Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Контрольні запитання

1. Як запустити інтегроване середовище програмування Turbo Pascal?
2. Назвіть елементи вікна Turbo Pascal.
3. Як активізувати меню за допомогою клавіатури?
4. Опишіть основні прийоми введення програми на Паскалі.
5. Як у програмі набрати текст російськими літерами?
6. Як активізувати вікно потрібної програми?
7. Як зберегти програму у вигляді файла?
8. Як виконати компіляцію програми?
9. Назвіть можливі помилки при складанні програми на Паскалі.
10. Як створити ехе-файл, що виконується?
11. Що таке вікно користувача?
12. Як переглянути результати виконання програми?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Побудова програми

У Паскалі програма повинна мати певну структуру. Вона починається із заголовка, який складається з зарезервованого слова program та імені програми, наприклад, program Му_code. Слово program записується малими літерами. Власне ім'я програми пишеться латинськими літерами або цифрами без пробілів, але першим символом має бути літера. Якщо ім'я складається з кількох слів, їх можна відокремити символом підкреслювання.

За заголовком іде розділ uses, у якому зазначаються бібліотечні модулі, що підключаються. Цей розділ складається зі службового слова uses та імен мо¬дулів, необхідних для роботи програми.

Наступними розділами програми на Паскалі є описи міток, констант, типів даних і змінних. Структуру цих описів ми розглянемо пізніше. Якщо в програмі створені процедури і функції, то вони також мають бути наведені в розділі описів.

Виконуваною частиною програми є розділ операторів, який іде за розділом описів. У ньому виконуються дії над попередньо описаними змінними, констан¬тами, функціями тощо. Саме в цьому розділі одержують результат, заради якого складалася програма. Починається розділ службовим словом begin і закін¬чується словом end із крапкою.

Отже, програма на Паскалі містить такі розділи:

<заголовок> program
<опис зовнішніх модулів> uses
<опис міток> label...
<опис констант> const...
<опис типів змінних> type...
<опис змінних> vаr...
<опис процедур> procedure...
<опис функцій> function...
<розділ операторів> begin...

Кожний розділ починається зі службового слова, наприклад, заголовок – зі слова program, опис зовнішніх модулів – зі слова uses. Ці початкові службові слова наведені в правому стовпчику списку розділів програми.

Не всі названі розділи обов'язково мають бути присутніми у програмі. У простих програмах можуть бути лише заголовок, опис змінних і розділ опе¬раторів. Взагалі будь-який розділ, крім розділу операторів, може бути відсутнім у програмі.

Що ж до порядку розміщення розділів, то деякі з них (описи, крім uses) можуть розташовуватися в довільному місці програми і траплятися в програмі будь-яку кількість разів. Головне правило, якого потрібно дотримуватися: опис ідентифікатора має передувати його використанню в розділі операторів.
Коментарі

Перш ніж перейти до вивчення розділів програми на Паскалі, зазначимо, що до будь-якого місця програми можна додавати пояснювальний текст – комен¬тарі. Коментарі обмежуються парою символів: {} чи (* *). В обмежуючих симво¬лах коментаря (* і *) не повинно бути пробілів між зірочкою і дужкою.

Коментар може розміщатися в одному рядку або займати кілька рядків, наприклад,
{Внчисление переменной X}
(*Не найден ни один злемент массива. Начало нового поиска*)
Опис модулів
Одними з основних елементів системи програмування Turbo Pascal є бібліотечні модулі. Це файли з розширенням tpu, які є засобом створення бібліотек підпрограм. Щоб програма могла отримати доступ до бібліотечного модуля, його ім'я має бути зазначене в розділі опису uses, наприклад,
uses Crt, Graph;
Наведемо найпопулярніші модулі в складі Turbo Pascal 7.0, які можуть вам знадобитися під час вивчення Turbo Pascal:
^ System - підключається за умовчанням, оскільки забезпечує роботу всіх інших модулів системи;
^ Crt - містить засоби керування дисплеєм і клавіатурою комп'ютера;
^ Dos - містить засоби, що реалізують різні функції MS-DOS;
^ Graph - містить графічні засоби для ефективної роботи з відеоадаптерами! СGА, ЕGА, VGА, НЕRС тощо.

