| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Костенко Ліна | [ Добавить материал ] |
МОВА РОМАНУ Л. КОСТЕНКО «МАРУСЯ ЧУРАЙ»
| 30.05.2009, 11:59 | |
| МОВА РОМАНУ Л. КОСТЕНКО «МАРУСЯ ЧУРАЙ» Читаючи роман «Маруся Чурай», не можна не захоплюватися пре красною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови — від розмовної, офіційної до вишука них взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русиз мами, і розмовна мова міщан, козаків. Мелодійна структура твору — поєднан ня багатьох голосів. Кожна дійова особа наділена особливою лексикою і спо собом висловлюватися. Ось бере слово незвичний до промов Яким Шибилист. Сама структура мовлення, в якому переважають речення з непрямим поряд ком слів, вказує на щирість простої людини. У таких людей що на думці, те й у мові. Мовлення запорожця, що прибував до Полтави у справах, також вказує на те, що це людина відверта і не ховає за словами думок: А запорожці — люди без крутьверть, Все кажуть щиро на своє копито. Не випадково суддя, відповідаючи козакові, ніби забуває про свою офіційність: «Знаскока тут не можна». Так побудовано увесь роман. Прийом індивідуалізації мовлення героїв не новий у літературі, та Ліна Костенко продемонструвала широку обізнаність із найрізноманітнішими проявами багатої української мови. Стиль мовлення, добір лексики вражає точністю вживання. Живий діалог у сцені суду змінюється ліричним внутрішнім монологом героїні. А у другому розділі автор бере слово, щоб високим сти лем громадянина говорити про велич подій, на тлі яких розгортається осо биста трагедія героїв. Автор вступає у діалог із героями і читачем, вражаю чи точністю і красою вислову. Автор часом вживає несподівані порівняння, що коренями сягають глибин народної образованості: «Зірками ніч висока накрапала», «слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі», «душа до ранку смутком осипалась» та інші. Із цих порівнянь наро джується метафора, яку також можна часто зустріти у тексті. Гармонійне поєднання лексики, синтаксису живої народної мови, чут ливість до слова — ось головна риса мови і стилю Ліни Костенко, прита манні роману «Маруся Чурай». Емоційній виразності слова сприяє та кож форма віршування. В основному автор використовує шестистопний ямб, але разом із тим у романі можна побачити приклади римованої про зи. Усе це — не самоціль. Така багата палітра художніх засобів робить твір Ліни Костенко посправжньому талановитим, підносить його на рівень найкращих взірців світової художньої літератури. | |
| Просмотров: 904 | Загрузок: 0 | | |