Корoткий опис:  ОБРАЗИ ПОЕМИ І. ДРАЧА «ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА»
Чорнобильська атомна станція — наймогутніша електростанція в Ук
раїні. Її спорудили у поліському краї на північ від Києва. Ніхто не думав
над тим, яку страшну небезпеку приховує ця споруда. Усі раділи, що вона
така велика, така могутня.
І в квітні 1986 року трапилась найстрашніша катастрофа. «Мирний
атом» вибухнув. Смертоносна радіаційна хмара розлетілася на півсвіту.
Цей вибух збентежив усю планету.
Вісімнадцять років минуло з часу вибуху на Чорнобильській атомній
станції, а й досі Україна важко страждає від цього жахливого випадку. Ще
й досі помирають люди від його наслідків. Учені з’ясували, що ми відчува
тимемо відгуки цієї катастрофи ще близько ста років. І все це — дорога пла
та за бездумні адміністративнобюрократичні ігри з «мирним атомом», за
його оспівування в репортажах і художніх творах. Отже, виявляється лю

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЕКОЛОГІЯ МОРАЛЬНОСТІ ЧИ МОРАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЇ?
(Роздуми над твором І. Драча «Чорнобильська мадонна»)

Все упованіє моє
На тебе, мій пречистий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю,
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
Т. Шевченко. «Марія»

Україна! Як багато почуттів вкладено в це слово. Яка вона гарна, ве
лична і неповторна. Як багато винесла вона на своїх плечах!
Любов до рідного краю дарується дитині з молоком матері, з першим
сказаним словом, піснею. А коли дитина зміцніла, вона топче малими но
гами землю, яку топтали її діди і прадіди. Ви ніколи не замислювалися
над тим, що таке Україна? Невже ніколи серце не затремтіло, не почало
швидко стукати при цьому слові? Блакить неба, повна гарячого сонця, неба —
високого, чистого, де колинебудь ви знайде

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ХУДОЖНІЙ СВІТ ІВАНА ДРАЧА
Про Івана Федоровича Драча останнім часом говорять більше як про
політика і громадського діяча. В інтерв’ю до шістдесятиріччя поета жур
налісти дорікали йому за цей зв’язок, вважаючи, що це шкодить поезії. Але
саме свідома громадськополітична позиція автора у поєднанні з могутнім
поетичним даром подарували читачеві поему «Чорнобильська мадонна».
Поезія І. Драча завжди відзначалася віддаленою асоціативністю, різким,
ніби механічним поєднанням чуттєвої конкретики деталей із їх незвичним
метафоричним наповненням, символізацією. Вже у перших частинах по
еми зустрічаємо такі образисимволи, образикартини: «паморозь сива
бузку посивілого», «у рудому лісі, що сонця рудіший», «лічильник Гейгера
пищить так потойбічно». Ці штрихи короткі, але точні, бо достатньо місткі,
аби окреслити руйнівну силу вибуху, який несе смерть усьому живому.
Кожен образ проводить цю думку посвоєму. У перших двох висловах тра
гічну картину створює повтор слів «сивий» і «рудий», досягаючи худож
нього ефекту: у читача складається враження насильства над природою,
передчасного її вмирання. Певну роль відіграє і зіставлення рудого лісу і та
кого ж рудого сонця. Адже і там і там не може існувати життя. Таким чи
ном, художній прийом несе певне смислове навантаження.
Однак не тільки зорові образи створює поет, щоб передати увесь
трагізм того, що сталося. Радіація страшна ще й своєю непомітністю, коли
тільки спеціальні прилади фіксують небезпеку. Метафорична конструк
ція «лічильник Гейгера пищить так потойбічно» максимально наближає
реальний світ живих людей до світу мертвих. Поет сміливо вводить у мову
вірша наукову лексику, найменування наукових приладів — «лічильник
Гейгера», включаючи таким чином конкретну реальність у поетичний світ
людських емоцій, які наділяють реальні риси символічним значенням. Це
значення ще й підсилюється словом «потойбічно». Так народжується траг
ічний символ загибелі. І подібних символів багато в усій поемі.
Розкриваючи тему екологічної катастрофи, автор звертає увагу на
етичну сторону подій. Не випадково в поемі з’являється біблійна симво
ліка. Іван Драч подає чорнобильську трагедію через призму особистіс
них переживань, однак особистісне тут переходить межі «Я» і сконцент
ровує в собі ідею загальнолюдської трагічної долі. Як це вдається автору?
За допомогою широкого спектра художніх засобів: метафоричності, по
будованої на асоціативних зв’язках, гіперболізації максималістськи загост
рених почуттів, побудови фрази. Так, оригінальний рядок «О ноче, но
чуй мене! Днюй мене, дню!» побудований із уживанням тавтології та
граматично неузгоджених лексем. Цей прийом допомагає зрозуміти ба
жання ліричного героя повернутися до нормальних умов існування, пси
хічної рівноваги. Але як фатум постає образ вогняного хреста — уособ
лення тотальної всеприсутності й невідворотності лиха: хрест — «на всі
небеса». Епітети «пекучий», «палючий», «огнений» та метафора «Падає
з нього огненна роса» розкривають шоковий стан людей, які опинилися
в епіцентрі катастрофи, і навіть їх фізичні страждання.
Експериментуючи над формою, Іван Драч підпорядковує засоби ху
дожнього зображення головній думці — показати всесвітність трагедії, яка
сталася в Чорнобилі, зрозуміти її як попередження зарозумілому люд
ству, що, захоплюючись науковотехнічним прогресом, забуває про обо
в’язок перед матір’юприродою, про відповідальність перед Землею.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІВАН ДРАЧ
Доповідь про поета
Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжин
цях Тетіївського району на Київщині. Найперший вірш семикласника Іва
на Драча було надруковано у районній газеті «Зміна» 8 травня 1951 року.
Після закінчення середньої школи в Тетієві викладав російську мову та
літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працював інструк
тором райкому комсомолу. Відбув трирічну службу в армії (1955 — 1958)
і став студентом філологічного факультету Київського університету, який
йому, вільнодумному студентові, не дали закінчити. П. Загребельний, що
був тоді редактором «Літературної газети» (тодішня назва «Літе
ратурної України»), взяв його на роботу у відділ поезії.
Великої популярності І. Драч набув поемою «Ніж у сонце» (1961),
яка була надрукована у «Літературній газеті» 18 серпня 1961 року з пе

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ФІЛОСОФІЧНІСТЬ У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СТУСА
Василь Стус — поет лірикофілософського складу. Філософічність
його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є властивістю світо
відчування, світобачення. «Один з найкращих друзів — Сковорода»,— так
напівжартома написав він у 1969 році. Якщо на початку у віршах часто
зустрічається ім’я філософа — поет намагається відтворити якісь біог
рафічні моменти («Вмовкали голоси до безгоміння», «Блакитний світ —
як блекота»), то пізніше сковородинівське «пізнай самого себе і через
себе — світ» глибоко й органічно увійде в Стусову поезію, визначивши
певною мірою сенс його «самособоюнаповнення». Дедалі частішими ста

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ
ВАСИЛЯ СТУСА
Василь Стус — один із найбільших українських поетів нашого
століття. Це світлий образ людини, що стала символом незламності духу,
людської і національної гідності. Це самобутній поет, схильний до
філософського заглиблення поетичного слова і водночас — до синтезу
глибинних джерел традиційного українського образотворення й поетич
ної мови ХХ ст.
Поезія Стуса прийшла до нас не так давно і далі доходить, як світло
далекої зірки. Його ім’я увійшло в життя нашої країни на потужній хвилі
національного відродження й державного утвердження України. Це час
руйнування ідеологічних табу, час відкриття нових знань про минуле й су
часне України, час радісного майоріння синьожовтих знамен… Ця неза
бутня сторінка нашої історії освячена іменем Василя Стуса.
Та час спливає, свята змінюються буднями, життя невблаганно ста
вить перед нами свої прагматичні завдання. Справедливі гасла від часто

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «НАРОДЕ МІЙ, ДО ТЕБЕ Я ЩЕ ВЕРНУ…»
(В. Стус)
Василь Стус… Славне ім’я Поета, Громадянина, Людини. Не було йому
місця тут, у цьому світі, бо не міг він притертися, звикнути до суспіль
ства, його законів, його звичаїв, де люди думали одне, а говорили інше.
Кидався незахищеними грудьми на амбразуру, готовий прийняти на себе
вогонь. Без ніякого страхування, без найменшого тактичного маневру, без
рятівних гальм житейської мудрості і тверезого глузду. Над такими, як
він, висів дамоклів меч державної машини, яка бачила в поетові «п’яту
колону», що зсередини розхитувала державний устрій, розрахований
і розпланований, здавалось, на віки. Такі люди довго не затримувалися
у «великій зоні», навкруг них була якась аура приреченості…
Ще до загибелі Василя Стуса українська культура, література зазнала
величезних втрат. Десятки, сотні письменників, поетів безслідно зникли

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ШЛЯХ НА ҐОЛГОФУ
(Про долю Василя Стуса)
Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося
у нас: за життя — хула, після смерті — хвала і навіть поховання останків на
Байковому кладовищі…
Високий на зріст, худорлявий, струнка тверда постава, рішучі колючі
очі зпід густих нахмурених брів, різкий цілеспрямований профіль, гострий,
допитливий розум, безмежна закоханість у рідне слово, бентежна тривога за
його майбутню долю — таким запам’ятався Василь Стус і друзям, і ворогам.
Зараз, коли постать Стуса як борця і як поета знана в цілому світі, знай
шлося багато відомих і маловідомих людей, які називають себе його вірни
ми друзями. Але чому їх було так мало поряд, коли поета мучили, судили,
відправляли в табори, коли він не мав змоги писати, друкувати свої твори,
коли остерігався сказати зайве слово, яке могло зашкодити не йому, а ко

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ВАСИЛЬ СТУС
Доповідь про поета
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка

Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спо
чатку в місцевій школі, потім — у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після
закінчення історикофілологічного факультету Донецького (тоді ще —
Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці
відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний до армії.
Першою публікацією в центральній пресі стала добірка віршів у «Лі
тературній газеті» (тепер — «Літературна Україна») 22 грудня 1959 року.
Повернувшись з армії, поет у 1961–1963 роках учителював у Горлівці на
Донбасі, працював літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас».
1963 року В. Стус вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шев

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА СЕРЕДИНИ
ХХ СТОЛІТТЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ОПОВІДАННЯ ГРИГОРА
ТЮТЮННИКА «ОДДАВАЛИ КАТРЮ»
Оповідання Григора Тютюнника «Оддавали Катрю» присвячене бо
лючій проблемі українського суспільства середини ХХ століття — масовій
міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися
з рідних гнізд, але що їх чекало далі — не знав ніхто. А чи мали право ці люди
навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого наро

Читати далі   Написати відгук/Голосувати