Главная » Файлы » Твори з української літератури | [ Добавить материал ] |
В разделе материалов: 367 Показано материалов: 101-110 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 9 10 11 12 13 ... 36 37 Наступні » |
ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У ТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО
Корoткий опис: ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ
ЦІННОСТЕЙ У ТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО
Ліна Костенко увійшла в українську літературу в 60ті роки нашого
століття. Ця письменниця заявила про себе чіткою громадянською пози
цією, мужністю, але водночас і ніжністю, високим філософським змістом
своєї поезії. А ще високими вимогами до себе, до своєї творчості. Це
засвідчено у вірші «Доля»:
Великі поети не вміють писати віршів
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав
ЦІННОСТЕЙ У ТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО
Ліна Костенко увійшла в українську літературу в 60ті роки нашого
століття. Ця письменниця заявила про себе чіткою громадянською пози
цією, мужністю, але водночас і ніжністю, високим філософським змістом
своєї поезії. А ще високими вимогами до себе, до своєї творчості. Це
засвідчено у вірші «Доля»:
Великі поети не вміють писати віршів
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав
Графоманові краще.
Графоман вирішив написати — і написав.
ЛІНА КОСТЕНКО Доповідь про поетесу
Корoткий опис: ЛІНА КОСТЕНКО
Доповідь про поетесу
Ліна Василівна Костенко — українська поетеса. Народилася 19 березня
1930 року в містечку Ржищеві на Київщині у родині вчителів. З 1936 року
жила в Києві. Там закінчила середню школу і наприкінці 40х років стала
студенткою Київського педагогічного інституту. Пізніше вступила до Мос
ковського літературного інституту, який закінчила 1956 року. 1957 року по
явилася її перша збірка поезій «Проміння землі», незабаром вийшли збірки
«Вітрила» (1958) і «Мандрівка серця» (1961). Потім Ліна Костенко зазнала
гострої критики, і в її творчості почалася тривала перерва. Готова на початок
1963 року до друку книжка «Зоряний інтеграл» підпала під чергову хвилю
ресталінізації і була заборонена владою. Наступну поетичну книгу «Над бе
регами вічної ріки» читачі побачили лише 1977 року після шістнадцятиріч
ної перерви. Подією в українській літературі став роман у віршах «Маруся
Чурай» (1979). За цей роман Ліна Костенко стала лауреатом Державної
премії України ім. Т. Г. Шевченка (1987). Перу поетеси належать також збірки
поезій «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка
віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Останній твір поетеси — історич
ний роман у віршах «Берестечко», який вона почала писати ще в 1966—1967
роках, вийшов друком тільки 1999 року.
Для творчості Ліни Костенко, яка розвинулась на тлі найкращих над
бань світової поезії ХХ століття, характерні потужна інтелектуальна на
пруга, тяжіння до влучності вислову, поєднання рельєфності в описі де
талей і підкресленої суб’єктивності в оцінці явищ.
Доповідь про поетесу
Ліна Василівна Костенко — українська поетеса. Народилася 19 березня
1930 року в містечку Ржищеві на Київщині у родині вчителів. З 1936 року
жила в Києві. Там закінчила середню школу і наприкінці 40х років стала
студенткою Київського педагогічного інституту. Пізніше вступила до Мос
ковського літературного інституту, який закінчила 1956 року. 1957 року по
явилася її перша збірка поезій «Проміння землі», незабаром вийшли збірки
«Вітрила» (1958) і «Мандрівка серця» (1961). Потім Ліна Костенко зазнала
гострої критики, і в її творчості почалася тривала перерва. Готова на початок
1963 року до друку книжка «Зоряний інтеграл» підпала під чергову хвилю
ресталінізації і була заборонена владою. Наступну поетичну книгу «Над бе
регами вічної ріки» читачі побачили лише 1977 року після шістнадцятиріч
ної перерви. Подією в українській літературі став роман у віршах «Маруся
Чурай» (1979). За цей роман Ліна Костенко стала лауреатом Державної
премії України ім. Т. Г. Шевченка (1987). Перу поетеси належать також збірки
поезій «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка
віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Останній твір поетеси — історич
ний роман у віршах «Берестечко», який вона почала писати ще в 1966—1967
роках, вийшов друком тільки 1999 року.
