Главная » Файлы » Твори з української літератури » Твори інших літераторів на різноманітні теми (УКР ЛІТЕР) | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 34 Показано материалов: 21-30 |
Страницы: « Попередні 1 2 3 4 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
ВАСИЛЬ СТУС Доповідь про поета
Корoткий опис: ВАСИЛЬ СТУС
Доповідь про поета
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка
Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спо
чатку в місцевій школі, потім — у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після
закінчення історикофілологічного факультету Донецького (тоді ще —
Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці
відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний до армії.
Першою публікацією в центральній пресі стала добірка віршів у «Лі
тературній газеті» (тепер — «Літературна Україна») 22 грудня 1959 року.
Повернувшись з армії, поет у 1961–1963 роках учителював у Горлівці на
Донбасі, працював літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас».
1963 року В. Стус вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шев
Доповідь про поета
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка
Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спо
чатку в місцевій школі, потім — у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після
закінчення історикофілологічного факультету Донецького (тоді ще —
Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці
відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний до армії.
Першою публікацією в центральній пресі стала добірка віршів у «Лі
тературній газеті» (тепер — «Літературна Україна») 22 грудня 1959 року.
Повернувшись з армії, поет у 1961–1963 роках учителював у Горлівці на
Донбасі, працював літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас».
1963 року В. Стус вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шев
ОРИГІНАЛЬНІСТЬ СВІТОСПРИЙМАННЯ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ (За повістю «Старший боярин»)
Корoткий опис: ОРИГІНАЛЬНІСТЬ СВІТОСПРИЙМАННЯ
ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ
(За повістю «Старший боярин»)
Тодось Осьмачка — досить оригінальний письменник доби Розстрі
ляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача.
Блискуча літературна кар’єра... Арешти... Допити... Психічний злам...
Божевілля... Еміграція... Поневіряння... Гнаний чорним демоном страху, Ось
мачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий пси
хічний стан автора сприяв створенню повісті «Старший боярин».
Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді не розумієш, де шукати грань між
реальним і міфічним. А чи є вона взагалі у «Старшому боярині»? Чита
чеві слід «ввімкнути» всі механізми своєї уяви, аби збагнути світ художніх
образів Т. Осьмачки. Герої повісті ніби розділені на два табори. У першо
му, представленому Маркулою Пузанем і Харлампієм Пронем, зосере
джені люди з нечистим сумлінням, які прагнуть зруйнувати «селянсь
кий рай», а тому автор сприймає їх як нечисту силу, бо зраджувати
рідний народ, на думку Осьмачки,— це все одно, що продавати душу
чортові. Інші ж герої — Гордій, Варка, отець Діяковський, Горпина Ко
рецька, члени «Першого куреня вільних українців» — сповідують такі
моральні цінності, як добро, правда, справедливість, милосердя. Усі вони
ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ
(За повістю «Старший боярин»)
Тодось Осьмачка — досить оригінальний письменник доби Розстрі
ляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача.
Блискуча літературна кар’єра... Арешти... Допити... Психічний злам...
Божевілля... Еміграція... Поневіряння... Гнаний чорним демоном страху, Ось
мачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий пси
хічний стан автора сприяв створенню повісті «Старший боярин».
Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді не розумієш, де шукати грань між
реальним і міфічним. А чи є вона взагалі у «Старшому боярині»? Чита
чеві слід «ввімкнути» всі механізми своєї уяви, аби збагнути світ художніх
образів Т. Осьмачки. Герої повісті ніби розділені на два табори. У першо
му, представленому Маркулою Пузанем і Харлампієм Пронем, зосере
джені люди з нечистим сумлінням, які прагнуть зруйнувати «селянсь
кий рай», а тому автор сприймає їх як нечисту силу, бо зраджувати
рідний народ, на думку Осьмачки,— це все одно, що продавати душу
чортові. Інші ж герої — Гордій, Варка, отець Діяковський, Горпина Ко
рецька, члени «Першого куреня вільних українців» — сповідують такі
моральні цінності, як добро, правда, справедливість, милосердя. Усі вони
ФЕОДОСIЙ ОСЬМАЧКА Доповідь про письменника
Корoткий опис: ФЕОДОСIЙ ОСЬМАЧКА
Доповідь про письменника
Доповідь про письменника
Феодосiй Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р.
