| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Твори інших літераторів на різноманітні теми (УКР ЛІТЕР) | [ Добавить материал ] |
МАТЕРІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ... (За творчістю українських поетів і письменників) Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто щодня
| 29.05.2009, 18:34 | |
| МАТЕРІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ... (За творчістю українських поетів і письменників) Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто щодня проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не за досягнення й результати, а за те, що ми є? Мама. Найніжніше в світі слово. Найрідніша в світі людина. До теми мате ринства звертались чи не всі письменники і поети різних часів і народів. Загадка материнської любові притягує до себе все нових і нових митців. «Сива ластівка», «чаєчканебога», «моя босонога Ярославна», «мамого лубка» — перелік поетичних образів матері нескінченний. Мені надзви чайно подобається «Пісня про рушник» Андрія Малишка. Слухаю її, і в уяві постають невтомні руки матерітрудівниці, яка завжди пильнує своїх діточок, і її безсонні ночі, і цілоденна праця. Визнанням ролі матері в житті людському, справжньою сповіддю і подякою звучать рядки вірша В. Підпалого «Матері»: Ти все дала й нічого не взяла: ні крихти хліба, ні спасибі навіть. Все те, що мав, і те, що в мене є, що від людей, що від землі святої, що радістю в рядок моїх встає, передане в моє життя тобою... Кажуть, що матерів не вибирають. Та коли б і трапилась така фанта стична нагода, зпоміж тисяч найкращих матусь кожен вибрав би для себе свою єдину, рідну, неповторну. І ми повинні бути свідомими того, що не семо відповідальність в майбутньому за своїх матерів. Аби не сивіли вони завчасно від горя, не залягали на рідному обличчі зморшки печалі й гірко ти, а якомога частіше сяяла лагідна, щаслива посмішка. | |
| Просмотров: 638 | Загрузок: 0 | | |