Корoткий опис:  ІВАН БАГРЯНИЙ
Доповідь про письменника
Іван Павлович Лозов’ягін (справжнє прізвище письменника, що похо
дить від зрусифікованого — Лозов’яга) народився 2 жовтня (за старим сти
лем 19 вересня) 1906 року в місті Охтирка в родині робітникамуляра.
Початкову освіту він здобув у рідному місті, 1922 року закінчив Красно
пільську художньокерамічну школу. З 1922 по 1926 рік майбутній
письменник, поет і драматург працював на різних посадах: від секретаря
комсомолу Тростянецького цукрового заводу до окружного інспектора
міліції, викладав малювання тощо. У 1926—1930 роках учився в Київсько
му художньому інституті.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОРИГІНАЛЬНІСТЬ СВІТОСПРИЙМАННЯ
ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ
(За повістю «Старший боярин»)
Тодось Осьмачка — досить оригінальний письменник доби Розстрі
ляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача.
Блискуча літературна кар’єра... Арешти... Допити... Психічний злам...
Божевілля... Еміграція... Поневіряння... Гнаний чорним демоном страху, Ось
мачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий пси
хічний стан автора сприяв створенню повісті «Старший боярин».
Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді не розумієш, де шукати грань між
реальним і міфічним. А чи є вона взагалі у «Старшому боярині»? Чита
чеві слід «ввімкнути» всі механізми своєї уяви, аби збагнути світ художніх
образів Т. Осьмачки. Герої повісті ніби розділені на два табори. У першо
му, представленому Маркулою Пузанем і Харлампієм Пронем, зосере
джені люди з нечистим сумлінням, які прагнуть зруйнувати «селянсь
кий рай», а тому автор сприймає їх як нечисту силу, бо зраджувати
рідний народ, на думку Осьмачки,— це все одно, що продавати душу
чортові. Інші ж герої — Гордій, Варка, отець Діяковський, Горпина Ко
рецька, члени «Першого куреня вільних українців» — сповідують такі
моральні цінності, як добро, правда, справедливість, милосердя. Усі вони

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ФЕОДОСIЙ ОСЬМАЧКА
Доповідь про письменника

Феодосiй Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р.

в с. Куцiвцi тодішнього Черкаського повiту Київської губернiї в родинi
селянина. Після закiнчення мiсцевої школи працював писарем, 1915 р. ек
стерном склав iспит при Київський 1й гiмназiї на звання земського вчите
ля. 1916 р. Т. Осьмачка був мобiлiзований до армiї, але захворiв i невдовзi
пiсля Лютневої революцiї був звiльнений, повернувся додому, де вчителю
вав, брав активну участь у дiяльностi мiсцевої «Просвiти» та певний час
служив у куренi «Чорних запорожц

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ
САМОСВІДОМОСТІ У СТАТТІ УЛАСА САМЧУКА
«НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ»
План
І. Улас Самчук — «Гомер українського життя ХХ ст.».
ІІ. Стаття «Нарід чи чернь» — крик душі письменникапатріота,
що вболіває за свій народ.
1. «Хто ми? ...Нація чи маса?».
2. Людська гідність — «це мішок картоплі чи порвані чоботи?».
3. Основна заповідь людиниєвропейця — «почувати себе свідо
мим у всіх своїх вчинках та поступуваннях».
4. Основа життя — не клас, а порядна творча свідома людина.
5. Національна свідомість — це перша передумова свідомості
і творчості.
6. Нещастя українського народу — намагання повернути історію
проти його природи.
7. Наслідок чужого втручання — втрата мови, перетворення
на юрбу.
ІІІ. Актуальність статті У. Самчука в наші дні.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ТИСЯЧОЛІТНІХ СІМЕЙНИХ
ТРАДИЦІЙ У РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «МАРІЯ»
Роман Уласа Самчука «Марія» — книга про людське життя, про долю.
Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні
проблеми. Серед них одна з найголовніших — роль сімейних традицій
у житті людини, у житті нації.
На історії будьякого народу згубно відбивається втрата родовід
них людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорін
ному винищенні родин. Діти «відповідали» за батьків, змушені при
вселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим Перепутька із братом
Лавріном і з рідними батьком та матір’ю. Влада боялася, що генетична
програма роду відновиться, а відтак історична пам’ять теж воскрес
не у якомусь поколінні. Чим густіше перехрещення родів, тим міцніше
нація, тим стійкіша її мораль, глибша свідомість. Але новій владі
потрібні були такі люди, щоб спустошені поневолені душі їх легко
було заповнити своєю мораллю, своєю ідеологією. Виховувалося по
коління, що мусило усе «забути». Сьогодні ми поставлені перед про
блемою відновлення тієї пам’яті, що зберегла віковічні традиції цілого
народу. Роман Уласа Самчука є живою згадкою про ті віками сфор
мовані традиції, що увібрали найважливіші моральні засади, які до
помагали вижити нації. Перш за все це традиції сімейного чину. Най

