Главная » Файлы » Для учня/студента » Біологія/екологія | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 263 Показано материалов: 151-160 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 14 15 16 17 18 ... 26 27 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
СУЧАСНЕ ПРИРОДОЗНАВСТВО. НОВІ ПІДХОДИ ДО РОЗГЛЯДУ СПРАВ
1. Визначення понять природа і природознавство.
2. Науково-технічна революція,як сучасний етап пізнання і освоєння природи людиною.
Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи.
3. Сучасні знання людини про всесвіт та космічний простір,
4. Земля та її будова
5. будова речовин
6. будова живих організмів
7. освоєння людиною надр землі.
8. Проблеми збереження і відтворення природи .
9. Висновок.
1.Повітря,вода,земля,люди,рослини,тварини,планети,Сонце,зорі – увесь матеріальний світ, який оточує нас називається природою .
Природа ніким не створена,завжди була і буде.Вона перебуває у безперервному русі:рухаються планети і зорі,річки змінюють русла, сніг навесні тане , рослини ростуть і розвиваються.Складовою частиною Природи є живі організми ,а серед них найрозвиненішими вважаються люди.На відміну від інших організмів вона має здатність осмислювати себе і навколишній світ.Людина вносить у природу зміни завдяки своєму розуму і праці.Вона побудувала міста і села фабрики і заводи зорала і засіяла поля винайщла різні машини.В наслідок такого осмислення виникла і постійно розвивається наука.Перші відомості про Природу виникли в період розквіту кульутури народів Стародавньої Греції – орієнтовно 2,5 тисячи років тому. В той час знання про навколишній світ були загальними .
реферат Сучасне вивчення природи
1. Визначення понять природа і природознавство.
2. Науково-технічна революція, як сучасний етап
пізнання і освоєння природи людиною.
Основні поняття про науку, як сферу людської діяльності,
націленої на пізнання природи.
А) Сучасні знання людини про всесвіт та космічний простір,
Б) Земля та її будова
В) будова речовин
Г) будова живих організмів
Д) освоєння людиною надр землі.
3. Проблеми збереження і відтворення природи .
4. Висновок.
Повітря, вода, земля, люди, рослини, тварини, планети, Сонце, зорі – увесь матеріальний світ, який оточує нас, називається природою. Природа перебуває у безперервній зміні або русі: рухаються планети і зорі, річки змінюють свої русла, сніг навесні тане, рослини й тварини ростуть і розвиваються. Людина вносить у природу зміни завдяки своєму розуму і праці. Вона побудувала міста і села, фабрику й заводи, зорала й засіяла поля, винайшла різні машини. Внаслідок пізнання людиною природи виникли науки. Вивчаючи зміни в природі, вчені встановили, що всі вони відбуваються закономірно, тобто завжди існує яка-небудь причина явища. Наприклад, причиною падіння на Землю різних предметів є притягання їх Землею; зміна дня і ночі на Землі пояснюється рухом Землі навколо своєї осі; одна з причин виникнення вітру – нерівномірне нагрівання повітря.
Мета наук про природу – відкрити, вивчити її закони і використати їх для потреб людини. Науки про природу увесь час розвиваються. Ми все повніше і глибше пізнаємо закони природи й знаходимо їм дедалі більше практичних застосувань. Є декілька наук які вивчають природу – це природа, астрономія, хімія, фізика, географія, ботаніка, зоологія. Усі вони пов’язані між собою.
1.1. Структура розподілу лісових ресурсів.1.2. Специфіка розвитку лісових лісових ресурсів1.3. Історія розвитку лісового господарства2.1
І. Вступна частина.
1.1. Структура розподілу лісових ресурсів.
1.2. Специфіка розвитку лісових лісових ресурсів.
1.3. Історія розвитку лісового господарства.
ІІ. Основна частина.
2.1 Сучасний стан лісової промисловості.
2.2 Лісовий фонд України.
2.3 Використання лісових ресурсів.
2.4 Взаємозалежність між лісовим ресурсним потенціалом та лісовою промисловістю.
2.5 Проблеми галузі.
2.5.1 Еколого-економічні проблеми забезпечення народного господарства України сировиною та шляхи їх вирішення.
2.5.2 Проблема раціонального використання та управління лісовими ресурсами.
ІІІ. Заключна частина.
3. Перспективи розвитку ресурсного потенціалу
IV. Загальні висновки по темі
Список використаної літератури.
РОСЛИННИЙ СВІТ ТА ЛІСОВІ РЕСУРСИ
Тривале безконтрольне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили кризовий стан ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин.
Роль Геоінформаційних систем (ГІС) у системах екологічного моніторингу
1. Що таке ГІС (визначення ).……………………………ст. 3
2. Короткий екскурс в історію …………………………...ст.3
3. Можливості ГІС ………………………………………..ст.5
4. Реалізація ГІС проектів ( приклади )………………….ст.7
5. Майбутнє ГІС …………………………………………..ст.8
6. Висновки ………………………………………………..ст.9
7. Список літератури ……………………………………..ст.10
Геоінформаційна система або скорочено ГІС є похідною баз данних , а скоріше системи керування базами даних ( СКБД ) , але з розширеною концепцією яка дозволяє працювати з просторово – розподіленою інформацією та вирішувати задачі , що пов’язані з просторовим аналізом .
