| Главная » Файлы » Для вчителя | [ Добавить материал ] |
| В разделе материалов: 1092 Показано материалов: 1051-1060 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 104 105 106 107 108 109 110 Наступні » |
Вимоги до написання творів учнями 10 класів
У десятому класі вдосконалюються навички критичного аналізу про
грамових творів, їх проблематики, сюжету, системи образів, виражально
зображувальних засобів. Учні вчаться аналізувати поведінку і вчинки ге
роїв твору, їхні уявлення про сенс життя, розкривати етикопсихологічні
колізії, виявляти авторську оцінку героїв і подій твору, характеризувати
концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору. На
рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літератур
ноестетичних систем учні порівнюють твори, які належать до різних
національнокультурних традицій. Особлива увага приділяється напи
санню робіт, різних за обсягом, характером і жанром.
Вимоги для учнів 9 класів по написанню творів
У дев’ятому класі вдосконалюються навички оцінювання конфліктів,
героїв, проблематики, сюжету, композиції програмових творів. Учні вчать
ся визначати систему образів твору, аналізувати мистецьке явище
в єдності змісту і форми, мотивувати свою оцінку прочитаних творів.
Письмові роботи, які пропонуються учням для виконання, різні за обся
гом, характером і жанром: твірроздум, твірмініатюра, відповідь на про
блемне питання, есе, тези до усного виступу з проблем твору.
Вимоги для написнання творів до учнів 8 класів
У восьмому класі на уроках зарубіжної літератури вдосконалюються
навички аналізу твору: визначення ідейнохудожньої ролі елементів сю
жету, композиції, пейзажу, авторської характеристики героя, його вчинків,
портрета. Учні вчаться розрізняти, оцінювати конфлікти і чинники ду
ховного життя літературних героїв. Як вид письмової роботи у восьмому
класі пропонується і складання плану власного усного або письмового
висловлювання. Жанри і характер учнівських письмових робіт урізно
манітнюються: твірроздум про художній твір, відгук, анотація. Теми, які
пропонуються у восьмому класі, зорієнтовані на розкриття конфліктів,
складності духовного життя літературних героїв.
Вимоги для написнання творів до учнів 7 класів
У сьомому класі на уроках зарубіжної літератури вдосконалюються
вміння розрізняти й оцінювати риси літературних героїв, висловлювати
власну думку про них, давати письмово розгорнуту відповідь на постав
лене питання. Учні вчаться визначати ідейнохудожню роль елементів
сюжету (експозиції, зав’язки, кульмінації, розв’язки) та засобів худож
ньої виразності (тропів) у творі. Особлива увага приділяється характе
ристиці та порівнянню тематики й проблематики, сюжету і героїв різних
творів. Як вид письмової роботи у сьомому класі пропонується і скла
дання складного плану характеристики образів, роздуму над проблема
ми, порушеними у художньому творі. Основним жанром твору у сьомо
му класі стає твірроздум. Теми, які пропонуються у сьомому класі,
зорієнтовані на розкриття ідейного змісту та проблематики художнього
твору, формування навичок самостійного аналізу.
6 КЛАС вимоги до написання творів
У шостому класі на уроках зарубіжної літератури вдосконалюються
вміння письмово переказувати докладно, вибірково і стисло невеликі за
обсягом епічні твори або фрагменти з них, зокрема фрагменти з елемента
ми опису (пейзажу, інтер’єру, портрета). У творах учні повинні продемон
струвати знання сюжету, основних образів та ідеї художнього твору, вміння
виділяти у творі ключові епізоди та встановлювати зв’язки між ними, ха
рактеризувати та порівнювати героїв твору, їхні чесноти, цінності та по
чуття. Як вид письмової роботи у шостому класі пропонується і складання
плану (простого і складного) характеристики героя, творуроздуму про
героя. Художні твори, вивчення яких передбачено чинною програмою, да
ють широкі можливості для застосування різних форм письмових робіт та
творів, формування навичок самостійного аналізу мистецького явища.
РАДІСНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА (За романом Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра») План
(За романом Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»)
План
1. Том Сойєр — головний герой роману.
2. Витівки, ігри та пригоди героїв.
3. Дружба Тома Сойєра та Гекельберрі Фінна.
4. Перехід від стихії гри до справжніх цінностей.
ЯКЩО У СЕРЦЕ ПОПАДАЮТЬ СКАЛКИ ДЗЕРКАЛА ТРОЛЯ... (За казкою Г. Х. Андерсена «Снігова королева»)
(За казкою Г. Х. Андерсена «Снігова королева»)
Казка про Снігову королеву — моя улюблена казка Г. К. Андерсена.
Я читала її багато разів, і кожного разу пригоди маленької Герди приму
шували хвилюватися. Але найбільше я співчувала Каєві, в серце якого
попала скалка дзеркала троля.
Веселий і добрий від природи, на очах читача він перетворювався на
безжалісного і жорстокого егоїста. Кай перестав розуміти красу життя.
Дивлячись на троянду, він помічав лише хробака, який точив її. І в людях
він бачив лише вади і жорстоко сміявся над ними. Навіть Герду, яка любила
його всім серцем, він дражнив і доводив до сліз.
Йому подобалося дивитися на сніжинки: їх чіткі, правильні лінії зда
валися йому втіленням досконалої краси. Не відчував Кай, що краса та
позбавлена життя.
Кай опинився у палаці Снігової королеви. Там він побачив дзеркало
розуму, яке королева вважала кращим дзеркалом на світі. Вона пообіця
ла Каєві, що він зможе володіти усім світом, якщо з холодних льодяних
уламків складе слово «вічність». Але як Кай не старався, нічого у нього
не виходило. Не бажали крижинки утворювати те слово.
Любов, вірність, самовідданість Герди врятували Кая, розтопили кригу,
яка вкривала його серце, розплавили скалку дзеркала троля. Кай озирнувся
навкруги й уперше помітив, як безлюдно в палаці Снігової королеви. Він
пригорнувся до Герди, а та плакала і сміялася від радості. Тоді крижинки
самі собою утворили слово, яке так довго не міг скласти Кай. Виходить, що
вічність — це не холодна незмінна краса, а любов і здатність творити добро.
Тільки вони можуть врятувати людину «зі скалкою дзеркала троля у серці».
НАВІЩО ВІДЬМІ ПОМЕЛО...
А й справді, навіщо? І чому як відьма — так і помело? А як добра фея
— так гарнесенька чарівна паличка? І нащо було стільки всього вигадува
ти у казках: і килимилітаки, і чоботискороходи, і чарівні квіти, і живу
та мертву воду, і мечголовазплеч. Усього й не перелічиш! Хіба не мож
на було обійтися без усіх цих предметів?
А спробуйтено розповісти відому казку, вилучивши з неї всі чарівні
предмети. Спробували? Не виходить?! Позбавили казкового героя чобіт
скороходів, і не може він в одну мить добігти до іншого царства, щоб ви
конати забаганку вередливої принцеси. І день мусить він іти, і другий,
і третій. Сам втомився і той, хто розповідає, теж втомився, а слухачі вже
й зовсім заснули.
Отже, чарівні предмети виконують у казках дуже важливу роль. По
перше, вони роблять оповідь цікавішою. Подруге, у цих предметах
віддзеркалювалися споконвічні сподівання і прагнення людей. За допо
могою чарівних предметів герої швидко долають великі відстані, потрап
ляють у далекі незвідані країни. Так у казці втілювалася жага збагнути
світ, відкрити найдивовижніші таємниці.
Потретє, здобуття добрими героями чарівних предметів — запорука
їхньої перемоги. Наприклад, герой здобуває живу і мертву воду, а потім
ця вода повертає його до життя, й у казці утверджується ідея неодмінної
перемоги добра над злом. Або інший приклад. Викрадає герой у відьми
помело і з його допомогою чинить добрі справи.
