Корoткий опис:  ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА
Жінка... Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів
протягом кількох століть... Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружи
на, донька... Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне
світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, при
свячених її величності Жінці.
З перших сторінок «Кобзаря» читач поринає у безмежний дивосвіт
шевченкових образів, але найбільше хвилюють долі обездолених дівчат —
Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яничерниці... Поет
милується їхньою красою — як зовньою, так і душевною, щирістю, безпо
середністю. Але світ такий жорстокий! Зло, зрада, підступність, людська

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «…І ПЕРЕД НЕЮ ПОМОЛЮСЬ, МОВ ПЕРЕД
ОБРАЗОМ СВЯТИМ ТІЄЇ МАТЕРІ СВЯТОЇ»
(Образ матері в творах Т. Шевченка)
Рано втративши матір, яку «ще молодою у могилу нужда та праця по
ложили», Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому
все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності.
Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до мате
ринства. І це відбилося у його творчості.
Гортаючи сторінки «Кобзаря», ми постійно зустрічаємо образи ма
терів. Різні це жінки: є серед них такі, що, бажаючи щастя дітям, дбають
лише про матеріальний здобуток і готові заради цього загубити кохання
(«Мар’яначерниця», «Тополя»). Є нещасні матеріпокритки, котрі, не
в змозі перенести сором, гублять своїх новонароджених дітей («Русал
ка»). Та подібних персонажів у поезіях Т. Г. Шевченка небагато. Перева

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСМИСЛЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ КОЗАЦТВА
У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА
Часи козаччини — це героїчні сторінки в історії України, славні сто
рінки подвигів і слави, героївлицарів, величі і краси козацької звитяги.
Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка,
бо він був справжнім сином України. Поет говорить про «старину», як
про «диво», що відійшло навіки.
Все йде, все минає — і краю немає,
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? —
ставить він питання в поемі «Гайдамаки», порівнюючи героїзм козаків із
рабською покорою їх нащадків, своїх сучасників. Своїми творами вели
кий Кобзар прагне розбудити вільний козацький дух українців, підняти
їх на боротьбу за волю. Він вірить, що
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗОБРАЖЕННЯ ВЕЛИЧІ І КРАСИ КОЗАЦЬКОЇ ЗВИТЯГИ
У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Т. Г. Шевченко
Тарас Шевченко — видатний поет української літератури. За своє
життя Шевченко написав багато творів, кожний з яких є витвором мис
тецтва. В усі періоди творчості Шевченка ми бачимо його зацікавленість
історією України. Усвоїх поемах «Холодний Яр», «Тарасова ніч», «Іван
Підкова», «Гайдамаки» та у поезії «До Основ’яненка» автор зображує
велич і красу козацької звитяги. Шевченко пишався героїчним минулим
свого народу, вірив, що козацька «слава не поляже, не поляже, а розкаже,
що діялось на світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти».
У поезії «До Основ’яненка» гостро відчувається туга за козацькою
вольницею — за звитягою запорожців, за всім, що уособлює українську
старовину. І от козацтва, яке було нездоланним заслоном на шляху мо
гутніх орд зі сходу до півдня й врятувало Європу, не стало. Ось чому ав
тор сумує за преславними козаками. Повернення їх можливе, але тільки
як повернення ідеї:

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Поезія «До Основ’яненка» вся пройнята духом запорозької минув

шини, але спроектована у сучасність: автор промовляє до національної
свідомості українців, до їхньої честі й гідності. Нація, яка має такі

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ШЕВЧЕНКО — ЦЕ НАРОД,
І ЯК НАРОД, ВІН БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ
Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу.
Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй твор
чості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна
світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справед
ливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож
йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А то

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Доповідь про письменника
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці

Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селянкріпаків. Рано втратив
батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р.
відправлений до Вільна. З початку 30х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р.
за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений
з кріпацтва. Упродовж 1838—1845 рр. навчався в академії художеств у Пе
тербурзі. Пізніше переїхав в Україну, працював співробітником Археографі
чної комісії в Києві. Навесні 1847 р. Шевченко був заарештований за приче
тність до КирилоМефодіївського товариства й відправлений рядовим до
війська. Пробув на засланні більше десяти років. Звільнившись, жив у Пе

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧОМУ П’ЄСА Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «СВАТАННЯ
НА ГОНЧАРІВЦІ» ДО ЦЬОГО ЧАСУ ПОПУЛЯРНА?
План
І. Традиції та новаторство у п’єсі Г. КвіткиОснов’яненка «Сватан
ня на Гончарівці».
ІІ. Іскрометний гумор, колоритні постаті, яскраві національні зви
чаї у п’єсі — складова успіху.
1. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності.
2. Тенденція до ідеалізації стосунків різних верств населення.
3. Майстерність творення образів.
4. Неперевершений гумор ситуацій, діалогів.
5. Щасливий фінал.
ІІІ. Оптимізм та національна своєрідність — запорука довгого жит
тя твору.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СМІХОВА СТИХІЯ ПОВІСТІ «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА» Повість «Конотопська відьма» — не тільки сатира на козацький стар шинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в осно ву твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантас тику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, го лодом. Люди у відчаї «відроджували» такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди були переконані, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного. Саме гумор, сатира, сміх «Енеїди» відчутно вплинули на стиль повісті КвіткиОснов’яненка та на мову її героїв. Комічним є прийом єдинопочатку, який ужитий автором із певною метою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне, позбавлене всякої думки, існування конотопської верхівки.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОГО І ФАНТАСТИЧНОГО В ПОВІСТІ
Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»
Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк
Г. КвіткаОснов’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків.
Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор,
майстерне використання багатств народнопісенної творчості забезпечили
п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом
і досі проходять вистави «Шельменкоденщик», «Сватання на Гончарівці»
в театрах нашої країни.
Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлен

ня — все це робило твори КвіткиОснов’яненка зрозумілими всім. Украї
нська проза як самостійний жанр не існувала, до того ж письменнику до
велося йти неторованими дорогами. В основі мови КвіткиОснов’яненка
лежать говірки Слобідської України. Бєлінський зазначав (у 1843 р.), що
Квітка «має незвичайний талант розповідати різні старовинні перекази
мовою легкою і зрозумілою простолюдинові».
У повісті «Конотопська відьма», гумористично зображуючи побут
і управління козацької старшини ХVIII ст., письменник картає парази
тизм, духовне отупіння старшини. У творі подаються реальні і фантас
тичні факти, сюжет створений на матеріалі живої дійсності, казкової фан
тастики, вірувань у нечисту силу, відьом.
Самодурство, хабарництво, жорстокість характерні для конотопського
сотника Забрьохи і писаря Пістряка. Вони користуються необмеженою
владою, чинять насильство над населенням. Ледачий Забрьоха без

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧИ Є МІСЦЕ МАРУСЯМ У СУЧАСНОМУ СВІТІ?
(За повістю Г. КвіткиОснов’яненка «Маруся»)
План
І. Вплив сентименталізму на повість Г. КвіткиОснов’яненка «Ма
руся».
ІІ. Що цінувалося в дівчатах часів КвіткиОснов’яненка і що
цінується нині.
1. Спільні риси — працьовитість, чесність, краса, порядність.
2. Відмінні якості:
а) покірність Марусі — наполегливість у боротьбі за своє ща
стя сучасних дівчат;
б) скромність, сором’язливість, цнотливість Марусі — роз
кутість, легкість у стосунках сучасної молоді;
в) страх перед невблаганною долею Марусі — оптимізм, віра
в краще сучасних дівчат.
ІІІ. Що мене захоплює в Марусі і що я вважаю неприйнятним для
себе.

РИСИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ ТА РЕАЛІЗМУ В ПОВІСТІ
Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «МАРУСЯ»
План
І. «Маруся» Г. КвіткиОснов’яненка — найпопулярніший твір сен
тиментальнореалістичного характеру.
ІІ. Чому КвіткаОснов’яненко у творі сентиментального напряму
не відмовився від правди життя?
1. Тема соціальної нерівності.
2. Оцінка поведінки героїв з моральноетичного погляду.
3. Гуманне ставлення письменника до селянства, уславлення
щирості й чесності родинних стосунків.
4. Ідеалізація консервативних рис селянства.
5. Сентиментальноідилічне змалювання побуту, обрядів, при
роди України.
ІІІ. Г. КвіткаОснов’яненко своїми творами «обстоює, боронить,
оберігає сили народні, і в тім його велика заслуга» (О. Потебня).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати