МІЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Як відомо. Національна доктрина «Україна. Освіта XXI століття» наголошує, що метою навчально-виховного процесу є розвиток особистості учня, навчання на основі врахування його інтересів, виховання особистості, яка здатна до самостійної позитивної соціальної самореалізації. Прагнучи втілити ці положення у практичну діяльність, учителі нашої школи опрацьовують інноваційні форми та методи педагогічної діяльності, поєднуючи їх з традиційними педагогічними прийомами.
Основний алгоритм задачі учням слід розподілити на сукупність допоміжних алгоритмів. Кожен член групи реалізує 1 допоміжний алго¬ритм як самостійну задачу, а потім частини оформлюють як процедури чи функції і об'єднають в цілісну програму.
Протягом п'яти років Педагогічний колектив ЗЗНВК № 108 працював над проблемною темою «Проектна діяльність школярів як технологія особистісно-орієнтованого навчання». Мене найбільше зацікавила проблема використання проектного методу навчання в умовах класноурочної форми роботи для вивчення матеріалу предметних тем відповідно до державної програми з інформатики для загально¬освітньої школи.
До уваги читачів пропоную досвід вивчення теми «Звернення до алгоритмів! функцій» методом проектів у класноурочній формі навчання.
Програма, за якою ведеться навчання інформатики в нашій школі — збірник «Інформатика. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів за редакцією акад. М.І. Жалдака». — Запоріжжя: Прем'єр, 2003. — 304 с. (розділ «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного, природничого та технологічного профілів Інформатика (Автори: М.Жалдак, Н.Морзе, Г.Науменко)), 2 години на тиждень для вивчення інформатики.
Кількість годин використаних для вивчен¬ня теми — 5 годин (Досвід практичного вико¬ристання у 2003/2004 та 2005/2006 навчаль¬них роках. Контингент учнів — учні 11 класу загальноосвітньої школи, серед учнів перева¬жають учні з посередніми та достатніми здібно¬стями до алгоритмічного мислення, є і такі, хто проблемно засвоює навчальний матеріал)
Мої пропозиції. Пропоную темою «Звернен¬ня до алгоритмів і функцій» завершувати розділ «Основи алгоритмізації та програмуван¬ня» зі шкільного курсу інформатики. Досвід свідчить, що повноцінно і глибоко зрозуміти цю тему, особливо зрозуміти різницю між функцією та процедурою, по¬няття «формальні» та «фактичні» пара¬метри, здатні учні, які вже мають практич¬ний досвід програмування. Практичні ж навички звернення до допоміжних алго¬ритмів і функцій (написання імені алго¬ритму, а в дужках — перелік параметрів) учні отримують з перших уроків курсу «Основи алгоритмізації та програмування ».
Як свідчить мій досвід, коли тема «Звернен¬ня до алгоритмів і функцій» вивчається учня¬ми, які вже мають досвід програмування, з'яв¬ляється можливість розширити закладені у державній програмі зміст навчального мате¬ріалу вимоги до результату навчальної діяль¬ності учнів. Додатково учні отримують навич¬ки складання власних допоміжних алгоритмів, оформлення їх у вигляді процедур або функцій, засвоюють поняття «глобальні змінні».
Вивчення даної теми буде узагальнювати знання та вміння учнів з усього розділу «Осно¬ви алгоритмізації та програмування», а урок контролю знань з теми буде підсумковим уро¬ком з усього розділу «Основи алгоритмізації та програмування ».
Стислий опис проекту
На першому уроці з теми учні поділяються на 2 або 3 групи (не менш ніж 4 учнів у групі). Кожна група отримує завдання, яке буде розв'язувати колективно (самостійно виконуючи всі кроки від постановки задачі до тестування готової програми).
