Зміст матеріалу:

Файли. Класифікація файлів. Каталоги. Кореневий та поточний каталоги. Файлова система. Шлях до файла. Специфікація файла. Команда. Загальна характеристика операційних систем: основні елементи, функції, критерії.
Основні можливості ОС Windows XP. Робочий стіл та його елементи. Структура типового вікна Windows XP. Елементи діалогових вікон. Головне меню. Операції з об’єктами файлової системи. Налагодження вигляду об’єктів та встановлення параметрів роботи ОС. Програма Провідник.

Вся інформація, яка записана на магнітний диск, представлена блоками і зберігається у файлах. Файл - це поіменована область на диску, де міститься програма, дані або текст.
Часто файли поділяють на дві категорії - текстові і двійкові. Текстові файли призначені для читання людиною. Файли, які не є текстовими, називаються двійковими. Кожна програма (крім операційної системи) має файл, який завантажує цю програму. Такий файл називають виконавчим.
Кожен файл на диску має позначення, яке складається з двох частин: імені і розширення. Часто ім'я і розширення разом теж називають іменем. В імені файла може бути від 1 до 8 символів. Розширення починається після крапки, за якою слідує від 1 до З символів. Наприклад:
ім’я файла

command. com
 ім’я розширення

Допустимі символи у складі імені файла є букви і цифри, а розділові знаки - заборонені. Розширення імені файла не обов'язкове.
Розширення .exe, .com, .bat - вказують на виконавчі файли;
.txt - на текстовий файл.
Важливими характеристиками файла є:
- ім'я;
- розмір в байтах;
- дата і час створення.

Імена файлів реєструються в каталогах. Каталог - це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час і дату створення файлів. Якщо в каталозі зберігається ім'я файла, то говорять, що цей файл знаходиться в даному каталозі.
На кожному магнітному диску може бути декілька каталогів. В каталозі може бути багато файлів, але два файли з однаковим іменем реєструватися в одному каталозі не можуть. Розширення імені для каталогів не використовується. Кожен каталог має ім'я довжиною не більше 8 символів. Каталог може зберігатися в іншому каталозі разом з іменами файлів. У цьому випадку створюється ієрархічна (деревоподібна) файлова структура в якій є можливість проглянути зміст каталогу, створити новий файл, переглянути зміст файла, записати файл на диск, перейменувати або знищити файл з каталогу і т.д.
На кожному диску є каталог найвищого рівня, який називається кореневим. Наприклад, кореневий каталог С: . В ньому реєструються файли і підкаталоги (каталоги 1-го рівня). В каталогах 1-го рівня реєструються каталоги 2-го рівня і файли і т.д. Отримуємо деревоподібну файлову структуру на диску.
Каталог, з яким у даний момент часу працює користувач називається поточним. Іноді поточний диск або поточний каталог називають робочим. Диски і каталоги утворюють файлову систему комп'ютера.
Якщо файл знаходиться в каталозі і його необхідно знайти або помістити у каталог, то обов'язково зазначають шлях до потрібного каталога. Шлях - це записані через косу риску ( \ ) назви підкаталогів.

Наприклад: \ TEXT \ USER \ DOC

Повна назва файла (інакше називають специфікація файла) має вигляд:
дисковод : \ шлях \ ім'я файла

Наприклад: С : \ TEXT \ USER \ DOC \ text . txt

Серед всього системного програмного забезпечення, з яким доводилось працювати користувачу, значну роль займають операційні системи.
На сьогодні нараховується вже декілька десятків типів ОС. Найбільш відомою із них є ОС Windows.
Основні функції ОС поділяються на:
1) ті що забезпечують взаємодію програм з апаратурою, а саме: взаємодія програм з зовнішніми пристроями, взаємодія програм одна з одною, розподіл оперативної пам'яті, виявлення помилкових та нестандартних ситуацій та iн.;
2) ті що забезпечують загальне керування ресурсами комп'ютера, а саме: форматування дисків, копіювання файлів з одного диска на інший, встановлення режимів роботи монітора та принтера, запуск програм та ін.
Операційна система MS DOS є однією з перших операційних систем. Існують різноманітні версії цієї системи. Перша версія була створена в 1981 році фірмою Microsoft. Вона забезпечувала роботу за комп'ютером лише одного користувача і однієї програми; завантажувалася з дискети.
Операційна система (ОС) - це спеціальна програма, яка завантажується при включенні комп'ютера, створює діалог з користувачем, здійснює управління комп'ютером і його ресурсами, завантажує інші програми на виконання.
ОС приховує від користувача велику кількість подробиць і забезпечує йому зручний спосіб спілкування з комп'ютером. ОС здійснює завантаження в оперативну пам'ять всіх програм, передає їм управління на початку роботи, звільняє оперативну пам'ять від цих програм при їх завершенні.

