса апостолам на дорогу;

·        Ісус навчає народ притчами;

·        Ісуса холодно приймають у Назареті;

·        Ув'язнення й смерть Івана Хрести­теля;

·        Чудо   нагодування   п'яти   тисяч народу;

·        Ісус іде по воді;

·        Учні визнають Ісуса за Христа;

·        Преображення Господнє;

·        ?\J)?}?'K?Z?M}$?dh?"??O??c??\???b?]N??S?K{I???Km?v? ??Y?q?????ڽ??ko?4QOo=ռ??Q??%Ao?????M I?%?:f?vm?&????Fnj(a??g????????>?B??+ ?H?r???:{֮??X??1?yC??K???r22c^3??5???k}VHⲺ?)??Cn?\g?I?Սm?_S???O?? ??Iq?,?iNA??*???V?y[G??oz7??)?z?J?+K?,?????Z??qOX?[GDiɑ??? ?B pQP?tF???O?b??J?7#?u????_????5?_????$? ?_?3Y??Yׄ?<}D?rq?/?|I??z=????^e??F3??????I?*c5މ/???.?I?F????0?Q?L?.??4?28????Ҋb?"?B`%??U?4?i??M+M$ȘR?vѶ???Q?i?iإ?f???N?)jM? (??AE??4??f?ҡ?????n?O?)???iC?ޝ?Z)7f??tⓥ.h=(
?`?&???Ds???)??/4?`8?Y??iQ??l!h???Ehъ?314 % ??Y???(?AҦv?K??'oSZX?#4?hɓBҋ?g??o????????$z|
??[oCZ? 4?8??3 A? ???
NGSO?c?4?-.)ijM? (??aE?Ҹ???Z?????O?Z?k??_9?W?|E ? ????}j'??? ?x??<??X??"O?+????? ??Cxyr????????p??V?Eb???R???MJ1??I?:?kE#?ĜR???Ês? ???)i)j?Ri?????IEF??T??w??)??Rb?F(&?R?(?iQ@Ž?QR?LQ???v
?8?cp ??WjE?N?W@F2??Ӛzm??? ???J?m?? ?+(??Xp9???PÞ????qڴ?$??M;?E??O?T??L??RS?t#??j??Uq#???J?I$??T?
%qFj?LQ?Z(??????QE"??(4?N?????`*]D ??y??e???_ ???.?#?^o?????xO?Q???8O??ԇ?-?????O?+???? ɿAa????>H?ֽ2?%T?9?:???"???????+:p?Ǐ?χ?x}O?D??քyb????????s?$琍??Wqe??{uKl??JQ?*?#R1?M7??2SH]@?X?^???!l?)???`jV??ث?????p??K?Ed?A???!+PO?b?????wP??N??a??{3K#????]\?j??G2 ??&?z Z???QfW<{?? NG?}?Y???/A?Z??Q???"Y'??? &?N?ŽP?F?z?pP+???M???q=??v2}?;?~~?%??Z'^Ӊ?P???ZBs?ݚ?GJ??????#??I???g??`>??}?????lњ?:??>???H5?;9?|?z???=?>????u?4?/?S??????
>?G??=???F???????????(???[?1???t?^??i?F???????m??e7?{K??n???`?????5?|E?c忷?????-;9?}???{݃???dld?GP{ ?-???ȹ=?????|?m?z?k3?v׾!?[[+ŵ???I?9$r??g??W5jꝓ??iMƦ?C+????k??>??t??Z?3??ޘ??Y?h:w?4ij????&2?7?5?xT????]B?д??67B?;?l????Ƶ??q?@p??+?W?:Q?-???FM??j??.n??Z̍L???S^Ӕm?l$???NcΣ?r
??vkO????3Y_Ӹ?????"??k?|?7????a{j̍??f???t???B??ۺnH?Ѐ?s???vmO????B?VB??R??????9???[?~z ???`????/%3??y??RN?rG?|&q]V??Y?'?鿭yߋ?h/tֆ;???????+)?gtv`? b ??`B??lz`4???¶l?M?䞸Z???Yt?,???nq?Ю??< ǵz8Hޚ>o>?X?????y?f?=???5??[????9??*?a9?6????:?2R̮6ċ?ح?M?????u?i?Ue?Yq???i·         Похорон Ісуса;

·        Воскресіння  й  вознесіння  Ісуса Христа;

·          Ісус з'являється своїм учням.

Дії святих апостолів — п'ята книга Нового заповіту — безпосередньо продовжує тему Євангелій. Почи­нається вона коротким вступом, опи­сом вознесіння Ісуса Христа на небо та дня, коли на його учнів зійшов Святий Дух. Апостоли, свідки Ісуса Христа «в усій Юдеї та Самарії й аж до краю землі», вирушають на про­повідь християнства. Вони несуть Ісусове слово людям, тлумачать його вчинки, проповіді, засновують перші християнські громади.

У Біблії, яку перекладав І. Огієнко, заключну книгу названо Об'яв­ленням св. Івана Богослова, у пере­кладі І. Хоменка її названо Одкровен­ням Іоанна, відомий у нас і грецький варіант цієї назви — Апокаліпсис.

Ця книга пророцтв описує картини майбутнього або, точніше, «останні часи», дні божого суду над людьми. Вона зображує картини нещадної бо­ротьби світла з темрявою, відображає нічне протистояння сили і любові, на­сильства і Агнця (символ Ісуса Хрис­та). Спершу перемагає насильство.     Проте ангели з неба виливають сім чаш і починаються великі біди: от­руєння світового океану й повітря, смерть усього живого. І це не кара божа, це наслідки хибного розвитку всього людства. Книга застерігає, що людство, нехтуючи заповідями божи­ми, накликає на себе біди, катастро­фи і, зрештою, остаточну загибель.

Останні розділи Об'явлення Івана Богослова змальовують воскресіння, останній наступ сатани й перемогу над ним, загальне воскресіння й ос­танній суд над живими за вчинками їхніми. Потому постануть обіцяні Ісусом Христом нове небо, нова земля й вічне святе місто. Завершуючи свою книгу, Іван застерігає, щоб ніхто нічого не відняв від його свідчень. Ці слова, оскільки вони сто­ять наприкінці Біблії, певною мірою стосуються й усього Святого Письма.

Книги Біблії читає цілий світ, а переклади, переспіви й тлумачення вміщених у ній ідей, образів, сюжетів і моральних заповітів складають те­пер величезну багатомовну бібліотеку.

Біблія ввібрала вікову мудрість, досвід людської цивілізації. Кодекс чеснот і розумної поведінки вміще­ний не лише у Книзі приповістей Со­ломонових. По всьому тексту Святого Письма, як золоті перли, розсипані афоризми — короткі влучні вислови — уроки християнської мудрості.

А хто витримає до кінця, той буде спасенний.

Хто погордує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна люди­на мовчить.

Просіть — і буде вам дане.

До Книги книг входять численні притчі — невеликі оповіді повчаль­ного змісту, які стали традиційними сюжетами світової літератури.

Притчами Ісус навчав народ, про­понуючи в алегорії, символіці відшу­кати зерно істини: «Відкрию у притчі уста свої, розповім таємниці від по­чину світу». Ісус уважав, що саме притча пробуджує розум: «Я тому го­ворю до них притчами, що вони дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чу­ють і не розуміють». Син Божий до­помагав їх зрозуміти, пропонуючи своє тлумачення.

«Притча про сіяча». Коли сіяв сіяч, одне зерно впало край дороги. Воно було витоптане, птахи його повидзьобували. Друге впало на кам'янистий ґрунт — і засохло, бо не мало вологи. Третє впало між терен, який заглу­шив зерно, а інше попадало на добру землю і, зійшовши, уродило стократно.

Ісус пояснює народу, що зерно — це Боже Слово. І не кожен, хто слу­хає, розуміє його. І приходить лука­вий і краде посіяне в серці. Посіяне на кам'янистому ґрунті — це той, хто слухає з радістю, та кореня не має, бо не постійний.

А посіяне в добрій землі — це той, хто слухає слово і його розуміє, і плід він приносить.

Притча про сіяча породила крила­тий вислів «Сіяти розумне, добре, вічне». Вона має численні інтерпре­тації у світовій літературі.

«Притча про блудного сина» роз­повідає про чоловіка, у якого було два сини. Батько поділив маєток між синами. Молодший син у далеких краях промарнував маєток. А як усе прожив, став бідувати, найнявся пас­тухом. І хотів він їсти, та й тих стручків, що свині їли, ніхто йому не дав. Тоді молодший син спам'ятався, що в батька його наймити хліба ма­ють надмір. І вирішив повернутися додому й покаятися, що согрішив. Батько, вгледівши сина, переповнив­ся жалем і став його цілувати. Син просив прощення в батька, що прогрішився і недостойний зватися його сином. Батько наказав своїм рабам принести найкращий одяг, одягти сина й заколоти відгодоване теля. Старший син прийшов з поля і, поба­чивши це, розгнівався на батька, бо за роки тяжкої роботи батько ніколи йому й козеняти не дав, щоб той улаштував забаву зі своїми приятеля­ми. Коли ж вернувся блудний син, то батько його радісно прийняв.

Батько відповів старшому синові, що він завжди з ним і все батькове — його. «Веселитися ж і тішитися тре­ба, бо цей брат був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся».

Глибинним духом божого всепро­щення сповнена ця притча. Вона за­кликає людей бути милосердними до тих, хто спіткнувся, вибачати й у цьому здобувати для душі своєї втіху й щастя.