Розглянемо роботу служб мережі Інтернет детальніше. Веб-сервіс
Ще донедавна користувач Інтернету міг працювати лише з ко¬мандним текстовим рядком. Це було незручно, і тому коло кори¬стувачів Інтернету було обмеженим. Мережа Інтернет стала більш масовою з появою служби WWW (World Wide Web), чи просто веб-сервісу.
Веб-сервіс є системою подання інформації в гіпертекстовій фор¬мі. Окремі елементи гіпертекстового документа (це можуть бути фрази, зображення) є посиланнями на фрагменти цього докумен¬та або на інші документи (рис. 10.4). Перегляд подібних доку¬ментів здійснюється спеціальними програмами — браузерами.
Коли користувач клацає мишею на гіперпосиланні, браузер гене¬рує запит на отримання документа, на який посилання вказує, а веб-сервер обслуговує цей запит.

Рис. 10.4. Зв'язки між гіпертекстовими документами
Головна відмінність посилань у веб-документі від посилань в інших гіпертекстових системах на зразок довідкової системи Windows . полягає в тому, що посилання у веб-документі може вказувати на документ, розташований на віддаленому комп'ютері мережі Інтернет. Такі посилання перетворюють мережу в гігантське спле¬тіння веб-документів (слово web у перекладі з англійської озна¬чає павутиння).
Веб-документ складається з окремих веб-сторінок, для створення яких використовується мова розмітки гіпертексту HTML (Hyper Text Markup Language). Для перегляду веб-сторінок, як уже за¬значалося, застосовуються спеціальні програми, які називають¬ся браузерами, або оглядачами (від англ. browse — переглядати). Оператори мови HTML вказують браузеру, яким чином відобра¬жувати веб-сторінку, тобто браузер виконує роль інтерпретатора мови HTML. Найбільш відомими браузерами є Internet Explorer і Netscape Communicator.
Для передавання гіпертексту мережею використовується прото¬кол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol), тому веб-сервери назива¬ються ще HTTP-серверами. Веб-документ може містити посилання на"документи будь-якого типу (текстові, графічні, звукові тощо). У разі розміщення в документі графічних елементів розмір цього документа істотно зростає. Пересилання подібних документів ме¬режею з невисокою пропускною здатністю призводить до трива¬лих затримок.
Мова HTML виявилася досить універсальною, придатною для ре¬алізації не лише WWW-сервісу, але й інших служб Інтернету. Завдяки цьому веб-сторінка може містити посилання на доку¬менти (файли), взаємодія з якими відбувається не за протоколом HTTP, а за іншими протоколами (зокрема, FTP та Gopher). Тому гіперпосилання записуються у вигляді універсальних URL-adpec (Uniform Resource Locator). URL-адреса має такий формат:
протокол://доменне ім'я/ім'я папки (файла)
Наприклад, URL-адреса http://school61.kiev.ua/class10/spisok може бути посиланням на веб-сторінку зі списком учнів 10 класу, що є на комп'ютері school61.kiev.ua у файлі spisok папки classic Лівий префікс доменного імені може вказувати на вид служби (www — веб-сервіс, ftp — файловий сервіс). У такому випадку протокол не обов'язково вказувати і для адресації веб-сторінки можна вико-ристовувати, скажімо, ім'я school61.kiev.ua/class10/spisok.
Файловий сервіс
Реалізується за допомогою протоколу FTP (File Transfer Protocol). З його допомогою можна переглядати каталоги файлів на відда¬лених комп'ютерах, копіювати файли на свій комп'ютер. Доступ до файлів на віддалених комп'ютерах, як правило, можливий лише з дозволу власників цих файлів. Для отримання доступу необхідно вказати ім'я користувача і пароль. Деякі користувачі можуть відкрити доступ до певної групи файлів усім користува¬чам. Комп'ютери, що містять такі файли, називаються анонім¬ними Б'ТР-серверами. Щоб отримати доступ до них, необхідно вказати встановлене ім'я (для багатьох FTP-серверів це слово «ano¬nymous»), і пароль, який є IP-адресою користувача чи адресою електронної пошти.
