| Главная » Файлы » Для учня/студента » Українська мова | [ Добавить материал ] |
Контрольна робота №2 з української мови Контрольна робота
| [ Скачать с сервера (61.5 Kb) ] | 04.02.2010, 20:35 |
Контрольна робота №2 з української мови, яку виконала Дерейко Ольга, учениця 10 класу ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечка 1. Із трьох-чотирьох словників випишіть визначення термінів: мова, літературна мова, національна мова, діалектна мова. Поясніть, у чому полягають розбіжності в їх тлумаченні. МОВА — 1) складне суспільне явище, в якому розрізняють такі ознаки: а) найважливіший засіб людського спілкування та об'єднання людей у спільноту; б) засіб самоідентифікації й вираження ментальності нації (етносу); в) засіб формування й розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації духовної культури народу. Функції мови як суспільного явища відбивають особливості історії народу — носія національної мови, характер мовної ситуації в суспільстві. 2) система суспільно усвідомлених звукових та відтворюваних на письмі знаків, що функціонують за певним регламентом, нормами і реалізуються у звуковій та семантичній субстанції конкретних мовних актів спілкування. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред.. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с. МОВА 1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивне існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок; мовлення, говорення. 3. Мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити 4. Те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови; розмова, бесіда, балачка. 5. Публічний виступ на яку-небудь тему: промова 6. перен. Те. що виражає собою яку-небудь думку, що може бути засобом спілкування Новий тлумачний словник української мови / Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007. Мова – здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити. Словник синонімів української мови: В 2 . /А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк та ін. – К. : Наук. думка, 2006 Мова — самобутня система звукових знаків, основа духотворчого життя етносу, нації, людства. Виконує важливі комунікативні, соціативні, пізнавальні, оцінні, волютативні, емотивні, естетичні функції, не зводячись до жодної з них зокрема, оскільки зосереджує в собі універсальні ознаки. Поняття «М.» має свої іманентні форми (діалект, койне, просторіччя, літературна мова), хоч і вживається у вужчому значенні як вторинна семіотична система (звукова, кольорова, пластична, графічна тощо) чи сукупність знаків спілкування у тварин, птахів і комах. Вона є однією з істотних домінант будь-якої нації, запорукою збереження її самотожності, генетичним кодом, в якому не тільки зберігається і накопичується культурно-історична інформація, а й забезпечується буття цієї надії. Літературознавчий словник-довідник / За ред.. Р.Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752с. Літературна мова — унормована, стандартна, правильна з погляду усталених, кодифікованих норм форма національної мови, що обслуговує культурно-освітні потреби суспільства, виконує консолідуючу функцію через використання у сферах державного управління, засобів масової інформації, науки, художньої культури та літератури. Л. м. протиставляється діалектам, жаргонам, просторіччю; існує в усній та писемній формах. Залежно від суспільного використання Л. м. формуються її функціональні стилі. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред.. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с. Літературна мова – вироблена форма загальнонаціональної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо. Новий тлумачний словник української мови / Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007 Національна мова — засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації серед інших націй. Н. м. виступає закономірним суспільним утворенням, що відбиває розвиток етнічної мови — від мови роду, племені, народності до мови нації. Н. м. — важливий чинник консолідації конкретно-історичного соціуму; через неї зберігаються й передаються наступним поколінням культурно-історичні традиції. Засвоєння загальнолюдського досвіду відбувається через Н. м. Буття Н. м. у просторі й часі пов'язується з існуванням територіальних, соціальних діалектів, просторіччя, а також із функціями вищої форми Н. м. — літературної мови. Статус Н. м. залежить від її суспільної ролі в національній державі. Націєтворча функція мови поєднується з її державотворчою функцією, коли на перший план виступає об'єднувальна роль літературного стандарту, національний характер літературної мови. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред.. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с. Національна мова – мова нації, що склалася на ґрунті мови тієї народності, з якої розвинулася дана нація, сформувавшись, закріпилася в літературі і стала літературною мовою нації. Новий тлумачний словник української мови / Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007 ДІАЛЕКТ (гр. — розмова, говірка, наріччя) — різновид національної мови, який використовують люди, пов'язані територіальною, соціальною або професійною спільністю. Характерні ознаки Д. — усна форма існування, а також система норми, що протиставляється літературній нормі національної мови. Територіальний Д., або місцевий, — це Д., поширений на певній території. Соціальний Д. — мова, властива людям певної соціальної групи. Професійний Д. —різновид соціального Д., яким користуються люди однієї професії, одного роду занять. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред.. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с. Діалект – місцевий різновид мови; говірка. Новий тлумачний словник української мови / Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007 Діалект – місцевий різновид загальнонародної мови. Словник синонімів української мови: В 2 . /А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк та ін. – К. : Наук. думка, 2006. «Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів» дає визначення цих термінів, розкриваючи їх мовознавчу сутність, «Новий тлумачний словник української мови» найповніше тлумачить ці поняття, «Словник синонімів української мови» дає пояснення, до яких наводить синоніми, а «Літературознавчий словник-довідник» більше зупиняється на функціях мови. 2. Запишіть сценарій ролика, в якому було б розрекламовано поняття "літературна мова". 