Операційна система містить такі основні елементи:
1) ядро, т. б. «перекладач» з мови програмування на мовумашинних кодів;
2) драйвери - спеціалізовані програми для управління різнимипристроями, які входять до складу комп'ютера;
3) інтерфейс - оболонка, з якою спілкується користувач.
(ОС перших поколінь, н-д MS DOS, мали текстовий інтерфейс, т.б. команди для комп'ютера вводились в командний рядок з клавіатури; сучасні ОС мають графічний інтерфейс, т.б. команди для комп'ютера подаються за допомогою миші і значка програми).
ОС поділяються на однозадачні і багатозадачні.
Однозадачні - можуть виконувати в один і той самий момент лише одну задачу (ОС MS DOS).
Багатозадачні - одночасно можуть виконувати декілька, задач (наприклад, в ОС Windows може роздруковуватись текст на принтері, звучати музика, і ми можемо працювати з певною програмою).
Існують такі критерії ОС:
I - ОС для одного користувача і для багатьох користувачів;
ІІ - розрядність (були 16-ти розрядні ОС наприклад, MS DOS; є ОС 32-ох розрядні Windows 95/98, 64-ох розрядні – сучасні ОС);
ІІІ - спеціалізація (універсальних ОС не існує; одна ОС краще працює з мережею Internet, другу ОС виберутьпрограмісти; а третю ОС – користувачі, які працюють з програмним забезпеченням загального призначення).

Основні можливості ОС Windows XP.
Windows XP - достатньо нова ОС, де, окрім вже звичного для ОС серії Windows дружнього інтерфейсу, значної уваги до мультимедіа-додатків, забезпечення роботи в мережі Internet, велику увагу приділено безпеці даних ОС.
Windows XP має досить багато нових можливостей, які докорінно відрізняють її від Windows 95/98/2000. Windows XP відрізняється докорінно, як новими можливостями, так і ядром ОС. Наведемо основні нові можливості ОС Windows XP:
• забезпечення безпеки даних;
• дистанційне керування робочим столом;
• наявність сервісу, який допоможе уникнути заміни або знищення системних файлів;
• відновлення ОС після збою;
• в ОС включена велика кількість драйверів пристроїв, що забезпечує роботу різноманітного периферійного обладнання без додаткового встановлення потрібного програмного забезпечення;
• швидке перемикання користувачів, а також можливість продовження роботи програм, запущених в сеансі одного користувача, після переходу до сеансу іншого користувача;
• використання технології, яка забезпечує можливість підключення до пересувного комп'ютера другого монітора для того, щоб на різних екранах переглядати різні програми;
• сортування файлів у вікні папок, а також перегляд графічних файлів у вигляді ескізів та діафільму;
• збереження вмісту оперативної пам'яті комп'ютера після зупинки його роботи. Це досягається тим, що вміст оперативної пам'яті зберігається на жорсткому диску й, відповідно, після увімкнення комп'ютера усі запущені на час вимкнення додатки знову будуть відкритими.
Окрім наведених нововведень, потрібно згадати також, що не дивлячись на достатньо великий спектр нових можливостей ОС, філософія роботи в ній залишилася та ж сама, а принципи організації інтерфейсу ідентичні.