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТЕМА КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ГОЛОДОМОРУ
У РОМАНІ)ХРОНІЦІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»


Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор і на
сильницьку колективізацію — закінчується страшно і трагічно. Старий, знеси
лений голодом Корній жорстоко розправляється з синомзапроданцем і йде
у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія,
простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю
з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому роз
витку подій, адже роман написаний у 1933 році. Письменник прагне виклика
ти бажання змінити долю працелюбного народу, кинутого у безодню голодної
смерті на благословенній родючій землі України.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РОЗКРИТТЯ ДУХОВНОЇ КРАСИ СЕЛЯНКИ-ТРУДІВНИЦІ
У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Центральним образом романухроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна
селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінокматерів, жіноктруді
вниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно пра
цювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю до
лею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету:
суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас здатність до дії,
волевиявлення, усвідомлення чину. Вона неосвічена, про таких говорили,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  УЛАС САМЧУК
Доповідь про письменника
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) наро
дився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. Батьки —
Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними селя
нами. Із п’ятьох дітей вижив лише він.
У. Самчук закінчив спочатку сільську школу в селі Тилявці, потім
Дерманську двокласну школу при семінарії та Крем’янецьку гімназію
ім. Стешенка. 7 березня 1927 року він був мобілізований до польської
армії, служив у Західній Польщі, звідки 23 серпня 1927 року дезерти
рував до Німеччини. У. Самчук опинився у місті Бойтен, три місяці
працював бендюжником, учителював у родині директора місцевої
гімназії, пізніше переїхав до міста Бреслау (нині — Вроцлав), де почав
відвідувати лекції в місцевому університеті. 1929 року У. Самчук
залишив Німеччину і переїхав до столиці Чехословаччини Праги,
де завершив своє навчання в українському вільному університеті
(1929–1931).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «ЩОДЕННИК» О. ДОВЖЕНКА —
ВРАЖАЮЧИЙ ДОКУМЕНТ ТРАГІЧНОЇ ДОБИ
Що таке «Щоденник» О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених
записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, ма
буть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому
мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю,
освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий
гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ фізично
і морально, приводила його до жахливого рабського становища.
Можна не читати багатьох книг про війну, щоб уявити собі той тра
гічний і героїчний час. Варто переглянути «Щоденник» О. П. Довжен
ка — і знайдеш відповіді на всі болючі питання: чому на першому етапі
довелося так багато відступати, чи виправдані оті безмірні жертви наро
ду, за які провини мільйони людей, що пережили окупацію, знову потра

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОБРАЗ АВТОРА У «ЩОДЕННИКУ» О. ДОВЖЕНКА
Існує така думка, що найбільші муки — це муки совісті. То ж, робля
чи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в що
деннику: «Мені сорок вісім років. Моєму серцю — шістдесят. Воно зно
силося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого
порядку речей навколо підточила і зв’ялила його». І додає: «Мабуть,
я дратую людей, як приспане сумління». У цьому — весь Довженко. Прав
дивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення
до народу і вразливий, беззахисний в особистому житті, яке, власне, й не
було особистим, а все віддане людям, праці на добро. На більше ніж чо
тириста сторінок друкованого тексту — лише кілька рядків про свою лю
бов до дружини і друга Юлії Солнцевої, про свою хворобу і матеріальні
нестатки. То ж його твір можна назвати не «Щоденником» О. Довженка,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати