Орієнтація курсу основ інформатики і обчислювальної техніки на форму-вання готовності учнів до життя і трудової діяльності в умовах інформатизовано-го суспільства майбутнього сторіччя має визначати не тільки його зміст, а і сві-тоглядну спрямованість.
Зважаючи на природну зацікавленість учнів новими інформаційними тех-нологіями, використання яких їм доводиться бачити у повсякденному житті, у засобах масової інформації, кіно - та відеофільмах, реалізація завдань, які поста-влено перед курсом, на перший погляд не здається надто важкою. З іншого боку, окрім основних результатів навчання слід обов’язково планувати і додаткові, а надто – реалізацію виховних впливів як процесу навчання, так і навчального ма-теріалу.
Відомо, що при правильному підборі фактичного матеріалу з історії роз-витку майже кожної галузі науки, техніки та культури можна до певної міри за-програмувати спрямованість розвитку особистості, орієнтацію її на певну систе-му цінностей. Для багатьох учнів переконливим є посилання на історичні факти, які свідчать про пріоритет вітчизняної науки і техніки на певних етапах їх розвитку.
Незважаючи на те, що за свідченнями провідних спеціалістів у галузі ін-формаційних технологій, Україна на протязі багатьох років була усесвітньо ві-домим осередком розвитку цього напрямку науки і техніки, зараз історичні здо-бутки українських учених у цій галузі не завжди належно пропагуються. Зокре-ма, у більшості підготовлених навчальних посібників досить односторонньо по-дається історія розвитку засобів обчислювальної техніки – згадуються етапи створення засобів обчислювальної техніки у США, Великобританії, Німеччині, а про розвиток її у СРСР, зокрема в Україні згадується мало. У кращому випадкові констатується створення С.О. Лебєдєвим у Києві першої у континентальній Єв-ропі електронно-обчислювальної машини МЕСМ. Основна увага приділяється етапам розробки засобів обчислювальної техніки фірмами IBM, DEC, Apple та небагатьма іншими. Тим самим не використовується виховний потенціал історії розвитку вітчизняної науки і техніки. Потрібно зазначити, що цей потенціал до-сить великий, оскільки, за свідченням провідних науковців, якщо у перші роки становлення кібернетики її лідером був американський вчений угорського похо-дження Норберт Вінер, то у період становлення теоретичних засад та розробки апаратно-програмного втілення інформаційних систем та керуючих машин (60-70 роки) визнаним у світі лідером був український учений – Віктор Михайлович Глушков.
На вшанування пам’яті академіка В.М. Глушкова його іменем названо Ін-ститут кібернетики АН України, проводиться багато заходів – семінари, наукові конференції, тощо.
Життєвий шлях академіка В.М.Глушкова нерозривно пов’язаний з Украї-ною, з етапами розвитку вітчизняної науки, тому використання біографічних ма-теріалів про нього на уроках інформатики може дати значний позитивний ефект у справі патрітичного виховання, формування національної самосвідомості.
Почати можна з того, що, розповідаючи про застосування інформатики, сказати, що означення кібернетики як науки про загальні закономірності, принципи і методи опрацювання інформації і управління складними системами сформульовано академіком В.М.Глушковим.
Пріоритетним є також те, що першу в світі “Енциклопедію кібернетики” було видано у 1974 році за редакцією Глушкова В.М. російською і українською мовами.
При перевиданні Британської енциклопедії, Американської енциклопедії та Большой Советской Энциклопедии при підготовці розділу “Кібернентика” видавництва звертались до Глушкова В.М. як до визнаного у світі лідера цієї га-лузі.
У липні 1970 року у Великобританії відбувалась конференція під назвою “Фундаментальна школа піонерів світової комп’ютерної техніки, які створювали її минуле і будуть формувати майбутнє” то на неї було запрошено доповідачів усього з восьми країн, в т.ч. із Радянського Союзу, а точніше – з України.
