МАРКО ВОВЧОК Доповідь про письменницю Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі — Маркович, у дру гому — ЛобачЖученко; літературний псевдонім — Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської гу бернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чер нігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у Па рижі. Повернувшись до Росії, жила в Петербурзі, співробітничала в жур налі «Отечественные записки». Пізніше разом з другим чоловіком М. ЛобачемЖученком мешкала в різних регіонах Російської імперії. По мерла письменниця 28 липня 1907 р. в Нальчику. Творчість Марка Вовчка розпочалась у другій половині 50х рр. Свої най кращі оповідання з українського народного життя письменниця створила під часперебуваннявНемирові.Написанітодітворипобачилисвітякокремазбірка під назвою «Народні оповідання» (1857). У них авторка звернулася до теми жіночої недолі, зумовленої соціальним безправ’ям. Вона рішуче виступила про ти соціальної дискримінації народних мас. У повісті «Інститутка» Марко Вов чок гостро критикує кріпосну систему, що згубно позначається не лише на житті пригноблених, але й на моральному обличчі самих кріпосників. Перу письменниці належить також чимало творів, написаних російсь кою і французькою мовами.
|