Опис міток
У програмі на Паскалі перед будь-яким оператором можна поставити мітку.! Мітка звичайно позначає інструкцію, до якої можна перейти з будь-якого місця програми за допомогою оператора переходу. Міткою може бути будь-яке сполучення букв і цифр завдовжки до 127 символів.
Усі використовувані в програмі мітки мають бути описані в розділі, який починається зі слова label, наприклад:
label
М1, Тоk, 1lаb, 123;

Рядок опису закінчується крапкою з комою. Це стосується не лише опису міток, а й усіх інших описів (констант, змінних тощо).
У розділі операторів після ідентифікатора мітки ставиться двокрапка, яка вказує компілятору, що даний ідентифікатор є міткою:
М1: <оператор>
Тоk: <оператор>
Кількість описаних міток може перевищувати число використаних міток, і це не буде вважатися помилкою. Тому програміст може заздалегідь описати надлишкову кількість міток і застосовувати їх у міру розширення програми.

Опис констант
Під час складання перших програм на Паскалі звикніть до певної послідовності запису розділів описів. Це не вплине на виконання програми, але допо¬може вам надалі аналізувати програму.
Після опису міток звичайно йде опис констант. У цьому розділі ідентифікаторам констант надаються сталі значення. Опис констант може мати такий вигляд:
Соnst
inf = 1024; (Ціла константа)
Communic = 'Связь установлена' (Рядкова константа)
Ref = 13.45; (Дійсна константа)

Опис змінних
Усі змінні, які використовуються в програмі, мають бути описані за такою схемою:
Var <ідентифікатор>: <тип>;
Опис починається із зарезервованого слова varг (від слова variable – змінна), далі йде перелік імен змінних, розділених комами. Імена змінних відокремлюються від зазначення їхнього типу. Наприклад:
vаr
А, D, М: integer;
X1, Х2: real;
L: boolean;
Техt: string;

РОЗДІЛ операторів
Оператори мови Паскаль бувають простими і складеними (інакше кажучи, структурними).
Простими називаються оператори, які не містять жодних інших операторів. До простих операторів належать: оператор надання, оператор переходу, оператор виклику процедури і порожній опе¬ратор.
Оператор переходу go to (його називають ще оператором безумовного переходу) застосовується тоді, коли після виконання деякого оператора потрібно виконати не той, що є наступним в записі програми, а будь-який інший. Для виділення оператора, до якого потрібно перейти, застосовується мітка. Перехід здійснюється так:
Go to Lab1;
…
Lаb1: А:=А*D;
Коли в програмі дійде черга до оператора go to Lab1, буде виконаний оператор А:=А*D, що стоїть у рядку з міткою Lab1. За оператором з міткою виконуватиметься наступний рядок програми.
Порожній оператор не виконує ніяких дій і не містить жодних символів. Звичайно він застосовується для організації різноманітних переходів у програмі, тому перед порожнім оператором ставиться мітка.

Як уже зазначалося, існує ще один тип простих операторів - оператори вик¬лику процедур. Їх ми розглянемо пізніше.

V. Підсумок уроку. Контрольні запитання

1. Який зміст першого рядка програми на Паскалі?
2. Опишіть структуру програми на Паскалі.
3. Які розділи описів можуть бути у програмі?
4. Що таке бібліотечні модулі?
5. Як вводяться мітки до програми?
6. Як описуються константи і змінні?
7. Які оператори є простими операторами?
8. Що таке складений оператор?
9. Як ввести коментар до програми?
V. Домашнє завдання. Вивчити тему «структура програми в Паскаль»