Як пахне хліб?
Ви знаєте. Як пахне хліб?
Диханням сіяча
Вогнем безсонних діб.
Трудом і творчістю,
Людським гарячим потом,
Він пахне солодко,
Як пахнуть медом соти,

Він пахне степом.
Сонцем у жнива
Коли, мов князь
Сповзає із лопати.
Вже хліб печуть,
І дух життя багатий
Поволі завойовує права.

Хліб в країні моїй
Всі святим називають,
Запашний коровай
На весілля печуть
Найдорожчих гостей
Хлібом – сіллю стрічають.
З хлібом мати дітей
Виряджає у путь.

Співчуття вартий той,
Хто ще й досі не знає,
Як парує весною з борозни,
Як достигне колосся
Поклоном вітає
Трударя, що в полях
Від весни до весни.

Вартий осуду той,
Хто ще й досі не знає
Скиби хліба пшеничного
Справжню ціну
Хто її надкусивши,
Недбало жбурляє
Несмачний і черствий
Хліб здається йому.

Той шматочок малий
Від голодної смерті
Міг в блокаднім кільці
Врятувати життя
Без шматочка того
Десь в цю мить на планеті
В негритянських кварталах
Вмирає дитя.

Немала її ціна:
І недоспані ночі,
Піт солоний, рясний
І тверді мозолі.
Та легкого життя
Не шукає. Не хоче
Хлібороб – годівник наш,
Господар землі.

Дасть мені матуся скибку
Хлопчику, гляди,
Ти ж на вулицю гуляти з хлібом не іди!
Бо упустиш ненароком,
Стопчеш чобітьми.
В буханець отой пахучий
Душу вклали ми,
Не спочили, недоспали влітку й восени.
То ж не кривди хліба. Синку,
Крихти не зрони.
(Лідія Коломієць).

Розповідь ветерана праці дитя війни Сухо раби П.І. „Коли я бачу шматочок хліба, що валяється на землі, у мене від болю стискається серце. Я пригадую перші післявоєнні роки. Хліба не було. Про хліб ми, дітлахи, тільки мріяли і повсякчас бачили його перед собою, відчували. Як він ні з чим незрівнянно пахне…
Що таке золото у порівнянні з хлібом? Блискучий метал. Не будь якого, нічого в житті не мінилося б раптом не стало хліба? Замислитися над цим варто всім людям, особливо тим, які ганяються за золотом, як за жар – птицею, а на хліб дивляться, як на щось звичайне, буденне”.
Пам’ятай:
1.Хліб… Скільки б не мали його люди – завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто.
2. З дитинства навчайся бачити в хлібі живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, навчайся бачити в ньому працю всіх, хто віддає хлібові все своє життя.
3. Твоє ставлення до хліба виховує інших.
4.Якщо людина попросила в тебе хліба – переламай свій шматочок надвоє, навіть якщо він в тебе останній.
Честь і шана хлібу – безцінному продукту у нашому домі, найпрекраснішому уособленню людської праці. „Хліб – годувальник”, „Хліб на столі – і стіл престол, а хліба ні шматка – і стіл дошка”, „Хліб – усьому голова” – в цих мудрих народних висловах втілилось одвічне шанобливе ставлення до хліба.

Пісня на слова В.Балачана, музика М.Кудрина „Хліб – всьому голова”.

Виступ комбайнера:
- залишений колосок на 1м веде до втрат 10-12 кг. на гектарі.
- одна година простою комбайна в погожу годину – це гектар незібраного поля хлібу,
- головне на збиранні врожаю – організованість, стислі строки і висока якість праці.
Колосок хоч і малий, зате дорогий. Хліб завжди був і залишається найважливішим продуктом, мірилом усіх цінностей.
- А як зберігається хліб у нас вдома? Щоб він не зачерствів і не пішов у відходи, слід дотримуватись деяких найпростіших правил:

1.Купуйте хліб з урахуванням потреб вашої сім’ї.
2.Тримайте окремо житній і пшеничний хліб – так краще зберігаються їх смакові якості.
3.хліб краще і довше зберігається у закритому посуді, якщо поруч покласти яблуко або трошки солі.

Презентація учнівських творчих робіт на тему: ”Хлібом славиться земля”.
Вірш П.Синявського „Як хліб на стіл приходить”.
Виступ кухаря шкільної їдальні про рецепт хліба у блокадному місті і про те. Які хлібні вироби випікають тепер.

