| Главная » Файлы » Твори на різні теми для учнів 1-12 класів » Твори опису процесу праці | [ Добавить материал ] |
ХАРКІВСЬКА СВЯТИНЯ (8-9 КЛАСИ)
| 29.05.2009, 16:34 | |
| ХАРКІВСЬКА СВЯТИНЯ План І. Пам’ятки духовності і мистецтва в історії Харківщини. ІІ. Озерянська ікона Божої Матері — святиня Харківщини. 1. Мистецька значимість ікони. 2. Особливості ікони. 3. Релігійна значимість ікони. ІІІ. Чим вражає мене Озерянська ікона Божої Матері. У кожного народу є свої святині, ті особливі ознаки, які виділяють його, роблять значимим. І ці святині певною мірою відбивають світо гляд, традиції, духовність. Я не помилюсь, якщо скажу, що святиня Хар ківщини, Озерянська ікона Божої Матері, поєднала в собі значимість істо ричну, мистецьку і релігійну. До образу Божої Матері звертались і звертаються безліч худож ників. Згадаймо прекрасні творіння митців епохи Відродження! Про менисті і ніжні очі мадони… Вони ніби зазирають у душу і тамують усі болі і печалі. Православні ікони завжди писалися за певними канонами: релігія при вносила в лики святих аскетичні риси, проте незнайомі іконописці вди хали життя і в застиглі обриси. Ось чому очі святих так приваблюють погляди. Озерянська ікона Божої Матері, створена невідомим майстром, була у кожній оселі, будь то пишний маєток чи убога хатина. Бідні люди оздоблювали ікону штучними квітами, багаті — обрамляли коштовними кіотами, але всі вірили в чудодійну силу цієї ікони. У Харківському історичному музеї поряд з етнічними експонатами знаходяться і старенькі вилинялі образи, які прикрашали житло харкі в’ян, серед них — харківська берегиня, Озерянська ікона. Про чудотворну Озерянську ікону розповідали дива: вона зцілю вала людські недуги, допомагала калікам, оберігала житло, робила міцними сім’ї, стояла на сторожі миру. Та й сама приповість її появи теж незвична. Говорять, що в невеличкому селищі Озерянка, побли зу Мерефи, косив селянин жито. Не помітив, як розрізав косою ікону Божої Матері, яка невідомо як там опинилась. Відчуваючи свою про вину перед Богородицею, впав чоловік на коліна і почав молитись, а потім приніс образ додому, не перестаючи молитися. На ранок ікона зникла, збентежений селянин пішов закінчувати косовицю. А при йшовши на поле, косар знайшов ікону на тому ж місці, тільки не по шматовану, а цілу. Відтоді і говорять про дивну силу цієї ікони, яку на честь місця події названо було Озерянською. Іменем Озерянської ікони названо було два харківські храми, які містили в собі розписи, що свідчили про подію. А сама храмова престольна ікона мала дуже багате оздоблення. Крім дерев’яного або металевого обрамлення — кіота,— ікона прикрашалася рушниками і паперовими квітами. Біля ікони обов’язково знаходилася лампада, яка засвічувалася під час служби. Іконопис виконувався на дерев’яній дощечці, фарби накла далися рівними мазками, тому готовий витвір здається не намальо ваним, а надрукованим. Дуже рідко траплялися вишиті образи — їх виконували невідомі майстрині і приносили в дар храмові. Озерянсь ка ікона Божої Матері свідчить про високу релігійність харків’ян як у минулому, так і тепер. Харківська святиня вражає мене історією своєї появи. Шкода, що вона дійшла до нас лише в численних копіях, бо оригінал було втрачено. Ми не можемо остаточно судити про її мистецьку цінність, але її значимість у дослідженні традицій Слобожанщини не перевершена. | |
| Просмотров: 479 | Загрузок: 0 | | |