Основний алгоритм задачі учням слід роз¬поділити на сукупність допоміжних алго-ритмів. Кожен член групи реалізує 1 допоміж¬ний алгоритм як самостійну задачу, а потім частини оформлюють як процедури чи функції і об'єднують в цілісну програму. Всі кроки роз¬в'язування задачі методом покрокової деталі¬зації та структуризації алгоритму з використан¬ням допоміжних алгоритмів учитель демонст¬рує на прикладі власної задачі. Учні викону¬ють ті самі кроки для розв'язання задач у групі.
На проведених уроках учням давали до розв'язання такі задачі
Задача 1. На прямолінійному відрізку залі¬зничної колії слід побудувати станцію до 4 на¬селених пунктів, чиї координати відомі. Треба визначити найбільш зручну відстань станції від міста, вважаючи за критерій оптимізації мінімізацію відстані від станції до найбільш віддаленого від неї населеного пункту.
Задача 2. Визначити кути трикутника, який заданий на площині координатами своїх вершин.
Задача 3. Задача обчислення найбільшої сторони трикутника, заданого на площині ко¬ординатами вершин.
Вчитель для ілюстрації матеріалу теми використовує задачі
Задача А. Визначити, яка з 3 заданих на площині точок найбільш віддалена від почат-ку координат.
Задача Б. Введення даних, виведення ре¬зультатів, обчислення довжини відрізка на площині, пошук більшого з 2 оформлюється у вигляді допоміжних алгоритмів. Головний алгоритм подається як послідовність звернень до допоміжних алгоритмів користувача.
Наведені для прикладу задачі можна знай¬ти у старому підручнику з інформатики для 10—11 класів (автори А.Гейн та В.Житомирський). Як показала практика, задачі, достатньо складні для учнів загальноосвітньої школи, потребують від учнів напруженої роботи. Щоб забезпечити повноцінну роботу всіх учнів, гру¬пи складались з учнів однакового рівня успіш¬ності з предмета.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ НАД ПРОЕКТОМ
(5 уроків: 2 уроки нових знань та вмінь, 1 практична робота, 1 урок самостійної роботи, 1 урок контролю знань) Тип. уроку: засвоєння нових знань.
Нові знання: сутність методу поступового уточнення та покрокової деталізації алгорит¬му, поняття допоміжних алгоритмів, структуризація алгоритмів та програм, обмін даними між основним та допоміжним алгоритмом че¬рез параметри, поняття формальних та фактичних параметрів, правила відповідності між формальними та фактичними параметрами, два види реалізації допоміжних алгоритмів мовою програмування.
Набуття нових умінь та навичок:
аналіз та обрання математичних методів розв'язання задачі;
проектування інформаційної моделі;
складання контрольних прикладів;
побудова алгоритму у вигляді послідов¬ності найбільш загальних кроків.
Робота за проектом: надано календарний план роботи з теми, проведено розподіл учнів на групи, роздано завдання групам, вказано додаткову літературу, необхідну для розумін¬ня, розв'язування задачі.
Завдання, групам: ;. ,,,^,,,,:;;с;'''зС.'- .'/^ проаналізувати задачу групи, обрати метод розв'язуванівязадачі^ скласти інформад(ій-' ну; та математичну моделі задачі, .скласти„;
Ж^Тро-?^?ь^икда^ з найбільні^агальних Кроків, ; ^ д
УРОК2
Тип уроку: засвоєння нових знань. Нові знання: поступове уточнення загаль¬них кроків алгоритму (вчитель демонструє на прикладі задачі «Віддалена точка», проводить виявлення схожих частин алгоритму, планує, які частини алгоритму будуть оформлені у вигляді допоміжних алгоритмів, визначає, яким видом допоміжного алгоритму, процеду¬рою чи функцією, слід описувати кожну час¬тину. виконує деталізацію допоміжних алго¬ритмів).
Робота над проектом: усна перевірка по¬становок задач, обговорення математичних та інформаційних моделей до завдань груп, пере¬вірка контрольних прикладів; координатор групи надає вчителю на перевірку алгоритм за¬дачі групи з найбільш загальних кроків, вчи-тель дає зауваження у письмовій формі, за по¬требою призначає позаурочну консультацію.