Робочий стіл та його елементи
Після завантаження Windows XP перед користувачем з'являється Робочий стіл (рис.1).
На робочому столі, як видно з рисунка, наявні наступні елементи інтерфейсу.
Піктограми - графічні зображення, які є візуальним представленням файла або папки, а за їх виглядом часто можна ідентифікувати тип файла. Серед обов’язкових (стандартних) піктограм, наявних на робочому столі, відзначимо наступні:
• Мой компьютер - централізований засіб доступу як до інформації, що зберігається на комп'ютері, до програмних файлів, так і до налаштувань ОС. Саме з нього користувач часто починає навігацію по дисках та папках. Для того, щоб відкрити Мой компьютер, необхідно двічі натиснути лівою кнопкою мишки на піктограмі Мой компьютер, після чого відкриється типове вікно;
• Корзина - це папка, де зберігаються знищені файли або папки;
• Мои документы - папка, в якій користувачу пропонується зберігати свої основні документи.
• Internet, Сетевое окружение відображаються і використовуються, якщо комп’ютер працює з електронною поштою або ввімкнений у локальну мережу.

Всі піктограми можуть підсвічуватися (один раз ліва кнопка миші на піктограмі), відкриватися (двічі ліва кнопка миші на піктограмі), переміщуватися у будь-яке місце робочого столу (для переміщення необхідно натиснути ліву кнопку на піктограмі і, не відпускаючи її, перемістити у потрібне місце на екрані, після чого кнопку потрібно відпустити, значок займе нове положення).
Панель задач, на якій розташовуються тимчасові кнопки вікон, що відкриті в ОС. Натисканням на таку кнопку можна або згорнути вікно (якщо воно розгорнуте), або розгорнути (якщо вікно згорнуте). Значки на панелі завдань: індикатор мови, годинник, значок звуку, значки антивірусних програм, значок принтера, якщо він підключений до комп’ютера, кнопка Пуск використовується для входу у головне меню.

Типи вікон Windows XP
Можна назвати наступні типи вікон Windows.
Вікна програм. На відміну від інших, вікна даного типу мають рядок меню та можуть містити та підпорядковувати собі вторинні вікна.
Вторинні вікна. Створюються програмами під час їх роботи. Прикладом вторинних вікон будуть вікна книг, які створюються при роботі з редактором електронних таблиць Microsoft Excel (рис. 2).
Вікна запитів (допоміжні вікна). Виводяться завжди поверх інших вікон. Часто подальша робота з програмою неможлива доти, доки користувач не закриє вікно запиту.
Вікна запитів відрізняються за характером повідомлення (важливістю повідомлення), який можна часто визначити за змістом графічного зображення, що розташовується в області вікна:
× - таку позначку має вікно з повідомленням про критичну помилку в системі або в програмі.
! - таку позначку має вікно з важливим інформаційним повідомленням (попередженням). Часто вікно з такою позначкою повідомляє про неправильні дії користувача, які не можуть призвести до критичних наслідків.
і - таку позначку має вікно з простим інформативним повідомленням.
? - таку позначку має вікно, яке ставить користувачу запитання.

Структура типового вікна Windows XP
Стандартне вікно Windows XP містить такі елементи (рис. 3):
Рядок заголовку. Відображає назву вікна, у лівій частині міститься кнопка управляючого меню, у правій частині містяться кнопки згортання, розгортання на весь екран/відновлення в попереднє положення та закриття вікна.
Рядок меню. Містить кнопки меню, натискаючи на які, користувач заходить у відповідне меню. Як самі меню, так і команди в них обираються натисканням лівої кнопки мишки. Якщо праворуч від назви команди меню знаходиться чорна стрілка, то на таку команду меню достатньо просто навести курсор мишки, після чого відкриється підменю. Якщо назва команди закінчується трьома крапками (наприклад, Свойства папки...), то це означає, що після вибору такої команди на екрані обов'язково з'явиться ще вікно. У випадку, коли ім'я команди меню не містить трьох крапок, команда безпосередньо виконує певні дії.
В рядку меню може бути багато пунктів. Такі пункти як Файл, Правка, Вид, Справка – присутні завжди.
Меню Файл використовують для роботи з дисками, папками, файлами. Залежно від типу вибраного об'єкта, може змінюватися перелік команд цього меню.
Меню Правка найчастіше використовуєть для вибору об’єктів, а також їх редагування.
Меню Вид призначено для зміни параметрів перегляду інформації у вікні.
Меню Справка використовується для отримання довідкової інформації.

