Корoткий опис:  Буддизм - релігійно-філософське навчання, що виникло в Індії в 6-5 століттях до н.е. Входить у Сань цзяо - одну з трьох головних религий Китаю. Засновник буддизму - індійський принц Сиддхартха Гаутама, що одержав згодом ім'я Будди, тобто пробудженого чи проясненого.
Буддизм виник на північному сході Індії в областях добрахманистской культури. Буддизм швидко поширився по всій Індії і досяг максимального розквіту наприкінці I тисячоріччя до н.э - початку I тысячеления н.е. Буддизм дуже вплинув на індуїзм, що відроджувався з брахманізму, однак був витиснутий індуїзмом і до XII століття н.е. практично зник з Індії. Основною причиною цього стало протиставлення ідей буддизму освяченому брахманізмом кастовому ладу. Одночасно, починаючи з III століття до н.е., воно охопив Південно-східну і Центральну Азію і частково Середню Азію і Сибір.
Вже в перші сторіччя свого існування буддизм розділився на 18 сект, розбіжності між який викликали скликання соборів у Раджагрихе в 447 м до н.е., у Вайшави в 367 м до н.е., у Паталирутре в 3 столітті до н.е. і привели на початку нашої ери до поділу буддизму на двох галузей: Хинаяну і Махаяну.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Санкт-Петербург 2001 р.
Китайська школа думки іде своїми коренями в глиб століть. Її історія нараховує більш ніж два з половиною тисячоріччя, протягом яких формувалася традиція, що називають китайським мисленням. ДО 221м до н.е., коли династія Цинь об'єднала Китай, у країні існували різні філософські плини, причому основними були школи конфуцианского і даоського напрямків, що виникли в VI в. до н.е.
Конфуціанство (жу цзя - школа великих книгарів) - так само, як і даосизм, зародилося в Китаї в VI - V столітті до н.е. Входить у Сань цзяо - одну з трьох головних религий Китаю. Філософська система конфуціанства була створена Кун-Цзы (Конфуцієм). Попередниками конфуцианцев були вихідці з потомствених чиновницьких родин, що у випадку втрати офіційної посади перетворювалися в бродячих учителів. Ці люди заробляли на життя викладанням древніх книг, що стали згодом частиною Тринадцатикнижия Шицзин, Шуцзин, Лицзи, а також утраченої згодом Юэцзин (Книга про музику). Першим етапом конфуціанства була діяльність самого Кун-цзы, що теж принадлежали до бродячих учителів. У його викладі конфуціанство був етико-

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Іудаїзм — це не просто релігія єврейського народу, а звід законів, що регламентує не тільки релігійну, етичну й ідеологічну, але і практично всі сторони життя прихильників цього навчання. Власне іудаїзм є Законом з погляду іудеїв. В іудаїзмі визначені 613 мицвот (248 велінь і 365 заборон), що описують аспекти життя іудея, якось: прийом їжі, гігієна, відносини в родині й ін. З них виділяються сім правил, обов'язкових для виконання всіма людьми (і євреями, і гоями):
― заборона ідолопоклонства,
― заборона Богохульства,
― заборона кровопролиття,
― заборона злодійства,
― заборона розпусти,
― заборона жорстокості стосовно тварин,
― веління справедливості в суді і рівності людини перед законом.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вступ. Непересічна постать у церковній духовності й релігійності.
Згадуючи Митрополита - Ісповідника, Високопреосвященнішого Кйр Йосипа Сліпого, Архієпископа Львівського і Митрополита Галицького, віддаю насамперед пошану людині, яка є в усій Українській Католицькій Церкві Первоєрархом, тобто неінтронізованим Патріархом, бо з його гідністю пов'язані права київських митрополитів, що рівнялись майже патріаршим (I.e. 156). Але одночасно мусимо підкреслити і, зокрема, звернути увагу ще на ту ділянку праці Митрополита - Ісповідника, яка попри гідність, пов'язана з його високим становищем та мучеництвом - ісповідництвом за святу віру, в особливий спосіб ставить перед нами цю велику постать нашої новітньої церковної історії та й загалом історії українського народу. Цією ділянкою праці є його наукова, організаційна та виховна праця на пості ректора Духовної Семінарії і Богословської Академії у Львові.
Перейдемо до самої постаті Митрополита як виховника та організатора богословських наук. Після блискучого закінчення дуже ґрунтовних студій о. д - р. Йосип Сліпий перед своїм архиєрейством займав два відповідальні пости, які були між собою дуже пов'язані і які дехто навіть ототожнює; однак, однак на ділі, це були дві відрубні функції, які не мусіли бути залучені в одне, якщо б не було однієї особи, що зуміла їх гармонійно з користю для справи поєднати разом. Перше завдання - це керівництво Духовною Семінарією, отже, інституцією, де питомі - студенти богослов'ї мешкали та одержували духовне виховання, підготовку до священства щоденною релігійною практикою, молитвами, участю в богослужіннях, духовних читаннях, конференціях і т. д. Коротко, це була інституція, яка формувала майбутнього священика, що мав уділювати святі Тайни та підготовляти довірених йому вірних до вічного

Читати далі   Написати відгук/Голосувати