. • Завдання групам:. ,^.:';і 'у^,,-'.,, -л'^ ; .-У\\^ Провести уточнення й кладом вчителя та з урахуванням зауважень учителя розподілити міяе членами групи ок¬ремі частини алгоритму, провести деталіза¬цію частин алгоритму, визначити формальнк аргументи та результати кожного допрміж-^ ного алгоритму» визначити, буде це проде-" дура чи функція; підготуватися до практич-' ноїроботи^описавщакожну^частину мовою програмування РЙіЗСАЬ як самостріїїуй щюграгау. '. - :^' ^ \ ,^'-. ^ •;1',: •'; \' '' ^і' •' ^.'
УРОК З
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Форма: практична робота.
Нові знання: правила опису процедур та функцій мовою програмування РА8САЬ, пра¬вила оформлення звернень до .процедур та функцій мовою програмування РАБСАЇї, додат¬кові способи обміну даними між головною про¬грамою та процедурами і функціями, глобальні та локальні змінні (надається приклад лістин-гу програми «Віддалена точка»).
Набуття нових умінь та навичок: учні працюють у середовищі програмування, кожен реалізує свою частину загального алгоритму у вигляді самостійної програми, проводить її налагодження, координатор групи пише тіло основної програми як послідовність звернень до допоміжних алгоритмів, лістинги налагод¬жених части програми переносяться на один комп'ютер, починається складання цілісної-програми, частини алгоритму оформлюються як процедури або функції.
Робота над проектом: учням видано «Пе¬релік вимог до захисту проекту», проведено пояснення вимог до оформлення алгоритмів та постановок задач групи, за підсумком уроку надані зауваження та консультації з питань програмування процедур та функцій, з'ясо¬вується потреба позаурочних консультацій.
Завдання групами л'1"'1-'^/;^^:-'::'''.1..''"'.^'-' 1111 розпочати підготовку до захисту проекту, оформити постановку та блок-схему задачі відповідно до «Вимог до Захисту проекту», проаналізувати й усунути помилки у прог-
•рамах.. ; 1! '^'.: ' ^"- ! ! ' •' -1 ••••Іл1
УРОК4
Тип уроку: закріплення знань та вмінь.
Форма: самостійна робота.
Робота на уроці: реалізації на ПК програм за проектами груп, налагодження програм.
Робота над проектом: учням видано план захисту проектів (додаток 1), форма взаємної самооцінки в групі.
^Завдання групам: ^: : ' підготуватися до захиступроектів (створи¬ти плакати, скласти доповідь),
УРОК5
Тип уроку: контроль знань з теми. Форма: захист проектів. Виступи груп із захисту проектів (прикла¬ди плакатів, якими учні супроводжували за-
хист проекту. — додаток 5), відповідно до плану захисту (додаток 2) проекту (10— 12 хвна проект):
Мої зауваження та висновки
Як показує досвід, коли груп всього дві, то певний час (10—12 хв) можна використати на швидке письмове опитування за картками (до¬даток 4). За підсумком уроку кожен учень от¬римує індивідуальну оцінку (див. приклади форм взаємної самооцінки та залікового балу з теми — додаток 3).
Одному учневі дуже складно самостійно виконати повністю всі кроки з розв'язу¬вання такої задачі (від її математичної і постановки, формалізаці'1, алгоритмізаціїї' Ц до реалізації у вигляді програми протягом || обмово або двох уроків), то групова фор¬ма роботи та поетапність виконання завдання зменшує навантаження на учнів.