Золоті слова
Забувать нема права.
Хліб – всьому голова
В полі, в домі, в державі
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте ви про це усі.
В пору літню, в час осінній.
Навесні – в гарячий час
Косять. Жнуть вони і сіють.
Лан орють – котрий раз?
Хлібороб в широкім полі
Нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте ,-
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за те!

(Вшанування гостей – хліборобів. Вручення їм короваю).

Звучить мелодія пісні „Хліб – всьому голова”.

Райметодкабінет
Деражнянського відділу освіти

Ранок
„ І це найголовніше ремесло:
Дітей учити людям на добро”.

Вчительки початкових класів
Вовковинецької ЗОШ І-ІІІ ст..
Вашнівської Н.К.

2004 р.

Ранок на тему:
„ І це найголовніше ремесло:
Дітей учити людям на добро”.

Святково прибрана кімната, на дошці 2 вишиті рушники, по середині плакат
„І це найголовніше ремесло:
Дітей учити людям на добро”.
Запрошені батьки, вчителі, учні.

Ведуча. Сьогодні ми зібрались родиною шкільною вшанувати працю рідних вчителів.
То ж дозвольте, як вдячність за турботу щиру розпочати для Вас свято
„І це найголовніше ремесло
дітей учити людям на добро”..

Звучить „Шкільний вальс”.

Ведучий. Учитель. Таке дзвінке, ніжне слово. Немає мабуть на землі людини, яка б
Вийшла у великий світ без напутнього слова вчителя. Адже саме він засіває невинні дитячі душі зерном мудрості. Доброти, вчить жити.
Вчитель – це найголовніше ремесло.

Дівчинка. Одного мудреця спитали так
„ –Скажи, хто залишив в твоїй душі знайомий слід?
- Чи був це золотар?
- А може майстер?
І чують люди такі слова:

Хлопчик ( 1 ) Не злічу літ, та пам’ять ще жива
Було всього багато на мій вік
З яким звела мене щаслива доля
То мій учитель мудрий і ласкавий
Не мав багатства почестей і слави
Але душа уся добром іскрила.

Хлопчик ( 2 ). Він дав ключі від скарбів дорогих
Не срібних, навіть не від золотих,
О, як його нам бачити хотілось!
Від щастя в грудях тріпотіло.

Він нас учив правдиво мудро жити.
Добро творити й злого не чинити,
Взірцем у всьому він учив нас бути
Ну як же можу я його забути?

Дівчинка. На небосхилі зірка провідна,
Нехай ніколи не згаса вона!
І це найголовніше в світі ремесло:
Дітей учити людям на добро.

Ведуча. Праця вчителя найважча, але водночас найблагородніша, найвеличніша,
бо він творить найбільше чудо на землі – Людину!

Дівчинка. Вклоніться, люди, вчителю своєму,
Володареві слова і пера
Крізь біль і радість, роздуми і втому
Любов його безсмертна проросла.

Ведучий. А я хочу сказати, що професія учителя унікальна. Подібної в світі просто
Немає. Бо всі професії починаються від учителя. Адже він допомагає школяру знайти правильний вибір у житті. Про це і говориться у вірші А.Костецького.
«Головна професія». ( учень читає вірш).

Ведуча. Людяність, вимогливість, принциповість, працьовитість, скромність – ці риси
Притаманні вчительці. Саме ці риси і створюють трепетно ніжний і незабутній образ першої вчительки, оспіваний в пісні А.Малишка, муз. П.Майбороди
«Вчителько моя» - виконують учні 4-Б класу.
Дівчинка. Учителю любий, мій друєе єдиний,
Для тебе ці щирі і теплі слова
За труд благородний, за працю невтомну.
За все тобі вдячність і слава й хвала.

Сценка «За що ти дякуєш учителям?»

Учениця. Вчителі – це не лише жінки, а й чоловіки. Вони несуть на своїх широких
Плечах важкий тягар. Серед них наші завуч, директор, вчитель англійської мови, вчитель музики. Для них я виконаю пісню.

Ведучий. Ви вже чули, що вчителям, їхнім повсякденним турботам чимало віршів
Присвятили наші поети. Крім ліричних віршів про вчителів багато написано і гумористичних.
То ж давайте і послухаємо трохи гумору.

Троє хлопчиків розповідають смішинки.
Танець на слова пісні «Ой єсть в лісі калина».

