| Главная » Файлы » Твори з української літератури | [ Добавить материал ] |
| В разделе материалов: 367 Показано материалов: 241-250 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 23 24 25 26 27 ... 36 37 Наступні » |
ЄДНІСТЬ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ (За повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Корoткий опис: ЄДНІСТЬ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ
(За повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Тема стосунків людини і природи — одна з провідних у літературі. До
неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще бага
то талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має
особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгорта
ються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психоло
гізовані пейзажі в «Intermezzo», філософські образи «Fata morgana».
У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський подає картини
життя людей, які віднайшли свій шлях і живуть у гармонії з природою.
Письменник точно відтворив характер світовідчуття гуцульського етно
су, його філософію, центральним місцем якої була природа.
Не позбавлений романтизації в зображенні світу людей і природи, твір
відтворює і реальний перебіг суворого життя в горах, змагання з приро
дою за виживання:
(За повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Тема стосунків людини і природи — одна з провідних у літературі. До
неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще бага
то талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має
особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгорта
ються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психоло
гізовані пейзажі в «Intermezzo», філософські образи «Fata morgana».
У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський подає картини
життя людей, які віднайшли свій шлях і живуть у гармонії з природою.
Письменник точно відтворив характер світовідчуття гуцульського етно
су, його філософію, центральним місцем якої була природа.
Не позбавлений романтизації в зображенні світу людей і природи, твір
відтворює і реальний перебіг суворого життя в горах, змагання з приро
дою за виживання:
ІДЕЯ СЛУЖІННЯ МИТЦЯ НАРОДОВІ В НОВЕЛІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО «INTERMEZZO»
Корoткий опис: ІДЕЯ СЛУЖІННЯ МИТЦЯ НАРОДОВІ В НОВЕЛІ
М. КОЦЮБИНСЬКОГО «INTERMEZZO»
Новела «Intermezzo» написана у 1908 році після подій 1905—1907 років,
пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих
М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість кри
тиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що
в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але
й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой — це сам ав
тор, стомлений безліччю «треба» і «мусиш». Ось як говорить про це
М. Коцюбинський: «Я утомився. Бо життя безупинно і невблаганно іде на
мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а й чуже. А врешті — хіба я знаю,
де кінчається власне життя, а чуже починається
М. КОЦЮБИНСЬКОГО «INTERMEZZO»
Новела «Intermezzo» написана у 1908 році після подій 1905—1907 років,
пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих
М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість кри
тиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що
в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але
й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой — це сам ав
тор, стомлений безліччю «треба» і «мусиш». Ось як говорить про це
М. Коцюбинський: «Я утомився. Бо життя безупинно і невблаганно іде на
мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а й чуже. А врешті — хіба я знаю,
де кінчається власне життя, а чуже починається
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ,Доповідь про письменника
Корoткий опис: МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
Доповідь про письменника
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 вересня 1864 р.
в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту дістав у Барській
школі; протягом 1876—1880 рр. навчався в Шаргородській духовній
семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні
родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак система
тичних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письмен
ник цікавився громадським життям, захопився ідеями народовольців,
за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. 1891 року
Доповідь про письменника
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 вересня 1864 р.
в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту дістав у Барській
школі; протягом 1876—1880 рр. навчався в Шаргородській духовній
семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні
родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак система
тичних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письмен
ник цікавився громадським життям, захопився ідеями народовольців,
за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. 1891 року
ІНТИМНА ЛІРИКА П. ГРАБОВСЬКОГО
Корoткий опис: ІНТИМНА ЛІРИКА П. ГРАБОВСЬКОГО
План
І. Історія дружби та кохання поета з товаришкою по засланню.
ІІ. Поетичне вираження щирої поваги, любові, ніжності до друга по
боротьбі у циклі віршів «До Н. К. С.».
1. «Мов ангела, тебе я стрінув в тюрмі, так доля розлуча...»
2. «Такої певної, святої, такої рідної, як ти, такої щирої, простої,—
вже більше, мабуть, не знайти».
3. «Так ходім же і дальш: двом не страшно ніщо...».
4. «Глянь на люди — чесні лиця ще не всі обвіяв страх».
5. «Неначе квітонька, цвіла, моєю зорею ясною, моєю музою
була!»
ІІІ. Чи багато треба поетові для щастя?
(або: Щасливе і нещасливе кохання поета.)
План
І. Історія дружби та кохання поета з товаришкою по засланню.
ІІ. Поетичне вираження щирої поваги, любові, ніжності до друга по
боротьбі у циклі віршів «До Н. К. С.».
1. «Мов ангела, тебе я стрінув в тюрмі, так доля розлуча...»
2. «Такої певної, святої, такої рідної, як ти, такої щирої, простої,—
вже більше, мабуть, не знайти».
3. «Так ходім же і дальш: двом не страшно ніщо...».
4. «Глянь на люди — чесні лиця ще не всі обвіяв страх».
5. «Неначе квітонька, цвіла, моєю зорею ясною, моєю музою
була!»
ІІІ. Чи багато треба поетові для щастя?
(або: Щасливе і нещасливе кохання поета.)
ОБРАЗИ БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ НАРОДУ В ПОЕЗІЇ П. ГРАБОВСЬКОГО Боротьба за народне визволення і народне щастя — зміст усієї твор чості П. А. Грабовсь
Корoткий опис: ОБРАЗИ БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ НАРОДУ
В ПОЕЗІЇ П. ГРАБОВСЬКОГО
Боротьба за народне визволення і народне щастя — зміст усієї твор
чості П. А. Грабовського.
Я не літав в надзоряні країни,
А все державсь бездольної землі;
Боровся я за щастя для людини,
За світло в чорній млі.
Так характеризує сам поет своє покликання у вірші «Смієшся ти, але спи
татись треба…».
У поезії Грабовського оспівується борецьреволюціонер, якого не мо
жуть звернути з обраного шляху ніякі страждання і переслідування. Наче
перегукуючись із словами Франкових каменярів, які знають, що щастя,
за яке вони ведуть боротьбу, здобудуть тільки їхні нащадки, Грабовський
у вірші «Думка тюремна» пише:
Перейдуть дні,— і трупи наші
Попихач, лаючись, складе;
Не все ж умре: гіркої чаші
В ПОЕЗІЇ П. ГРАБОВСЬКОГО
Боротьба за народне визволення і народне щастя — зміст усієї твор
чості П. А. Грабовського.
Я не літав в надзоряні країни,
А все державсь бездольної землі;
Боровся я за щастя для людини,
За світло в чорній млі.
Так характеризує сам поет своє покликання у вірші «Смієшся ти, але спи
татись треба…».
У поезії Грабовського оспівується борецьреволюціонер, якого не мо
жуть звернути з обраного шляху ніякі страждання і переслідування. Наче
перегукуючись із словами Франкових каменярів, які знають, що щастя,
за яке вони ведуть боротьбу, здобудуть тільки їхні нащадки, Грабовський
у вірші «Думка тюремна» пише:
Перейдуть дні,— і трупи наші
Попихач, лаючись, складе;
Не все ж умре: гіркої чаші
ПОЕТИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ОДВІЧНОГО ПРАГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ДО ВОЛІ В ПОЕЗІЇ П. ГРАБОВСЬКОГО
Корoткий опис: ПОЕТИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ОДВІЧНОГО
ПРАГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ДО ВОЛІ В ПОЕЗІЇ
П. ГРАБОВСЬКОГО
Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він
зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що
б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників
на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених.
У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи,
незалежності.
Пристрасним закликом «Уперед за край рідний та волю» розпочинаєть
ся вірш «Уперед», де знайшли вираження найсокровенніші сподівання, праг
нення побачити народ звільненим від важкої недолі.
Скиньмо владу катівбузувірів,
Щоб людиною став чоловік!
У кожній строфі твору відчувається глибока віра в краще майбутнє.
Автор звертається до тих, «хто не хоче конати» під владою «катівбузувірів»,
ПРАГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ДО ВОЛІ В ПОЕЗІЇ
П. ГРАБОВСЬКОГО
Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він
зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що
б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників
на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених.
У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи,
незалежності.
Пристрасним закликом «Уперед за край рідний та волю» розпочинаєть
ся вірш «Уперед», де знайшли вираження найсокровенніші сподівання, праг
нення побачити народ звільненим від важкої недолі.
Скиньмо владу катівбузувірів,
Щоб людиною став чоловік!
У кожній строфі твору відчувається глибока віра в краще майбутнє.
Автор звертається до тих, «хто не хоче конати» під владою «катівбузувірів»,
ЖИТТЄВИЙ І ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ПОДВИГ П. ГРАБОВСЬКОГО
Корoткий опис: ЖИТТЄВИЙ І ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ПОДВИГ П. ГРАБОВСЬКОГО
План
І. Тернисті життєві дороги.
ІІ. Сила духу, мужність, справедливість і співчуття, перелиті
в поетичні рядки.
1. Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші
«До РусіУкраїни».
2. Заклик до відродження рідного краю, розвитку української куль
тури в поезії «До українців».
3. Гнівне засудження «орлів» України, що звикли дбати лише про
власний добробут за рахунок інших.
4. Заповіт українським дітям жити в мирі за законами христи
янської моралі (поезія «Дітям»).
5. Своєрідність поетичного стилю П. Грабовського — поєднання
революційного пафосу з глибоким ліризмом.
6. Невтомна праця на літературній ниві — переклади й переспіви,
публіцистика.
7. Вірність ідеалам, незламність духу, допомога ближнім.
ІІІ. Який моральний урок дає нащадкам життя П. Грабовського?
План
І. Тернисті життєві дороги.
ІІ. Сила духу, мужність, справедливість і співчуття, перелиті
в поетичні рядки.
1. Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші
«До РусіУкраїни».
2. Заклик до відродження рідного краю, розвитку української куль
тури в поезії «До українців».
