| Главная » Файлы » Для вчителя » Інформатика | [ Добавить материал ] |
Сервісне програмне забезпечення Навчальний текст
| [ Скачать с сервера (3.25 Mb) ] | 04.07.2010, 22:16 |
| Сервісне програмне забезпечення 8.1. Архіватори Як було зазначено, одна й та сама інформація може міститися в інформаційних повідомленнях різної довжини. На¬приклад, текст, для запису якого у звичайному вигляді необ¬хідно мати 10 Кбайт пам'яті, може без втрати змісту бути збере¬жений з використанням лише 5 Кбайт. Для інших різновидів інформації ступінь стискання може бути набагато більшим. Сти¬скання інформації дає змогу заощаджувати простір на носіях да¬них та підвищувати швидкість її передавання каналами зв'язку. Процес стискання даних називається архівуванням, а процес їхнього повернення до початкового стану — розархівуванням. Про-грами, за допомогою яких здійснюються такі процеси, називаю¬ться архіваторами. 8.1.1. Загальні відомості про архіви й архіватори Незважаючи на те, що сучасні жорсткі, оптичні та магнітооптичні диски мають дуже велику ємність, питання ефективного викори¬стання дискової пам'яті залишається досить актуальним. Пов'я¬зано це насамперед з тим, що сучасні пакети прикладних про¬грам, файли яких містять графічну, аудіо- та відеоінформацію, потребують великого дискового простору. Крім того, з поширенням комп'ютерного діловодства постає потреба у створенні електронних архівів документів, а передавання великих файлів електронною поштою або локальною мережею призводить до суттєвого перенавантаження обчислювальних мереж. Вирішенню всіх цих про¬блем сприяє архівування, що дає змогу заощаджувати від 20 до 90 % дискового простору, який займають ті чи інші файли. От¬римані в результаті архівування файли називаються архівами. Програми-архіватори знаходять у файлі «зайву» інформацію і ко¬дують її так, щоб мінімізувати розмір архіву. Найпростіший ме¬тод стискання файлів — стискання послідовностей однакових сим¬волів. Наприклад, послідовність з декількох десятків однакових символів може бути зображена двома байтами: перший байт — код символу, другий — кількість повторень. Якщо послідовність складається з 20 символів, у такий спосіб її можна стиснути вде¬сятеро, якщо зі 100 символів — то в 50 разів. У сучасних архіваторах використовуються складні алгоритми ко¬дування, що дозволяють досягти дуже високого ступеня стискан¬ня інформації. З цією метою може застосовуватися кодування без втрат або з втратами інформації. Кодування без втрат слід здійснювати тоді, коли відомо, що вхідний файл потрібно буде відновити з архіву без жодних викривлень. Таке стискання засто-совується для архівування текстових документів і програм. Коду¬вання із втратами дає змогу досягти дуже високого ступеня сти¬скання, однак розархівовані файли можуть дещо відрізнятися від початкових. Стискання з втратами може застосовуватися до графічних (формат JPEG), аудіо- (МР3) та відеофайлів (МРЕG). Основними характеристиками архіваторів є: • міра стискання — відношення розмірів початкового й архів¬ного файлів; • швидкість стискання — час, погрібний для архівування пев¬ного обсягу інформації. Архіватори не лише створюють архіви і відновлюють з них вихід¬ні файли, але й виконують деякі інші функції на зразок додаван¬ня до архіву нових файлів, оновлення архіву, перегляду файлів в архіві та їхнього видалення, захисту файлів від несанкціонова¬ного доступу, перевірки цілісності архіву тощо. Найвідомішими та найпоширенішими архіваторами для ОС Windows вважаються програми WinRar, WinZip, Cabinet Manager, WinArj. 8.1.2. Архіватор WinRar WinRar — це один з найпопулярніших архіваторів для Windows, що виконує такі функції: • створення архівів форматів RAR та ZIP, перегляд архівів фор¬матів RAR, ZIP, CAB, ARJ, LZH, ТАR, GZ, АСЕ, UUE, ВZ2, JAR, ISO0 та видобування файлів з них; • надання інформації про процес архівування (коефіцієнт сти¬скання, час архівування/розархівування, об'єми файлів тощо); • створення багатотомних архівів, а також архівів, що саморозпаковуються; • шифрування, додавання коментарів, відновлення ушкодже¬них архівів, ведення протоколу помилок тощо. Для запуску WinRar потрібно виконати команду Пуск>Усі про¬грами> \WinRar або клацнути на значку архіватора на робочому столі, панелі завдань чи в меню Пуск. Якщо з архіватором зв'язати всі типи архівних файлів, він автоматично завантажуватиметься в разі відкриття будь-якого архіву. Якщо WinRar інтегрований у Windows, то для його запуску можна також скористатися ко¬мандою Файл > Створити > Архів WinRar, що викликається з вікна будь-якої папки або з контекстного меню об'єкта. Вікно програми WinRar, що відкривається після запуску архі¬ватора на виконання, зображено на рис. 8.1. Розглянемо зміст головного меню архіватора. Команди меню Файл використовуються для вибору дисків і папок, відкриття архівів, виділення файлів і папок, а також для встановлення пароля. За допомогою команд меню Команди можна виконати будь-які до¬пустимі під час роботи з архівами дії. Команди меню Вибране призначені для роботи зі списком обраних папок й архівів, а ко¬манди меню Параметри — для настроювання інтерфейсу архіва¬тора та встановлення значень