На теоретичних засадах проектування ЕОМ, розроблених в України у 60 роках, базується розробка найсучасніших програмних і апаратних засобів.
Деякі факти з біографії академіка В.М.Глушкова подано нижче у відпові-дності до [1,2,3,4].
Глушков Віктор Михайлович народився 24 серпня 1923 у Ростові-на-Дону. Батько – Глушков Михайло Іванович – гірничий інженер, родом із станиці Луганської, на кордоні України і Росії, мати – Віра Йосипівна – із станиці Кам’янської. Батько його закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. У 1927 році сім’я Глушкових переїхала до м.Шахти, де і пройшли дитинство і юність майбутнього ученого. Працював на відновленні шахт Донбасу, потрапляв у завали під землею. У 1944 році став студентом теплотехнічного факультету Новочеркаського індустріального інституту. У вересні 1947 року перевівся до Ростовського-на-Дону університета. При виконанні дипломної роботи, присвяченої обчисленню деяких невласних інтегралів, знайшов неточності таблиць, які використовувались до цього на протязі багатьох років і витримали по 10-12 видань.
Після закінчення університету Глушкова В.М. було направлено на роботу на Урал, до однієї з нових закритих науково-виробничих структур атомної про-мисловості, але у останній момент направлення було змінено на направлення до Новочеркаського індустріального інституту. На той час Глушков разом з дружи-ною вже знаходились у Нижньому Тагілі і, за свідченням самого Віктора Михай-ловича, у них просто не було грошей на дорогу назад. Він вирішив влаштуватись на роботу у Нижньотагільске педагогічне училище, а потім поїхав до Свердловська, сподіваючись влаштуватись на роботу викладачем до якого-небудь вузу міста. От таким, майже випадковим, був шлях ученого до Свердловська, до Сергія Миколаєвича Чернікова, який на той час був деканом факультета у Свердловському університеті. С.М. Черніков допоміг Глушкову влаштуватись на роботу (на 0.75 ставки асистента) до Свердловського лісотехнічного інституту. “Заднім числом” Міністерство вищої та середньої освіти СРСР освіти затвердило це як призначення і вже у наступному році він працював у цьому інституті на посаді старшого викладача.
У 1949 році Глушков В.М. вступив до заочної аспірантури, а вже у жовтні 1951 року захистив кандидатську дисертацію.
Докторську дисертацію захистив у 1955 році, після чого академіком АН України Б.В.Гнєденком був запрошений до Києва, де став завідуючим лаборато-рією обчислювальної техніки в Інституті математики АН України.
На уроках інформатики та позаурочній роботі можуть бути використані і інші факти, які свідчать про пріоритет України у даній галузі науки і техніки. Ці-каво було б і учням і вчителям прочитати у стіннівці гуртка інформатики рубри-ку “Вперше у світі в Україні”, ознайомитись з невідомими широкому загалу фак-тами. Деякі з них були невідомі внаслідок того, що у радянські часи усі роботи, пов’язані з обчислювальною технікою, мали відповідні грифи доступу, бо вико-ристовувались у військовій галузі, деяким фактам просто не надавали великого значення.
Вперше у світі (матеріали наводяться з джерел [2,4,5]).
… 1956-57 роках у Києві розроблено систему автоматичного супроводу радіолокаційної цілі, у якій використовувались дві ЕОМ, також повністю (як програмне забезпечення, так і апаратна частина) виготовлені в Україні.
… 1961 році В.М. Глушковим було підготовлено книгу “Синтез цифровых автоматов”, яка зіграла значну роль у розвитку світової науки (перекладена анг-лійською і перевидана у 1962 році у США).
… 1964 році В.М. Глушковим було підготовлено книгу “Введение в кибер-нетику”, також перекладену багатьма мовами.