в с. Куцiвцi тодішнього Черкаського повiту Київської губернiї в родинi
селянина. Після закiнчення мiсцевої школи працював писарем, 1915 р. ек
стерном склав iспит при Київський 1й гiмназiї на звання земського вчите
ля. 1916 р. Т. Осьмачка був мобiлiзований до армiї, але захворiв i невдовзi
пiсля Лютневої революцiї був звiльнений, повернувся додому, де вчителю
вав, брав активну участь у дiяльностi мiсцевої «Просвiти» та певний час
служив у куренi «Чорних запорожц
ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ В РОМАНІ В. ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»
Корoткий опис: ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
В РОМАНІ В. ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»
Роман В. Підмогильного «Місто» з часу його виходу в світ й до сього
дення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи.
Перший, взятий із талмуду, стверджує: «Шість прикмет має людина: трьо
ма вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть
і п’є; як тварина вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона
має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою роз
мовляє». Другий епіграф — з роману А. Франса «Таїс»: «Як можна бути
вільним,... коли маєш тіло?»
В РОМАНІ В. ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»
Роман В. Підмогильного «Місто» з часу його виходу в світ й до сього
дення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи.
Перший, взятий із талмуду, стверджує: «Шість прикмет має людина: трьо
ма вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть
і п’є; як тварина вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона
має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою роз
мовляє». Другий епіграф — з роману А. Франса «Таїс»: «Як можна бути
вільним,... коли маєш тіло?»
ВАЛЕР’ЯН ПIДМОГИЛЬНИЙ Доповідь про письменника
Корoткий опис: ВАЛЕР’ЯН ПIДМОГИЛЬНИЙ
Доповідь про письменника
Валер’ян Петрович Пiдмогильний народився 2 лютого 1901 р.
в с. Чаплi пiд Катеринославом (нинi увiйшло до складу Днiпропетровська)
в селянськiй родинi. 1910 р. Валер’ян пiсля початкової сiльської школи
вступив до Катеринославського реального училища, яке закiнчив у червнi
1918 р. Восени того ж року вступив до Катеринославського
Доповідь про письменника
Валер’ян Петрович Пiдмогильний народився 2 лютого 1901 р.
в с. Чаплi пiд Катеринославом (нинi увiйшло до складу Днiпропетровська)
в селянськiй родинi. 1910 р. Валер’ян пiсля початкової сiльської школи
вступив до Катеринославського реального училища, яке закiнчив у червнi
1918 р. Восени того ж року вступив до Катеринославського
ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ О. МУРАШКА «ПОХОРОН КОШОВОГО»
Корoткий опис: ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ
О. МУРАШКА «ПОХОРОН КОШОВОГО»
На картині «Похорон кошового» художник О. Мурашко відтворив
народний ритуал похорону, якого строго дотримувалися запорізькі ко
заки.
На передньому плані — старий козак, який попереду похоронної про
цесії на шкіряній подушці несе булаву. Іде він повільно, малими кроками,
ніби несе величезний тягар. Трохи зліва від нього іде козак, який, можли
во, заступить місце покійного. Художник, бажаючи привернути увагу,
освітлив його постать. Козак ще молодий, міцної статури, приємної зов
нішності. У нього мужнє обличчя, засмагле від вітру і сонця. Здається,
він нічого не бачить і не чує, бо важка дума тривожить його душу. На
крок позаду несуть труну на дерев’яних ношах. За труною — чорний пра
О. МУРАШКА «ПОХОРОН КОШОВОГО»
На картині «Похорон кошового» художник О. Мурашко відтворив
народний ритуал похорону, якого строго дотримувалися запорізькі ко
заки.
На передньому плані — старий козак, який попереду похоронної про
цесії на шкіряній подушці несе булаву. Іде він повільно, малими кроками,
ніби несе величезний тягар. Трохи зліва від нього іде козак, який, можли
во, заступить місце покійного. Художник, бажаючи привернути увагу,
освітлив його постать. Козак ще молодий, міцної статури, приємної зов
нішності. У нього мужнє обличчя, засмагле від вітру і сонця. Здається,
він нічого не бачить і не чує, бо важка дума тривожить його душу. На
крок позаду несуть труну на дерев’яних ношах. За труною — чорний пра
ВІДГУК НА ЗБІРКУ МИКОЛИ ПОБЕЛЯНА «СНІГИ НА ДВОХ» (З літератури рідного краю)
Корoткий опис: ВІДГУК НА ЗБІРКУ МИКОЛИ ПОБЕЛЯНА «СНІГИ НА ДВОХ»
(З літератури рідного краю)
У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи
Побеляна «Сніги на двох». Вийшла вона у серії «Бібліотека альманаху
українців Європи «Зерна». Із поезією для дітей цього автора ми знайо
милися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки
нової збірки цього автора.
