Главная » Файлы » Для вчителя » Інформатика | [ Добавить материал ] |
[ · Скачать удаленно (60 kb) ] | 31.07.2010, 00:11 |
Етапи розв'язування задач за допомогою комп'ютера Нині важко уявити собі життя сучасної людини без комп'ютера. Люди використовують його для розв'язання найрізноманітніших задач: від виконання складних обчислень у наукових дослідженнях та економіці до виконання кропіткої домашньої роботи Комп'ютер — це помічник людини, без нього неможлива обробка величезного потоку інформації, який кожного дня зростає: будь то оформлення складної документації, створення та обробка графічних зображень, розв'язування математичних задач, отримання даних з будь-якої теми, тощо. Для розв'язання цих задач комп'ютер озброєний найрізноманітнішим програмним забезпеченням, яке поділяється на чотири категорії: операційні системи, системні утиліти, системи програмування, прикладне програмне забезпечення. Отже, користувач аналізує завдання, яке необхідно розв'язати, та обирає оптимально придатний програмний засіб, який є в арсеналі засобів його комп'ютера. Однак є велика кількість задач, для розв'язання яких не існує відповідного програмного забезпечення, або існуюче програмне забезпечення з певних причин не влаштовує. У цьому випадку користувач може самостійно написати програму для виконання поставленої задачі. Розглянемо розв'язання прикладної задачі за допомогою комп'ютера: Постановка (або формулювання) — це перший крок у розв'язуванні будь-якої задачі. На цьому етапі слід з'ясувати: що дано і що треба знайти. Тобто чітко уяснити суть задачі, необхідні початкові дані для її розв'язання, а також те, що можна вважати за очікуваний результат. Зверніть увагу, що задачі будуть нескладні, тому для розв'язання можна було б скористатися наявним програмним забезпеченням, але з навчальною метою прослідкуємо процес створення самостійного програмного продукту. Наприклад, родина вирішила відремонтувати квартиру. Отже, безпосе-редньо комп'ютер не може зробити ремонт. Але за допомогою комп'юте¬ра можна не тільки розрахувати кількість потрібних матеріалів та їхню вар¬тість, а й замовити їх в інтернет-магазині та навіть визначити оптимальний варіант щодо добору кольорової гами або дизайнерського оформлення приміщення. У цій задачі вхідними даними будуть: розміри кімнат, які слід відремонтувати, набір витратних матеріалів (можна тільки поклеїти шпалери та пофарбувати, а можна ще й замінити двері, вікна та підлогу), вартість матеріалів та виконуваних робіт тощо. Результатом роботи програми можна вважати з'ясування суми коштів на проведення ремонту. Побудова математичної моделі — це другий крок розв'язування задачі. Це дуже відповідальний етап, оскільки не завжди в умові задачі міститься формула, яку можна застосувати. Для цього створюється інформаційна математична модель об'єкта. У нашому прикладі математичною моделлю задачі буде: • по-перше, розрахунок площі поверхні стін, що підлягає ремонту; • по-друге, розрахунок необхідних матеріалів (кількості фарби, клею, рулонів шпалер та додаткових засобів для проведення ремонту); • по-третє, розрахунок вартості витратних матеріалів та виконаних робіт. Розробка алгоритму — третій крок у розв'язуванні задач. Опис послідовності та правил розв'язання задачі (алгоритм) розробляється на основі побудованої математичної моделі. В ньому можна використати вже відомі методи розв'язування, причому за наявності кількох методів розв'язування, необхідно їх проаналізувати та обрати оптимальний. Якщо існуючими методами не можна розв'язати задачу, то треба розробити власний метод. Під час створення складних алгоритмів застосовується метод покрокової деталізації, який полягає в тому, що складна задача розбивається на прості підзадачі, кожна з яких, в свою чергу, може розбиватися на ще простіші. Такий підхід дає змогу розбити алгоритм на окремі частини — модулі, реалізацію кожного з таких модулів можна доручити окремому о програмісту. В цьому випадку програміст концентрується на розв'язанні окремої підзадачі, використовуючи для цього свої методи. Останнім етапом у методі покрокової розробки є об'єднання окремих модулів у єдине ціле. Для цього між усіма модулями слід встановити зв'язки, тобто узгодити передачу даних від одних модулів до інших. Це дуже кропітка робота і від оптимальності вибору вхідних та вихідних параметрів окремих модулів залежить оптимальність роботи всієї програми. Алгоритм, призначений для комп'ютерної реалізації, має бути записаний однією з мов програмування. На даному етапі розвитку комп'ютерної техніки існує така розмаїтість мов програмування, що програміст завжди може обрати оптимальний варіант для отримання результату розв'язування задачі. А враховуючи можливість розбиття алгоритму на окремі модулі, реалізацію кожної підзадачі можна виконати різними засобами. Отже, мову програмування обрано, програму написано. Тепер програму необхідно налагодити та протестувати. Це наступний крок розв'язування задачі. Під налагоджуванням програми розуміють процес випробування роботи програми з виправленням виявлених при цьому помилок. Виправити помилки, пов'язані з правилами написання програм, допоможе середовище програмування, але логічні помилки виправити набагато важче. В цьому допоможуть правильно підібрані тести. Останній крок — це використання програми для отримання резуль¬татів. На цьому етапі необхідно ще раз перевірити правильність очікуваних результатів. Якщо отримані результати є помилковими, слід повернутися до одного з попередніх етапів (іноді, навіть, до самого першого — поста¬новки задачі) і ще раз перевірити правильність проведених робіт. Мож¬ливо, що деякі етапи потребують переробки або доопрацювання. Тепер програму можна експлуатувати і, навіть, пропонувати іншим користувачам, доповнивши її необхідною документацією. Отже, підіб'ємо підсумки. Основні етапи розв'язування задачі за допомогою комп'ютера такі: 1) постановка задачі; 2) побудова математичної моделі; 3) розробка алгоритму; 4) опис алгоритму мовою програмування; 5) тестування та налагоджування програми; 6) експлуатація програми. Запитання для перевірки засвоєння знань Інформаційна модель | |
Просмотров: 320 | Загрузок: 104 | |