деяких параметрів архівних фай¬лів. За допомогою команд меню Довідка на екран можна вивести інформацію довідкової системи, зокрема відомості про програму та про порядок роботи з нею. Слід зазначити, що для більшості команд, які входять до цього меню, передбачені клавіші швидко¬го доступу. Під рядком меню розташована панель інструментів, кнопки якої дублюють деякі пункти меню Команди. Для настроювання панелі інструментів використовується вкладка Загальні діалогового вік¬на Параметри, що активізується командою Параметри►Установки. Під час роботи з програмою можна також користуватися контек¬стним меню. Нижче, під панеллю інструментів, розташовані кнопка Догори і список, який використовується для вибору дисків та деяких стандартних папок Windows. Вміст поточної папки, тобто тієї, з якою працює користувач, або поточного архіву відображується в робочій області вікна. Для кожного файла у відповідних полях вказується їм’я, розмір, тип і дата внесення останніх змін. У разі, коли файл входить до скла¬ду архіву, додатково наводиться його розмір після стискання. У нижній частині головного вікна розташований рядок стану. Зліва в цьому рядку містяться значки диска і ключа, що викори¬стовуються відповідно для зміни поточного диска та роботи з па¬ролем. Якщо архів не захищений паролем, то значок «ключ» має жовтий колір, у протилежному випадку - червоний. КРІМ того у рядку стану виводиться загальна кількість і сумарний розмір виділених файлів або файлів, що розташовані в поточній папці. Для полегшення роботи з програмою передбачений режим майст¬ра — користувачу пропонується крок за кроком виконати певну послідовність дій зі створення архіву та роботи з ним. WinRar працюватиме в цьому режимі, якщо у вікні Налаштування парамет¬рів встановити прапорець Запускати майстра на початку. Створення архівів Після запуску WinRar у головному вікні відображується список файлів і папок, розташованих у поточній папці. Перш ніж брати¬ся за створення архіву, необхідно виділити файли і папки, що потрібно архівувати. Для їхнього вибору можна скористатися ко¬мандами меню Файл, кнопкою Догори та списком дисків (папок). Після того як будуть віднайдені всі потрібні папки і файли, їх не¬обхідно виділити і клацнути на кнопці Додати (чи виконати ко¬манду Команди►Додати файли до архіву). У діалоговому вікні їм я архівута параметри (рис. 8.2) необхідно ввести ім'я архіву, обрати його формат (RAR чи ZIP), метод стискання, розмір тому й ін¬ші параметри архівування. Після того як користувач клацне на кнопці ОК, розпочнеться процес створення архіву, під час якого інформація про хід архівування відображуватиметься у спеці¬альному вікні. У разі необхідності додати до архіву нові файли та папки можна скористатися відповідною командою меню Команди чи контекст¬ного меню або застосувати метод перетягування. Якщо в діалоговому вікні Ім'я архіву та параметри встановлено пра-порець Створити SFХ-архів, то буде побудований архів, що само-розпаковується (SFX, від англ. SelF-eXtracting). Файл такого ар¬хіву має розширення ехе, а до його складу входить програмний модуль, що дає змогу видобувати файли без використання WinRar чи інших програм. Для видобуття файлів з такого архіву досить запустити його на виконання. WinRar працює з SFX-архівами, як зі звичайними архівами. Кожний RAR- чи ZIP-архів за допомогою команди Перетворити ар¬хів на SFХ, що викликається з меню Команди, може бути перетво¬рений на SFX-архів. Програма WinRar дає також можливість створювати багатотом¬ні архіви. Том — це фрагмент архіву, записаний в окремий файл. Як правило, багатотомні архіви створюються за необхідності роз¬містити великий архів на кількох дискетах. Розмір томів архіву встановлюється в діалоговому вікні Ім'я архіву та параметри. До імені файла першого тому архіву додається слово part01, до імені файла другого тому — слово раrt02 тощо. Якщо багатотомний ар¬хів саморозпаковується, то перший том матиме розширення ехе. Програма WinRar дозволяє створювати багатотомні архіви ли¬ше у форматі RAR. Під час роботи з цими архівами додавати, оновлювати чи видаляти файли неможливо. Робота з архівами Для того щоб переглянути вміст архіву, його необхідно відкрити у вікні WinRar. Знайти потрібний архівний файл можна за до¬помогою діалогового вікна Знайти архів, що відкривається коман¬дою файл > Відкрити архів. Працювати з файлами та папками, що були заархівовані, можна лише за умови їхнього попереднього виділення. З виділеними об'єктами можна виконувати всі ті дії, що перелічені в меню Команди (видобування, перегляд, видален¬ня та ін.). Щоб видобути з архіву виділені об'єкти, необхідно виконати ко¬манду Видобути файли до зазначеного каталогу меню Команди або клацнути на кнопці Видобути до панелі інструментів. Після цього на екран буде виведене діалогове вікно Шлях для видобування та па¬раметри (рис. 8.3), в якому слід вказати папку, де будуть розта¬шовані файли, що видобуваються, а також встановити парамет¬ри даного процесу. Видобування об'єктів починається з першого тому багатотомного архіву. Зазначимо, що всі томи такого архіву мають бути розта¬шовані в одній папці.
| |
| Просмотров: 272 | Загрузок: 119 | | |