Дівчинка. Яне забуду ніколи
Першої в школі путі,
Зошит, буквар мій у школі
Вчительку першу в житті.

Звучить «Пісня про школу».

Ведуча. Дорогі наші вчителі! Ми завжди будемо пам’ятати ваші перші слова, сказані
1 вересня. Коли ми сіли за шкільні парти, ваші мудрі повчання.

Спитає вчитель – треба встати
Дозволить сісти – тихо сядь.
Сказати хочеш не кричи.
А тільки руку підніми.
У школі парту бережи
А щоб урок минув не марно,
Сидіти треба рівно, гарно
І не крутитись на уроках
Як та папуга чи сорока.
1 учень. Хай пролітають вихором роки,
Хай сивина припадає до скронь.
Серце учителя – вічний неспокій.
Серце учителя – вічний вогонь.

2 учень За це йому слава!
За це йому шана!
За це йому наша любов полум’яна.

3 учень. Нехай ваша доля не знає не втіхи,
хай стелеться цвітом земля,
Хай радість живе лиш під вашими стріхами,
Усім вам добра, лиш добра!

4 учень. Хай діти дарують уважність і шану,
А голову хай обмина сивина.
Хай буде в житті вашім все без обману
Бо вчительська праця – святиня свята.

Учні виконують танець.

Ведуча. Наше свято наближається до кінця.

Низько вклоняємось вам,
Невтомні трудівники
Бажаємо найкращого здоров”я,
Терпіння, трудової наснаги.

Нехай ніколи не ранять нещирі слова ваші серця, а тільки
доброта і злагода панує у ваших душах на многії літа.

Пісня „Многая літа”.

Райметодкабінет
Деражнянського відділу освіти

Сценарій
„Світлофор Моргайлик „

Вчительки початкових класів
Вовковинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Колесник Д.С.

2004 рік.
Світлофор моргай лик.
Мета: Розширити знання учнів про правила поведінки пішоходів і водіїв в умовах
вулиці. Закріпити уяву дітей про роль світлофора. Вчити розпізнавати дорожні
знаки. Виховувати увагу, спостережливість. Вміння самостійно користуватись
набутими знаннями у повсякденному житті.

Хід свята.
1-а ведуча. Вітаємо вас усіх на святі.Сьогодні ми з вами поговоримо про правила
дорожнього руху. Наша школа та будинки, в яких ви живете, знаходяться поруч з вулицею. І якщо ми уважно прислухаємось, то почуємо гудіння автомобілів. Іноді вони мчать на великій швидкості. Щоб спокійно переходити вулицею, потрібно знати правила дорожнього руху.

Правила руху у нашій країні
Для пішоходів усюди єдині
Знати їх добре усі повинні:
І зайці і тигренятка
А також дорослі люди…
От тоді порядок буде.

2-а ведуча. Рух – це життя – сказав філософ древній.-
це шлях до того, щоб пізнати світ
що формувався довгі сотні літ.
Дорожній рух – це швидкість в плині часу
Дорожній рух – це зручність для людини
Та небезпечний він без правил строгих
І пам’ять слід про це щоднини.

Пісня (На мотив пісні „Пусть бегут неуклюжи”)
(До зали заходять регулювальник та Незнайко).
Незнайко. Я не хлопчик, я Незнайко.
Юний автоінспектор. Тим більше, ти вже дорослий, а не вмієш переходити дорогу.
Незнайко. Велике місто – просто горе.
Я розгубився: „Ой” і „Ай”.
Не заню знаків світлофора
Ледь не потрапив під трамвай,
Авто, автобуси, трамвай
Туди – сюди вправно снують
Я впав у розпач і не знаю
То де ж дорогу перетнуть?

Юний автоінспектор. Наші учні вже знайомі з основними правила дорожнього руху
Вони тобі, Незнайко, повідомлять, як поводитись на вулицях.

Світлофор. Що це стоїть на вулиці
Високе та тривке?
Червоно, жовто, зелено
Моргає в усі боки?

Це світлофор – наш добрий друг,
Він про безпеку дбає
Погляне пильно навкруги
Пускає чи спиняє.

1-а ведуча. Слухай, друже, знак дорожній
Ставиться не так собі
Як подружиться з ним кожний
Допоможе він тобі.

Щоб не трапилося всяке
Шанувати треба знаки
На дорозі небезпечно
Тож обачним буть доречно.