Урок контролю знань було сплановано як підсумок знань учнів не тільки з даної теми, а з усього розділу «Основи алгоритмізації та програмування». На мою думку, допоміжні алгоритми ефективно можна використати для розв'язування складних задач, розв'я¬зання яких потребує комбінованого викори¬стання кількох алгоритмів, що реалізуєть¬ся на мові програмування громізкими про¬грамами зі складною структурою. Оскільки у такому випадку одному учневі дуже склад¬но самостійно виконати повністю всі кроки з розв'язування такої задачі (від її матема¬тичної постановки, формалізації, алгорит¬мізації до реалізації у вигляді програми про¬тягом одного або двох уроків), то групова форма роботи та поетапність виконання зав¬дання зменшує навантаження на учнів. Ви¬користання методу групових проектів гаран¬тували обов'язкове досягнення позитивно¬го результату кожною групою, що сприяє формуванню в учнів відчуття успішності їхньої навчальної діяльності. Організація роботи у вигляді групових проектів сприяє вихованню в учнів такі соціальні компе¬тенції, як уміння співпрацювати, раціональ¬но розподіляти обов'язки в групі (за здібно-стями та можливостями), сприяє вихован¬ню взаємної відповідальності та готовності до взаємодопомоги.
Додаток 1 имоги до захисту проекту «Звернення до алгоритмів та функцій»
Час на захист проекту групи: 10—15 хв. Кожна група надає:
координатор групи:
• математичну постановку задачі;
• контрольні приклади;
• блок-схему загального алгоритму роз¬в'язання задачі з назвами допоміжних алго-ритмів;
• лістинг головної програми.
кожен виконавець допоміжного алгоритму:
• блок-схему допоміжного алгоритму;
• контрольні приклади для тестування до¬поміжного алгоритму;
• лістинг допоміжного алгоритму. кожен учасник проекту повинен знати:
• математичну постановку задачі;
• загальні кроки головного алгоритму роз¬в'язання задачі;
• позначення аргументів та результатів го¬ловного алгоритму;
• місця звернення до свого допоміжного алгоритму з головного алгоритму за блок-схе¬мою та за лістингом головної програми;
• фактичні аргументи у зверненні до свого допоміжного алгоритму.
Теоретичні питання для захисту
1. Сутність методу покрокової деталізації та поступового уточнення алгоритмів.
2. Поняття допоміжного алгоритму.
3. Основні види допоміжних алгоритмів.
4. Правила звернення до допоміжних алго-і ритмів.
і 5. Поняття фактичних та формальних па-} раметрів.
і 6. Відповідність між фактичними та фор¬мальними параметрами.
7. Інші можливості передачі даних між ос¬новною програмою та підпрограмами.
_____________ __ ^^...Д^лтокЗ!^
План захисту проекту І
Надати від групи узгоджені дані про внесок кожного члена групи у виконання проекту | відповідно до форми взаємної самооцінки. | Вміти ставити запитання іншим групам під час захисту проектів І
І. Постановка задачі і
1. Проводиться в усній формі за плакатом | (див.рис. 1—3 с. 21). |
2. Сформулювати задачу. |
3. Назвати змінні (їх імена, фізичні значен- [ ня, тип). І
4. Назвати математичні методи, форми, і формули, які використані для розв'язування задачі. І
II. Алгоритмізація з використанням мето¬ду покрокової деталізації
1. Головний алгоритм як послідовність найбільш загальних кроків (координатор про-екту).
2. Блок-схема головного алгоритму, дета¬лізована до рівня допоміжних алгоритмів (ко¬ординатор проекту).
3. Деталізація допоміжних алгоритмів (ав¬тор допоміжного алгоритму):
• назвати змінні (їх імена, фізичні значен¬ня, тип)
• назвати математичні методи, форми, формули, які використані для розв'язання. III. Програмування
1. Демонстрація лістингу.
2. Демонстрація виконання контрольних прикладів (з обґрунтуванням обраних при-кладів).
IV. Відповіді на запитання, самооцінка групи
Тодаток З
Форма оцінювання роботи
за проектом «Звернення до алгоритмів та функцій» Взаємна самооцінка в групі
Задача групи_
Прізвище учня
Яку частину проекту виконував
Самостійність виконання власної частини проекту
Допомога іншим членам групи
Співпраця
Своєчасність виконання власної частини роботи
Оцінка в групі
Форма оцінювання роботи
за проектом «Звернення до алгоритмів та функцій» Заліковий бал з теми
Задача групи
Прізвище учня
Яку частину проекту виконував
Взаємна оцінка у групі
Постановка власного алгоритму
Блок -схема власного алгоритму
Лістинг власного алгоритму
Знання загальної структуру програми
Теоре-тичні питання
Заліко-вий бал (середній)
ТИЖДЕНЬ ПРОЕКТІВ
Використання проектних та комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі
Валентина Бабич, учитель інформатики НВК № 16, м. Мелітополь, Запорізька обл.
