Корoткий опис:  КОМЕДІЯ І. КАРПЕНКА)КАРОГО «ХАЗЯЇН» —
ВИДАТНЕ ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ ХІХ СТОЛІТТЯ
Чим визначається цінність літературного твору? Мабуть, тими загаль
нолюдськими цінностями, які автор у досконалій художній формі пока
зує читачеві і примушує його замислитися. А ще тим естетичним задово
ленням, що одержує людина при спілкуванні зі Словом митця.
Такий справжній витвір мистецтва подарував нам І. КарпенкоКарий.
Хоч його «Хазяїн» — сатирична комедія, чітко видно прагнення драма
турга підвести читача до певних позитивних моральних висновків. Не
щадно висміюючи все потворне і нице в житті, письменниксатирик мріє,
що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть
причини, які породжують зло і несправедливість, егоїзм і жорстокість. Про

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
Доповідь про письменника
Іван Карпович Тобілевич (літ. псевдонім — КарпенкоКарий) народив
ся 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в сім’ї управителя
поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке
закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. Із
початку 60х років брав активну участь в українському театральному житті.
Протягом тривалого часу входив до різних театральних труп, на основі яких
склався так званий театр корифеїв. Виконував переважно комедійні акторські
ролі. Помер КарпенкоКарий 2 вересня 1907 року.
КарпенкоКарий — автор багатьох п’єс. Справжню популярність
йому принесли комедійні твори «Мартин Боруля» (1886), «Сто тисяч»
(1889), «Хазяїн» (1900). У них автор виступив проникливим спостері
гачем життєвих процесів, що зумовлювали суттєві зміни в українсь
кому суспільстві. Драматург звернув увагу на викривлення селянської
психології, спричинені маніакальною жагою збагачення. Моральна
деградація, руйнування родинних і людських взаємин, самодурство
й тупе чванство — такі негативні риси побачив КарпенкоКарий в украї
нському селянському середовищі. У комедії «Хазяїн» драматург зобра
зив людину, що перейшла межу, за якою втрачається вагомість моральних
стримувань. Для героя — мільйонера в смердючому кожусі — прагнення
наживи перетворилося на хворобливу психологічну залежність, що при
зводить до деградації особистості.
КарпенковіКарому належить кілька п’єс на історичні теми. Серед них
певний інтерес становить трагедія «Сава Чалий» — не перша в українсь
кому письменстві драматургічна обробка відомої народної пісні. Версія,
що її пропонує КарпенкоКарий, відзначається зорієнтованістю на неви
багливий загалом смак містечкового глядача.
Поза сумнівом, на драматургічній практиці КарпенкаКарого суттє
во позначився його власний театральний, передусім акторський досвід,
що диктував пошук тих сценічних засобів, які б сприяли формуванню
масового українського глядача.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЖIНОЧI ОБРАЗИ У РОМАНI ПАНАСА МИРНОГО
«ХIБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНI?»
У романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?» Панас Мирний описує
життя поневоленого народу. Письменник подає образи нескорених жiнок
селянок, якi, незважаючи на важкi соцiальнi, а також психологiчнi умови,
залишаються такими ж чесними, добрими i мужнiми. Такими рисами
характеру Панас Мирний надiлив Мотрю, Галю i Христю, якi звикли до
важкого, але чесного життя. Для них краще вже нiчого не мати, нiж мати
щось, що було здобуте неправдою, крадiжками i злочинами.
Враженi неправдою, деякi чоловiки — Чiпка, Максим — стають на шлях
злочинiв. Але жiнки виявляються сильнiшими за них, прагнучи зробити
все, щоб покращити своє становище чесною працею. Яскравим прикладом

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗОБРАЖЕННЯ ПОКРIПАЧЕННЯ УКРАЇНИ У РОМАНI
ПАНАСА МИРНОГО «ХIБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНI?»
Iсторiя України має багато трагiчних сторiнок, але найбiльшим не
щастям для нашого народу стала лiквiдацiя Гетьманщини i перетворення
вiльного селянина на безправного крiпака. Дуже часто крiпосниками ста
вали давнi вороги українцiв — польськi пани i пiдпанки, яким росiйськi
самодержцi роздавали родючi землi своєї Малоросiї. Саме так з’явився
у Пiсках пан Польський — генерал, що служив у якомусь полку, терся бiля
вельмож i нарештi за вiрну службу отримав село.
Уперше прибувши у Пiски, що подарувала йому цариця, й вiдчувши
опiр вiльних людей, новоспечений володар зрозумiв, що громада
добровiльно не вставить свою шию в ярмо, що «волiв» потрiбно гарнень

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ДИТИНСТВО ЧIПКИ — ОСНОВА ЙОГО БУНТАРСТВА
(За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»)
Споконвiчно точиться на землi боротьба мiж добром i злом, якiй не
видно кiнця. Панас Мирний у романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»
яскраво показує борсання сильної людини мiж цими двома протилежни
ми началами.
Батька свого Чiпка не знав, нiколи не бачив. Його мати — убога се
лянка. Мотря жила iз своєю матiр’ю, ледве перебивалася випадковими
заробiтками у багатших сусiдiв. У холодi, у постiйному недоїданнi зрос
тав малий Чiпка. Ще з раннього дитинства, часто битий долею, ровесни
ками i матiр’ю, хлопець рiс вiдлюдькуватим. Єдиною вiдрадою у його
сирiтствi була баба Оришка. Дитяче товариство його не приймало: без
батченко, злидень. Мав вiн вiд ровесникiв тiльки стусани та образи. Не
злюбив вiн це товариство, похмуро дивився на дiтей i тiкав вiд них до
баби — у свiт казки i життєвої мудростi. Вiн цiкавився всiм: i птахами,
i землею, i Богом. Дiставав наївнi пояснення, що вiдповiдали знанням
i світогляду баби Оришки, та не приймав їх на вiру, а ставився до них
критично. Це свiдчило про глибокий природний розум хлопця.
Усе, що Чiпка бачив i чув, примушувало його задуматися, викликало
часом зовсім не дитячi запитання. Злиднi погнали дванадцятирiчного
хлопця в найми до куркуля Бородая. Коли ж той побив його за

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧIПКА — НЕ БУНТАР, А ЗЛОДIЙ?
(За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»)

Я рiзав все…
Т. Г. Шевченко

Багато сучасних вчених усе бiльше й бiльше схиляються до думки,
що характер людини, її нахили, таланти закладються ще до народження
дитини. А умови життя, соцiальний стан людини дають можливiсть їй
або реалiзувати свiй талант, або занедбати його.
На жаль, Чiпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мир
ного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?», занедбав талант хлiбороба,
а вмiння повести людей за собою перетворив у злодiйське ремесло.
Усе своє лихе життя вiн пояснює тим, що шукає правду.
Коли на власнiй нивi Чiпка зiбрав гарний врожай, несподiвано при
несли з волостi страшну звiстку: в нього вiдбирають землю. Це була
пiдступна акцiя чиновникiв — землю у нього вiдiбрали обманом, вiддавши

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПАНАС МИРНИЙ
Доповідь про письменника
Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім — Панас Мирний) народився
1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчав
ся в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи мож
ливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався са
моосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода.
1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі
та казенній палаті, після 1917 р. — у губфінвідділі. Помер Панас Мирний
28 січня 1920 р., похований у Полтаві.
Літературну діяльність Панас Мирний розпочав наприкінці 60х рр. Ви
явив себе як письменникреаліст. У творчій спадщині Панаса Мирного пе

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «КАЙДАШЕВІ ЗВИЧКИ» В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ
Видатний український прозаїк І. С. НечуйЛевицький увійшов в істо
рію української літератури як неперевершений майстер зображення при
роди, письменник, твори якого донесли до нас життя українського селян
ства, міщанства, заробітчан, духівництва, інтелігенції з їх болями, радощами,
проблемами.
У 1879 році І. С. НечуйЛевицький написав повість «Кайдашева
сім’я». Письменник цікавився українською родиною, її духовними цінно
стями, її моральноетичними устроями. Письменник бачив усі складності
і суперечності, які виникали в сучасних йому сім’ях. А те, що повість
з інтересом читається понад 120 років, свідчить про майстерність і дале
коглядність її автора.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРИРОДА СМІХУ У «КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї»
І. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО
Загальновизнано, що гумор — «одна з найсильніших, найцікавіших особ
ливостей» таланту І. НечуяЛевицького. Найвиразніше, найособливіше ця
риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті «Кайдашева
сім’я». НечуйЛевицький зумів підмітити й передати найособливіше в на
родному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично
іронічне ставлення до складнощів життя.
Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби на
родної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗГУБНИЙ ВПЛИВ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЛЮДИНУ
(За повістю І. С. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я»)
Усі твори І. С. НечуяЛевицького дихають правдивістю зображення
народного життя. НечуйЛевицький у своїх творах відбив прагнення на
роду до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно
спостерігав усі риси життя народу. Усвоїх творах він показав не тільки
чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до но
вого життя, але й відобразив, як морально губить людину породження
експлуататорського ладу. Цю тему він розкриває в повісті «Кайдашева
сім’я», яка вийшла друком у 1879 році. «Великий майстер зору», Нечуй
Левицький не міг не торкнутися цієї теми. Письменник бачив, як жор
стоко знівечив кріпосницький лад простий люд. Але й після скасування

Читати далі   Написати відгук/Голосувати