Приклад меню з командами різного типу наведений на рис. 4,а. Ми бачимо, що після вибору команди, поряд з назвою якої наявна чорна стрілка, з'являється підменю (рис. 4,б). Прапорці, які стоять ліворуч від назв пунктів меню, вказують на те, що даний пункт є просто опцією, встановивши біля якої прапорець, ми її активуємо. На рис. 4,а чорна крапка біля пункту меню вказує на те, що серед групи команд меню, які знаходяться між двома роздільними лініями, одночасно може бути відмічена тільки одна команда.

Панелі інструментів. Це група елементів, на кожному з яких знаходяться кнопки. Наприклад, у вікні папки ми за замовчуванням можемо бачити панелі інструментів Обычные кнопки та Адресная строка. Всі кнопки, як і команди меню, обираються одиничним натисканням лівої кнопки мишки. За бажанням панелі інструментів у вікні папки можна прибрати або, навпаки, показати додаткові. Для цього необхідно виконати наступні дії:
- зайти у меню Вид;
- обрати команду Панели инструментов;
- в підменю встановити прапорець біля панелі інструментів, яку необхідно показати, або зняти прапорець, якщо панель інструментів необхідно забрати (встановлення та зняття прапорця також проводимо, натиснувши один раз лівою кнопкою мишки на необхідній команді меню).
Область відображення вмісту відкритої піктограми (або основне поле типового вікна). В цій області знаходяться всі піктограми, які присутні в поточній папці (поточна папка - це папка, в якій на даний момент працює користувач).
Якщо вміст піктограми не поміщається у вікні з поточними розмірами, з'являються смуги прокрутки - горизонтальна або вертикальна чи обидві відразу, залежно від розмірів вікна та режиму відображення вмісту піктограми. Користуватись ними просто - достатньо навести курсор мишки на повзунок смуги прокрутки, натиснути ліву кнопку мишки та, утримуючи її, перетягнути його у потрібне положення.
Для представлення об’єктів у Windows XP використовують такі типи значків: - значок диска, - значок папки, - значок документа, - значок програми та ін.
Рядок стану. В рядку стану відображається інформація про кількість виділених об'єктів (якщо вони є), сумарний об'єм виділених файлів або сумарний об'єм всіх файлів у відкритій піктограмі (якщо жодного з об'єктів не виділено). На рис. 5,а показаний рядок стану при відсутності виділених об'єктів: ліворуч показана загальна кількість об'єктів, посередині - загальний розмір всіх файлів. На рис. 5,б показаний рядок стану при виділеному файлі: ліворуч показані параметри виділеного файлу, а замість сумарного розміру всіх файлів у поточній папці - розмір виділеного файлу.

Операції з вікнами
В Windows XP можна робити всі ті операції з вікнами, що й у попередніх версіях.
Переміщення вікна
Для переміщення вікна необхідно встановити курсор мишки на рядок заголовка вікна, натиснути ліву кнопку мишки та, утримуючи її в такому стані, перетягнути мишкою вікно у потрібне місце екрану, після чого відпустити кнопку мишки.
Зміна геометричних розмірів вікна
Для зміни розмірів вікна необхідно навести на межу вікна курсор мишки. Коли курсор мишки набуде вигляд подвійної стрілки, необхідно натиснути ліву кнопку мишки та, утримуючи її натиснутою, встановити потрібні розміри вікна.
Впорядкування вікон на робочому столі
Іноді виникає потреба розташувати вікна за певною системою. Звісно, робити це простим переміщенням нераціонально, тому у Windows XP передбачена можливість впорядкування (сортування) вікон. Для цього необхідно натиснути праву кнопку мишки у вільному місці Панели задач та у контекстному меню, яке з'явиться на екрані, обрати одну з команд, що відповідають режимам впорядкування: Окна каскадом, Окна сверху вниз або Окна слева направо.
Згортання всіх відкритих вікон
Часто для швидкого доступу до вмісту робочого стола необхідно відразу згорнути усі вікна. Для цього необхідно натиснути ліву кнопку мишки у вільному місці Панели задач та в контекстному меню обрати команду Показать рабочий стол.
Зворотну операцію, тобто розгортання всіх вікон відразу, можна зробити викликом контекстного меню Панели задач та обравши команду Отменить Свернуть все.