3. Заповніть пропущені місця правильними відомостями. Професіоналізми — це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Сюди входять назви знарядь праці, трудових процесів, різних ґатунків сировини, специфічні професійні вислови тощо. За межами цього професійного середовища такі слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу. Часто професіоналізми є неофіційними замінниками термінів і вживаються там, де надто складна термінологія, або там, де термінологія ще не усталена чи її немає. Більшість професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні: дупло (в зубі), шапка (у газеті). Професіоналізми творяться також шляхом скорочення словосполучень, уживаних у літературній мові: прогресивка (прогресивна оплата праці), телевізійник (працівник телебачення). Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є в цьому потреба. Найчастіше професіоналізми застосовуються в усному мовленні людей певної професії. У писемній формі вони вживаються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки та виробництва (буклети, інструкції тощо). 4. Перекладіть текст літературною мовою Ім'я новонародженому давали якомога швидше, щоб ніяке зло не вчепилось. Могла дати ім'я дитині і баба-повитуха. Вона запитувала в породіллі, як хоче назвати немовля, і одразу хрестила. Над дитиною проказувала молитву. Баба-повитуха дотримувалася всіх елементів обряду так, як священик. 5. Прочитайте речення, знайдіть у них професійні слова, розкрийте їхнє значення і вкажіть, якої професії вони стосуються. 1. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник). Лемешами – частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Професія: хлібороб. 2. Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго придивлялась до блискучої шкали (Ю.Збанацький). Термометр – прилад для вимірювання температури в певних одиницях (градусах). Професія: лікар-терапевт. 3. Для того щоб передати велетенські напруження від однієї частини машини до другої, треба, щоб палець поршня і втулка шатуна були абсолютно точно підігнані одне до одного (В.Собко). Палець поршня – циліндрична деталь двигунів внутрішнього згорання, парових машин, насосів, компресорів і т. ін., що робить зворотно поступальний рух всередині більшого циліндра, щільно прилягаючи до його стінок. Втулка шатуна – рухома деталь кривошипних та деяких інших механізмів, що перетворює зворотно-поступальний рух поршня на обертальний рух колінчастого вала чи кривошипа. Професія: механік. 4. Землетруси іноді спричиняють утворення скидів і зсувів у земній корі (Підручник). Скид – розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх. Зсув – переміщення верхнього шару землі вниз по схилу під дією сили ваги. Професія: геолог, геодезист. 5. В сучасній артилерії при відбої відкочується тільки ствол гармати, а лафет лишається на місці (Підр.). Артилерія – вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. Ствол гармати – частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходить, отримуючи певний напрямок польоту, куля або снаряд. Лафет – станок, на якому закріплюється ствол гармати. Професія: військовий. 6. Там росли тонка матіола з міцним ароматом, пахучий гострий тютюн, терпкий любисток (О.Іваненко). Матіола – трав’яниста декоративна рослина з дрібними бузковими квітками, що розкриваються вночі й мають сильний приємний запах; нічна фіалка. Тютюн - трав’яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або світло-фіолетовими квітками. Любисток – багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині. Професія: садівник. 7. Час від часу мандоліна вмовкала, і в двері спочатку просовувалась коротка рука з слюдяним медіатором між пальцями, затим розкучмана голова (Ю. Мушкетик). Мандоліна – струнний щипковий музичний інструмент з овальним корпусом та чотирма парами струн, на якому грають медіатором. Медіатор – тонка рогова або пластмасова пластинка з загостреним кінцем, якою грають на деяких струнних музичних інструментах. Професія: музикант. 8. Є у фізіології таке поняття — ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорті за одне скорочення (Журнал). Фізіологія – біологічна наука, що вивчає функції живого організму та процеси, які відбуваються в ньому, їх закономірності. Аорта – головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла. Професія: лікар-кардіолог. 9. Декотрі гості були у свитах з драпу (І.Нечуй-Левицький). Свита – старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого полотна. Драп – густа шерстяна або напівшерстяна тканина, призначена для пошиття верхнього одягу. Професія: кравець. 10. Пильна увага до ритміки, строфіки, евфонії вірша була властивою П. Г. Тичині (Журнал). Ритміка – сукупність усіх конкретних виявів ритму. Строфіка – будова строф поетичних творів. Евфонія – побудова художнього твору щодо його звучання, милозвучності. Професія: літератор. 6. Запишіть запропонований текст суржиком. У Японії зробили досліди, щоб вивчити вліяніє комп'ютерних ігрух на чєловєчєскі мозги. Мєсні професора доколупали, що відеоприставки й комп'ютери дуже погано вліяють на іграків. Ці люди часто тєряють жізнєний тонус, їх можна без проблєм обідити, розізлити, втягнути в суперечку чи сварку даже із близькими людьми. Такі виводи дуже погані, якщо щитати, що більша половина сьогоднішніх підлітків уже не представляють себе без прикольних комп'ютерних ігрух. Вони часами зависають у комп'ютерних залах, жертвуючи іногда уроками в школі чи лєкціями в універі. Ігрушка тіпа павука, постєпєнно засосує у своє «павутиння». А коли пацан попадає в мір ілюзій, моментом тєряє связь з реалом. Це буває у психів, тих, хто тєряється в обичних проблємах, слабаків. Перша признак привязаності — коли рацан балдіє тільки від ігрухи, в натурі радується нею, коли комп засосує, як болото. В конєчном щотє, не переходить у нав'язливу манію, коли компові сюжети замінюють натуральну жизнь. (з газети). | |
| Просмотров: 1561 | Загрузок: 1112 | | |