| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Малишко Андрій | [ Добавить материал ] |
АНДРІЙ МАЛИШКО Доповідь про поета
| 30.05.2009, 11:23 | |
| АНДРІЙ МАЛИШКО Доповідь про поета Андрій Самійлович Малишко народився 2 (15) листопада 1912 року в селі Обухові Київської області в родині шевця. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Деякий час вчителював, працював у газетах «Комсомолець України», «Літературній газеті», журналі «Молодий більшовик». Друкуватися почав з 1930 року. У другій половині 30х — на початку 40х років вийшли друком збірки А. Малишка «Батькі вщина» (1936), «Лірика» (1938), «З книги життя» (1938), «Народження синів» (1939), «Жайворонки» (1940), «Листи червоноармійця Опанаса Байди» (1940). Пізніше ним були створені поеми «Ярина» (1938), «Кар малюк» (1940), «Дума про козака Данила» (1940). Під час Великої Вітчиз няної війни А. Малишко був кореспондентом газет «Красная армия», «За Радянську Україну!», «За честь Батьківщини». У 1944–1947 роках — відповідальним редактором журналу «Дніпро». Окрім нарисів, репортажів, відозв у пресі, поет видав збірки «Україно моя!» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946). За поему «Прометей» (1946) та збірку «Лірика» (1947) А. Малишко був удостоєний Сталінської премії (1947). Наступний етап літературної творчості А. Малишка — це півтора повоєнних десятиліття, коли вийшли збірки «Весняна книга» (1949), «За синім морем» (1950; Сталінська премія, 1951), «Дарунки вождю» (1952), «Книга братів» (1954), «Що записано мною» (1956), «Серце моєї матері» (1959). Їхня художньоестетична вартість нерівнозначна. Мажор норадісна тональність багатьох віршів поета (особливо у збірці «Весня на книга»), романтична піднесеність стилю не відповідали реальній ат мосфері повоєнної дійсності — важкого періоду в житті народу, особливо селянства, якому поет присвятив чимало поезій. Певна заданість ідейнозмістової основи творів спричинила й до збід нення засобів художньої виразності. І лише наприкінці 50х років творчість А. Малишка звільняється від поверховості, загальників, псевдопатетики. У 60ті роки поетичний талант А. Малишка реалізувався більш повно і різнобічно. Він опублікував книжки «Полудень віку» (1960), «Ли сти на світанні» (1961), «Прозорість» (1962), «Далекі орбіти» (1962; Дер жавна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1964), «Дорога під яворами» (1964; Державна премія СРСР, 1969), «Рута» (1966), «Серпень душі моєї» (1970) та ін. На слова А. Малишка композиторами П. Майбородою, Л. Ревуцьким, О. Білашем та іншими створено багато пісень («Київсь кий вальс», «Пісня про рушник», «Стежина», «Вчителька» та ін.). Попри надмірну заідеологізованість, характерними рисами лірики А. Малишка є народні етикоестетичні уявлення, народні форми вираження їх і прин ципи творення цих форм. Помер А. Малишко 17 лютого 1970 року в місті Києві. Похований на Байковому цвинтарі. | |
| Просмотров: 517 | Загрузок: 0 | | |