| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Нечуй-Левицький Іван | [ Добавить материал ] |
ПРИРОДА СМІХУ У «КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї»
| 29.05.2009, 22:29 | |
| ПРИРОДА СМІХУ У «КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї» І. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО Загальновизнано, що гумор — «одна з найсильніших, найцікавіших особ ливостей» таланту І. НечуяЛевицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті «Кайдашева сім’я». НечуйЛевицький зумів підмітити й передати найособливіше в на родному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби на родної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейностильову багатозначність народного сміху. У народній куль турі сміх різний: доброзичливий, жартівливо безтурботний, гумористич ний, ліричний, елегійний, сумний і навіть печальний, дошкульний, сати ричнознущальний. Таким багатогранним є сміх і в «Кайдашевій сім’ї». Найперше, що привертає увагу під час читання «Кайдашевої сім’ї»,— це поєднання ліричного й гумористичносатиричного пластів зображен ня. Тонкий ліризм та іскрометний гумор властиві і мові автора, і мові пер сонажів. Картини природи, зображені дуже лірично, настроюють на спокій, тишу, радісне сприйняття світу і цим контрастують із неспокоєм у сім’ї Кайдашів, посилюють безглуздість суперечок і баталій. Особливо важлива для характеристики персонажів їхня мова. Деякі сторінки повісті звучать у тій же тональності, що й лірична народна пісня про кохання. Цей лірично наснажений матеріал існує не сам по собі, а в поєднанні з гумористичними ситуаціями, характеристиками, оцінками, то контрас туючи з ними, то тісно переплітаючись, перехрещуючись. Кожна ситуація в повісті має подвійний зміст. Так, зокрема, пригоди п’яного Омелька Кайдаша викликають у нас то доброзичливий, життєра дісний сміх (епізод від слів: «Жінко! Де ти у вражого сина діла двері?»), то сумний, печальний (сцена бійки з сином, коли «старий Кайдаш, як стояв, так і впав навзнак, аж ноги задер»). Конфлікт виник не через без душність чи вроджений егоїзм Карпа, недаремно автор подає таку психо логічну деталь: Карпо «ніби здерев’янів од тієї страшної події, котру вчи нив». Конфлікт був спричинений соціальними умовами, котрі не давали селянству жити полюдському. П’яні галюцинації старого Кайдаша ви кликають гірку посмішку крізь сльози. Сміх викрешують і мовні партії Кайдашихи, яка на людях, щоб пока зати свою наближеність до панства, вживала зворот «проте вас», за що й дражнили її «пані економша». УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Але стара Кайдашиха — теж жертва тогочасного життя, тому її постійні бійки і сварки з невісткою, їх трагікомічні баталії викликають сатиричний сміх. І не тому, що все закінчується трагічно (Мотря свекрусі виколола око), а тому, що не може бути кінця ворожнечі у ворожому для людини суспільстві. Дотепні порівняння, прислів’я, приказки вияскравлюють авторську по зицію, несуть невисловлену тугу за кращим життям. Вони є засобом засу дження всього того, що деморалізує людину, вбиває в ній людське. Коли й їх замало, НечуйЛевицький використовує прийом контрасту, що здобу вається неспівмірністю між високим стилем народногероїчного епосу і нікчемним змістом ситуації: «Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з своєї хати до тину. Не сива хмара над дібро вою вставала, то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха…» У цих і подібних ситуаціях сміх — глузливий, знищувальний, осуджуючий. Така природа сміху в повісті І. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я». | |
| Просмотров: 1030 | Загрузок: 0 | | |