Главная » Файлы » Для учня/студента » Біологія/екологія | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 263 Показано материалов: 171-180 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 16 17 18 19 20 ... 26 27 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
ОХОРОНА ФАУНИ
Нині налічується близько 2 млн видів тварин (рослин — у п'ять разів менше). Найбільш численною групою є без¬хребетні. Цікаво, що в 1 га грунтів лісу середніх широт живе до 2,5 млн особин дощового черв'яка, до
6 млн комах, 1млн молюсків (загальна їх біомаса — близько 1 т). На нашій планеті на кожну людину одних лише комарів і мух припадає не менше
ОХОРОНА ГРУНТІВ
Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті по¬стійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є при-родною основою функціонування екологічних систем біосфери.
Важливою властивістю грунтів є їх родючість. За¬вдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сіль¬ському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збе¬реження та підвищення їх родючості — неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.
Охорона водного середовища
Сумарна величина стоків річок України без Дунаю в середній заводністю рік становить 87,1 млрд. куб. метрів, знижуючись умаловодний рік до 55,9 млрд. куб. метрів. Безпосередньо на території держави формується відповідно 52,4 і 29,7 млрд. куб.метрів води, решта надходить з суміжних територій. Водні ресурси Дунаю становлять у середньому 123 млрд. куб. метрів води на рік.
«Охорона виробничих стічних вод і утилізація відходів»
Яке не є великим значення творчості Халса в історії голландського живопису, але його славу в очах потомства затьмарює інший голландський митець Рембрандт Харменс ван Рейн. Його твори, живописні і графічні, різноманітні по сюжетах і глибині характеристик, складають одну з вершин європейського і світового мистецтва, одну з найбільш високих досягнень в розвитку реалізму.
Народився Рембрандт в Лейдене в сім'ї мірошника Харменса ван Рейна. Дуже рано виявилася у хлопчика схильність до живопису. Недовго провчившись в Лейденськом університеті, молодий Рембрандт цілком віддався мистецтву. Три роки пробув він в майстерні живописця Сваненбюрха, а потім декілька місяців у амстердамського художника Пітера Ластмана. Але більше, ніж у них, вчився Рембрандт у самого життя: він допитливо вдивлявся в навколишній світ, спостерігав за мімікою і жестами людей, вивчав ефекти освітлення. Він писав жанрові і релігійні сцени, портрети своїх близьких і портрети багатих замовників, численні автопортрети (власне обличчя здавалося
КУРСОВА РОБОТА ТЕМА: ОСОБЛИВОСТІ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ГРУНТІВ

ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ
Особливості радіоекологічного моніторингу грунтів
• Вступ.
1. Значення грунтів. 3
2. Поняття моніторингу та його схеми 4
3. Місце моніторингу в системі керування станом довкілля. 8
• Основна частина.
1. Наукові та організаційні засади створення системи грунтового моніторингу в Україні. 10
2. Грунтовий моніторинг 11
3. Наукові основи, цілі, обєкти і методи моніторингу грунтів. 12
4. Організація радіаційного моніторингу. 13
5. Головні задачі при створенні методів комплексного радіаційного моніторингу. 14
6. Радіаційний моніторинг. Оцінка та уточнення радіаційної обстановки грунтів (за методикою УНДІСГР) . 16
• Висновки. 21
• Використана література 22
• Значення грунтів
Земля – це багатство суспільства. Важко переоцінити її роль у вирішенні продовольчої проблеми. Відомо, що потреба населення в основних продуктах харчування в середньому подвоюється кожні тридцять років. Отже, щоб задовольнити продуктами всіх людей, які житимуть у 2010-2020 рр., потрібно вдвоє збільшити продуктивність сільськогосподарського виробництва. Вирішення цього надзвичайно складного завдання насамперед залежить від ефективності використання землі.
У вік науково-технічного прогресу земля, як і біосфера в цілому, перетворилася з системи, що контролюється природними факторами, в систему, яка працює під сильним впливом антропогенних факторів. У звязку з цим площа сільськогосподарського призначення на Україні постійно зменшується. Сотні тисяч гектарів поглинаються ярами, багато земель відводиться під будівництво, страждає від техногенного забруднення та інших шкідливих процесів. Так, за останні 10-12 років на Україні площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 480 тисяч гектар. У районах інтенсивного землеробства і високої концентрації промислового виробництва техногенна трансформація грунтів стала на тільки відповідати інтенсивності природного грунтоутворювального процесу, а й набагато його перевищувати.
