«ЩУКА» ЛЕОНІДА ГЛІБОВА
Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й до
нині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Ле
онід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім
того, він творчо переніс на національний ґрунт велику кількість відомих
сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, дета
лями.
Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних
суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов тала
новито розвинув у байці «Щука», де спритна Лисиця легко обдурила
суддів, врятувавши від покарання свою злочинну спільницю — Щуку.
В алегоричній формі автор показує кризу судової системи сучасного йому
суспільства. Варто лише подивитись, хто: «Якіїсь два воли, одна нікчем
на Шкапа та два стареньких Цапа». Томуто так легко й обдурила їх Ли
сиця, виголосивши палку промову про необхідність праведного суду над
«розбійницею». Так вона віддячила Щуці за «щупачків» і «линів гарнень
ких». Виразною є мова байки. Вживання просторічних слів (обідрала,
притаскали), пестливих слів (частенько, темненько, сотенька карасиків),
прислів’їв («катюзі буде по заслузі») допомагає розкрити особливості ха
рактерів героїв.
Ситуація, описана в байці, настільки показова і зрозуміла, що автор
навіть не подає мораль. А останній рядок «І Щуку кинули у річку» став
афоризмом, який влучно характеризує схожі сюжети, коли злодій уни
кає покарання і продовжує чинити злочини.