УРОК № 38

 ДИСОЦІАЦІЯ КИСЛОТ, ОСНОВ І СОЛЕЙ У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ

 

Ми вже знаємо, що речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм, називають електролітами. До них належать кислоти, луги, солі.

Розгляньмо особливості дисоціації цих сполук у водних розчинах.

У 1882 році шведський хімік Сванте Арреніус почав вивчати електропровідність розведених водних розчинів електролітів і в 1887 році дійшов висновку, що в розчинах відбувається розпад електролітів на йони – електролітична дисоціація.

Розглянемо, на які саме йони дисоціюють кислоти, луги, солі, і сформулюємо означення цих речовин із погляду електролітичної дисоціації.

 

Кислотами називають електроліти, при дисоціації яких не утворюється жодних інших катіонів, крім гідратованих йонів Гідрогену.

 

HCl + H₂O → H₃O⁺ + Cl^-

 

HCl → H⁺ + Cl^-

 

Кислотні залишки в різних кислот різні, проте спільною ознакою всіх кислот є наявність у їхніх розчинах катіонів Гідрогену:

 

 

Наявність гідратованих катіонів Гідрогену у розчинах кислот зумовлює їхні загальні властивості: кислий смак, дію на індикатори.

Виконайте

 

Лабораторний дослід

 

Налийте у три пробірки розбавлену хлоридну кислоту. У першу пробірку долийте кілька крапель розчину лакмусу. У другу пробірку – метилового оранжевого. У третю пробірку долийте розчин фенолфталеїну.

Нанесіть за допомогою піпетки краплю кислоти на універсальний індикаторний папірець.

Опишіть спостереження.

 

Основність кислоти визначають за кількістю катіонів Гідрогену, які утворюються в результаті дисоціації однієї молекули кислоти. Хлоридна  і нітратна кислоти є одноосновними. Сульфатна кислота – двохосновна, а ортофосфатна кислота – трьохосновна:

 

 

Багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. На першій стадії дисоціації ортофосфатної кислоти легко відщеплюється перший катіон Гідрогену:

 

 

Дисоціація за другим ступенем відбувається меншою мірою, ніж за першим:

 

 

Відщеплення третього катіона Гідрогену відбувається ще меншою мірою:

 

 

Лугами називають електроліти, які дисоціюють з утворенням гідроксид-аніонів. Жодних інших негативних йонів при цьому не утворюється.

 

 Луги – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною. Катіони в різних лугів різні, проте спільною ознакою всіх лугів є наявність у їхніх розчинах гідроксид-аніонів:

 

 

Гідроксид-аніони в розчинах лугів зумовлюють їхні загальні властивості: милкість на дотик, руйнівний вплив на шкіру, папір, волосся тощо, дію на індикатори.

 

Виконайте

 

Лабораторний дослід

 

У три пробірки налийте розчин натрій гідроксиду.

У першу пробірку долийте кілька крапель розчину лакмусу, а у другу – метилового оранжевого. У третю пробірку долийте розчин фенолфталеїну. Нанесіть краплю розчину натрій гідроксиду на універсальний індикаторний папірець.

Опишіть спостереження.

 

Солями називають електроліти, які у водних розчинах дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.

 

Cолі – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною. Розгляньмо приклади дисоціації солей. Зверніть увагу на індекси у формулах солей і коефіцієнти перед відповідними йонами в рівняннях електролітичної дисоціації:

 

 

Висновки

 

Кислотами називають електроліти, при дисоціації яких не утворюється жодних інших катіонів, крім гідратованих іонів Гідрогену. Наявність цих катіонів у розчинах кислот зумовлює їхні загальні властивості.

Лугами називають електроліти, які дисоціюють з утворенням гідроксид-аніонів. Жодних інших негативних йонів при цьому не утворюється. Наявність цих аніонів у розчинах лугів зумовлює їхні загальні властивості.

Солями називають електроліти, які у водних розчинах дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.

Кислоти дисоціюють ступінчасто. Солі та луги – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною.

 

 

МЕТА УРОКУ

 

Дати поняття про електролітичну дисоціацію та причини перебігу цього фізико-хімічного процесу. Виявити суттєву відмінність між механізмом дисоціації йонних і полярних ковалентних сполук.

Поглибити уявлення про хімічний склад основ, кислот, солей; ознайомити з процесом їхньої дисоціації. Удосконалити вміння виконувати хімічні досліди, безпечно поводитися з кислотами та лугами.

 

 

НАЙВАЖЛИВІШІ ПОНЯТТЯ, ЯКІ ВВОДЯТЬ УПЕРШЕ

 

Катіони гідроксонію; кислоти, основи і солі з погляду електролітичної дисоціації

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

 

Важливим джерелом знань на цьому уроці є хімічний експеримент. Не слід обмежуватися дослідами, представленими в ППЗ, варто поєднати їх із реальним експериментуванням, виявленням катіонів Гідрогену в розчинах кислот і гідроксид-аніонів у розчинах лугів. Неабиякий інтерес в учнів викликає виконання дослідів із застосуванням саморобних рослинних індикаторів, виявлення катіонів Гідрогену та гідроксид-аніонів у побутових хімікатах, напоях, зразках харчів тощо. У такий спосіб удосконалюються уміння виконувати хімічні досліди, безпечно поводитися з кислотами і лугами не тільки у кабінеті хімії, а й у побуті. Так створюється підґрунтя для реалізації міжпредметних зв’язків із курсами біології, безпеки життєдіяльності.

Важливо привернути увагу учнів до відмінності між механізмом дисоціації йонних і полярних ковалентних сполук, поглибити уявлення про хімічний склад основ, кислот з огляду на електролітичну дисоціацію цих сполук у розчинах.