Вдивляючись у берег і на воду, спостерігаючи за всім, що там робиться, учні і самі починають помічати багато того, на чому вчитель не фіксував їх увагу. За допомогою сачків учні виловлюють все живе, що попаде туди, сортують і поміщають у баночки.
Розглядаючи водні організми приділяється особлива увага характеру дихання. Учні з'ясовують, що жаби джерелянки дихають легенями і шкірою, пуголовки і риби зябрами, а дорослі комахи (плавунці, фанатри) мають особливі пристосування для дихання повітрям, личинки багатьох комах - пристосовані до трахейно-зябрового дихання.
Досить цікаво спостерігати за рухом тварин у воді, тоді коли їх випускаємо з баночок по кілька штук на воду по черзі; вертячок, плавунців, водолюбів. Деяких тварин випускаємо на березі і спостерігаємо з якими труднощами пересувається по суші водяний ослик, тим часом, як у воді він чудовіший плавець. Так само погано пересуваються по суші і інші водяні тварини. Усі люблять розкривати стулки жабурниці, розглядаючи зябра, замикальний апарат, милуються перламутровим шаром. Проводимо спостереження за рухом, живленням ставковика великого. М'яке тіло ставковика заховане в черепашку. Інакше воно стало б здобиччю численних водяних хижаків, Якщо немає небезпеки, то малюк витягуючи своє тіло, прикріплюється, присмоктуючись м'язистою ногою до водоростей. Вкрита слизом м'язиста нога поступово ковзаючи, рухається разом з важкою черепашкою. Над ногою видно невелику голову слимака з двома вусиками, а посередині голови іноді щастить побачити ротовий отвір, з якого висувається особливий язичок - тертка. Рух слимака дуже повільний. Повзаючи по містку рослини у водоймі, слимак язичком зшкрібає зелений наліт водоростей, а на випадок небезпеки черепашка рятує його. Слимаки виконують роль санітарів, очищаючи водойму від бруду і зайвої зелені.

Продовжували дослідження у школі Слимаків поміщали в акваріум, де вони перезимовували. Навесні помітили появу на стиках акваріума численних прозорих кладок яєчок слимака у вигляді шнурів або грудочок з жовтуватими крапками. Дату появи кладок яєчок записали і проводили спостереження за їх дальшим розвитком Згодом помітили розвиток яєчок (зміну), збільшення жовтуватих крапок їх побуріння і нарешті, ледве помітний їх рух, розповзання суцільний маленьких грудочок по стінці скла. При розгляді в лупу, ми побачили, що водночас з народженням нового організму, без усякого перетворення, появляється (навіть з черепашкою) цілком схожий на дорослого молоденький ставковик, здатний повзати і так само, як дорослий, виконувати функцію санітара.
На жаль, є також замулені ділянки водойми. Вдивляючись у дно, ми помічаємо червів трубкожилів , що коливаються з боку в бік. При найменшій небезпеці ВОНИ вмить ховаються у мулистому ґрунті їх також можна виловити сачком, а разом з ними личинки комара-мотиля та личинки бабок.
Далі учні знайомляться з факторами, які негативно впливають на живі організми річки.
сковується льодом учні прорубують ополонки, щоб риба не задихнулась, а також підгодовують її. Велику увагу приділяють лебедям,. Кожен день відвідуємо пернатих друзів, ведемо спостереження. В нашій місцевості зустрічаються два види лебедів - лебідь шипун і лебідь кликун, а лебідь малий занесено до Червоної книги України.