Електронна пошта
Адреса абонента електронної пошти зазвичай складається з імені користувача, до якого праворуч додається символ «@» та доменне ім'я комп'ютера, наприклад: csf@aps.edu-ua.net. Існує багато програм для роботи з електронною поштою, зокрема Internet Mail, Eudo-ra, Microsoft Outlook, Outlook Express та інші. Ці програми міс¬тять вбудований редактор, що дозволяє форматувати текст пові¬домлення. Надається також можливість підключити й зовнішній редактор. При використанні поштової служби можна вказати папку, в якій зберігаються вхідні повідомлення, а також архіву¬вати вхідні й вихідні повідомлення. Вихідні повідомлення мож¬на відправити водночас за кількома адресами. Якщо в момент відправлення немає зв'язку з мережею, повідомлення записується у папку вихідних повідомлень. Після встановлення зв'язку пові¬домлення з цієї папки відсилаються автоматично.
Для отримання повідомлень електронної пошти використовують¬ся протоколи РОРЗ (Post Office Protocol version 3), IMAP4 (Inter¬net Message Application Protocol version 4), а для відсилання по¬відомлень — протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol).
Телеконференції (групи новин)
Користувач мережі може підписатися на отримання новин з пев¬ної тематики. У такому разі йому будуть доступні всі повідомлен¬ня, що надсилаються в мережу іншими учасниками телеконфе¬ренції. Користувач має також можливість надіслати в мережу своє повідомлення. Такі повідомлення відображуються на електрон¬ній дошці оголошень і поширюються серед підписувачів даної групи новин. В Інтернеті є тисячі груп новин, і їхня кількість постійно зростає. Список груп новин складають і розсилають ме¬режею самі користувачі. Служба груп новин для передавання по-відомлень використовує протокол NNTP (Network News Transport Protocol). Найбільш відомою програмою, що реалізує службу груп новин, є програма Usenet. Цю службу надає і більшість програм для роботи з електронною поштою (Microsoft Exchange, Outlook Express, Microsoft Outlook та ін.).
Віддалене керування комп'ютером
Дана служба реалізується з використанням протоколу TELNET. Для отримання можливості такого керування необхідно вказати доменне ім'я або IP-адресу віддаленого комп'ютера, а також па¬роль. Сеанс роботи з віддаленим комп'ютером виглядає так, на¬чебто термінал користувача (дисплей, клавіатуру, мишу) безпо-середньо підключено до віддаленого комп'ютера.
Інтерактивне спілкування
Мережа Інтернет надає можливість інтерактивного спілкування, тобто спілкування в режимі діалогу за протоколом IRC (Internet Relay Chat). Спілкування ведеться в межах каналу. Канал — це тематична група, подібна до групи новин. Кожен користувач, підключившись до каналу, вказує свій псевдонім — «нік» (від англ. nickname — прізвисько). Після підключення до каналу на дисплей користувача виводяться всі повідомлення, які надсила¬ють інші абоненти каналу. Проте існує можливість організувати ' приватний канал, у межах якого буде спілкуватись обмежене ко¬ло абонентів. Службу інтерактивного спілкування надають про¬грами Microsoft Chat, mIRC та деякі інші.
Різновидом інтерактивного спілкування є використання інтернет -пейджера, або ICQ-сервіса. У разі підключення до цієї служби користувач отримує унікальний номер (PIN-код). Будь-хто, знаю¬чи даний номер, може надіслати повідомлення його власнику. Ці повідомлення зберігаються на ICQ-сервері й надсилаються на ком¬п'ютер користувача за його вимогою. Службу надає програма ICQ.
ІР-телефонія
Останнім часом широкого розповсюдження набуває така служба, як IP-телефонія. Але вона може використовуватися лише за умо¬ви, що до комп'ютерів абонентів підключені мікрофон, звукова плата і динамік. Фрази абонентів через мікрофон передаються на звукову плату, де перетворюються на цифрові дані й у вигляді звукових файлів пересилаються на комп'ютер адресата. Там ін¬формація з одержаних файлів набуває аналогової форми і відтво¬рюється динаміком.