Елементи діалогового вікна
Діалогові вікна використовують у тих випадках, коли користувач повинен втручатися у роботу операційної системи з метою зміни режимів роботи, зміни деяких параметрів, введення деякої додаткової інформації і т.д.
Для взаємодії користувача з системою діалогові вікна мають спеціальні елементи: прапорець, перемикач, лічильник, список, рядок введення, повзунок.
Зупинимося детальніше на кожному з них (приклад діалогового вікна див. на рис.6).
Прапорець використовують для вибору параметрів відповідних режимів роботи.
Перемикач схожий на попередній, але із запропонованого списку параметрів потрібно вибрати тільки один з них.
Лічильник являє собою віконце, у якому відображаються конкретні числові значення параметра та дві кнопки управління . Натискування по кнопці призводить до збільшення числа на деяке дискретне значення. Другу кнопку  використовують для зменшення значення параметра. Якщо натиснути мишею по віконцю, то значення параметра може бути відредаговано безпосередньо за допомогою клавіатури.
Список може бути відкритий і закритий. У відкритому списку елемент вибирають за допомогою смуги прокрутки. Для роботи зі списком, який відкривається, спочатку його потрібно відкрити, натиснувши мишею по кнопці .
Рядок введення використовують для введення текстової інформації за допомогою клавіатури. Перед початком роботи необхідно натиснути мишею по області введення. Після появи у віконці текстового курсора, можна починати введення інформації.
Повзунок використовують для зміни значення деякого параметра у відповідному інтервалі. Положення повзунка змінюється за допомогою миші методом перетягування.

Головне меню Windows XP
Головне меню, яке відкривається натискуванням кнопки Пуск надає швидкий доступ до найбільш часто вживаних програм. У Windows XP користувач має змогу зробити вибір між двома стилями меню Пуск - класичним (рис. 7,а) та властивим Windows XP (рис. 7,б).
Перемикатися між наведеними двома режимами відображення меню Пуск можна викликавши правою кнопкою мишки у вільній області Панели задач та обравши у контекстному меню команду Свойства.
Наведемо основні елементи меню Пуск в класичному вигляді та їх призначення:
Программы – містить програми, встановлені користувачем на комп'ютері. Надає швидкий доступ до встановлених на комп'ютері програм.
Документы - містить 15 останніх документів, з якими останнього часу працював користувач. В цьому розділі зберігаються не самі документи, а тільки ярлики до них. Оскільки ярлик - це файл, що містить посилання на інший об'єкт файлової системи (папка, файл, диск), то видалення ярлика не видаляє сам об'єкт, на який він посилається. Тому видалення ярликів останніх документів з розділу Документы не видаляє самі файли, на які ці ярлики посилаються.
Настройка - надає швидкий доступ до основних налаштувань ОС.
Найти - надає швидкий доступ до засобів пошуку об'єктів як на локальних дисках, так і в мережі.
Справка и поддержка- запускає довідкову систему Windows XP.
Выполнить... - запускає діалогове вікно в якому потрібно ввести ім’я виконавчого файла для швидкого завантаження програми, або шлях до папки, яку необхідно відкрити, або ввести адресу мережевого комп'ютера для того, щоб отримати доступ до файлів, які на ньому зберігаються.