1. Значну загрозу водній фауні та флорі створює розростання рослинного світу і відмирання їхніх нижніх частин, що призводять до задухи, забруднення річки.
2. Наша річка як і багато інших річок України, відчула господарську „силу" людини. Попадання міндобрив і шкідливих речовин з полів і необладнаних як слід місць, зберігання добрива з опадами переносилися у річку, де створювалися улітку досить сприятливі умови для розвитку водяної рослинності, яка вночі цілком втрачає розчинений у воді кисень, викликаючи замори риб і інших організмів. Таке явище називається „ атрофікація водоймищ".
3. Внаслідок опущення стоку води на Хрінницькому водосховищі, різко зменшився рівень води на річці. Великий вплив на багатоводність Стиру має наслідок непродуманої меліорації".
4. Досить часто мешканці міста і навколишніх сіл забруднюють річку Стир сміттям, відходами у яких можуть міститися різні вади мікроорганізмів (віруси, бактерії, гриби, найпростіші черви), миючі засоби, посуд, у якому зберігалися отрутохімікати, мастила. Більшість з цих речовин є токсичними, отруйними для мешканців водойм.
5. У зв'язку із зростаючими потребами людей у харчових продуктах з удосконаленням методів і знарядь лову, з погіршенням екологічного стану річки рибні запаси щораз зменшуються.
Річка потрібна не тільки для того, щоб відпочити, помилуватися красою річки, познайомитися з різноманітністю рослинного і тваринного світів, але оберігати і дбати про неї.
Прибережна зона-улюблене місце відпочинку місцевих жителів, гостів. Учні наглої школи від побутового сміття,
а також ведуть еклого - пропагандистську роботу серед місцевого населення та відпочиваючих.
Одне з важливі завдань-це рятувати малих риб. Операція -"живе срібло" проводиться там, де весною широко розливається річка і вода далеко виходить із основного русла. В зимовий період,коли річка
Лебідь - окраса рідної природи
Лебеді символізують вічну і незмінну у гіршу сторону, любов. Таку сильну любов часто вживають фразеологізмом
лебедина любов. Часто не весільній символіці зображають пару лебедів, повернутих один до одної шиєю.
У лебедів смачне м'ясо. Проте, частіше люди лебедів тримають не заради м'яса, а заради окраси місцевості. У Європі у багатьох містах для пари лебедів у ставках та озерах виділяли спеціальне місце. У багатьох королівський садах лебедів завозили, щоби прикрасити ці місця.

Оперення лебедів по своєму забарвленню буває або чисто біле, сірого або чорного кольору. Самок і самців на вигляд дуже важко відрізняти. Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Добре
розвинена куприкова залоза. У лебедів поперечні вирости перетворились на зубці для утримання здобичі.
Від гусаків лебедів відрізняє ще довша шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина, по якій вони є найбільшими водними птахами. Розмах їх крил досягає двох метрів, а маса може перевищувати п'ятнадцять кілограм. Якщо розмір такий, як і гуски, лебедя можна відрізнити за наростом на початку дзьоба. Лапи досить короткі, через що лебеді, пересуваючись по землі, роблять незграбне враження. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що дозволяє їм долати тисячі кілометрів на їх щорічних перельотах на південь і назад. Добре літають, але по суші пересуваються важко.
Пара лебедів тримається до кінця життя. Якщо самець, чи самка помирає, то інший член сім'ї собі іншого/іншої не шукає.

Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження.

Лебідь-шипун
Зовнішній вигляд
Лебідь-шипун [Cygnus olor) - крупний птах, що важить від 7 до 10 кг, іноді більше. Тіло витягнуте, довжина шиї приблизно рівна довжині тулуба. Ноги короткі, віднесені назад. У оперенні велика кількість пуху. Дзьоб жовтий без виступу. Оперення біле. Молоді птахи мають димчасто-сіре оперення з темнішою головою. Чисто білий колір оперення шипун набуває лише на третій рік життя. Самець і самка зовні практично не відрізняються один від одного. Шию лебідь тримає прямо, не згинаючи її у формі букви «S», як лебідь-кликун. Сам лебідь-шипун також дещо крупніший за кликуна.