Як правило, для використання цієї служби слід придбати картку IP-телефонії, на якій вказано номер телефону провайдера і код доступу. Зателефонувавши за цим номером і вказавши код, мож¬на одержати доступ до служби. Абонентові потрібен лише зви¬чайний телефон; перетворення звуку в цифрову форму і переда¬вання звукових файлів здійснюються за допомогою комп'ютера провайдера.
Оскільки спілкування абонентів відбувається в режимі реального часу, ця служба потребує безперебійного передавання звукових файлів мережею зі швидкістю 50-60 Кбіт/с. Щоправда, якість відтворення звуку в даному випадку може бути дещо гіршою, ніж на звичайних телефонних лініях, але це компенсується знач¬но нижчою (у декілька разів) вартістю розмови в разі спілкуван¬ня абонентів з різних країн. Дана служба реалізується програ¬мою PC2Phone.
Пошук інформації в мережі Інтернет
Через Інтернет можна отримати доступ до величезної кількості інформації, тому пошук необхідних даних є важливим і нелег¬ким завданням.
Для пошуку інформації на веб-сторінках використовуються пошукові сервери. Найпопулярнішими серед них є сервери www.yahoo.com, www.altavista.com, www.google.com, а пошук інформації в україн¬ському інтернет-просторі здійснюють сервери www.search.kiev.ua, www.meta-ukraine.com та деякі інші.
Існують два основні методи пошуку інформації за допомогою по¬шукових серверів:
♦ за ключовими словами;
♦ за допомогою тематичних каталогів.
Для пошуку інформації за ключовими словами необхідно на веб-сторінці пошукового сервера ввести ключове слово або словоспо¬лучення, яке характеризує тему, що цікавить користувача. Після завершення пошуку буде виведено перелік сайтів, на яких збері¬гаються документи, що містять ключові слова. Слова можна з'єд-нувати логічними зв'язками АБО, І, НЕ та іншими конструкціями, що дають змогу визначати логіку запиту. Подібний підхід засто¬совується, наприклад, у тому випадку, коли потрібно знайти сто¬рінки, що містять хоча б одне з перелічених слів або всю фразу. На рис. 10.5 наведені результати роботи пошукового сервера за запитом «школи Києва».

На веб-сторінці пошукового сервера наведено перелік каталогів сайтів, згрупованих за темами. Після вибору певної теми заван¬тажується веб-сторінка, на якій міститься список сайтів з їхніми адресами та коротким описом. Зі списку сайтів слід вибрати той, який, на вашу думку, найбільше відповідає меті пошуку.
Обраний у результаті пошуку сайт може, в свою чергу, бути ло¬кальним пошуковим сервером, на якому можна продовжити по¬шук за ключовими словами або каталогами, проте він буде про¬водитися лише серед ресурсів даного сервера.
Перевірка знань
1. Розкажіть, як адресуються комп'ютери в мережі Інтернет. Чи може доменна адреса містити більше чотирьох імен, розділе¬них крапками?
2. Які протоколи використовуються в мережі Інтернет і якими службами?
3. Які способи підключення до мережі Інтернет ви знаєте?
4. Як можна використовувати пошукові сервери?
10.2. Підключення комп'ютера до Інтернету
Послуги з підключення до мережі Інтернет надають провайдери. Для підключення необхідно укласти угоду (контракт) з провай¬дером або ж придбати інтернет-картку. В обох випадках від про¬вайдера необхідно одержати інформацію про ім'я користувача (так званий логін), пароль і номер телефону, за якими можна підключитися до нього. З розглянутих вище способів підключен¬ня до мережі Інтернет найбільш поширеними є віддалений доступ і підключення через комп'ютер-шлюз локальної мережі.