Інакше кажучи :ГІС – це система апаратно програмних засобів та алгоритмічних процедур , що зроблена для цифрової підтримки , поповнення , маніпулювання , аналізу , математико-картографічного моделювання та образного відображення темпорально—географічно координованих даних .
Звідси виникає питання : що таке геграфічно координовані дані ?
• Географічна широта та довгота ;
• Прямокутні координати X та Y ;
• Поштові адреси ;
• Поштові індекси та інші коди , що ідентифікують попередньо розмежовані участки території ;
• Місцеположення , зафіксоване на карті ;
Радіоекологія з основами радіобіології
Всі живі організми мають власну радіочутливість - здатність реагувати у відповідь на подразнення, що викликанє поглинутою енергією іонізуючого випромінення. Радіочутливість частіше всього оцінюється за смертельною дією радіації. Різні біологічні об’єкти мають різний рівень радіочутливості. Наприклад, деякі найпростіші організми, бактерії, віруси здатні переносити величезні дози радіації 1000-10000 Гр (10000-1000000 Р) і при цьому зберігати свою життєдіяльність. У ссавців стійкість до іонізуючих випромінювань набагато менша. Аналліз нещасних випадків показує, що абсолютна смертельна доза для людини, це 600+/-100 Р, а безпосередні (найближчі) ефекти опромінення не розвиваються при дозах менших 100 Р короткочасового опромінення.
Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження
Навряд чи знайдеться в Українi людина, що не чула б про
Чорнобильську трагедiю та горезвiсну зону вiдчуження. Цi
словосполучення стали синонімами екологiчноi катастрофи, i
викликають в людей свiдомий та несвiдомий жах перед
небачимою та нечутною радiацiйною чумою. Протягом
тринадцяти рокiв страх не зменшився, вiн приймас форми все
нових iсторій про жахи, що трапляються в Зонi, iнколи
правдивих, проте звичайно просто вигаданих. Тринадцята
рiчниця аварiї додасть ще жару в цей котел чуток та
домiрковувань. А в цей час триває важка i неприємна, проте
потрiбна всьому свiтовi праця по контролю ситуацii навколо
Сховища, на яке перетворився четвертий блок АЕС, та
запобiганню рецидивiв. Подивимось же на данi, що їх зiбрано
працiвниками станцiї i вирiшимо для себе ступiнь небезпеки в
цiй ситуацiї.
Проведення основних робіт у лісовому господарстві

Лісовідновлення у лісовому фонді, тис. га
у тому числі посадка та посів лісу
Переведено лісових культур у відкриті лісом землі у лісовому фонді, тис. га
Рубки лісу головного користування в лісовому фонді площа, тис. га
Вирубано ліквідної деревини, тис. м3
Рубки догляду за лісом і вибірково-санітарні рубки : площа, тис. га
вирубано ліквідної деревини, тис. м3
Лісовпорядкування, тис. га
Авіаційна охорона лісів від пожеж, тис. га
Захист лісів від шкідників і хвороб біологічним методом, тис. га(В файлові - архіву все гарненько в таблиці.)
Проблеми Чорнобильської зони відчуження
Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року в навколишнє середовище потрапила значна кількість радіонуклідів, що призвело до погіршення екологічного стану великих територій України, Білорусії та Росії. В результаті найбільшої аварії на атомній електростанції в навколишнє середовище виділилося 100 МКи, з яких половина припадає на частку ксенона, приблизно 10 МКи – І – 131, 1-2 МКи – Cs – 137, 0.2 МКи – Sr – 90, та інші.
Через швидкий розпад І – 131 та інших нестійких нуклідів (які в перші часи та дні аварії сформували значну частку дози опромінення), відбулося різке зниження початкового рівня опромінення. Але зараз головну радіоекологічну небезпеку складають радіонукліди з великим періодом напіврозпаду (наприклад, для Рu – 239 це 24065 років, для Sr –90 – 28,6 років, Am –241 – 342,2 роки, Cs – 137 – 30,2 роки). Крім того, що ці радіонукліди є альфа- і бета-випромінювачами, вони є токсичними зімічними елементами (одним з натоксичніших є плутоній).
Проблема стратосферного озону. Хлорфторвуглеці(ХФВ) та їх вплив на озоновий шар
У 1985 р. фахівці з Британської Антарктичної Служби дослідження атмосфери повідомили про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 по 1984 р. на 40%. Незабаром це підтвердили інші дослідники, що показали, що область зниженого вмісту озону іде за межі Антарктиди і за висотою охоплює шар від 12 до 24 км, тобто значну частину нижньої стратосфери. Найбільш докладним дослідженням озонового шару над Антарктидою було міжнародний Літаковий Антарктичний Озоновиий Експеримент. Протягом експеременту вчені з 4 країн декілька разів піднімалися в зону зниженого вмісту озону і зібрали детальні дані про її розміри і хімічні процеси, які там вібуваються. Фактично це означало, що в полярній атмосфері є озонова "дірка". На початку 80-х за вимірюваннями зі супутника "Німбус-7" аналогічна дірка була виявлена і в Арктиці, правда вона охоплювала значно меншу площу і зниження рівня озону в ній було не таке суттєве - біля 9%. У середньому на Землі з 1979 по 1990 р. вміст озону впав на 5%.