Вступ. Процес переходу к ринковим відносинам,повязаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур,заставив шукати нові шляхи вирішення поставших питаннь. Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць,а ра-зом з ним все частіше почало підійматися питання о лізингу. В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним,виходя-чи з техніко-економічних предпосилок і формующійся державної полі- тики в майно у виробника,фінансує його,здійснює технічне обслугову- вання наданих в оренду засобів праці. Для розвитку лізингу існують такі предпосилки-історичні,соціально-економічні,научні,юридичні.Докладнішу інформацію дивись в додатку (Таблиця№1). Лізинг предстявляє собою специфічну,доповнюючу форму перспекти-вного фінансування капіталовкладеннь,альтернативного банківському кредитуванню,і предполагає використання своїх власних фінансових ресурсів.Він дає можливість всім субєктам господарювання одержу- вати необхідні машини і обладнння без значних єдиночасовихвитрат а також немати проблем зстарінням засобів виробництва.Лізинг –є найперспективнішою формою оренди,яка широко застосовється в західних країнах,тобто це –довгострокова оренда машин,устаткуван-ня.Вона являє собою по суті новий спосіб фінансування й активізації збуту,що грунтується на збереженні права власності на товар за орендавцем. Механізм даної форми оренди полягає в тому , що компанія-орендавець спеціально закуповує для конкретного орендаря на його прохання повязані з тим,що він дає можливість швидко пере-ходити на нову технічну базу,не вимагає значних одноразових затрат дає змогу звільнитися від обслуговування і зусередити всі зусилля на ефективному використанні нової техніки.Стрімкий розвиток лізингу у країнах з ринковою економікою пояснюється передусім необхідністю активізації інвестиційної політики. Комплексна робота щодо розвитку лізингу проводиться і в Україні. В 1991р. функціонувало понад 200 підприємств,які надавали в у тимчасове користування різні засоби праці.Певний досвід роботи у цьому напрямі вже нагромаджений Республіканським комерційним центром. Це –орендне підприємство,метою якого є всебічне сприяння формуванню ринку засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів. Розділ1. Сутність поняття лізингу. 1.1. Поняття лізингу. В лізингових відносинах зявився перелік питань ,котрі не були врегульовані чинним законодавством,що визвало деякі складнощі при заключенні лізингових договорів,це і стало первопричиною приняття Верховною Радою Закону Про лізинг від 16 грудня 1997р. Це послу-жило створенню правової основи лізингових договірних операцій. Самим важким питанням являється визначеннян правової природи договору лізингу ,а це можливо при виявленні чітко визначених ознак цього договору,котрі виокремлювали б його від інших договорів. Та обставина,що договором лізингу охватується разнородні відно-сини ,не виникає сумнівів,оскільки це визначається з роду предписань Закону. Тобто в ст.№1 Закону дано поняття лізингу,котрий розглядає-ться як підприємницька діяльність,направлена на івестування власних або запозичених фінансових засобів визначена в наданні лізиногода- вачем в виключне користування на визначений термін лізингоодержу- вачу майна,котре являється власністю лізиндавача або купується їм в у власність за дорученням і согласованності з лізингоодержувачем пе- ріодичних лізингових платежів. 1.2. Форми лізингу,субєкти і обєкти лізингових відносин. В законі в ст.№4 визначені види і форми лізингу. По договору фінансового лізингу лізиногодержувач приймає на себе зобовязання,повязані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі. Фінансовий лізинг,право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк неменш 60% строка їх повної амортизації,а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості.Між тим,тут проявляється договірна форма фінансово- підприємницької лізингової діяльності.Цю діяльність потрібно розглядати іменно таким чином –як фінансовий лізинг,який проявляється в сумі возміщення вартості обєкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу. Фінансовий лізинг поділяється на : ● лізинг в обслуговуванні; ● ліверидж лізинг; ● у пакеті; Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднення фінансового лізингу з обслуговуванням з договором підряду та передбачає надання цілого ряду послуг,повязаних з утриманням на обслуговування та утриман-ня зданого в оренду обладнання. Ліверидж лізинг –особливий вид фінансового лізингу.У цій угоді більша частка (за вартістю)обладнення,що здається в оренду, бере-ться внайми у третьої сторони –інвестора .У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взятую позикою на його прид-бання,що знижує оподаткований прибуток(доход) інвестора та ство-рює ефект відстрочки податку. Лізинг у пакеті -система фінансування підпиємства,при якій будів-лі та споруди надаються у кредит,а обладнання здається орендареві за угодою оренди. За методами фінансування існують : ● терміновий лізинг,при якому здійснюється одноразова оренда майна; ● поновлювальний лізинг,при якому договір продовжується по закін-ченню першого строку контракту. Стосовно орендованого майна лізинг поділяється на : ● чистий лізинг,коли додаткові видатки з обслуговування орендо-ваного майна покладаються на орендаря; ● повний лізинг,при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання. Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств,що викликає застосування ро-здільного лізингу.Він характеризується широкомаштабністю та наяв-ності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод. Роздільний лізинг –це ускладнений варіант фінансового лізингу,який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ.Роздільний лізинг використовується в тому випадку,коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів,а інша части-на сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець,за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу. Оперативний лізинг –характеризується тим,що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача обє-кту лізингу на строк неменш строка,в період якого амортизується 90% вартості обєкту лізингу,визначеной в день заключення договору.По закінченні договірного строку ,договір може бути продовжен або обєкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу,або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу. Оперативний лізинг має такі особливості : ● орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача; ● строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна; ● ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі; ● по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу. Обернений лізинг –розлядається як договір лізингу,передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин: ●куплі-продажу майна; ●передачі цього майна у користування; Лізингодавач купляє майно у його власника,а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу,то субєкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг –це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг –середньостро-кова оренда майна від 1-3 років. Говорячи про лізинг треба вияснити що таке обєкти і субєкти лізингу. Згідно з ст.№2 закону обєктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг. Субєкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону). 1.3. Лізинговий договір. Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту. На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди. Оформлюються такі документи : договір про куплю-продаж обєкту лізингу,акт про приймання обєкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування обєкту лізингу. Третя стадія –це період використання обєкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю обєкту. Для збільшення гарантії повернення вартості обєкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик. Стаття №21 закону Про лізинг регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства. Умови договору визначені ст.№7, тобто: ●сторони; ●обєкт лізингу; ●умови і строки поставки обєкту лізингу; ●строк заключення договору; ●розмір,склад і строки сплати лізингових платежів; ●умови переоцінки вартості обієкту; ●умови реєстрації; ●порядок повернення лізингового обєкту; ●відповідальність сторін; ●дата,місце заключення договору. Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності. Ст.№20 закону Про лізинг передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон Про ПДВ(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг. Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій. На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці. Головна причина –нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо. Якщо банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку –статутний фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні. Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі. Банк має право передати майно в оренду на строк більш корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1. Таблиця № 1.1. Співвідношення періодів амортизації і строків оренди. Показники(роки) Роки Період амортизації Мінімальний строк договору 3 4 5 6-7 8 9-10 3 3 4 5 6 7 Отже питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо. 1.4. Особливість лізингу і оренди. Лізинг істотно відрізняється від оренди.На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує обєкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обовязки покупця,повязані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець.Лізингоотримувач навідмі- ну від орендаря,виплачує лізингодавцю не щомісячну(щоквартальну) плату за право користування обєктом,а його повну вартість. Лізинг відрізняється від банківського кредиту ,при якому банк зали-шає за собою право власності на майно заставодавця.При лізингових стосунках після закінчення строку оренди та виплати всієї суми оренд-ної плати обєкт залишається власністю лізингодавця. Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України. 2.1.Ефективність лізингу. Широке розповсюдження лізингового бізнесу на формуючому вітчи-зняному ринку лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій. Визначення ефективності лізингу необхідно,поперше,для обозначен-ня вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання. Ефективність лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори ефективності наводяться в додат-ку(Додаток №2). Многогранність лізингу як економічної категорії,вплив значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює за-дачу визначення економічної вигідності лізингу. Якщо після закінчення договору можна здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів субєктами лізингу буде ускладненно.
|