Коли до школи поспішаєш
І часу зовсім вже не маєш
Не біжи, а зупинись
Шлях уважно роздивись.

(Регулювальник підходить до світлофора, вкладає до кишеньки червоний сигнал.)

Світлофор. Червоне світло – зупинись
На всі боки подивись.
(Жовтий сигнал).
Жовте світло всіх попереджає
До уваги діток закликає
(зелений сигнал).
Зелене світло – шлях відкрито
Дорогу переходьте , діти.

2-а ведуча. Що означає слово світлофор?
Дізнатися ви хочете
То вам розкажу я про це.
А ви запам”я товуйте.

Слово складається з двох частин – „світло” „фор”. Що таке „світло” зрозуміло. А слово „фор” пішло від грецького „форос”, що означає той, що несе”.А разом – „носій світла”. Він і несе світло трьох кольорів.

Пісня „На вулиці”
Гра „Світлофорик”.
Жовте – 2 оплески
Зелене – 2 стуки ногами.
Червоне – мовчок.

Загадки.
1. Я не їм вівса, ні сіна
Дайте випити бензину
Всіх коней обжену
Куди хочеш побіжу (Автомашину).

2. З рогами, а не коза,
Є сідло, а не кінь,
З педалями , а не рояль
З дзвониками, а не двері (Велосипед).

3.Така я велика,
Що й кінці не маю;
Лужу собі тихо,
Нікого не займаю
Тільки добрі люди
І день, і ніч топчуть груди (Дорога).

4.Не літає. Не журчить
Жук по вулиці біжить,
І горять в очах жука
Два блискучих вогника. (Автомобіль).

5. Біжать чотири брати
І один одного не можуть догнати. (Колеса).

6. Маленькі будиночки
По місту біжать,
Хлопчики й дівчатка
В будиночках сидять. (Автобус).

Пісня (На мотив пісні „Розпрягайте, хлопці, коней”).

Пішохідний перехід!
Тільки тут тобі прохід
Лиш по зебрі треба йти
Збережеш життя собі.

Дорога – для транспорту
Для людей – тротуар
Через вулицю там, пішохід.
Де знаком показано – тут перехід.

Відгадайте загадки.
1. Місце для переходу вулиці. (Перехід).
2. Людина, що йде пішки. (Пішохід).
3. Той, хто їде на велосипеді. (Велосипедист.)
4. Ліхтар, який регулює рух. (Світлофор ).
5. Який сигнал світлофора забороняє рух пішоходів? (Червоний).
6. Яка тварина утекла з зоопарку, щоб увесь день лежати на перехресті посеред дороги. (Зебра).
Треба слухати, без спору
Всі вказівки світлофора
Скаже вам про це за мить
Добрий лікар Айболить.

(З”являється лікар Айболить. Він супроводить хлопчика, його рука в гіпсі).

Айболить. Руху правила єдині
Знать їх добре ви повинні!
І дівчатка і хлоп”ятка
І зайці і тигренятка
А також дорослі люди –
Ось тоді й порядок буде!
Я прийшов до вас у гості
Показати вам хлопчину
І повірте: це – не просто
Накладати гіпс на шину.

Хлопчик. Пустував я на дорозі
Не дивився геть довкола
І тепер ніяк не можу
Я відвідувати школу.

Айболить. Якщо правила не вчить, -
Чекає небезпека.-
Вас машина зіб”є вмить
Та, що мчить здалека.
Ці правила треба вивчати
Нікуди без них – ані кроку.
Наприклад, тротуаром йти –
Завжди з правого боку.

Правил дорожнього руху багато,
Знати треба дівчаткам й хлоп”яткам
І головне: на бруківці не гратись.
Якщо ти хочеш здоровим зостатись.

Всі : Якщо ти хочеш здоровим зостатись.
Частівки. Повторюйте всі на світі
Правила дорожні.
Бо без них же, люди добрі
Нам прожить не можна!

По дорозі йшла Одарка
Роззявила рота
То й наїхала на неї
Новенька „Тойота”.
Тільки руль зостався.

Їхав швидко дядя Саша
Веселився за кермом
Та побита вся машина
Саша диба з костиль ом.

На дорозі грався Вася
Їв банан та ковбасу
А тепер лежить в лікарні
Руки – ноги у гіпсу.

Строгі правила дорожні
Треба добре знати.
Щоб ні вам, ні всій родині
Клопотів не знати.

