| Главная » Файлы » Твори Світової літератури » Булгаков Михайло | [ Добавить материал ] |
ОСОБЛИВОСТІ САТИРИ В РОМАНІ М. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»
| 30.05.2009, 17:54 | |
| ОСОБЛИВОСТІ САТИРИ В РОМАНІ М. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА» Лише чверть століття тому широке коло читачів одержало змогу позна йомитись із творчою спадщиною Михайла Булгакова. І навряд чи є зараз людина, яка б не полюбила ці твори. До того ж екранізації кількох з них, таких як «Дні Турбіних», «Біг», «Собаче серце», стали улюбленими фільмами гля дачів різного віку. Твори Михайла Булгакова прийшли нарешті в наші оселі. Особливою популярністю користується останній роман Булгакова «Майстер і Маргарита», який хоча деякими деталями і нагадує трагедію Й. В. Ґете «Фауст», проте вимагає від читача виходу із площини устале них життєвих уявлень і свідоцтв. Протягом перших дванадцяти глав на зва роману залишається для нас загадковою — ні Майстра, ні Маргарити на цих сторінках немає, але своєрідне сатиричне зображення суспільства вражає вже з перших рядків роману, коли Берліоз та Іван Бездомний по бачили іноземця (автор висміює заражене шпіономанією суспільство) й обидва готові були його затримати. Можливо, що швидка загибель Бер ліоза і була розплатою за повсякчасну готовність до доносу, який вів до арешту і загибелі затриманого. А як точно письменник відобразив епоху репресій, завуалювавши її під біблійські часи. З яким сарказмом зображено прокуратора з кавалерій ською ходою, до якого звертатись треба було не інакше як ігемон (а чи не нагадує це слово про гегемона революційної доби?). Високий світ євангельської легенди, який набув під пером письмен ника рис реальності, знижується, пародійно перекручується в інших світах, інших вимірах. Сучасність стає нереальною, а потойбічний світ — дійсністю. Ми повністю занурюємось у світ створеної автором фанта стичної реальності, яка насправді виявляється дійсною. Сатиричну характеристику суспільства автор дає і в московських гла вах роману. Достатньо пригадати випадок, який відбувся у вар’єте. Яким низьким є падіння суспільства, якщо люди втрачають гідність при вигляді грошей: «Коекто уже ползал в проходе, шаря под креслами. Многие стояли на сиденьях, ловя вертлявые, капризные бумажки». Деградацію осо бистості описано в епізоді розповсюдження одягу у вар’єте: «Общее изум ление вызвал мужчина, затесавшийся на сцену. Он объявил, что у супруги его грипп и что поэтому он просит передать ей чтонибудь через него». Побутова сцена розподілу житла після смерті Берліоза є злісним осу дом дріб’язковості суспільства, де панують мізерність, користолюбство і лицемірство. Адже після смерті Берліоза знайшлося безліч претендентів на його житло: «И в течение двух часов Никанор Иванович принял та ких заявлений тридцать две штуки. В них заключались мольбы, угрозы, кляузы, доносы, обещания про извести ремонт за свой счет, указания на несносную тесноту и невозмож ность жить в одной квартире с бандитами… Никанора Ивановича вызы вали в переднюю его квартиры, брали за рукав, чтото шептали, подмигивали и обещали не остаться в долгу». А яким принизливим видається розподіл привілеїв у МАСОЛІТі, адже літератори можуть пообідати вишуканими стравами у ресторані значно дешевше, ніж звичайні громадяни; є у них і дачі на Клязьмі, але пробитись туди можуть не всі, бо бездарних літераторів виявляється знач но більше, ніж дач, тому літній відпочинок теж є предметом заздрощів: «Не надо, товарищи, завидовать. Дач всего двадцать две, и строится еще только семь, а нас в МАССОЛИТе три тысячи». Звернувшись до прізвищ персонажів твору, можна побачити, як тон ко письменник висміює негативні риси їх володарів: Римський, Варену ха, Лиходєєв, Куралєсов. Навіть згадка про особисту полеміку Михайла Булгакова з критиком Всеволодом Вишневським на сторінках роману набуває сатиричних ознак у прізвищі літератора Мстислава Лавровича (натяк на популярні у 30ті роки «лавровишневі краплі»). Ще одним об’єктом сатиричного висміювання автора у романі «Май стер і Маргарита» є психіатрична лікарня, в яку по черзі потрапляє більшість персонажів і навіть сам Майстер. Причому всі пацієнти є цілком нормальними людьми. Навіть містичні персонажі вводяться автором для викриття суспільних вад. Про це свідчив сам Михайло Булгаков у листі урядові. Він назвав важ ливою рисою своєї творчості «выступающие в моих сатирических повес тях: черные и мистические краски (я — мистический писатель), в кото рых изображены бесчисленные уродства нашего быта». Проте через сатиричні рядки роману «Майстер і Маргарита» просту пає надія Михайла Булгакова на оновлення країни і віра в людину. | |
| Просмотров: 739 | Загрузок: 0 | | |