Отримавши необхідну інформацію від провайдера, слід створити мережне підключення віддаленого доступу. Найлегше це зробити за допомогою майстра нових підключень, який запускається ко¬мандою Пуск ► Програми ► Стандартні ► Зв'язок ► Майстер нових під¬ключень. У вікнах майстра необхідно вказати тип мережного під¬ключення (підключитися до мережі Інтернет), спосіб підключення (через звичайний модем або високошвидкісну лінію), ім'я під¬ключення, номер телефону для зв'язку з провайдером, логін і па¬роль для підключення до мережі Інтернет.
IP-адреси комп'ютера користувача та DNS-сервера можна отри¬мати від провайдера автоматично під час сеансу зв'язку з ним або призначити самостійно. У першому випадку у вікні властивостей компонента Протокол Інтернету (TCP/IP) створеного мережного під¬ключення (рис. 10.6) слід встановити прапорець Отримати IP-ад¬ресу автоматично. В іншому випадку в цьому ж вікні слід встано¬вити прапорець Використовувати таку IP-адресу і вказати ІР-адресу й маску підмережі для комп'ютера користувача, а також ІР-ад¬ресу DNS-сервера. Ці дані має надати провайдер.
Спільний доступ до підключення до Інтернету, відкривається вікно додаткові параметри (рис. 10.8), в якому можна вказати служби, доступні в межах даного спільного підключення.

Коли підключення віддаленого доступу створено та настроєно, можна підключатися до провайдера. Для цього слід двічі клацнути на ярлику створеного мережного підключення, що розташований у папці Мережні підключення, яку можна розкрити командою Пуск > Програми ► Стандартні ► Зв'язок ► Мережні підключення. На екрані з'я¬виться вікно (рис. 10.7), де слід ввести логін та пароль і клацну¬ти на кнопці Виклик. Якщо підключення буде встановлено успіш¬но, можна починати роботу в Інтернеті.
Для з'єднання комп'ютерів локальної мережі з мережею Інтернет можна використовувати одне зі встановлених підключень до Ін¬тернету комп'ютерів-шлюзів, але спочатку це підключення потріб¬но зробити спільним. Для цього на комп'ютері-шлюзі слід від¬крити вікно Мережні підключення, обрати необхідне підключення і виконати команду Зміна настройок підключення групи Мережні завдання. Відкриється вікно, де на вкладці Додатково потрібно встановити прапорець Дозволити іншим користувачам мережі вико¬ристовувати підключення до Інтернету даного комп'ютера. Щоб дане підключення при спробі іншого комп'ютера мережі вийти в Ін¬тернет автоматично активізувалось, необхідно також на вкладці Додатково встановити прапорець Встановлювати виклик за вимогою. Кнопкою Параметри, що розташована на цій вкладці в області Спільний доступ до підключення до Інтернету, відкривається вікно додаткові параметри (рис. 10.8), в якому можна вказати служби, доступні в межах даного спільного підключення.


Перевірка знань
1. Які дані має отримати користувач від провайдера для підклю¬чення до мережі Інтернет через модем?
2. Як комп'ютеру призначається ІР-адреса?
3. Розкажіть про механізм підключення до провайдера.
4. Як підключитися до мережі Інтернет через комп'ютер-шлюз локальної мережі?
10.3. Браузер Internet Explorer
Сьогодні існує багато програм, що забезпечують використання певної служби мережі Інтернет. Насамперед слід звернути увагу на браузери — програми, що забезпечують підтримку веб-сервісу та, можливо, ще кількох служб. Найбільш відомими браузерами є Netscape Communicator та Internet Explorer. Розглянемо коротко можливості програми Internet Explorer версії 6.0.
Програма Internet Explorer вбудована в ОС Windows ХР. її ярлик зазвичай розташований на панелі завдань Windows, у меню кноп¬ки Пуск та на робочому столі користувача. Після запуску програ¬ми на екран виводиться вікно браузера (рис. 10.9).

