БІЛОЧКА
Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто_
коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий.
Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий.
Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними
і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересуваєть_
ся стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні
і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових
мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкраси_
вішими звірками.
Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними.
|