Главная » Файлы » Твори з української літератури » Прадавня українська література [ Добавить материал ]
ОБРАЗ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ У ПОЕМІ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
29.05.2009, 21:16
ОБРАЗ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ У ПОЕМІ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші
почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному.
І слово це — Батьківщина.
Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша
Батьківщина — Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або
просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми
зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми «Слово о полку
Ігоревім», знайомимось зі звитягою попередніх поколінь, вчимось у них
любити рідну землю.
«Руська земля...» Двадцять разів вжито це поняття автором «Слова
о полку Ігоревім» для того, щоб схарактеризувати безкраї простори
і окремі місцевості, багату природу і руські міста. А ще — це завзяті
працьовиті люди, воїни і хлібороби. Адже саме ці люди населяли Руську
землю, створюючи її могутність. Але саме вони і зазнавали безліч страж
дань від свавілля феодалів, які чинили над ними суди, руйнували їхні
оселі, сварячись один із одним. Тому Руська земля зазнала горя, вона
страждала разом з простим народом:
«...в княжих крамолах віки вкоротилися людям.
Тоді по Руській землі рідко ратаї гейкали,
та часто ворони каркали,
трупи собі рілячи,
а галки свою річ говорили:
хотять полетіти за наживою».
Ось що зробила братовбивча феодальна ворожнеча з колись багатою
і сильною країною. Автор слова згадує історію Руської землі за півтори
сотні років, із болем розповідає про переможні походи проти ворогів, «спо
м’янувши давнішню годину і давніх князів».
Сучасники автора теж мають добрі наміри, вони вийшли в похід за
хистити кордони рідної землі. Для цього «русичі великії поля черленими
щитами перегородили». І похід НовгородСіверського князя Ігоря Свято
славича окрилений визвольними ідеями. Ігор «повів свої хоробрі полки
на землю Половецькую за землю Руськую».
Скільки крові пролито людством у боротьбі за незалежність! Не зав
жди ця боротьба завершувалася перемогою і у русичів:
«...тут кривавого вина недостало;
тут пир докончали хоробрі русичі:
сватів напоїли
і самі полягли
за землю Руськую».

Без минулого не буває майбутнього. Звертався і автор «Слова о полку Іго
ревім» до історії Руської землі. Перед нами постають яскраві картини приро
ди. Великі і малі ріки перетинають міста і селища, течуть по неосяжних русь
ких просторах. Автор поеми веде мову про Волгу, Дунай, Дінець, Дніпро, Сулу...
І хоча описи руських просторів у творі дуже лаконічні, проте вони масштабні:
«Довго ніч меркне.
Зорясвіт запалила.
Мла поля покрила».
Природа Руської землі! Вона ніби жива і діюча. Недаремно до сил
природи звертається Ярославна. Бо вони теж частина Руської землі, по
в’язана з долею і вчинками героїв. Так, Дніпро «леліяв єси на собі Свя
тослава насади до полку Кобякового»; Дінець допомагав Ігореві під час
втечі з полону, гойдав князя на хвилях, одягав теплою млою під тінню
дерев, стеріг його від ворога.
У душі кожного захисника Руської землі міститься стільки любові
і ніжності, скільки і у безіменного автора «Слова о полку Ігоревім», мож
ливого учасника походів.
А скільки туги і вболівання за долю Батьківщини звучить у словах:
«О Руська земле, уже за горами єси!»
Перечитуючи безсмертні рядки поеми, знову і знову переконуєшся
в тому, що в усі часи рідна земля була і є для людини найдорожчим, най
ціннішим скарбом і джерелом натхнення.

Категория: Прадавня українська література | Добавил: referatwm | Теги: У ПОЕМІ «СЛОВО, ОБРАЗ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ, О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
Просмотров: 810 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 4.3/7