Зовнішній вигляд вікна браузера залежить від настройок, які вста¬новлюються командами меню Вигляд. Після запуску вікно міс¬тить рядок меню, панель інструментів, поле для введення URL-адрес і домашню веб-сторінку (сторінку, яка завантажується-під час запуску браузера). Адресу домашньої сторінки можна вказа¬ти на вкладці Загальні вікна Властивості браузера (рис. 10.12), що відкривається командою Сервіс ► Властивості браузера.
Перегляд веб-сторінок
Будь-яку веб-сторінку можна завантажити, ввівши її URL-адресу в поле Адреса або вибравши одну з URL-адрес у списку Адреса. Ця сторінка містить гіперпосилання, за допомогою яких можна пере¬ходити на інші сторінки. За допомогою команд меню та кнопок панелей інструментів браузера веб-сторінки можна переглядати в тому порядку, в якому користувач їх завантажував. Команда Ви¬гляд ► Перехід ► Назад чи кнопка Назад панелі інструментів дає змогу повернутися до попередньої сторінки, а команда Вигляд ► Перехід ► Вперед або кнопка Вперед — перейти до наступної сто¬рінки. Клацнувши на значку ▼, розташованому праворуч від кнопки Вперед або Назад, зі списку можна вибрати будь-яку з пе¬реглянутих сторінок.
Кнопка Зупинити перериває завантаження поточної сторінки (іно¬ді процес завантаження веб-сторінки може тривати десятки хви¬лин). Кнопка Обновити дає можливість обновити вміст сторінки (це буває корисно, коли сторінка містить дані, які швидко змінюю¬ться), кнопка Додому — повернутися до домашньої сторінки. Браузер містить журнал (рис. 10.10), де зберігаються URL-адре¬си сторінок, які були відвідані протягом певного періоду. Щоб відкрити журнал, слід виконати команду Вигляд ► Панелі браузера ► Журнал або клацнути на кнопці Журнал на панелі інструментів. Для відкриття будь-якої сторінки журналу слід двічі клацнути на ЇЇ назві.
На веб-сторінках можуть використовуватися різні стандарти ко¬дування символів. Якщо текст сторінки нечитабельний, слід зміни¬ти кодування, скориставшись командою Вигляд ► Кодування. Для символів кирилиці браузер Internet Explorer підтримує такі таб¬лиці кодування: Windows, DOS, ISO, KOI-8R, KOI-8U.
Команда Вигляд ► Перегляд HTML-коду дає змогу вивести на екран вихідний текст сторінки мовою HTML. Це буває потрібно, коли користувач знайомий з даною мовою і бажає змінити вміст або вигляд сторінки. Веб-сторінку можна зберегти на диску свого комп'ютера як файл, виконавши команду Файл ► Зберегти як.

URL-адреси використовуються не лише для завантаження веб-сто-рінок з веб-серверів, але й для отримання доступу до інших серве¬рів Інтернету. Наприклад, ввівши URL-адресу ггр://доменне ім'я сервера, можна переглянути всі доступні на ftp-сервері папки і файли та скопіювати їх на власний комп'ютер.
За допомогою команди Обране ► Додати до обраного можна ство¬рити список веб-сторінок, до яких часто звертаються. Для заван¬таження подібної сторінки достатньо клацнути на кнопці Обране і вибрати адресу сторінки зі списку.
Є декілька способів пошуку інформації в мережі Інтернет за до¬помогою браузера:
♦ пошук за допомогою пошукового сервера можна здійснити, ввівши в поле Адреса вікна браузера його адресу,
♦ у результаті клацання на кнопці Пошук, яка розташована на панелі інструментів, відкривається однойменна панель, у поле
Пошук веб-сторінки якої можна ввести ключове слово або, якщо цього замало, ключову фразу;
♦ якщо в рядок адреси ввести команду go, find або ? і далі, через пробіл, ключове слово або фразу, буде здійснено пошук веб-сторінок, які містять дане слово або фразу;
♦ фрагмент тексту на відкритій веб-сторінці можна знайти за допомогою команди Правка ► Знайти.