Вчитель. А тепер пригадаємо дорожні знаки.

Місто в якому з тобою живемо
Можна поправу зрівнять з букварем
Азбуку вулиць, проспектів, доріг
Місто дає нам весь час урок.

Ось вона, азбука – треба всю знать,
Вздовж транспорту он знаки стоять
Азбуку міста завчи до ладу,
Щоб не потрапити раптом в біду.

Розрослись каштани, липи.
Без зупинки тут не можна
Стоп. Ці літери великі
Здалеку їх бачить кожний.

Мчать автобуси, мопеди.
Ми чекаємо за рогом
Знак стоїть пріоритету
Зветься „Головна дорога”.

Прямо знак не пропускає
Це дорога на завод
Я ліворуч повертаю
Там немає перешкод.

Далі, он хіба не видно?
Є доріжка пішохідна
Глянь праворуч, глянь ліворуч
На дорозі – стій!
Дитсадок і школа поруч –
Обережніше, водій!

Світлофор зеленим світить
Поспішаю, як ніхто –
Зачарований красою
Через річку – диво – міст
Зупинились, мчиться поїзд –
„Залізничний переїзд”.

Щоб малечу не лякати,
Сни від ліжок проганяти,
Заборонний знак дорожній –
Тут сигналити не можна.

На білім – хрестики червоні
Кров цебенить, поріз долоні,
Апендицит , комусь погано –
Вони завжди в пригоді стануть.

Дорожні правила вивчайте,
Їх треба зазубрити!
Ніколи їх, не забувайте,
Щоб у безпеці жити.

Вже добре знаки всі завчіть
А їх не так багато
Вони для вас, немов ключі
Від мудрої загадки.

В дорогу взяти незабудь
Ключів чарівну в”язку
У навчанні старанним будь –
Знайдеш цікаву казу.

Ця книга дасть тобі знання
Про правила дорожні
Тож пам”ятай про них щодня
Їх має знати кожний.

Ї водій і пішохід
Дружбу мають хай навік
Найбезпечніша країна
Хай буде вся Україна.

Здоров”я всім вам – водіям і пасажирам
В здоровім тілі – здоровий дух!
Щасливих доріг вам усім ми бажаєм,
Бо ми за безпечний, за вічний ми рух.

Райметодкабінет
Деражнянського відділу освіти

Виховний захід
«Подорож до країни Казки»

Вчительки зарубіжної літератури
Вовковинецької ЗОШ І-ІІІ ст.
Косовецької Н.В.

2004 рік

Мета: заохотити учнів до читання казок. Сприяти вихованню доброти, милосердя,
почуття колективізму, товариськості.

Оформлення залу. Захід відбувається в актовому залі школ: стіни прикрашені
малюнками до казок, на столі дитячі іграшки.
На сцені дві лави для учасників команд, стіл для журі.

Хід заходу.
Дорогі друзі! Сьогодні ми разом з п’ятикласниками відправимось відправимось у подорож до країни «Казки». Для цього потрібно добре знати казки, бути сильним. кмітливим і мудрим.
У подорож відправляться дві команди Богатирі І Веселунчики.
Богатирі відправляться до країни казок на конику.
Веселунчики – на самокаті.
Переможцем стане та команда, яка, подолавши усі перешкоди і виколнавши всі завдання, першою добереться до Казкової країни і набере найбільшу кількість балів.
Девіз команди богатирів:»Сказка быль да в ней намек, добрым молодцам урок».
Девіз команди Веселунчиків „Якщо з казкою дружити, веселіш на світі жити”.

1. Старт. Дати відповідь на запитання. Яка казка нагадує нам про те, що треба знати багато казок, тому що казка може допомогти у скрутну хвилину, навіть урятувати життя.
Першою вирушає та команда, яка першою дає відповідь на запитання.
Перешкода.
1.Назвати казку, яка вчить бути працьовитими, слухняними (Пані метелиця” „Попелюшка” Ш.Перро., Дванадцять місяців Маршака).
2.Яка казка закликає ніколи не боятися труднощів („Стндбад –Мореплавець”).
2. Зупинка „Подумай”.
З якої казки прийшли ці казкові предмети?
Перешкода.
1.які казки вчать бути сміливими відважними завжди приходити на допомогу друзям? „Снігова королева” Андерсена, „Руслан і Людмила” Пушкіна.
2.Яка казка вчить ніколи не обманювати?
3. Зупинка „Відгадай”.
1.Хто такий на ваш погляд „Мюнхаузен”?
Герой художнього твору.
Реальна особа.
Хвалько.
Аферист
Вигадник.
Брехун
Фантазер
Веселун
Авантюрист