Поширення
Лебеді-кликуни гніздяться на північних межах лісів Євразії від Скандинавії і Шотландії до Чукотки і Сахаліну. На півдні зустрічаються до Ладозького озера, Монголії, півночі Японії, північної частини Каспійського моря. Зимувати летять на північ Середземного моря, на Каспійське море і в Середню, Південну і Південно-Східну Азії. Лише деякі птахи залишаються зимувати на місцях гніздування. Зазвичай не відлітають на зимівлю кликуни з Скандинавії, Білого і Балтійського морів. Також залишаються зимувати
лебеді, що живуть на незамерзаючих або на неповністю замерзаючих водоймищах Євразії. На місця гніздування кликуни прилітають парами протягом всієї весни починаючи з середини березня.
Спосіб життя
Лебідь-шипун отримав свою назву за гучні, трубні крики, що особливо часто видаються у польоті. Плаваючи, шию тримає горизонтально, крила щільно притиснуті до тіла. Зазвичай лебідь-кликун, як і все лебеді, плаває неквапливо і велично, але якщо його переслідувати, то насилу можна наздогнати навіть на човні. Злітаючи з води, довго розбігається, молотить лапами по воді, поступово набираючи швидкість і висоту. По землі ходити не любить і робить це украй неохоче і рідко. Шипун— обережний птах, який тримається на широких водних просторах, подалі від берегів. Удар крила кликуна настільки сильний, що може зламати руку дитині.
Живлення
Лебеді-шипуни харчуються в основному рослинною їжею, водними рослинами, а також поїдають дрібних безхребетних тварин. Пташенята харчуються в основному тваринним кормом на мілководді, здобуваючи їжу з дна, наполовину пірнаючи у воду.
Розмноження
Лебеді — моногамні птахи, що створюють пари на все життя, причому птахи тримаються разом навіть під час зимування. Зміна партнера можлива тільки у разі загибелі одного з лебедів. Гніздяться шипуни на берегах водоймищ: по можливості крупних озер, покритих хащами.
Як правило, це глухі лісові озера, далекі від людей. Іноді гніздиться і на морському узбережжі, якщо там є хащі очерету. Якщо птахів не турбують, вони гніздяться і поблизу від людського житла.
Ділянка гнізда шипуна — досить обширна територія, куди інші лебеді не пускаються, у разі порушення меж між кликунами трапляються жорстокі бійки, зазвичай на воді. Гніздом служать величезні купи опалої рослинності, яку збирає в основному самка.

Станція № 2.
Джерела— "Криниці"
Ми зупиняємося на станції № 2 для того, щоб більш детально познайомитись з цілющими, невичерпними запасами прісної води, також взяти їх під охорону.
Територія міста знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, в якому поширені прісні підземні води.
Де закінчується теперішня вулиця Гоголя, внизу б'ють джерела. Підземні води виходять на поверхню, починаючи від піщанського лісу, вздовж правого берега річки Стир.
Налічується більше сотні джерел, а ще більше їх замулено.
Джерела, біля яких знаходимося ми, носять назву "Криниці".
Вапнякові гірські породи, що оточують джерела, свідчать теплий клімат минулого і багатство морського тваринного світу, щезали твердий покривний панцир.

Станція № 3.
Джерела— "Криниці"
Сосновий ліс
Екскурсія наша продовжується у сосновий ліс.
1. Значення лісу.
2. Різноманітність.
Сосновий ліс села Солонів Рівненської області знаходиться на північному сході нашого міста.
З давніх-давен дерево — символ життя. Воно в процесі фотосинтезу розщеплює вуглекислий газ, і виділяє в атмосферу кисень. Підраховано що 1 га лісу за рік здатний поглинути 5-10 т. вуглекислого газу і виділити 10-20 т. кисню. За 1 год. така ділянка лісу поглинає весь вуглекислий газ, що виділяють при диханні у 200 людей.
Ліси — природний фільтр, який очищає атмосферу повітря від сажі, диму, пилу. Дослідженнями вчених встановлено, що сосна виділяє лишні органічні речовини — фітонциди, які здатні вбивати хвороботворні мікроби і навіть деяких комах. Завдяки їм лісове повітря позбавлене патогенних мікроорганізмів і тому також корисне людині. Отже, зупинку ми зробили тут не тільки, щоб ознайомитися з даним біоценозом, а також добре відпочити.
Сосновий ліс не дуже багатий на різноманітність рослинного світу. В основному зустрічається сосна невисока (до 14 м.) , розріджена.
У підліску ростуть кущі вовчих ягід, глоду, малини, ожини З трав'янистих рослин — чебрець, квасениця звичайна, веснівка дволиста, копитняк, зірочник, папороть, мох та інші рослини. На деревах, пеньках ростуть лишайники, хоча недосить поширені.
Ми дуже любимо ходити екологічною стежкою ранньою весною, коли пробуджується природа, особливо це відчутно в лісі.
Від сонячного проміння швидко збільшуються чорні круги талої землі навколо дерев. На очах зникає останній сніг, а з під прілого торішнього листя вже виглянули весняні квіти (анемона, медушка, під сніжник).