Для творчості Ліни Костенко, яка розвинулась на тлі найкращих над
бань світової поезії ХХ століття, характерні потужна інтелектуальна на
пруга, тяжіння до влучності вислову, поєднання рельєфності в описі де
талей і підкресленої суб’єктивності в оцінці явищ.
НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ ГАННИ РОЗСОХИ (За оповіданням Ю. Мушкетика «Суд»)
Корoткий опис: НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ ГАННИ РОЗСОХИ
(За оповіданням Ю. Мушкетика «Суд»)
Народна мудрість говорить, що українець співає цілий рік і цілий вік.
І це дійсно так. Співучий наш народ. Як би гірко не жилося, а пісня лине.
Там, де інший стогнав би — українець співає. Бо пісня, сумна чи весела,
допомагає жити.
Героїня оповідання Юрія Мушкетика «Суд» Ганна Розсоха теж співа
ла. Співала все своє життя. Спочатку, як і кожна дівчина, виспівувала свої
мрії. Але недовго, бо рано пішла заміж. А потім пісня допомагала у важкій
селянській роботі: «Голос її дзвенів у лузі, і чубата чаєчка
(За оповіданням Ю. Мушкетика «Суд»)
Народна мудрість говорить, що українець співає цілий рік і цілий вік.
І це дійсно так. Співучий наш народ. Як би гірко не жилося, а пісня лине.
Там, де інший стогнав би — українець співає. Бо пісня, сумна чи весела,
допомагає жити.
Героїня оповідання Юрія Мушкетика «Суд» Ганна Розсоха теж співа
ла. Співала все своє життя. Спочатку, як і кожна дівчина, виспівувала свої
мрії. Але недовго, бо рано пішла заміж. А потім пісня допомагала у важкій
селянській роботі: «Голос її дзвенів у лузі, і чубата чаєчка
ОБРАЗ ЖІНКИ)ТРУДІВНИЦІ ГАННИ РОЗСОХИ (За оповіданям Ю. Мушкетика «Суд»)
Корoткий опис: ОБРАЗ ЖІНКИ)ТРУДІВНИЦІ ГАННИ РОЗСОХИ
(За оповіданям Ю. Мушкетика «Суд»)
До образу жінки зверталася більшість письменників, як класиків, так
і сучасних. А якщо говорити про українську жінку, то це не просто осо
бистість, це явище у світовій історії. Бо жінка разом з уособленням
ніжності, доброти, лагідності містить в собі надзвичайну мужність,
сміливість, стійкість і витривалість.
В історії України було чимало періодів, коли жінки разом із чолові
ками ставали на захист рідної землі від загарбників, відновлювали зруй
новане війнами господарство. У найтрагічніші часи історії жінки заміня
ли чоловіків у найскладніших ситуаціях.
Героїня оповідання Юрія Мушкетика «Суд» не позначена особливою
доблестю і подвигами. Вона звичайна селянка. Її доля схожа з долею ба
гатьох її сучасниць. Але, як і кожна людина на землі, вона неповторна,
індивідуальна. Вона — особистість.
(За оповіданям Ю. Мушкетика «Суд»)
До образу жінки зверталася більшість письменників, як класиків, так
і сучасних. А якщо говорити про українську жінку, то це не просто осо
бистість, це явище у світовій історії. Бо жінка разом з уособленням
ніжності, доброти, лагідності містить в собі надзвичайну мужність,
сміливість, стійкість і витривалість.