… за три роки (1958-1961) розроблено і запущено у серію (на Київському радіозаводі, оскільки на той час промисловості обчислювальних машин в Украї-ні не було – завод ВУМ почали будувати у 1960 році) універсальну керуючу ма-шину, яка згодом дістала назву “Днепр” – машина була повністю напівпровідни-ковою, транспортабельною. Розробка аналогічної американської машини РВ-300 проводилась з 1957 по 61 рік. ЕОМ “Днепр” була рекордсменкою і по тривалості випуску – з 1961 по 1971 рік.
Усі добре знають, що, як правило, тривалість випуску промислової проду-кції без докорінної модернізації становить не більше 5 років.
На основі використання машини “Днепр” у 1959-63 роках на Миколаївсь-кому суднобудівному заводі було впроваджено систему “Авангард” - автомати-зовану систему плазових робіт (робіт по викреслюванню деталей корпусів суден у мірилі 1:1) та газорізальних робіт.
Під час реконструкції демонстраційного залу ЦУП перед сумісним косміч-ним експериментом “Союз – Аполлон” у 1971 році для керування засобами відо-браження інформації на великому демонстраційному екрані було використано дві машини “Днепр”.
…1963 році на Северодонецькому заводі обчислювальних машин розпоча-то серійний випуск машини для інженерних розрахунків “Промінь” – першої ЕОМ для персонального використання (на сучасне трактування – персональної ЕОМ) і першої ЕОМ з використанням ступеневого мікропрограмування. Машину цієї лінії – МИР-1 – у 1967 році придбала фірма ІВМ – не стільки для того, щоб на ній рахувати, а для того, щоб виграти у конкурентів, які у 1963 році запатентували принцип ступеневого мікропрограмування, судовий позов про авторство. Використання цього принципу у серійній ЕОМ, яку випускали у СРСР з 1963 року, безумовно вказувало на те, що цей принцип був відомим значно раніше.
Унікальність машини “МИР” була ще й у тому, що робота на ній не вима-гала від користувача програмування у звичному для нас розумінні, оскільки вхідна мова “Аналитик” машини була максимально наближеною до алгебраїчної нотації.
Машина “МИР” була першою ЕОМ, яка використовувала інтерпретуючий режим роботи з мовою програмування високого рівня.
…На початку 60-х років В.М.Глушковим запропоновано принцип макро-конвеєрної роботи багатопроцесорної ЕОМ, який реалізовано у ЕОМ ЕС2701 та ЕС1766, які на час запуску у серію на Пензенському заводі обчислювальної тех-ніки –1980-84 рр., не мали аналогів у світі. Швидкодія їх становила до півміліа-рда операцій на секунду.
…У 1961 році було розроблено УСО – устройство связи с объектом – для зв’язку ЕОМ “Днепр” з експериментальною установкою. Американці розробили подібне устаткування – крейт КАМАК - тільки у 1967 році.
…У тому ж році для обміну інформацією з науково-дослідним судном, яке знаходилось у Атлантичному океані, використано радіоканал значної протяжно-сті, причому він був вперше двонапрямленим і з досить великою швидкодією.
Добірку матеріалів при бажанні можна продовжувати, знаходячи їх у жур-нальних статтях, монографічній літературі та використовувати на уроках і у по-закласній роботі.

Література
1. Малиновский Б.Н. Академик В.Глушков. Страницы жизни и творчества.-К.: Наукова думка, 1993.
2. Михалевич В.С., Ляшко И.И., Стогний А.А., Сергиенко И.В., Ка-питонова Ю.В. Виктор Михайлович Глушков.-Био-библиография уче-ных УССР, К.: Наукова думка, 1975.
3. Глушков В.М. Керуючі машини автоматизованого виробництва.-К.: Знання, 1960.
4. Глушков В.М. Как рождаются компьютеры // Техника-молодежи.- 1976.-№№ 9,10.
5. Глушков В.М. , Валах В.Я. Что такое ОГАС. – М.: Наука. 1981.
6. Глушков В.М. // Кибернетика, вычислительная техника, информатика. Избранные тр. в трех томах . Т.1. Математические вопросы кибернетики. Т.2. ЭВМ- техническая база кибернетики . Т.3.