Процес інформатизації суспільства стає все більш динамічним і висуває нові вимоги до ви¬ховання і навчання учнів. З розвитком нових інформаційних технологій і соціальних змін у суспільстві контакти між людьми вийшли на новий рівень. З'явилась можливість бути учасником міжнародних проектів, телеконференцій, спілкуватися з величезною і дуже різноплановою аудиторією.
Сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, актив¬но діяти, приймати рішення, гнучко адаптува¬тися до умов життя. Сучасна школа повинна створити умови для формування всебічно роз¬виненої особистості. Нові педагогічні технології неможливі без широкого застосування нових інформаційних технологій, зокрема комп'ю¬терних.
Серед різноманітних напрямів нових педа¬гогічних технологій найбільш адекватним до поставлених завдань є метод проектів.
Наукове обґрунтування цієї технології по¬в'язують з іменами англійських педагогів Джо-на Дьюї і Вільяма Кільпатрика. Технологія виникла в 20-х роках XX століття.
Серед українських педагогів цією техноло¬гією зацікавився Григорій Ващенко. На нашу думку, в радянській школі вона не прижилась. Цій проблемі присвятили свої праці не тільки радянські та російські вчені: Н.Крупська, Є.Полат, В.Шульгін, Б.Ігнатьєв, М.Крупені-на, Є.Кагаров, алей українські педагоги: Г.Се-левко, І.Єрмаков, О.Пєхота, А.Кікненко. Ме-тодику соціального проектування нині впро¬ваджують О.Прутченков, О.Пометун, П.Вер-бицька, П.Кендзьор та інші.
Метод проектів — це освітня технологія, орієнтована на набуття учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою прак¬тикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації про¬
блемно орієнтованого навчального пошуку.
Використання методу проектів на уроках має низку незаперечних переваг:
• дозволяє створювати на уроці дослід¬ницьку, творчу атмосферу;
• кожен учень залучений до активного пізнавальногой процесу, в основі якого — співпряця.
Очевидно, що основна пошукова робота в межах проекту відбувається в поза-урочний час. Тому в нашій школі у бе¬резні 2006 року 5 навчальних днів (1 робочий тиждень) НВК № 16 пра¬цював в особливому режимі. Всі учні з 1—11-х класів працювали у складі проектних груп над самостійно обра¬ними темами чи проблемами. Проек¬ти були різних типів — дослідницькі, ігрові, інформаційні, культурологічні, рольові, творчі, телекомунікаційні, практико орієнтовані, соціальні та інші (всьо¬го 44 проекти в основній школі), але в кожно¬му можна було визначити домінуючий напрям та план дій, який сприяє формуванню ключо¬вої компетентності. Члени об'єднаного журі спостерігали за кожним днем роботи проект¬них груп, вели бесіди з учнями про те, що було заплановано та виконано, хто яку роль вико¬нував і які проміжні результати отримані.
Окрім того, до кінця 4-го дня кожна група мала надати журі портфоліо, в якому зібрані такі матеріали:
• методичний паспорт проекту (готує вчи¬тель);
• сценарій захисту;
• робочі матеріали.
Отримані кожною групою бали заносилися до аркуша експертної оцінки. А п'ятого дня всі групи презентували свої проекти. Презентація проекту учнями має важливе навчально-вихов¬не значення, обумовлене самим проектом. Об¬межитися тільки демонстрацією продукту про¬ектної роботи — педагогічне недоцільно.
Тиждень проектів дав відповідь на низку запитань. Наприклад, як часто можна вико-ристовувати метод проектів у навчальній діяль¬ності? Скільки часу потрібно для реалізації проекту? Яка форма презентацій найбільш вдала? Наскільки важливо про¬вести підготовчу роботу? Ми зрозуміли, що головна цінність у тому, що отримав учитель та учень, беручи участь у проекті. Тобто, якість проектної діяльності зале¬жить від сукупності зусиль учителя і учнів. А також необхідно, щоб учитель володів методикою проектної діяльності.
методі проектів дуже важливо показати учням їх осо-I бисту зацікавленість в отриманні знань, які можуть і | повинні стати в пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня, пробле¬му, для ( Презентація проекту учнями має важливе на¬вчально-виховне значення, обумовлене самим про¬ектом. Обмежитися тільки демонстрацією про¬дукту проектної вирішення якої необхідно застосувати не тільки ' отримані знання, а й нові, які належить набути.
роботи — педагогічне недо¬цільно. 2006/2007 н.р. знов визначився особливим і і ритмом роботи.
і У школі пройшов «тиждень проектів — І 2007», але щодо структури, то, на відміну від 2005/2006 н.р., формат був таким:
1. Пошуковий етап — останній день І чверті — 27.10.2006 р.
2. Аналітичний етап — останній день II чверті — 27.12.2006 р.
Останній тиждень III чверті:
3. Практичний етап — 20.03. 2007 р.
4. Презентаційний етап — 21—22.03.2007 р.
5. Контрольний етап — 23.03.2007р.
Реалізація проекту була розрахована на весь навчальний рік. Таким чином, кожна проект¬на група отримала більше часу на підготовку і виконання проекту.
Третій тиждень проектів розпочався в цьому навчальному році 26.10.2007 р. з пошукового ета¬пу. Учні визначили тему проекту в своїх групах, відшукали та проаналізували проблему, висуну¬ли гіпотези, поставили мету, обговорили метод дослідження. В цьому навчальному році буде ви¬користано формат Тижня проектів минулого на¬вчального року, а не 2005/2006 н.р, тому що він більш сприятливий для реалізації проекту.
Застосування технології проектного навчан¬ня у вивченні інформатики є дуже ефективним. Учень у процесі ро¬боти над навчальним проектом осягає реальні процеси, об'єкти, проживає конкретні ситуації, за¬лучається до проникнення вглиб явищ, процесів і конструювання нових об'єктів.
У методі проектів дуже важливо показати учням їх особисту заці¬кавленість в отриманні знань, які можуть і повинні стати в пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня, проблему, для вирішення якої необхідно застосувати не тільки отримані знання, а й нові, які належить набути.
Вчитель може підказати нові джерела інфор¬мації або просто спрямувати думку учнів у пот¬рібне русло для самостійного пошуку. Але в ре¬зультаті учні повинні самостійно і спільними
зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, як правило, з різних галу¬зей, і отримати реальний практичний або тео¬ретичний результат.
В перший Тиждень проектів (2005/2006 н.р.) я працювала з групою учнів 7-го класу над проектом «Шпигунські пристрасті». Якщо по¬вернутися на кілька років тому, коли я тільки починала працювати в галузі інформатики, мені згадується вивчення із старшокласниками теми «Інформатика. Інформація та інформаційні про¬цеси» . Протягом кількох уроків ми повинні були вивчити цю тему, її призначення, дізнатися яко¬мога більше про її можливості. Кожен урок по¬давати порцію теоретичного матеріалу, а потім закріплювати отримані знання під час практич¬них занять на комп'ютерах у вигляді тестів та усного опитування мені здалося нудним. А коли я почала вивчати цю саму тему, але з семиклас¬никами — зовсім важко стало. Мені здавалося, що учні нудилися на уроках, тому треба було чимось зацікавити їх. Тоді перед учнями я по¬ставила мету: вибрати будь-який розділ з цієї теми для самостійного опрацювання, а потім створити всі умови, щоб вони самостійно та охо¬че отримували Знання з цієї теми. Учні зупини¬лися на розділі «Захист інформації. Криптогра¬фія». Людина завжди захищала свої секрети, а
в сучасному світі майже неможливо обійтись без захисту інформації, вибір теми учнями в рамках загальної теми проекту показав, чим цікавить¬ся молодь сьогодні.