В історії України було чимало періодів, коли жінки разом із чолові
ками ставали на захист рідної землі від загарбників, відновлювали зруй
новане війнами господарство. У найтрагічніші часи історії жінки заміня
ли чоловіків у найскладніших ситуаціях.
Героїня оповідання Юрія Мушкетика «Суд» не позначена особливою
доблестю і подвигами. Вона звичайна селянка. Її доля схожа з долею ба
гатьох її сучасниць. Але, як і кожна людина на землі, вона неповторна,
індивідуальна. Вона — особистість.
ЮРІЙ МУШКЕТИК Доповідь про письменника
Корoткий опис: ЮРІЙ МУШКЕТИК
Доповідь про письменника
Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі
Вертіївці на Чернігівщині в родині вчителя. 1953 року Ю. Мушкетик
закінчив Київський університет. З 1956 по 1972 рік Ю. Мушкетик
працював у журналі «Дніпро», з 1958 року — головним редактором.
З 1986 року — перший секретар правління Спілки письменників Украї
ни, а з 1989 року — голова ради СПУ.
Літературну творчість Ю. Мушкетик розпочав оповіданням «Перед
грозою» (1952). Перший успіх молодому прозаїкові принесла історична
повість «Семен Палій» (1954). Роман «Гайдамаки» (1957) утвердив
Ю. Мушкетика в літературі як письменника історичної теми. Наступні тво
ри були присвячені воєнній (повісті «Вогні серед ночі» (1959), «Біль» (1978);
романи «Жорстоке милосердя» (1973), «Віхола» (1983)) та сільській темам
(повість «Чорний хліб» (1960); романи «Позиція» (1979; Державна премія
України ім. Т. Г. Шевченка, 1980), «Рубіж» (1984; Державна премія СРСР,
Доповідь про письменника
Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі
Вертіївці на Чернігівщині в родині вчителя. 1953 року Ю. Мушкетик
закінчив Київський університет. З 1956 по 1972 рік Ю. Мушкетик
працював у журналі «Дніпро», з 1958 року — головним редактором.
З 1986 року — перший секретар правління Спілки письменників Украї
ни, а з 1989 року — голова ради СПУ.
Літературну творчість Ю. Мушкетик розпочав оповіданням «Перед
грозою» (1952). Перший успіх молодому прозаїкові принесла історична
повість «Семен Палій» (1954). Роман «Гайдамаки» (1957) утвердив
Ю. Мушкетика в літературі як письменника історичної теми. Наступні тво
ри були присвячені воєнній (повісті «Вогні серед ночі» (1959), «Біль» (1978);
романи «Жорстоке милосердя» (1973), «Віхола» (1983)) та сільській темам
(повість «Чорний хліб» (1960); романи «Позиція» (1979; Державна премія
України ім. Т. Г. Шевченка, 1980), «Рубіж» (1984; Державна премія СРСР,
ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ О. КОЛОМІЙЦЯ І НОВАТОРСТВО П’ЄСИ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
Корoткий опис: ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ О. КОЛОМІЙЦЯ
І НОВАТОРСТВО П’ЄСИ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
П’єса О. Коломійця «Дикий Ангел» із тих, що завдяки художній май
стерності і новаторству цікавить уже не одне покоління. Адже йдеться
про найдорожче — сім’ю, батьків і дітей, працю, честь роду і його совість,
спадкоємність поколінь. І справа не лише у виборі теми (бо чи не вперше
в українській літературі йдеться про щасливу родину), порушенні акту
альних проблем, а в тому, як це робиться.
Отже, спочатку про майстерність автора п’єси «Дикий Ангел».
Вона полягає, поперше, в тому, що драматурга можна назвати новатором
із повним правом. Ось як про це сказав побратим О. Коломійця Микола За
рудний: «Його пошуки нових форм, архітектоніки твору завжди позначені
винахідливістю й оригінальністю. …Олексій Коломієць — новатор. Він тра
диційний лише в одному — безмежній любові до свого народу і театру».