2.На що чарівниця перетворила звичайнісінькі речі.
Гарбуз сукня
Миша лакей
Ящірка карета
Щур кінь
Дрантя кучер

3.Перешкода.
1.Яка казка повчає бути кмітливим, винахідливим? Распе „Барон Мюнхаузен”.
2.Яка казка вчить не зазнаватися? І.Франко „Лис Микита”.

4.Зупинка „Театральна”.
Інсценування з казки.
1.Андерсен „Снігова королева”.
2.Уолт Дісней „Білосніжка і семеро Гномів”.

Перешкода.
1.Назвати казки, у назві яких є число. (12 Місяців Е Маршак, „Білосніжка і семеро Гномів” Уолт Дісней).

5. Зупинка Ерудитів.
Хто з казкових героїв О.С.Пушкіна…
1.”..зарыдая и пошел к пустому месту посмотреть еще хоть раз».
2. « рыбачил тридцать лет и 3 года и не слыхал, чтоб рыба говорила».

Перешкода.
1.Де?, Коли? У якій країні жив найвідоміший, найулюбленіший творець казок? Хто він?

7. Зупинка «Пофантазуй».
Конкур командирів. Розповісти казку.
Першим починає той, хто дасть правильну відповідь на запитання.

1. З якої казки слова:
«Не пойду дальше, тут и останусь.Все равно, где замерзать».

2. що було в шкатулці, яку отримав від султана принц Омар.

Зупинка «Супер – запитання».
Розгадати кросворд.
1. за чим мачуха відправила пасербницю до лісу.
2. На кого перетворилася мачуха та її донька.
3. З ким заєць грався у горидуба.
4. Хто з братів місяців подарував дівчині каблучку?
5. Що у лісі шукав солдат?
6. Хто з героїв казки не любив писати.

Прізвище письменниці, що переклала твори Маршака укр.мовою. Н.Забіла.

Райметодкабінет
Деражнянського відділу освіти

Усний журнал
«Що таке Батьківщина?»

Вчительки початкових класів
Вовковинецької ЗОШ І-ІІІ ст..
Кривенької Л.Г.

2004 рік.
1 сторінка. „З чого починається Батьківщина?”

Батьківщина –
За вікном калина,
тиха казка бабусі,
ніжна пісня матусі,
дужі руки у тата,
під тополями хата
під вербою криниця
в чистім полі пшениця.
П.Бондарчук.

Вчитель. З чого починається Батьківщина? Україну називають матір”ю. батьківщина, як і мама – одна єдина, найрідніша. Вона для людини як два крила птаха, що дані для польоту. Батьківщина починається із мами, її колискової. Батьківщина – це і тато, його дужі руки, готові завжди підтримати, його мудре слово, яке нам завжди потрібне в житті, Батьківщина – це наші бабуся і дідусі, які ніжать і пестять нас. Отже, батьківщина починається з родини від батьківської хати.

Учень. Кажуть, що на світі
Сонце найясніше,
Та всміхнеться мама
І стає світліше

Кажуть, що без сонці
Не розквітнуть квіти.
Та хіба без мами
Є щасливі діти?

Я до неї серцем
Любо пригорнуся.
Хай сіяє сонце,
Як моя матуся

Чи є в світі, що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
І вдень й серед ночі?

Чи є в світі щось миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без принуки?

Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б”ється для дитини
Днями й ночами.

Чи є в світі найдорожче.
Як мама кохана
Що працює для дитини
І з ночі до рання.
(Пісня про маму).

Учень. „Я навчаюся у тата”.
Мої руки безупинні –
То у фарбі, то у глині
Що не вміють руки нині –
Перейнять скоріш повинні
Я навчуся у тата
Молоток в руках тримати
Скоро буду майструвати
Бо навчаюся у тата.
(Пісня „Тато может”).

Хороший, ти ласкавий
Ти привітний, гарний. Соавний.
Будь здоровий. Не хворій,
Татусечко, рідний мій.

Бабуся! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе і тепле слово. Дідусь і бабуся – невтомні бджілки – трудівниці, вони зранку і до ночі трудяться, щоб діти і внуки жили добре і щасливо.