І почалася робота за методом проектів. Ви¬брали назву проекту «Шпигунські пристрасті».
Те, що відбувалося далі, стало найзахопливі-шим процесом.
Я спостерігала, як учні захоплено, з цікаві¬стю почали збирати матеріал, розширюючи свої знання в певній сфері. Недостатньо зібрати інформацію, треба "й «ущільнити», тобто зали¬шити найважливіше і значніше, треба її пода¬ти так, щоб дібраний матеріал не здавався нуд¬ним і глядачі слухали б, не відволікаючись. Як це зробити?
Ось питання, яке кожен вирішував, працю¬ючи над своїм проектом. А що, коли розгляну¬ти не тільки захист інформації в інформатиці, айв історії, літературі, де з кодуванням мали справу учні в своєму житті? Як подати резуль¬тат проектної діяльності, що буде вихідним продуктом сумісної праці?
Це була справді пошукова, дослідницька, дизайнерська, аналітична робота. Кабінет інформатики було заповнено учнями зранку до вечора. Коли роботу було закінчено, ми ви-рішили провести презентацію творчих проектів із запрошенням шестикласників та дев'ятик-ласників, на яких чекало вивчення цієї теми в наступному навчальному році.
У 2006/2007 навчальному році, другому Тижні проектів, учні вже восьмого класу вирі¬шили попрацювати над проектом «Скільки я коштую ». Протягом однієї чверті на уроках тех¬нології ми мали вивчити програму Місговоїі Ехсеї, її призначення, дізнатися якомога більше про її можливості. Схема, де кожного уроку слід подавати порцію теоретичного матеріалу, а потім закріплювати отримані знання практич¬но за комп'ютерами і відпрацьовувати навички і вміння, мені здалася нудною. Тоді перед учнем була поставлена мета: вивчаючи програму, підрахувати, скільки грошей батьки внтрача-ють-на кожного з них. Знову закипіла робота. Анкетування батьків впродовж півроку, аналіз результатів, продукту проекту.
Підсумком стала вже шкільна презентація. Робота була дослідницькою і прикладною, рівень учнівських робіт якісно підвищився. На цьому етапі учні вже подавали тези, захищали свої міні-проекти.
При вивченні теми «Мова програмування ТигЬо Разсаі» в цьому році ми вирішили дослі¬дити історію виникнення програмування, до¬вести , що вивчати програмування в школі дуже важливо. Проекти учні виконують не тільки в навчальний час, а й на позакласних заходах. Не останню роль у цій діяльності відіграє рівень комп'ютеризації школи.
В нас ще багато невирішених проблем, але зрозуміло одне: після тижня проектів прихиль¬ників цієї педагогічної технології в нашій школі стало набагато більше. Дотримуючись рекомендацій вчених, ми.слідкуємо, щоб учні кожного року працювали не більш ніж над дво¬ма проектами. Другий проект — проект з ви¬ховної роботи. З часом в нашій школі було ви¬рішено створити банк даних презентацій, сфор¬мувалися теми: «Лихослів'я та здоров'я», «Здоровий спосіб життя» тощо.
Метод проектів не принесе очікуваних ре¬зультатів, якщо існує сам по собі, окремо від іншого, традиційного освітнього процесу. Саме це змушує нас говорити не стільки про долу-чення проектної діяльності до навчального процесу, як про проектування можливих зв'язків проектної діяльності з іншими вида¬ми діяльності учня в освітньому середовищі.
Список використаних джерел
1. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачен¬ня компетентнісноспрямованої 12-річної середньої школи. — Запоріжжя: Центріон, 2005. — 112 с.
2. Лисенко С. Про проекти. // Відкритий урок. — 2003. — № 17—18. — с.72.
•ЕпсГ
|