Виходить, що відьмі без помела ніяк не можна! Бо у казки свої закони.
УСЛАВЛЕННЯ ЛЮДСЬКИХ ЧЕСНОТ У КАЗЦІ БРАТІВ ГРІММ «ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ»
У КАЗЦІ БРАТІВ ГРІММ «ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ»
Із казки братів Грімм «Пані Метелиця» ми дізналися захоплюючу істо
рію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність —
щедро нагороджені.
Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Од
ного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна
мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю.
А прийшла до тями на чудовій зеленій луці. Дівчинка пішла і по дорозі
допомогла хлібові, яблуні. Потім побачила хатинку, з вікна якої визира
ла стара баба. Хоч вона була й страшна, але звернулася до пасербиці з лас
кавим словом, запросила на службу, і та погодилася.
Дівчинка була старанною, працьовитою, тому жилося їй дуже добре.
Та через деякий час чомусь її потягло додому. Пані Метелиця щедро тру
дівницю нагородила і відпустила.
Коли так само хотіла одержати винагороду і рідна дочка мачухи, то
в неї нічого не вийшло. Адже росла вона лінивою, байдужою, жорстокою.
І, замість золота за хорошу службу, одержала смолу, від якої й до кінця життя
не відмилася. Так були покарані дочка і мати за їхнє зло та ледарство.
Отже, головна думка в цій казці — хвала працелюбності та осуд
лінощів і неробства, жорстокого ставлення до близьких людей.
НАРОДНОЇ МУДРОСТІ ДЖЕРЕЛО (Твір на тему прислів’я) (5)
(Твір на тему прислів’я)
Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів’я та приказки.
Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата.
Мій дід, наприклад, коли дивиться, як я щось роблю, не може втри
матися і обов’язково скаже щось таке: «Сім разів відміряй, а раз відріж»
або «Усе велике починається з дрібного». Через ці коментарі я інколи
навіть ображався на нього. «Діду,— казав,— звідки ти знаєш, скільки разів
я міряв...» А він тільки сміявся та й додавав: «Не той друг, хто медом маже,
а той, хто правду каже».
Звик я до цих дідових примовок, намагався не звертати на них уваги.
Як же я здивувався, коли на уроці зарубіжної літератури дізнався, що
улюблений дідів вислів «Мудрий навчається на чужих помилках» — то
норвезька приказка. Ну, думаю, тримайся діду. Досить із мене глузувати.
Тепер і я вчений.
Прийшов я додому і відразу з порога питаю: «Діду, а звідки ти нор
везьку мову знаєш?» Дід саме борщ гарячий їв. А від такого несподівано
го запитання мало не ковтнув гаряченького. «Хіба я колись казав, що знаю
норвезьку?» — здувався дід. «А звідки ж тоді ти знаєш вислів “Мудрий
навчається на чужих помилках”?» — питаю. «Мені таке мій дід говорив,—
розгублено пояснює дідусь.— До чого тут норвезька?»
Розсміявся я і книжку показую, а там все зазначено. І норвезькі при
слів’я, і китайські, і навіть прислів’я та приказки народів Африки. Довго
сиділи ми з дідом, читали. Спочатку ми все дивувався, як багато схожого
між влучними висловами різних народів, намагалися знайти відмінності.
Ми, наприклад, кажемо: «Язик до Києва доведе», а в Африці — «Щоб
знати, треба питати». Ми — «Як сідло на корові», а японці — «Як на мавпі
капелюх». Вислови різні, а думки схожі. Бо в прислів’ях мудрість народна,
досвід багатьох поколінь зберігся. «А люди, видно, скрізь однакові,— усмі
хаючись, промовив дідусь.— Ледачих ніде не люблять, працьовитих шану
ють. І мріють, щоб онуки були розумнішими і щасливішими від дідів».
Я пригорнувся до дідуся і сказав тихенько: «Погодься, діду, шведи влуч
но підмітили: «Молодість має гарний вигляд, а старість — гарну душу».