Корoткий опис:  БОРОТЬБА СПРАВЕДЛИВОСТІ З ЖОРСТОКІСТЮ
І НАСИЛЬСТВОМ У ПОВІСТІ І. ФРАНКА
«ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є ак
тивні, глибоко порядні, віддані народній справі люди. Один із таких
творів — повість «Перехресні стежки». У провінційне місто приїжджає
молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має мож
ливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідо
мо обирає інший шлях — шлях оборони селян — найбезправнішого
прошарку тодішнього суспільства. Чому саме такий вибір зробила його
душа? Вразливий хлопчик змалку відчував біль від споглядання будь
якої несправедливості, зростав розважливою, відповідальною людиною.
Знайомлячись із містом та його мешканцями, Євгеній уважно вислу
ховував усіх, хто до нього звертався, і робив свої висновки. А потім пішов
на несподіваний крок — вирішив захищати хлопа. Ані вмовляння, ані по
грози «матадорів» повіту не змусили його відмовитися від цього наміру.
Адвокат твердо вирішив іти обраним шляхом. Хоч це і важко (йому зда
лося, що він піднімає гору), але він повинен робити добро народу.
Слова письменника: «Вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом
свого народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією (інтелігент
ністю) відплатитися йому»,— можна трактувати як життєве кредо молодого

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТРАГЕДІЯ ЗАКОХАНОГО СЕРЦЯ
У ЗБІРЦІ І. ФРАНКА «ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ»

1896 року вийшла третя Франкова поетична збірка — лірична драма
«Зів’яле листя». Вона розподіляється на три цикли — «жмутки».
Усі вірші трьох «жмутків» об’єднуються однією ідеєю — глибоким,
але нерозділеним, нещасливим коханням.
Перший «жмуток» присвячений оспівуванню кохання, та з’являють
ся перші нотки смутку:
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любові
Не згасла ще іскра жива.
Ліричний герой вже починає розуміти, що його кохання не взаємне,
але з серця не зникає образ коханої:
Не буду гасити!
Най бухає грішний огень!
І серце най рветься, та вільно най ллється
Бурливая хвиля пісень!
Герой марить своєю обраницею: «Не знаю, що мене до тебе тягне…»,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РОЗКРИТТЯ ПРОБЛЕМИ «ВОЖДЬ І НАРОД»
У ПОЕМІ І. ФРАНКА «МОЙСЕЙ»
Поема І. Франка «Мойсей» належить до найкращих творів поета. Одна
з найголовніших тем поеми — взаємовідносини ватажка і народних мас.
Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі —
до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли
за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали
чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами.
Один лише Мойсей, «дідусь слабосилий», палає незгасимим вогнем.
Наприкінці життя він нічого не придбав для себе, бо завжди опікувався
тільки людьми. Народ же його не зрозумів, не піднявся до усвідомлення

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ВІДОБРАЖЕННЯ ПРАГНЕННЯ НАРОДУ
ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ, ДО ВОЛІ У ПОЕМІ
І. ФРАНКА «МОЙСЕЙ»
Однією з високохудожніх перлин української літератури є написана
в 1905 році глибокопатріотична поема І. Франка «Мойсей», у кожному
рядку якої відчувається зболена душа автора за стражденну долю України,
його любов, віра і надія на те, що прийде час, і наш народ «…огнистим ви
дом засяє у народів, вільних колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по своїй
хаті і по своїм полі». Тобто побудує власну самостійну державу. Перенісши
біблійний сюжет на рідний ґрунт, І. Франко створив багатопроблемний
філософський твір, який, зазначає Мікулаш Неврлий, «сягає корінням істо
ричної долі українського народу, зачерпнувши при цьому страдницької долі
свого геніального творця». Поема є дороговказом і пересторогою для укра

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО» ІДЕЙ У ПОЕЗІЯХ І. ФРАНКА
План


І. І. Франко — поет боротьби і кохання.
ІІ. Багатство тематики, ідейна глибина, різноманітність форми по
езій І. Франка.
1. Патріотичний пафос вірша І. Франка «Гімн», прологу до по
еми «Мойсей».
2. Заклик до поширення в народі прогресивних ідей у поезії «Гріє
сонечко».
3. Усвідомлення своєї ролі в суспільстві як поета у вірші «Дека
дент».
4. Краса, сила і ніжність інтимної лірики І. Франка.
ІІІ. Виконання письменником свого громадянського обов’язку, ви
словлення гарячої любові до рідного краю.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРОВІДНІ МОТИВИ ЛІРИКИ І. ФРАНКА
Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
І. Я. Франко
Іван Якович Франко — письменник, громадський діяч, учений, філо
соф, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим
захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна зали
шатися байдужим, читаючи його вірші зі збірок «З вершин і низин», «Мій
Ізмарагд», «Із днів журби», «Зів’яле листя».
Збірка «З вершин і низин» увібрала в себе найкращі вірші, присвя
чені боротьбі за краще майбутнє трудового народу. Вона була видана
у 1887 році. І назва збірки не випадкова. «З низин», тобто з народних мас,
із найбідніших глибин звучить його голос. А «З вершин» — «це голос
духа», який закликає не сидіти, а шляхом боротьби дійти до світлих вер
шин, поваливши гнобительський лад — скалу:

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СПІВЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ І. ФРАНКА
З НАРОДНОПІСЕННОЮ ТВОРЧІСТЮ
Титаном праці, видатним письменником, ученим, публіцистом, літера
турним перекладачем, видавцем, активним громадським діячем був Іван
Якович Франко. Письменник мав великий дар класика — вміння промов
ляти не лише до своїх сучасників, а й до наступних поколінь. І. Франко
писав: «Яко син українського селянина, вигодуваний чорним селянським
хлібом, працею селянських рук, почуваюся до обов’язку… відробити ті шля
хи, які видала селянська рука на те, «щоб я міг видряпатися на висоту…»
Чи не тому в його творчості так багато народнопісенних мотивів?
Візьмемо хоча б цикл «Веснянки» зі збірки «З вершин і низин». Він ціка
вий перш за все з погляду творчої розробки поетом народнопісенних тра
дицій. Так образ весни в народній творчості завжди пов’язувався з надія

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОБРАЗ ПУЗИРЯ
У КОМЕДІЇ І. КАРПЕНКА)КАРОГО «ХАЗЯЇН»
Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється
в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неодно
значно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя.
Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря — головного пер
сонажа комедії «Хазяїн».
За задумом і його втіленням «Хазяїн» — це «зла сатира на чоловічу
любов до стяжання». Отже, сміх — іронічний, зневажливий, а то й зни
щувальний є основним прийомом характеристики ситуацій та образів,
передусім Терентія Пузиря, мільйонераземлевласника. Драматург відтво

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НОВАТОРСТВО І. КАРПЕНКА)КАРОГО)ДРАМАТУРГА
Основні свої твори І. КарпенкоКарий писав у 80ті роки XIX століття,
у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові,
капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства
на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні.
Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішо
му їх вияві КарпенкоКарий зображує у своїх творах дуже переконливо.
Не пориваючи з національною театральною традицією (бо ж у центрі так

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧИ Є СИЛА, ЩО ПРОТИСТОЇТЬ ПУЗИРЯМ?
(За комедією І. КарпенкаКарого «Хазяїн»)
У комедії «Хазяїн» видатний український драматург І. КарпенкоКа
рий показав «дику, страшенну силу» великих капіталістівземлевласників,
які так розкрутили «хазяйське колесо», що воно придавило сотні і тисячі
людей, прирекло їх на підневільне, рабське існування або примусило пла
зувати, пристосовуватися (як це трапилося з Феногеном, Ліхтаренком,
Зеленським). Хто не зрозумів тієї системи, той був безжалісно роздавле
ний, знищений, як, наприклад, помічник Ліхтаренка, чесний юнак Зозу
ля, якого обмовив «права рука» хазяїна Феноген, аби прикрити власний
злочин.
Звичайно, постає питання, а чи є сила, яка могла б протистояти пу
зирям, чоботам та іншим хижакам, «сильним світу цього»?
У комедії образові головного героя Пузирю і його помічникам дра
матург протиставляє образи пана Золотницького, дочки Соні і учителя
гімназії Калиновича.
Петро Петрович Золотницький — освічена, інтелігентна людина, яка
дбає про національну культуру, прагне якось вплинути на Пузиря, залу
чити його до суспільно корисної громадської роботи. Але його час прой
шов, і він сам боїться бути поглинутим новими хазяїнами, ледве не
благає свого зажерливого сусіда: «Дай віку дожить, не виганяй ти мене
з Капустяного! Потомствених обивателів і так небагато в околиці осталось,
все нові хазяїни захопили, а ти вже й на мене зуби гостриш. Успієш ще
захватить і Капустяне, й Миролюбівку».
Отже, дворянин Золотницький не є тією силою, яка могла б протисто
яти новим хазяїнам.
Соня — «теплична квітка», виросла у дівочих мріях, дуже далеких від
реального життя. Вона розумна, освічена, скінчила гімназію із золотою ме
даллю. Коли над нею під час навчання насміхалися, що в них у господарстві
«людей годують гірше, ніж свиней», то дівчина тільки плакала та говори
ла, що це неправда. Випадково ставши свідком стихійного протесту робіт
ників економії, Соня бачить, нарешті, всю страшну правду. Вона поки що
не знає, як робиться хліб і вариться борщ, але вирішує розпитати про все,
слідкувати, щоб для трудівників — творців усіх їхніх багатств — були ство
рені більшменш людські умови. Дівчина говорить своєму товаришеві і на
реченому: «Тяжко було через те, що не знала, що робить і як робить… І тілько
сьогодня випадково наскочила на стежку, і стало радісно!»
Калинович не поділяє таких оптимістичних сподівань Соні: «Трудно там
правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда». І говорить: «Ска

Читати далі   Написати відгук/Голосувати