3. Гнівне засудження «орлів» України, що звикли дбати лише про
власний добробут за рахунок інших.
4. Заповіт українським дітям жити в мирі за законами христи
янської моралі (поезія «Дітям»).
5. Своєрідність поетичного стилю П. Грабовського — поєднання
революційного пафосу з глибоким ліризмом.
6. Невтомна праця на літературній ниві — переклади й переспіви,
публіцистика.
7. Вірність ідеалам, незламність духу, допомога ближнім.
ІІІ. Який моральний урок дає нащадкам життя П. Грабовського?
ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Доповідь про поета
Корoткий опис: ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
Доповідь про поета
Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш
карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався
в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не
закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому
русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго пра
цював у Харкові, служив у війську, а після арешту в 1886 р. і тривалого
слідства був відправлений на заслання до Іркутської губернії. У 1889 р.
вже на засланні за політичним звинуваченням був черговий раз заареш
тований та понад три роки провів у в’язниці. Пізніше перебував на посе
ленні в Якутську та Тобольську. Помер Павло Грабовський 29 листопада
1902 р.
Характер поетичної творчості Грабовського зумовлений непрос
тими обставинами його свідомо обраного життєвого шляху. Звернув
шись до поезії ще за навчання в семінарії, на засланні він продовжу
вав наполегливу літературну працю. Перші публікації творів з’явилися
на початку 1890х рр. у галицькій періодиці. Пізніше вийшли друком
його поетичні збірки «Пролісок» (1894), «З півночі» (1896), «Кобза»
(1898). Серед поезій Грабовського переважають твори на громадянські
теми, що ілюструють його життєві переконання. Непроста доля митця
пояснює, чому його поезія сповнена різноманітними скаргами й на
ріканнями та закликами до боротьби. Воно й не дивно, що за Грабовсь
ким міцно закріпилося означення поетареволюціонера.
Доповідь про поета
Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш
карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався
в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не
закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому
русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго пра
цював у Харкові, служив у війську, а після арешту в 1886 р. і тривалого
слідства був відправлений на заслання до Іркутської губернії. У 1889 р.
вже на засланні за політичним звинуваченням був черговий раз заареш
тований та понад три роки провів у в’язниці. Пізніше перебував на посе
ленні в Якутську та Тобольську. Помер Павло Грабовський 29 листопада
1902 р.
Характер поетичної творчості Грабовського зумовлений непрос
тими обставинами його свідомо обраного життєвого шляху. Звернув
шись до поезії ще за навчання в семінарії, на засланні він продовжу
вав наполегливу літературну працю. Перші публікації творів з’явилися
на початку 1890х рр. у галицькій періодиці. Пізніше вийшли друком
його поетичні збірки «Пролісок» (1894), «З півночі» (1896), «Кобза»
(1898). Серед поезій Грабовського переважають твори на громадянські
теми, що ілюструють його життєві переконання. Непроста доля митця
пояснює, чому його поезія сповнена різноманітними скаргами й на
ріканнями та закликами до боротьби. Воно й не дивно, що за Грабовсь
ким міцно закріпилося означення поетареволюціонера.
ХТО В КОГО УКРАВ ЩАСТЯ? (За драмою І. Франка «Украдене щастя»)
Корoткий опис: ХТО В КОГО УКРАВ ЩАСТЯ?
(За драмою І. Франка «Украдене щастя»)
Молода гарна дівчина — сирота Анна — кохала такого ж молодого муж
нього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю,
хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправи
ли служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися
нагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий
загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого листа з повідомленням
про його загибель. Як тяжко журилася Анна за коханим, можна лише здога
(За драмою І. Франка «Украдене щастя»)
Молода гарна дівчина — сирота Анна — кохала такого ж молодого муж
нього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю,
хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправи
ли служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися
нагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий
загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого листа з повідомленням
про його загибель. Як тяжко журилася Анна за коханим, можна лише здога
ЗОБРАЖЕННЯ ЧИНОВНИЦТВА, ШЛЯХТИ І ПОМІЩИКІВ У ПОВІСТІ І. ФРАНКА «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
Корoткий опис: ЗОБРАЖЕННЯ ЧИНОВНИЦТВА, ШЛЯХТИ І ПОМІЩИКІВ
У ПОВІСТІ І. ФРАНКА «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат
Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працюва
ти. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпо
чав «заочно»: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора
Валеріана Стальського, а останній назвав місто «акустичним». Тоді Рафало
вич трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі
нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначні
шим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, гімназійних учителів
і у багатьох інших. Враження адвоката були такі, ніби він побував у клоаці.
У ПОВІСТІ І. ФРАНКА «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат
Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працюва
ти. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпо
чав «заочно»: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора
Валеріана Стальського, а останній назвав місто «акустичним». Тоді Рафало
вич трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі
нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначні
шим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, гімназійних учителів
і у багатьох інших. Враження адвоката були такі, ніби він побував у клоаці.