Параметри браузера можна змінити за допомогою вкладок вікна Властивості браузера, що відкривається командою Сервіс ► Власти¬вості браузера. Зокрема, вкладка Загальні (рис. 10.12) дає змогу настроїти панель інструментів, колір посилань, обрати домашню сторінку, вкладка Програми — активізувати засоби на кшталт електронної пошти, груп новин, редактора HTML, вкладка Під¬ключення — обрати спосіб підключення браузера до мережі Інтер¬нет (через шлюз локальної мережі або модем).

Перевірка знань
1. Для чого призначений браузер Internet Explorer?
2. Роботу з якими службами мережі Інтернет підтримує Internet Explorer?
3. Як у браузері змінити адресу домашньої веб-сторінки?
4. Як здійснюється пошук інформації в Інтернеті за допомогою браузера?
5. Для чого призначений журнал браузера?
6. Чи можна змінити кодування веб-сторінки, завантаженої у вік¬но браузера?
10.4. Робота з електронною поштою і групами новин
Для роботи з електронною поштою можна використовувати будь-яку з поштових програм, що працюють у середовищі Windows. Од¬нією з найбільш поширених є програма Outlook Express, що вхо¬дить до складу ОС Windows 98/2000/XP. Майже ті самі функції під час роботи з електронною поштою і групами новин здатна ви¬конувати програма Microsoft Outlook 97/2000/XP/2003, що вхо¬дить до складу пакета Microsoft Office. Далі розглядатимемо ро¬боту в середовищі програми Outlook Express. Запуск програми Outlook Express
Програму можна запустити командою Пуск ► Усі програми ► Outlook Express головного меню Windows або командою Сервіс ► Пошта й но¬вини з вікна Internet Explorer.
Після запуску програми на екран буде виведено її головне вікно (рис. 10.13). Зовнішній вигляд цього вікна залежить від значень параметрів, що встановлюються за допомогою команд Вигляд ► Роз¬кладка і Сервіс ► Параметри.

У вікні розташовані головне меню, панель інструментів і чотири області. Зліва зверху є область Папки, яка містить папки повідом¬лень електронної пошти, імена серверів новин і груп новин. Виб¬равши папку у правій верхній області вікна, можна вивести спи¬сок повідомлень, що в ній зберігаються. Після вибору будь-якого повідомлення з цього списку у правій нижній області вікна з'я¬вляється його вміст. Зліва знизу розташована область Контакти, що містить дані про абонентів електронної пошти. Докладніше про призначення елементів областей Папки і Контакти йтиметься далі.
Створення облікових записів
Для кожної поштової адреси користувача Outlook Express, а та¬кож для кожного сервера новин необхідно створити окремий об¬ліковий запис. Для цього слід виконати команду Сервіс ► Облікові записи й у вікні Облікові записи Інтернету відкрити вкладку Пошта або Новини. На цих вкладках уже можуть бути облікові записи (іноді їх створює майстер підключення до Інтернету). Виділивши певний запис і клацнувши на кнопці Властивості, його можна пе¬ревірити і, в разі потреби, змінити параметри.
Для створення нового облікового запису у вікні Облікові записи Ін¬тернету слід клацнути на кнопці Додати, обрати тип запису та на вкладках вікна, що відкриється, встановити його параметри (ім'я поштового сервера або сервера новин, пароль для доступу, адресу поштової скриньки тощо).
Створення й відправлення повідомлень
Щоб створити нове повідомлення електронної пошти, слід вико¬нати команду Повідомлення ► Створити або клацнути на кнопці Створити на панелі інструментів. Після цього буде відкрито діа¬логове вікно Створити повідомлення (рис. 10.14).

У полі Кому зазначеного вікна необхідно ввести адресу електрон¬ної поштової скриньки одержувача повідомлення (якщо адреса¬тів кілька, їхні поштові адреси розділяють комами). Сама назва поля Кому є кнопкою, що відкриває адресну книгу, з якої можна вибрати електронні поштові адреси абонентів (робота з адресною книгою буде описана нижче). У полі Копія можна ввести адреси абонентів, яким надсилатиметься копія повідомлення. У полі Те¬ма записують слово або фразу, що характеризує вміст повідом¬лення (ця фраза відображується в заголовку вікна).
Нижче від поля Тема розташоване поле для введення тексту пові¬домлення. Зазначимо, що у тексті повідомлення можна перевіри¬ти орфографію, виконавши команду Сервіс ► Орфографія. Ввівши текст повідомлення, його можна відправляти адресатам за допо¬могою команди Файл ► Надіслати або кнопки Надіслати на панелі інструментів.
Разом із повідомленнями адресатам можна переслати і вкладен¬ня — довільні файли. Для цього слід виконати команду Вставка ► Вкладення файлу або клацнути на кнопці, яка має зображення скріпки, на панелі інструментів і вибрати файл або групу файлів, що вкладатимуться до повідомлення.
Якщо комп'ютер підключений до мережі Інтернет, повідомлення буде відправлено адресату одразу. В іншому випадку воно потра¬пить до папки Вихідні й буде відправлено після підключення до мережі — для цього достатньо лише виконати команду Сервіс ► Доставити пошту ► Надіслати все або клацнути на кнопці Надіслати.
У випадку, коли на вкладці Надсилання повідомлень вікна Пара¬метри (це вікно відкривається командою Сервіс ► Параметри) вста¬новлено прапорець Зберігати копію в папці "Надіслані", копії від¬правлених повідомлень зберігатимуться в цій папці.
Отримання і перегляд повідомлень
Якщо у вікні Параметри на вкладці Загальні встановлено прапо¬рець Доставляти пошту на початку роботи, то під час запуску Outlook Express усі повідомлення з поштової скриньки користувача по¬траплять до папки Вхідні. Лічильник Перевіряти нові повідомлення кожні... хв вказує, з якою періодичністю перевірятиметься наяв-ність нових надходжень на поштовому сервері. Користувач може опитати сервер вручну, за допомогою команди Сервіс ► Доставити пошту або кнопки Доставити на панелі інструментів.
Усі вхідні повідомлення зберігаються в папці Вхідні. У вікні папок поруч із назвою цієї папки вказується кількість ще не прочитаних повідомлень. У правій верхній області вікна наведено список заголовків вхідних повідомлень. Клацнувши мишею на будь-яко¬му із заголовків, в нижній правій області вікна можна побачити текст відповідного повідомлення.
Заголовки непрочитаних повідомлень виділяються напівжирним шрифтом. Повідомлення вважається прочитаним після перегляду протягом певного часу, якщо у вікні Параметри на вкладці Читан¬ня встановлено прапорець Повідомлення помічати як прочитані після перегляду протягом ... сек. Якщо у повідомлення вкладено файл (про це свідчить зображення скріпки в правому верхньому кутку вікна з текстом повідомлення), то, клацнувши лівою кнопкою миші на згаданому зображенні, цей файл можна зберегти на дис¬ку або ж відразу відкрити для перегляду.
Для того щоб відповісти на повідомлення, його потрібно виділити, виконати команду Повідомлення ► Відповісти відправнику або клац¬нути на кнопці Відповісти, і коли буде відкрито вікно Створення повідомлення, ввести текст відповіді. Текст вхідного повідомлен¬ня також відобразиться у цьому вікні і, якщо його не видалити, буде доданий до повідомлення-відповіді. Це робиться для того, щоб одержувач міг згадати, про що саме він писав даному абонен¬ту. Для відправлення повідомлення-відповіді слід клацнути на кнопці Надіслати.
В аналогічний спосіб можна переглянути повідомлення, що збе¬рігаються у папках Вихідні, Надіслані, Видалені.
Повідомлення у папках можна сортувати за іменами абонентів, темами, датами одержання тощо. Для цього слід клацнути лівою кнопкою миші на заголовку відповідного стовпця у вікні заго¬ловків повідомлень.