Операції з об'єктами файлової системи
Розглянувши основні властивості файлових систем, які підтримує Windows XP, можна переходити до об'єктів файлової системи, з якими безпосередньо працює користувач під час роботи з комп'ютером - з файлами, папками, дисками.
Робота з дисками
Після відкриття вікна Мой компьютер (рис. 9) ми бачимо піктограми дисководів для магнітних та оптичних дисків, логічних розділів жорсткого диска (на рисунку це Локальний диск (С:) та Локальний диск (D:)).
Форматування
Необхідно зазначити, що системний розділ (на якому встановлена Windows ХР) не можна відформатувати безпосередньо з Windows. Форматувати можна натиснувши правою кнопкою мишки на піктограмі відповідного розділу та в контекстному меню обравши команду Форматировать... (таким же чином форматується дискета). Нагадаємо, що при форматуванні всі дані на диску будуть знищені.
Перегляд на предмет кількості зайнятого або вільного місця
Для цього необхідно натиснути на диску правою кнопкою мишки та в контекстному меню обрати команду Свойства.... Після виконання даної команди на екрані з'явиться вікно Свойства (рис. 10), де на вкладці Общие користувач має змогу переглянути інформацію про кількість вільного та зайнятого місця на даному диску.
Сканування на предмет наявності помилок
Для цього необхідно в діалоговому вікні Свойства активізувати вкладку Сервис та на ній натиснути кнопку Выполнить проверку..., після чого в діалоговому вікні Проверка диска, яке з'явиться на екрані, натиснути кнопку Запуск для початку операції.
Дефрагментування
Дефрагментація потрібна для усунення проміжків між масивами даних на жорсткому диску з метою пришвидшення звернення до його вмісту з боку прикладних програм. Дефрагментацію можна провести, натиснувши на відповідну кнопку на вкладці Сервис вікна Свойства.

Операції з файлами та папками
Файл - це поіменований набір даних, збережений на комп'ютерному носії. Папка - це поіменований простір для збереження інформації на носії, який може містити в собі інші папки та файли. Оскільки для того, щоб проводити з файлом (або папкою) певні дії, необхідна наявність самого файла (папки), то розпочнемо розгляд операцій з цими об'єктами з операції створення.
Створення документа та папки
Для створення папки та документа необхідно виконати наступні дії:
І. Якщо створювати об’єкт на робочому столі, то потрібно:
1. Викликати контекстне меню правою кнопкою миші.
2. Вибрати команду Создать.
3. У підменю вибрати відповідну команду для створення папки чи документа.
ІІ. Якщо об’єкт створювати в папці, то потрібно:
1. Відкрити вікно папки.
2. Натиснути у вільному місці області відображення папки праву кнопку мишки та у контекстному меню, що з'явиться, обрати команду Создать.
3. В підменю обрати команду Папку, якщо необхідно створити папку, або обрати команду з назвою файлу відповідного типу, щоб створити файл даного типу (наприклад, текстовий документ). Після виконання наведеної послідовності команд буде створена папка або документ (в залежності від того, що було обрано) та відразу буде запропоновано ввести ім'я об'єкта. Можна не вводити ім'я, зафіксувавши ім'я за замовчуванням натисканням клавіші Enter, або ввести з клавіатури нове ім'я уникаючи символів \ /*"?<>: |, які не можна використовувати в іменах файлів та папок. Якщо, ввівши нове ім'я, користувач, не натиснувши ще клавішу Enter, вирішив залишити старе, то необхідно натиснути клавішу Esc.
Після того, як ми створили файл або папку, ми тепер можемо її копіювати, переміщувати, перейменовувати, видаляти, проте для цього необхідно знати, яким чином можна виділяти файл (папки) або їх групи.

Методи виділення файлів та папок
Файли, папки можна виділяти поодинці, суміжними та несуміжними групами. Для виділення файлів або папок поодинці достатньо навести курсор мишки на об'єкт (на його піктограму) та натиснути ліву кнопку миші.
Для виділення груп суміжних об'єктів (файлів та папок) існує простий спосіб виділення їх рамкою. Для цього необхідно виконати такі дії:
1. Вказати першу вершину прямокутної рамки. Для цього потрібно навести курсор мишки у вільному місці області відображення вмісту папки в тому місці, де на думку користувача повинна знаходитись перша вершина рамки, так, щоб рамка охоплювала всі потрібні об'єкти.
2. Натиснути ліву кнопку мишки та утримуючи її натиснутою, пересувати курсор у бік групи об'єктів, обводячи їх рамкою. З-під курсора «виростає» синя рамка, якою необхідно хоча б частково обвести всі об'єкти, які потрібно виділити. По мірі того, як рамка буде перекривати кожен новий об'єкт, він буде фарбуватись в інший колір, що вказує на те, що даний об'єкт буде виділений.
3. Після закінчення виділення рамкою всіх об'єктів відпустити ліву кнопку мишки.
Існує також інший спосіб виділення суміжних об'єктів. Можна просто натиснути ліву кнопку мишки на папках та файлах одночасно утримуючи натиснутою клавішу Shift. Зазначимо, що якщо користувач натисне мишкою при натиснутій клавіші Shift на, наприклад, першому та п'ятому файлі зі списку, то автоматично будуть виділені всі файли з першого по п'ятий включно.
Часто виникає необхідність виділення несуміжних файлів. Для такого виділення достатньо натиснути ліву кнопку мишки на піктограмах потрібних файлів або папок, утримуючи при цьому натиснутою клавішу Ctrl.