Для точної оцінки подібних перетворень і здійснення спрямованого регулювання грунтових процесів виникає потреба в організації систематичних спостережень за ними, тобто в організації служби моніторингу. Відсутність такої може призвести до необоротних процесів руйнування грунтового покриву, що потім потребуватиме величезних коштів і часу на його відновлення. Зрозуміло, що як з економічних, так і з господарсько -екологічних міркувань доцільніше й вигідніше запобігати несприятливим змінам, ніж згодом їх усувати.
За допомогою такої інформації можна визначити оптимальні природні умови для різного роду заходів, передбачати як позитивні, так і негативні фактори для ведення господарства, вживати заходів для зменшення впливу негативних факторів на життя і діяльність людей.
Відомо, що довгий час спостереження проводилися тільки за змінами стану природного середовища, зумовлених природними причинами.
Зрозуміло, що стан біосфери змінюється під впливом природних та антропогенних факторів. Проте є суттєва різниця в результатах таких впливів: стан біосфери, який постійно змінюється під впливом природних причин, як правило повертається у попередній стан. Зміна температури та тиску, вологості повітря та грунту, коливання яких в основному проходить в межах постійних середніх значень, сезонні зміни біомаси рослинності та тварин все це приклади таких природних змін. Середні величини, що характеризують стан біосфери(її кліматичні характеристики в довільному районі земної кулі, природний склад різних середовищ, кругообіг води, вуглецю та інших речовин, глобальна біологічна продуктивність) суттєво змінюються лише протягом дуже довгих періодів часу(тисяч, інколи навіть сотень та мільйонів років). Великі зрівновноважені екологічні системи, геосистеми, під впливом природних процесів змінюються надзвичайно довго. Ці поступові еволюційні зміни проходять тільки протягом часу, що вимірюється історичними епохами.
Поняття моніторингу та його схеми
Природні зміни стану довкілля, як коротко часові, так і довші, значною мірою спостерігаються та вивчаються існуючими в багатьох країнах геофізичними службами (гідрометерологічними, сейсмічними, іоносферною, гравіметричною, магнітометричними та рядом інших).
Для того щоб помітити антропогенні зміни на фоні інших (природних), виникла потреба в організації спеціальних досліджень змін стану біосфери під впливом людської діяльності.
Особливості ландшафтних територіальних структур в межах урбанізованих територій
Саме тип відношень між геотопами і визначає ту основу на якій виділяються типи ЛТС , тому що дає направлення за яким визначаються принципи інтеграції геотопів у більш складні ландшафтні територіальні одиниці, їх ареали , межі та конфігураційну впорядкованість .
Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення ек
Вступ: актуальність та сучасність проблеми
1 . CТАН ТА ОЦІНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ :
• Cучасний екологічний стан України
• ПРОМИСЛОВІСТЬ
• ЕНЕРГЕТИКА І ПІДПРИЄМСТВА ЯДЕРНОЇ ГАЛУЗІ
• СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
• ТРАНСПОРТ
• ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
• ПРОМИСЛОВІ ВІДХОДИ
• ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА КОНВЕРСІЯ
ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
• ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ
• ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
• КОРИСНІ КОПАЛИНИ
• АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
• РОСЛИННИЙ СВІТ ТА ЛІСОВІ РЕСУРСИ
• ЗАПОВІДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
• ТВАРИННИЙ СВІТ, МИСЛИВСТВО ТА РИБНІ РЕСУРСИ
• Техногенні катастрофи та стихійні лиха
2 . Основні напрями державної політики України у галузі
охорони довкілля та використання природних ресурсів.
3. ОСНОВНІ ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ДЕРЖАВНОЇ
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ,
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ.
Висновки
Список використованої літератури
Вступ: Кожен майбутній економіст , спеціаліст народного господарства,
кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про
особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки та
свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування .Нове в данній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базуеться на
законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасному
етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула
свого критичного значення. Тому існує об’ективна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованного
стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’ектами підприємництва, між іноземними
партнерами , на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації .
Україна повинна намагатися відповідним чином реагувати на суспільні проблеми і підтримувати прогресивні світові ініціативи та рішення: вступати у
Основні етапи реалізації основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпеч
Реалізація Основних напрямів передбачається в три етапи.
На першому етапі (1997-2000 рр.) необхідно завершити і реалізувати невідкладні заходи щодо обмеження шкідливого впливу на довкілля найбільш небезпечних джерел забруднення.
Основними завданнями цього етапу є:
- вдосконалення законодавчо-правової бази з питань охорони довкілля;
- розроблення і впровадження економічного механізму охорони довкілля;
- здійснення першочергових заходів для стабілізації стану довкілля;
- розроблення і впровадження програм екологічної освіти.