«Сніги на двох» — це збірка ліричної по езії, автор якої запрошує нас
у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами:
Любове ніжна,
Я перед тобою
Уклінно так,
Благоговійно так...
Без тебе я
З життєвого
(З літератури рідного краю)
У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи
Побеляна «Сніги на двох». Вийшла вона у серії «Бібліотека альманаху
українців Європи «Зерна». Із поезією для дітей цього автора ми знайо
милися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки
нової збірки цього автора.
«Сніги на двох» — це збірка ліричної по езії, автор якої запрошує нас
у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами:
Любове ніжна,
Я перед тобою
Уклінно так,
Благоговійно так...
Без тебе я
З життєвого
ПОЕТ — ДРУГ І ЗАХИСНИК НАРОДУ (За поемою Лесі Українки «Давня казка»)
Корoткий опис: ПОЕТ — ДРУГ І ЗАХИСНИК НАРОДУ
(За поемою Лесі Українки «Давня казка»)
Поему «Давня казка» Леся Українка написала у 1893 році. У цей час
вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспіль
ному житті Леся Українка і написала в поемі «Давня казка». Саме тому
головний герой твору — поет. В юності він славив красу природи, красу
кохання. Його поезія була «і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу
(За поемою Лесі Українки «Давня казка»)
Поему «Давня казка» Леся Українка написала у 1893 році. У цей час
вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспіль
ному житті Леся Українка і написала в поемі «Давня казка». Саме тому
головний герой твору — поет. В юності він славив красу природи, красу
кохання. Його поезія була «і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу
«ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА» (З історії стрілецьких пісень)
Корoткий опис: «ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА»
(З історії стрілецьких пісень)
Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під наз
вою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами,
відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурноосві
тню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки,
читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали
пісні.
Пісня «Ой у лузі червона калина» виникла у період зародження
січового стрілецького руху і зразу набула широко розголосу, а для січо
вих стрільців стала своєрідним гімном. Ця пісня сповнена щемливої
любові до рідної Вітчизни, пройнята духом нескореності нашого на
роду. Вона уславлює січових стрільців, які вели збройну боротьбу про
ти царських та польських військ. І слова, і мелодія пісні наскрізь на
родні. В уяві українців червона калина була символом рідного краю
і дівочої вірності та краси. Найбільшу ідейнохудожню енергію
випромінюють слова, запозичені з історичного першоджерела:
Ой у лузі червона калина
(З історії стрілецьких пісень)
Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під наз
вою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами,
відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурноосві
тню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки,
читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали
пісні.
Пісня «Ой у лузі червона калина» виникла у період зародження
січового стрілецького руху і зразу набула широко розголосу, а для січо
вих стрільців стала своєрідним гімном. Ця пісня сповнена щемливої
любові до рідної Вітчизни, пройнята духом нескореності нашого на
роду. Вона уславлює січових стрільців, які вели збройну боротьбу про
ти царських та польських військ. І слова, і мелодія пісні наскрізь на
родні. В уяві українців червона калина була символом рідного краю
і дівочої вірності та краси. Найбільшу ідейнохудожню енергію
випромінюють слова, запозичені з історичного першоджерела:
Ой у лузі червона калина
ЩО ДАЛО МЕНІ ВИВЧЕННЯ БАЙКИ У ШКОЛІ?
Корoткий опис: ЩО ДАЛО МЕНІ ВИВЧЕННЯ БАЙКИ У ШКОЛІ?
Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки,
П. ГулакаАртемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як
своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому ди
тинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як
байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу.
Уже в 5—7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблю
ватися в алегоричний зміст байок, що захищали інтереси скривджених
і пригноблених.
Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки,
П. ГулакаАртемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як
своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому ди
тинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як
байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу.
Уже в 5—7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблю
ватися в алегоричний зміст байок, що захищали інтереси скривджених
і пригноблених.