Улітку і восени ми ходимо у ліс для того, щоб зібрати і засушити квіточки, листочки, стебла рослин, а потім виготовити гербарій, який використовуємо на уроках.
ЗВИЧАЙНО рідкісних рослин ми не зриваємо. Яких тільки грибів ми можемо зустріти в нашому місті. Серед них їставні — білі, маслюки, опеньки, сироїжки, лисички. Вони відіграють значну роль у житті природи і людини.
Під час екскурсії ми дізнаємося не тільки про те, що вони цінний продукт харчування, який містить білків до 45% , жирів 13%, вуглеводів до 60%, солій калію, фосфору, магнію, міді, натрію, кальцію заліза, вітаміни А, В, В2, С, D і РР а також ще гриби — справжні санітари лісу, вони переробляють величезну кількість мертвих залишків ( до 20 % деревних відходів). З грибів виготовляють ліки.
Ми любимо пошукати у лісі наших давніх знайомих — тварин Часто біля старих пнів можна побачити мурашник. Цих комах називають шестиногими друзями, або санітарами лісу. Вони знищують безліч гусениць, комах, слимаків, шкідливих для рослин лісу. Ми знаємо про те, що рудих мурашків потрібно охороняти.
У лісі зустрічаємо трав'яну жабу, ящірку прудку, зайця, розправивши пухнастий хвіст з гілки на гілку перескакувала білка.
В нашому лісі можна почути стукіт дятла, тут висвистують, стрекочуть шпаки, таємниче кує, лічить комусь довгі літа зозуля.
Ранньою весною, коли на землю нерідко спадають весняні приморозки, коли природа тільки-но починає прокидатися від довго сну, з далекого Аравійського півострова і Північної Африки ми зустрічаємо солов'їв. Першими прилітають самці, а через тиждень, на зайняті самцями ділянки, прилітають синички.
Ми добре знаємо про те, що в травні і червні бажано, ЯКОМОГА менше відвідувати ліс, але коли ми там буваємо,то пам'ятаємо, що в цей період йде гніздування і відкладання яєць, їх насиджування. Не брати руками яєць пташенят, не гладити тварин — від них відмовляється мати і вони гинуть. З метою збільшення чисельності птахів, ми плануємо в цьому році почепити шпаківні, годівниці для птахів , які зимують у нас.
І під час екскурсії у ліс, ми повинні пам'ятати про те, що одне єдине вогнище забруднює повітря в лісі так, як 5200 людей. Вогнище на 5-7 років виводить із дії землю, на якій воно було розкладене.
В цьому навчальному році ми будемо приділяти більше уваги вивченню рослинного і тваринного світів, який живе і росте на території та околицях м. Берестечка, оберігати його - наша мета.
Ось і закінчується наша подорож. Перед нами стоїть багато завдань. Головне з них зберегти нашу природу. Подбати про те, щоб всі ми дихали чистим повітрям, таїли смачну джерельну воду, насолоджувалися прохолодою лісів і парків, вдихали аромат квітів, слухали мелодійний спів птахів.
Кожен мешканець Землі повинен усвідомити свою відповідальність за її збереження, також допомагати їй створити те, чого вона без розуму людини створити не може. І тоді наші нащадки будуть бачити нашу планету Земля, нашу Україну зеленою, квітучою, як у поезії Ліни Костенко:
Буває часом сліпну від краси.
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є - дорога, явори.
Усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна.
Що хоч спинись і з Богом говори.