На ІІ-му етапі (протягом 10-15 років з 1998 р.) планується розробити і розпочати реалізацію комплексних програм, орієнтованих на досягенння балансу між рівнями шкідливого впливу на довкілля.
Основними завданнями цього етапу є:
- оптимізація структури природокористування;
- екологічно орієнтована структурна перебудова економіки;
- розроблення і впровадження в Україні системи державного моніторингу довкілля, створення системи аналізу екологічної ситуації, прогнозування, планування і здійснення запобіжних заходів щодо ймовірних чинників шкідливого впливу.
На ІІІ-му етапі планується створити систему державного управління за використанням природних ресурсів.
Основним завданням цього етапу є:
- подальший розвиток системи державного моніторингу навколишнього природного середовища, створення автоматизованої системи оцінки екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на довкілля;
- належна координація раціонального потенціалу.
Внаслідок реалізації Основних напрямів державної екологічної політики буде створено систему екологічно збалансованого управління розвитком суспільства, яка стимулюватиме відновлення природних властивостей довкілля, компетентного регулювання використання природних ресурсів та розвиток продуктивних сил країни.
Механізм реалізації основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
До головних складових механізму реалізації державної екологічної політики належать:
- державна інституційна інфраструктура проведення природоохоронної політики;
- законодавчо-правовий механізм регулювання виробничої діяльності юридичних і фізичних осіб щодо охорони;
- економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності.
Основні джерела прісної води на території України
Сумарна величина стоків річок України без Дунаю в середній заводністю рік становить 87,1 млрд. куб. метрів, знижуючись умаловодний рік до 55,9 млрд. куб. метрів. Безпосередньо на території держави формується відповідно 52,4 і 29,7 млрд. куб.метрів води, решта надходить з суміжних територій. Водні ресурси Дунаю становлять у середньому 123 млрд. куб. метрів води на рік.
Прогнозні ресурси підземних вод питної якості розподілені на території України вкрай нерівномірно і становлять 22,5 млрд. куб.метрів на рік (61,7 млн. куб. метрів на добу), з яких 8,9 млрд.куб. метрів (24,4 млн. куб. метрів на добу) гідравлічно незв'язані з поверхневим стоком і становлять додаткову складову доповерхневого стоку. Водозабір підземних вод у складі прогнозних ресурсів становить 21 відсоток, що свідчить про можливість ширшого використання їх у багатьох областях. З метою забезпечення населення та народного господарства
Організація суспільного та громадського моніторингу -кому Потрібна така ініціатива
Вироблення програми моніторингу 2
Цілі та задачі 2
Вибір пріоритетів: об'єкти спостереження й визначувані параметри 2
Попередній аналіз ситуації 3
Розташування постів спостереження 4
Зворотній зв'язок 5
Вибір устаткування і методів аналізу 5
Устаткування для радіоекологічного моніторингу і контролю 6
Документування результатів 6
Представлення і використання результатів Питання, пов'язані з представленням і використанням експериментальних результатів, розглядаються тут лише в контексті можливостей суспільного екологічного моніторингу. 7
Інформаційні матеріали для широкої аудиторії 7
Посилання на літературу 10
Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу
Ефективність суспільного екологічного моніторингу вирішальним чином залежить від правильної його організації. Можна роками вести моніторинг у регіоні - і не одержати значимих результатів. У той же час, попереднє вивчення ситуації, аналіз можливих впливів дозволяють за допомогою декількох вимірів виявити проблему, на яку не звертають уваги офіційно уповноважені організації.
Загальна послідовність розробки і здійснення схеми моніторингу подана на мал. 1.
Мал. 1. Основні компоненти системи моніторингу (по [1]).
Вироблення програми моніторингу
Цілі та задачі
Перед тим, як починати ці кроки, варто сформулювати довгострокові цілі і проміжні задачі. При цьому необхідно, щоб поставлені вами цілі були конкретними, досяжними і піддавалися перевірці - це істотно для контролю виконання програми моніторингу і внесення в її коректив. Формулюючи їх, варто враховувати специфічні риси суспільного екологічного моніторингу.
Основна ціль усякої програми моніторингу - інформаційна. Результатом її повинно бути одержання інформації, усунення тієї або іншої непевності або, навпроти, виявленої нестачі інформації. Проте, під час обговорення особливостей суспільного моніторингу відзначалося, що він орієнтований на конкретні проблеми місцевого населення і тісно пов'язаний із контролем - вживанням заходів на основі отриманої інформації. Тому природно ціль програми суспільного моніторингу може бути спрямована на: