| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Твори інших літераторів на різноманітні теми (УКР ЛІТЕР) | [ Добавить материал ] |
ШЛЯХ НА ҐОЛГОФУ (Про долю Василя Стуса)
| 30.05.2009, 12:06 | |
| ШЛЯХ НА ҐОЛГОФУ (Про долю Василя Стуса) Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося у нас: за життя — хула, після смерті — хвала і навіть поховання останків на Байковому кладовищі… Високий на зріст, худорлявий, струнка тверда постава, рішучі колючі очі зпід густих нахмурених брів, різкий цілеспрямований профіль, гострий, допитливий розум, безмежна закоханість у рідне слово, бентежна тривога за його майбутню долю — таким запам’ятався Василь Стус і друзям, і ворогам. Зараз, коли постать Стуса як борця і як поета знана в цілому світі, знай шлося багато відомих і маловідомих людей, які називають себе його вірни ми друзями. Але чому їх було так мало поряд, коли поета мучили, судили, відправляли в табори, коли він не мав змоги писати, друкувати свої твори, коли остерігався сказати зайве слово, яке могло зашкодити не йому, а ко мусь іншому?.. З ним часто говорили «по щирості», радили «трохи поберег ти себе». До «теорії самозбереження» тоді вдавалися чимало людей з твор чої інтелігенції, зокрема й молодь, коли треба було примирити власну совість із необхідністю якось вижити. Поет С. Крижанівський «заспокоював»: Найсвятіші в небо поривання Падають до грішної землі. Багатьом думалось: я трішки потерплю, помовчу до пори, а вже потім, як стану на ноги, ось тоді себе й покажу! Але цей підступний прийом са мообману привів зрештою до всезагального манкуртизму і капітуляції перед могутністю «старшого брата». Для Василя Стуса вищою моральною нормою було не самозбереження, а за його висловом, «прямостояння». Він до кінця був чесним із собою і зовсім не здатним до будьяких компромісів. Саме це й визначило поетову долю. Він просто не міг вижити в підлому світі брехні, безчестя й лицемірства. Василь Стус не прийняв і не зрозумів суспільства, а суспільство — його. Почалися роки поневірянь, переслідувань і принижень, пошуків роботи, аби мати шматок хліба для себе і сім’ї. Про публікації не могло бути й мови. Він наймався на будьяку роботу (кочегаром, сторожем), але його звільняли під тим приводом, що не мають права тримати на «чорній» роботі дипломова ного філолога. Трохи згодом по країні бродили вже сотні інтелігентів, позбавлених засобів до існування і будьяких людських прав. Влада заміни ла фізичне знищення інакомислячих моральним і громадянським знищен ням. Василь був одним із перших, кому довелося пити з цієї гіркої чаші. Шлях на Голгофу пішов круто вгору: арешти, тюрми, табори… Уся сис тема тодішнього суспільства намагалася зламати поета. Багато хто так і не зміг збагнути внутрішню міць цієї людини, його здатність протистояти си лам зла, не поступитись істиною ні на гран. Але розгадати феномен Стуса необхідно, щоб знайти відповідь на головне питання нашого національного буття. Мусимо зрозуміти Василя Стуса, щоб наблизитись до нього, адже попереду — безліч випробувань, які треба пройти на шляху до свободи. | |
| Просмотров: 419 | Загрузок: 0 | | |