Корoткий опис:  СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ

Біографічних даних про Семена Климовського майже не збереглося. Він був козацького роду, походив
з Харківщини. Помер близько 1730 р.
Климовський увійшов в історію української літератури як поет. Його вважають автором тексту
популярної в народі пісні «Їхав козак за Дунай», що є яскравим зразком любовної лірики.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Климентій Зиновіїв народився в середині XVII ст. Рано осиротів. Одержавши освіту, став священиком.
Овдовівши ще молодою людиною, вступив до монастиря як ієромонах. Багато мандрував. На схилі життя уклав книгу своїх поезій, відобразивши в них

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЛАЗАР БАРАНОВИЧ
(1620—1693)
Лазар (світське ім’я — Лука) Баранович народився 1620 р. (за іншими даними — 1615 р.). Навчався в
Київській братській школі, у школах Вільна й Каліша. Викладав поетику, риторику, філософію в Києво-
Могилянській колегії, був її ректором. Пізніше служив єпископом та архієпископом чернігівським.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СЕБАСТІАН ФАБІАН КЛЕНОВИЧ
(1545—1602)
Себастіан Фабінович Кленович народився близько 1545 р. у м. Каліші. Навчався у Кракові. Писав
польською та латинською мовами. Відомий як автор латиномовної поеми «Роксоланія», в якій оспівав
природні багатства, міста та людність українських земель.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ

Іван Вишенський народився в 30—40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно,
там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70—80-х рр. переселився в Грецію
на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над
Егейським морем.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вірша на пам'ять доля - домашнє завдання і не має часу іти в бібліотеку? У нашому архіві вірш Тараса Григоровича "Доля" - викладено для читання.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Твір
Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.
“Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Євген Маланюк
(1879 – 1968)

Євген Филимонович Маланюк – український поет, культуролог, літературний критик. Народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є. Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила її ще в дитинстві, зробила недосяжною її блискучу музичну кар'єру і мучила поетесу всі подальші роки. Проте оця ще дитяча зневага до фізичного і душевного болю супроводжувала Лесю Українку все її життя.
У несприятливій для повнокровного розвитку України суспільній атмосфері межі ХІХ-ХХ століть родина Косачів вирізнялася своїми демократичними поглядами, пле¬канням національних традицій, всебічною освіченістю. Виховуючись у такому середо¬вищі, Леся не могла не зазнати його впливу на формування власних поглядів, уподо¬бань, життєвих настанов. Її громадянська свідомість, національна гідність, демокра¬тичні позиції були закладені саме в родинному колі. А ще, напевно, вродженою особ¬ливістю натури пояснюється отой постійний дух непокори, волелюбства, ота зневага до труднощів і втоми, оте гордовите бажання ніколи не бути слабкою, розбитою, зне¬віреною:

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НОВАТОРСТВО В ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ

Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна - сонцем російської поезії, Франка - Каменярем, Горького - Буревісником, Лесю Українку - поетесою-другом робітників, Коцюбинського - сонцепоклонником.
Новатор! Так вслід за Горьким нарекла історія Тичину, виділивши цим самим одну з найяскравіших рис його творчості. Тичина належить до когорти митців, котрі скрізь і завжди дошукувалися "свого кореня" і "свого глагола". Він вмів піднестись на ті верховини, куди не ступала нога його попередників. Тичининський Ельбрус видно з усіх кінців планети. До нього словами поета Енріко Ріверо звертається Куба:
Вітер дніпровий
Приніс нам надію твоїми вустами.
Вона прилетіла
З досвітніми ластівками
В оселі тих, хто ніколи тебе не знав.
Лондонські тумани не заслонили сяючий Ельбрус Тичини і від ока англійського критика Джона Фута : "Своїми поетичними засобами цей співець України не нагадує нам нікого іншого в усій світовій поезії." Схвильовано вітав Тичину іспанський поет Хуліо Матеу:
Салют поетові, що мир охороня,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати