Главная » Файлы » Для учня/студента | [ Добавить материал ] |
В разделе материалов: 3261 Показано материалов: 2111-2120 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 210 211 212 213 214 ... 326 327 Наступні » |
Станіслав Пилипович Людкевич (1879-1979)
Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.
У січні 1979 р. музична громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження корифея українського музичного мистецтва, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії ім.Т.Г.Шевченка, професора С.П.Людкевича.
С.Людкевич народився 24.01.1879 р. в містечку Ярославі на Західній Україні (зараз входить до складу Польщі). Батько композитора – вчитель народної школи – дуже любив музику. Мати знала й розуміла мистецтво, з особливою повагою ставилася до рідної культури. Гри на фортепіано навчалась у відомого українського композитора М.Вербицього. Вона ж була і першою вчителькою Станіслава з фортепіано.
Твір “Ой у полі жито” Загальні відомості про твір та його авторів
Загальні відомості про твір та його авторів
Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.
Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.
Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.
Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.
Хоровий жанр: хор а сapello.
Станіслав Пилипович Людкевич (1879-1979)
І. Загальні відомості про твір і його авторів
“Чи ми ще зійдемося знову” – вірш великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, покладений на музику відомим українським композитором Станіславом Пилиповичем Людкевичем.
Хоровий жанр: хор з супроводом.
Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Леонтович Микола Дмитрович (1877—1921) композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог
НА ТЕМУ:
Леонтович Микола Дмитрович
(1877—1921)
композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог
Народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною,
деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами. У 1887 році
Лисенко Микола Віталійович – видатний музичний та громадський діяч України
НА ТЕМУ:
Лисенко Микола Віталійович – видатний музичний та громадський діяч України
(Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Батько, Віталій Романович Лисенко, офіцер орденського кірасирського полку, був людиною освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив літературу, народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Навчалася вона в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат. Аристократичне виховання наклало свій відбиток на все подальше життя Ольги Єреміївни, вигранивши її характер та світогляд. Розмовляла вона виключно французькою мовою, в усьому намагаючись створити таку атмосферу, яка б не мала навіть натяку на щось народне, українське.
Солов’яненко Анатолій Борисович (1932-1999) співак (тенор)
У 1962 році вперше бере участь у концерті художньої самодіяльності Донецької області у Києві, де виконав кілька романсів, зокрема Я.Степового на слова І.Франка «Розвійтеся вітром». У липні 1962 року під час
“Мовні реалії та проблеми їх перекладу“
Що ж означає слово “ неперекладне “ , якому Гете надавав такої великої значимості?
Як відомо, між словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють безеквівалентну лексику цієї мови. Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи :
1) Власні імена ( особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо ).
2) Слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та
Критичний аналіз перекладу вірша В. Маяковського “А вы могли бы?”
Мовні універсалії
“Лингвистический энциклопедический словарь» визначає мовні універсалії, як риси, притаманні усім, або більшості з мов й розрізняє:
1. загальні властивості усіх людських мов навідміну від мов тварин:
канал для будь-яких мовних комунікацій – вокально-слуховий;
легко породжується й легко сприймається нове створене повідомлення;
постійно виникає нова ідіоматика…
2. сукупність змістовних категорій
відношення між суб’єктом і предикатом;
категорії оцінки;
категорії визначеності / невизначеності;
категорії множинності;
членування на тему і рему;
3. загальні властивості самих мовних структур, що стосуються усіх мовних рівнів:
не менше 10 і не більше 80 фонем;
Також універсалії поділяють на:
1. Дедуктивні (обов’язкові для усіх мов) та індуктивні (явище присутнє в усіх відомих).
2. Абсолютні (повні) і статистичні (неповні).
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. “Руська трійця” та їхні перші збірки.
2. “Руська трійця” та їхні перші збірки.
3. “Русалка Дністрова”.
4. Діяльність “Руської трійці” на тлі Галицького відродження.
5. Зв’язки з іншими слов’янськими діячами.
6. Вплив на подальший розвиток західно-української літератури.
Український романтизм має багато спільного з романтизмом загальноєвропейським. Але водночас це є глибоконаціональне явище, живлене українським корінням, українським світосприйняттям і українською історією. Окрім цього, “Романтизм як етнокультурна домінанта першої половини 19 ст в Україні народився з власних національних джерел філософської думки, успадкувавши весь її попередній розвиток” [Бовсунівська, ст.17]. Як європейський романтизм вибудовував свої естетичні погляди на філософії Гердера, так український романтизм послуговувався філософією Сковороди. Для нього характерна значна сакралізація сфери естетичного. ”Поезія єсть винайдення іскри божества в дійствительності”[Франко,ст.399]. Якщо поезія сприймалася як божественне откровення, то поет уявлявся пророком.