Відкриття папок і файлів та запуск файлів
Для того, щоб відкрити файл або папку, необхідно двічі натиснути ліву кнопку миші на піктограмі відповідного файлу (папки). Папка буде відкрита, а файл буде відкритий тим додатком, якому відповідають файли даного типу. Якщо файл має невизначений тип, то після спроби відкриття такого файла з'являється вікно, зображене на рис. 11, в якому можна вказати, де шукати програму, яка «розуміє» файли подібного типу, з переліку програм, встановлених в системі або в Інтернеті. Потрібно зазначити, що дане вікно може бути викликане для файла будь-якого типу, для чого необхідно клацнути правою кнопкою мишки на піктограмі файла та у контекстному меню виконати команду Открыть с помощью....
Якщо необхідно відкрити відразу декілька файлів одного типу, то раціонально їх виділити, а потім натиснути клавішу Enter.
Для відкриття папок, дисків та запуску виконавчих файлів програм можна також скористатись діалоговим вікном Запуск программы (рис. 12), яке можна викликати, обравши в меню Пуск команду Выполнить....
Для запуску виконавчого файлу або відкриття папки чи диску необхідно ввести в поле Открыть: повний шлях до потрібного об'єкта та натиснути кнопку ОК.
Існує певна група стандартних програм, для запуску яких не потрібно вводити повний шлях до виконавчого файлу цих програм, а досить ввести тільки коротке ім'я файла без розширення. На рис.12 після натискання кнопки ОК буде запущена програма Калькулятор, виконавчим файлом якої є calc.exe.

Поняття ярлика, створення ярликів
Ярлик - файл, який містить тільки посилання на певний об'єкт. Таким чином, відкриваючи ярлик, ми відкриваємо об'єкт, на який ярлик посилається. Ярлики розміщуються переважно на робочому столі, в розділі Программы меню Пуск для швидкого доступу до тих об'єктів, на які вони посилаються. Існує декілька способів створення ярликів:
1. Виконати таку послідовність дій:
- відкрити вікно папки, де необхідно створити ярлик;
- навести на об'єкт, до якого створюється ярлик, курсор мишки, натиснути праву кнопку мишки і утримуючи її натиснутою, перетягнути курсор в область відображення вмісту тієї папки, де потрібно створити ярлик і відпустити кнопку мишки;
- на екрані з'явиться контекстне меню, де необхідно обрати команду Создать ярлык.
2. Перетягувати об'єкт, до якого потрібно створити ярлик, в ту папку, де необхідно мати ярлик, тримаючи натиснутою ліву кнопку мишки та клавішу Alt. При перетягуванні біля курсора з'явиться чорна вигнута стрілка, що вказує на те, що після відпускання кнопки мишки буде створений ярлик до об'єкта там, куди було перетягнуто піктограму об'єкта.
3. Виконати такі дії:
- відкрити папку, де необхідно створити ярлик, та у вільному місці області відображення (або, у випадку з робочим столом, на його вільному місці) натиснути праву кнопку мишки;
- у контекстному меню, яке з'явиться на екрані, потрібно обрати команду Создать та в підменю команду Ярлык, після чого на екрані з'явиться вікно Создание ярлыка (рис.13, а);
- у вікні Создание ярлыка натиснути кнопку Обзор...;
- у вікні Обзор папок (рис. 13,б) обрати потрібний об'єкт, до якого необхідно створити ярлик та натиснути кнопку ОК;
- знову опинившись у вікні Создание ярлыка, натиснути на кнопку Далее > та ввести ім'я ярлика;
- після введення імені, натиснути на кнопку Готово, яка з'явиться на місці кнопки Далее >.
Зазвичай візуально піктограма ярлика відрізняється від піктограми іншого файлу наявністю чорної вигнутої стрілки в нижньому лівому куті.
Потрібно пам'ятати, що видаляючи ярлик, ми не видаляємо сам об'єкт, на який ярлик посилається. Першими двома способами можна створити ярлики до кількох об'єктів відразу, для чого потрібно спочатку виділити групу об'єктів, а потім повторити вказані дії в п.1 або 2.