І НОВАТОРСТВО П’ЄСИ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
П’єса О. Коломійця «Дикий Ангел» із тих, що завдяки художній май
стерності і новаторству цікавить уже не одне покоління. Адже йдеться
про найдорожче — сім’ю, батьків і дітей, працю, честь роду і його совість,
спадкоємність поколінь. І справа не лише у виборі теми (бо чи не вперше
в українській літературі йдеться про щасливу родину), порушенні акту
альних проблем, а в тому, як це робиться.
Отже, спочатку про майстерність автора п’єси «Дикий Ангел».
Вона полягає, поперше, в тому, що драматурга можна назвати новатором
із повним правом. Ось як про це сказав побратим О. Коломійця Микола За
рудний: «Його пошуки нових форм, архітектоніки твору завжди позначені
винахідливістю й оригінальністю. …Олексій Коломієць — новатор. Він тра
диційний лише в одному — безмежній любові до свого народу і театру».
БОЛЮЧІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ У П’ЄСІ О. КОЛОМІЙЦЯ «ДИКИЙ АНГЕЛ» План
Корoткий опис: БОЛЮЧІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ У П’ЄСІ О. КОЛОМІЙЦЯ
«ДИКИЙ АНГЕЛ»
План
І. Одвічна проблема батьків і дітей, сімейного виховання в літературі.
ІІ. Єдність особистого і громадського, відповідальність кожної лю
дини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми
поколіннями.
1. Праця — основа виховання в родині.
2. Контроль батьків за дітьми та довіра між ними.
3. Відповідальність дітей за свої вчинки, за тих, кого вони взяли
під свою опіку.
4. Ставлення до матеріальних благ, до грошей.
5. Чистота й чесність в особистому житті.
ІІІ. Лад у сім’ї — порядок у державі.
«ДИКИЙ АНГЕЛ»
План
І. Одвічна проблема батьків і дітей, сімейного виховання в літературі.
ІІ. Єдність особистого і громадського, відповідальність кожної лю
дини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми
поколіннями.
1. Праця — основа виховання в родині.
2. Контроль батьків за дітьми та довіра між ними.
3. Відповідальність дітей за свої вчинки, за тих, кого вони взяли
під свою опіку.
4. Ставлення до матеріальних благ, до грошей.
5. Чистота й чесність в особистому житті.
ІІІ. Лад у сім’ї — порядок у державі.
ПРОБЛЕМА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ У П’ЄСІ О. КОЛОМІЙЦЯ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
Корoткий опис: ПРОБЛЕМА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ У П’ЄСІ
О. КОЛОМІЙЦЯ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
Мабуть, проблема батьків і дітей почала існувати ще тоді, відколи ви
никло саме людство.
У п’єсі талановитого драматурга О. Коломійця «Дикий Ангел» чітко
просліджується насамперед батьківська позиція: батьки повинні відпо
відати за своїх дітей, за честь роду. Головний герой твору Платон Мики
тович говорить своєму старшому синові: «З віку сина мого не вийдеш
ніколи! Тебе називають не Петько, а Петро Платонович! І Платон за тебе,
за твої діла відповідає. І совість роду свого не дам плямити!»
Платон Ангел не покладає відповідальності за виховання дітей на шко
лу, міліцію, як це робить його сусід Крячко. Він каже синові: «У державі
вас мільйон — за всіма і не встежиш, а в мене вас четверо. Кожного мушу
бачити і за кожним наглядати! Споконвіків так велено батькам! Інакше не
мислимо».
О. КОЛОМІЙЦЯ «ДИКИЙ АНГЕЛ»
Мабуть, проблема батьків і дітей почала існувати ще тоді, відколи ви
никло саме людство.