Зранку і до ночі трудиться бабуся
В неї я охоче працювати вчуся
Я бабусю прошу: хоч на півгодини
Хай, моя хороша, ляже відпочине.

Щоб у вас. Бабусю,
Не боліли ручки,
То я вам поможу
Ваша рідна внучка.

Годі їй старенькій
Мити, прибирати
Я сама скоренько
Приберу кімнати

Застелю я ліжка.
Пил повитираю.
Квітів не забуду
Принести із гаю.

Я сама усюди
Підмету підлогу
Килимок – доріжку
Покладу під ноги.

Все як і годиться
Все зробить я зможу
Я ж бо трудівниця
На бабусю схожа.
(Пісня про бабусю).

2 сторінка „Батьківщина – це рідна школа”.

Наче вулик, наша школа
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.

Бігають сміються діти.
Т- лиш дзвоник задзвенить-
Стане тихо, ніби квіти
Поховались бджоли вмить.

Школо наша школо,
Приголуб нас мила,
Пригорни усіх нас
Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш
Як у світі жити
Як зло оминати
А добро чинити.

Бджілоньки – на квітах
Дітоньки – до школи
Там збирають мудрість.
Як мед у полі бджоли.

Просторі стеляться путі,
Навкруг широкий обрій
Мені відкрила все в житті,-
Аби учився добре!

І я учитимусь, як слід.
І буду вірним сином
Найкращої на цілий світ
Моєї Батьківщини.
(Пісня про школу).

3 сторінка. „Батьківщина – це наше Поділля”.

Красо України, Поділля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не спіткало.

Земле Подільська, рідний наш краю,
Кращого в світі мабуть немає
Яблуні білі, сяйво калини
І неповторна пісня Вкраїни.

Я – подолянин над Бугом
Стоїть в саду вишнева хата
Кущі калини під вікном
Криниця, журавель з цебром
І скибка місяця крилата.

Я – подолянка. З юних літ
Мене пісень навчила мати,
Які чарують цілий світ
То ж заспіваймо разом з нами.
(Танець – пісенька „Подолянка”)

Учитель. Поділля розкинулось на території хмельницької, Вінницької , частково Тернопільської областей. Це надзвичайно чарівний край. Славиться він родючими землями, на яких вирощують хліб, цукрові буряки, картоплю, кукурудзу. А найбільше славиться він працьовитими людьми, які називаються подоляни. Вони вносять свій вагомий вклад в розбудову України.

Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця де родилися завжди святі,
Хто рідну оселю свою забуває,
той долю не знайде в житті.

Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрій на теплих вітрах
Під вікнами мальви, в саду материнка
Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині
Її підхопили поля і гаї
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов”ї

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, калини без мами
Збідніє Подільська земля назавжди.
(Пісня „Ой єсть в лісі калина).

4 сторінка. Батьківщина – це вся Україна”.

Учитель. Ви вже діти , дізналися, що Батьківщина починається з маминої колискової, з батьківського порога рідної хати, із стежки яка веде до школи. Батьківщина – це рідне село. Чи місто. А всі ці маленькі батьківщини складають велику Батьківщину, яка називається Україна.
Україна дуже велика і багата держава. Вона славиться родючими землями, широкими лісами, ріками , озерами й морями. Найбільше багатство – це працьовиті і надзвичайно талановиті люди.
Наша країна має велику героїчну історію. Як і кожна держава світу Україна має свою символіку : Герб, Прапор і Гімн.
(Показую Герб, прапор України).
Герб – золотий тризуб на блакитнім тлі, як символ влади – дуже давній знак. Він зустрічається за часів Київської Русі, зокрема на монетах, Київського князя Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому.
Отже, нашому Гербу – більше тисячі літ.
Національний Прапор України синьожовтий. Він теж має досить давнє походження за часів княжої доби.
Що означає синьожовтий колір( Голубий (синій) колір – це колір неба, колір миру.
Жовтий – колір хліба, життя.
Національний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Написали Гімн поет Павло Чубинський та композитор Михайло Вербицький в 1863 році.
(Учень читає напам”ять Гімн України).
Гімн виконується перед урочистими зборами та в кінці. Під час перемог українських спортсменів на міжнародних змаганнях. Під час виконання Гімну треба стояти струнко, не розмовляти, не повертатися.