Копіювання та переміщення файлів та папок за допомогою буфера обміну.
Буфер обміну - область оперативної пам'яті, яка використовується для обміну інформацією між додатками Windows та може бути використана при виконанні операцій копіювання та переміщення файлів або папок. Загалом, методика копіювання або переміщення будь-якого об'єкта (файлу, текстової інформації, графіки тощо) за допомогою буфера обміну полягає в тому, щоб помістити спочатку об'єкт до буфера обміну, а потім, відкривши об'єкт-приймач, зробити вставку вмісту буфера обміну. Що ж стосується безпосередньо копіювання та переміщення за допомогою буфера обміну, то це можна зробити в такій послідовності.
1. Виділяємо об'єкт (групу об'єктів).
2. Розміщуємо об'єкт в буфері обміну, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl+C (при копіюванні) або Ctrl+X (при переміщенні).
Якщо користувач не пам'ятає комбінацій клавіш, він може помістити об'єкт до буфера обміну, клацнувши правою кнопкою мишки на об'єкті та у контекстному меню обравши команду Копировать (при копіюванні) або Вырезать (при переміщенні). При цьому перший пункт стає необов'язковим, якщо потрібно скопіювати тільки один файл або папку, а не їх групу.
3. Відкриваємо папку, куди необхідно скопіювати або перемістити об'єкт.
4. Натискаємо комбінацію клавіш Ctrl+V або, клацнувши правою кнопкою у вільному місці області відображення вмісту папки, в контекстному меню обираємо команду Вставить.
Після виконання цих операцій в потрібне місце буде скопійований або переміщений об'єкт (залежно від того, яку команду обрано в п.2).
Перейменування файлів або папок
Перейменування файла або папки можна виконати одним з наступних способів:
1. Натиснути праву кнопку мишки на файлі або папці та у контекстному меню обрати команду Переименовать, після чого ви отримуєте можливість ввести ім'я файла (нагадаємо, що в імені файла або папки не можна використовувати символи \ /*"?<>: |) і натиснути для підтвердження клавішу Enter.
2. Виділити об'єкт, через деякий час ще раз натиснути ліву кнопку миші на назві об'єкта, після чого можна також ввести нове ім'я.
3. Виділити об'єкт, та натиснути клавішу F2 і ввести нове ім'я.

Видалення файлів або папок
Для того, щоб видалити файл, папку або групу цих об'єктів, необхідно їх виділити та викликати контекстне меню і виконати команду Удалить. Після цього на екрані з'явиться діалогове вікно Подтверждение удаления файла (або папки) (рис. 14,а), в якому для видалення потрібно натиснути кнопку Да.
Файли видаляються до папки Корзина Windows XP, з якої потім при бажанні видалені файли можна поновити в ту папку, з якої користувач їх видаляв. Для цього необхідно виконати наступні дії:
- відкрити папку Корзина;
- клацнути правою кнопкою мишки на потрібному об'єкті або групі об'єктів (перед цим їх виділити);
- у контекстному меню обрати команду Восстановить.
Видалити файли або папки з Корзини можна як і з будь-якої звичайної папки, проте слід пам'ятати, що видалені з Корзины об'єкти поновити неможливо.
Для того, щоб відразу видалити файли або папки, обминаючи Корзину, необхідно:
- виділити потрібні об'єкти;
- натиснути комбінацію клавіш Shift+Del; у вікні (рис. 14,б) натиснути кнопку Да.
Використовуючи меню Файл відкритого вікна Корзина, можна повністю очистити корзину, для цього потрібно виконати команду Очистить Корзину.

продовження в архіві