Щоб видалити повідомлення з папки Вхідні, Вихідні, Надіслані або Видалені, його слід виділити (утримуючи клавішу Ctrl, можна ви¬ділити декілька повідомлень) і виконати команду Правка ► Вида¬лити або скористатися клавішею Видалити на панелі інструментів. У результаті повідомлення з папок Вхідні, Вихідні, Надіслані пере¬міщуються до папки Видалені. Якщо на вкладці Обслуговування вікна Параметри встановлено прапорець Очищати папку "Видалені" перед виходом, то після завершення роботи поштової програми повідомлення з цієї папки будуть видалятися.
Робота з адресною книгою
Адресна книга призначена для зберігання електронних пошто¬вих адрес та іншої інформації про абонентів. Вікно Адресна книга (рис. 10.15) відкривається командою Сервіс ► Адресна книга або кнопкою Адреси, що розташована на панелі інструментів.

Команди меню Файл даного вікна дають змогу створити нову ад¬ресу або видалити наявну. Крім того, якщо виділити певний за¬пис адресної книги та виконати команду Файл ► Властивості, буде відкрито вікно Властивості, на вкладках якого можна ввести і пе¬реглянути інформацію про абонента (рис. 10.16). Відкрити це вікно можна також за допомогою контекстного меню запису, роз¬ташованого в області Контакти.

Розглянемо детальніше відомості про абонента, що записуються до адресної книги. На вкладці Ім'я можна вказати прізвище, ім'я,по батькові абонента та його електронну поштову адресу; на вклад¬ці Домашні — домашню адресу, телефон та URL-адресу особистої веб-сторінки; на вкладці Службові — назву та адресу організації, де працює абонент, його посаду, службовий телефон, URL-адресу службової веб-сторінки тощо.
Для запису адреси відправника виділеного повідомлення до ад¬ресної книги слід виконати команду Сервіс ► Додати відправника до адресної книги. Записувати адреси до адресної книги можна й автоматично, якщо на вкладці Надсилання повідомлень вікна Параметри встановити прапорець Автоматично додавати до адрес-ної книги відправників, яким відповідає користувач.
Щоб вибрати одержувачів повідомлення з адресної книги, слід виконати команду Сервіс ► Вибір одержувачів, скориставшись го¬ловним меню вікна Створити повідомлення. Цією командою виво¬диться діалогове вікно Вибір одержувачів, у якому можна вказати адреси з адресної книги, що будуть скопійовані в поля Кому або Копія даного повідомлення (рис. 10.17).

Працювати з групами новин так само легко, як і з електронною поштою. Для роботи з групами новин в Outlook Express необхід¬но створити обліковий запис сервера новин (він створюється ана¬логічно до облікового запису електронної пошти). Ім'я запису ви¬водиться в області папок.
Створивши обліковий запис сервера новин, можна обирати групи новин. Для цього слід клацнути правою кнопкою миші на імені сервера і з його контекстного меню обрати команду Групи новин. Буде відкрито вікно Підписка на групу новин, в якому слід вибрати ту чи іншу групу.
Обрані групи новин додаються до ієрархічної структури папок. Якщо клацнути лівою кнопкою миші на назві групи новин, в об¬ласті заголовків буде виведено список заголовків повідомлень, які надійшли до цієї групи. Перегляд таких повідомлень здійсню¬ється аналогічно до перегляду повідомлень електронної пошти.
До груп новин часто надходять не окремі повідомлення, а серії повідомлень на одну й ту саму тему. Скажімо, один користувач задає тему, другий йому відповідає, третій суперечить другому і т. д. Через це за замовчуванням вказується лише перше повідомлення в кожному обговоренні, помічене зліва значком +. Клацнувши на цьому значку, можна одержати доступ до решти повідомлень.
Нове повідомлення в групі новин створюється подібно до пові¬домлень електронної пошти. Відповідаючи на повідомлення, мож¬на застосовувати дві кнопки: Відповісти в групу і Відповісти всім. У разі використання кнопки Відповісти всім відповідь надсилати¬меться не в групу новин, а лише авторам вхідного повідомлення.
Перевірка знань
1. Як створюються т