Іван Антонович Кочерга постійно шукав нові напрямки в своїй твор
чості. Він працював над драматичними поемами, історичними драмами,
комедіями, водевілями. Він стояв на чолі драматичної поеми, особливос
тями якої є домінування внутрішнього конфлікту, реорганізація образів
та осмислення вічних проблем.
Його п’єса «Ярослав Мудрий» — це історична драматична поема
романтичного плану. В її основу покладені реальні історичні факти.
Кочерга змальовує епоху боротьби з внутрішніми та зовнішніми во
рогами за єдність Київської Русі і її процвітання. Головною дійовою
особою п’єси є князь Ярослав Мудрий. Разом із змалюванням історич
них подій драматург передає увесь спектр політичної і громадської
діяльності князя. Його дійсно можна назвати видатною історичною
особою. Це була людина, яка поставила собі за мету з’єднати всі руські
землі в єдину могутню державу, зробити цю державу процвітаючою.
Це була нелегка справа, бо в ті часи було багато ворогів, як внутрішніх,
так і зовнішніх. Дуже важко було з’єднати землі, які ворогували між
собою. Також доводилося захищатися від печенігів, напади яких зав
давали величезних фізичних і матеріальних втрат. Усвідомлюючи все
це, Ярослав розумів, що людям потрібна сильна людина, яка поведе їх
за собою, яка примусить їх забути про особисті інтереси і дбати про
інтереси загальнодержавні.
Мудрий лад
Не насадити кроткими руками.
Немов троянд і лілій пишний сад.
Як дикий ліс мотиками, роками
Державне поле треба корчувать.
Щоб виросла на ньому благодать.
Ярослав вже й так багато зробив для своєї держави. За це його народ
і назвав Мудрим. На жаліючи самого себе, він боронив кордони Київ
ської Русі. Своєю діяльністю він значно збільшив авторитет Києва в світі.
Бо крепок князь і власть його міцна,
Бо Ярослав залізними полками
Всім ворогам дороги заградив,
І божий мир, як сонце над полями
Над Києвом і Руссю заяснів.
Ще однією його великою заслугою перед батьківщиною є перша на
Русі збірка законів «Руська правда».
Прославлений за це навіки ти,
Що мудрий суд і громадянське право
Ти записав у книзі Ярослава
І «Руську правду» людям дарував,
Щоб мир і труд в народі панував.
Ярослав пройнятий щирою любов’ю до культури та освіти:
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Перебуваючи на найвищій державній посаді, він не відцурався від

свого народу.

З усіх небесних благ
Найвищим благом кров я цю вважаю,
Що є з народом вірний мій зв’язок.

Звичайно, у князюванні Ярослава було багато помилок, бо він є зви
чайною людиною.
Лилася кров братів — новогородців,
Яку забув так скоро Ярослав…
Він сам розуміє свої помилки і не намагається їх приховати:
Береться мудрість на із заповітів,
А із шукань і помилок гірких.
Ці спогади про минуле не дають йому спокою і в годину смутку він
починає сумніватися в тому, чи все правильно зробив, чи не забагато жертв
було заради його мети.
Але всі ці думки він відкидає геть.
Ні брехня! Здолав
Я ворогів не для своєї слави,
А щоб з’єднати Руськую державу
І запровести спокій на землі.
Ця ситуація змальовує князя як справді сильну і вольову людину.
Коли на Київ вкотре пішла орда печенігів, Ярослав сміливо йде у бій
разом з іншими воїнами.
Що ж, бій — так бій! Скликати зараз рать!
Не в перший раз нам ворога стрічать.
Військо печенігів було того разу остаточно знищене під Києвом, і це
теж є великою заслугою Ярослава перед державою і народом.
Водночас Ярослав Мудрий — це лагідний та ніжний батько. Він дуже
турбується про свою доньку Єлізавету, яку віддав заміж за варяга Гароль
да в Норвегію. І ці турботи не були безпідставними: Єлізавета, сумуючи
за Києвом, гине на чужині. Це завдає Ярославові великого болю. Отже,
Ярослав Мудрий — дуже суперечлива особистість. У ньому поєднують
ся такі несхожі між собою риси як честолюбство і любов до культури та
освіти, великодушність і лукавство, щедрість і скупість.
І двох царів жига пече:
Як цар Давид, люблю я мирні гуслі,
Як цар Саул, вражаю їх мечем!

Діяльність Ярослава Мудрого як політика була спрямована на побуду
вання миру і спокою на Русі, що було так важливо в ті часи. Вищою цінністю
для нього були «мирний труд і щастя в мирнім домі». Звичайно, не все, що
він робив, було правильним, адже в нього було багато ворогів, які заважали
його діяльності, та й нелегко було стояти на чолі такої величезної держави.
Позитивно чи негативно вплинув Ярослав на подальший розвиток її
історії — це залишимо історикам. Незаперечним є те, що Ярослав Мудрий
був справжнім патріотом своєї батьківщини і зробив все, що було в його
силах, для неї. Проблеми, які порушив Іван Кочерга в цьому творі акту
альні і для наших часів. Отже, непогано було б і нашим політикам звернути
увагу на діяльність князя Ярослава, бо народ, який не пам’ятає свого мину
лого, не має майбутнього.
П’єса «Ярослав Мудрий» — разом із зображенням історичних подій —
осмислює загальнолюдські цінності. Цей твір можна назвати одним із най
кращих творів української літератури ХХ століття.