У п’єсі талановитого драматурга О. Коломійця «Дикий Ангел» чітко
просліджується насамперед батьківська позиція: батьки повинні відпо
відати за своїх дітей, за честь роду. Головний герой твору Платон Мики
тович говорить своєму старшому синові: «З віку сина мого не вийдеш
ніколи! Тебе називають не Петько, а Петро Платонович! І Платон за тебе,
за твої діла відповідає. І совість роду свого не дам плямити!»
Платон Ангел не покладає відповідальності за виховання дітей на шко
лу, міліцію, як це робить його сусід Крячко. Він каже синові: «У державі
вас мільйон — за всіма і не встежиш, а в мене вас четверо. Кожного мушу
бачити і за кожним наглядати! Споконвіків так велено батькам! Інакше не
мислимо».
«У ВСЬОМУ, У МАЛОМУ Й ВЕЛИКОМУ, ЄДИНИЙ ПОРАДНИК — ПРАВДА!» (За п’єсою О. Коломійця «Дикий Ангел»)
Корoткий опис: «У ВСЬОМУ, У МАЛОМУ Й ВЕЛИКОМУ,
ЄДИНИЙ ПОРАДНИК — ПРАВДА!»
(За п’єсою О. Коломійця «Дикий Ангел»)
Головний герой п’єси О. Коломійця Платон Микитович Ангел раз
і назавжди обрав собі за життєві принципи правду й працю і був їм відда
ний до кінця життя.
Але слідування правді неодноразово призводило до серйозних
конфліктів у сім’ї. Недаремно ж сусід Крячко назвав Ангела «диким».
Батько вважав обов’язком передати свою працелюбність, головні
життєві принципи дітям, щоб потім їм легше жилося. Адже хто навчить
і пожаліє дитину, чужі люди? «У них своїх клопотів повно»,— говорить
Платон Микитович. Отож і відправляє він із дому сина Павлика, студен
та, який одружився з дівчиною, не порадившись із батьками, не маючи
засобів для утримання сім’ї. Батько твердо переконаний, що хлопець може
ЄДИНИЙ ПОРАДНИК — ПРАВДА!»
(За п’єсою О. Коломійця «Дикий Ангел»)
Головний герой п’єси О. Коломійця Платон Микитович Ангел раз
і назавжди обрав собі за життєві принципи правду й працю і був їм відда
ний до кінця життя.
Але слідування правді неодноразово призводило до серйозних
конфліктів у сім’ї. Недаремно ж сусід Крячко назвав Ангела «диким».
Батько вважав обов’язком передати свою працелюбність, головні
життєві принципи дітям, щоб потім їм легше жилося. Адже хто навчить
і пожаліє дитину, чужі люди? «У них своїх клопотів повно»,— говорить
Платон Микитович. Отож і відправляє він із дому сина Павлика, студен
та, який одружився з дівчиною, не порадившись із батьками, не маючи
засобів для утримання сім’ї. Батько твердо переконаний, що хлопець може
ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Доповідь про драматурга
Корoткий опис: ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ
Доповідь про драматурга
Драматург Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня
1919 року в селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині в се
лянській родині.
Навчався на робітфаці при Харківському інституті радянської
торгівлі, а з 1938 по 1941 рік — у Харківському університеті. Фронтовик.
З 1950 по 1953 рік працював головним редактором газети «Молодь Ук
раїни», з 1953 по 1960 — завідуючим відділом журналу «Зміна». Перша
книжка — збірка оповідань «Біла криниця» — вийшла друком 1960 року.
Доповідь про драматурга
Драматург Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня
1919 року в селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині в се
лянській родині.
Навчався на робітфаці при Харківському інституті радянської
торгівлі, а з 1938 по 1941 рік — у Харківському університеті. Фронтовик.
З 1950 по 1953 рік працював головним редактором газети «Молодь Ук
раїни», з 1953 по 1960 — завідуючим відділом журналу «Зміна». Перша
книжка — збірка оповідань «Біла криниця» — вийшла друком 1960 року.